Судове рішення #1966907
29/279

донецький апеляційний господарський суд

 

Постанова

Іменем України


08.04.2008 р.                                                                         справа №29/279

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:


головуючого:

Шевкової  Т.А.

суддів

Діброви  Г.І. , Стойка  О.В.



за участю представників сторін:


від позивача:

Ніколаєв О.С. дов. № Н-01/4001 від 25.02.2005р.,

від відповідача:

Коротенко Р.О. дов. № 09-18/1311 від 28.12.07р.,




розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" м. Маріуполь Донецької області



на рішення господарського суду


Донецької області



від

20.02.2008 року



по справі

№ 29/279 (Гаврищук Т.Г.)



за позовом

Державного підприємства "Донецька залізниця" м. Донецьк

до

Відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" м. Маріуполь Донецької області

про

стягнення 1102грн. 40коп.


В С Т А Н О В И В:


Державне підприємство „Донецька залізниця” звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»м. Маріуполь Донецької області 1102грн. 40коп. суми штрафу за невиконання планів перевезень № 734 і № 724 по залізницях призначення у лютому 2007р.   

Господарський суд Донецької області рішенням від 20.02.2008р. у справі № 29/279 позовні вимоги задовольнив повністю, стягнув з відповідача на користь Державного підприємства “Донецька залізниця” штраф за невиконання плану перевезень вантажів по залізницях призначення за лютий 2007р. в сумі 1102грн. 40коп.

Відкрите акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь», не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 20.02.2008р. по справі № 29/279 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заявник скарги вважає, що господарський суд неправильно застосував норми матеріального права, а саме: Тимчасового положення про місячне планування перевезень експортних, імпортних та транзитних вантажів залізничним, морський та річковим транспортом, Статуту залізниць України, Правил планування перевезень вантажів, встановив нову відповідальність для сторони в господарських правовідносинах, порушивши ст. 19 Конституції України.

Заявник скарги вважає, що за обліковими картками виконання планів перевезень № 734 та № 724  за лютий 2007р. суми 436грн. 80коп. і 665грн. 60коп. відповідно, зазначені як «добор по дорогам переходу», що не є штрафом за невиконання плану перевезень по залізницям призначення, як зазначено в позовній заяві.

Заявник скарги зазначає, що, оскільки українські залізниці призначення в плані перевезень експортних вантажів на лютий 2007р. не зазначені, а зазначені лише станції переходу, то ст. 106 Статуту залізниць України, яка конкретизована п. 6.7 Правил планування перевезень вантажів, не може бути застосована до спірних правовідносин.

Позивач вважає рішення господарського суду Донецької області від 20.02.2008р. у справі № 29/279 законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст.28-29 Закону України “Про судоустрій” та ст.101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Відповідно до ст.129 Конституції України, ч.4 ст.9 Закону України “Про судоустрій в Україні”, статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України здійснено запис судового засідання та складено протокол.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

22.12.2005р. між Державним підприємством „Донецька залізниця” та Відкритим акціонерним товариством „Металургійний комбінат „Азовсталь” укладено договір № 545 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, за умовами якого позивач зобов'язався приймати до перевезення вантажі відповідача, для чого подавати під навантаження вагони (контейнери) згідно із затвердженими планами та заявками вантажовідправника, а також надавати додаткові послуги, які пов'язані з перевезенням вантажу, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався у встановлені строки пред'являти позивачу місячні плани перевезень, заявки на подачу вагонів та здійснювати навантаження (вивантаження) вантажів, що відправляються ним або прибувають на його адресу.

За планом № 724 на лютий 2007р. відповідач заявив перевезення 27850 тон вантажу у 429 вагонах, який до кінця місяця був змінений до 53055 тон у 816 вагонах. Залізниця узгодила план перевезення № 724 з урахуванням його змін до вказаного обсягу. Згідно п.6.3 Правил планування перевезення вантажів весь обсяг був розбитий на середньодобові норми перевезення. Заповнення облікової картки № 724 та результати перевезення здійснювалися згідно п. 6.5.3 Правил, тобто подекадно, з урахуванням виконання норм щодобового завантаження.

З даних облікової картки № 724 не вбачається кількість поданих за місяць під завантаження вагонів, з запланованих 816 вагонів відповідач завантажив 173 вагона, з запланованих до перевезення 53055 тн вантажу відповідач завантажив 40267 тн, тобто, план перевезень за місяць відповідачем не був виконаний, за місяць недовантажено 183 вагона, 12788тн вантажу.

Позивач за невиконання відповідачем плану перевезень нарахував  відповідачу по обліковій картці № 724 за лютий 2007 р. штраф у сумі  13453грн. 60коп., у тому числі по залізницям призначення - „по дорогах по станціях переходу” - 665грн. 60коп.

Відповідач штраф за невиконання плану перевезень вантажів у сумі  12788грн. 00коп. визнав в повному обсязі, нарахування штрафу в сумі 665грн. 60коп. визнав безпідставним з причин, що наведені вище.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського  кодексу України –договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтями 193 Господарського  кодексу  України  та 526  Цивільного  кодексу  України,  яка  містить  аналогічні   положення,  зазначається,  що  зобов'язання повинні виконуватися  належним  чином  відповідно до  закону,  інших  правових  актів,  договору,  а  за  відсутності  конкретних  вимог щодо виконання  зобов'язання – відповідно  до  вимог, що у  певних  умовах  звичайно  ставляться. Крім  того, одностороння  відмова від  виконання  зобов'язань,  крім  випадків,  передбачених  законом не допускається, згідно із ст. 525 Цивільного  кодексу  України.

Загальні  умови перевезення  визначаються  Цивільним  кодексом  України,  іншими  законами,  транспортними  кодексами (статутами), іншими  нормативно-правовими  актами   та  правилами, що видаються до  них.

Статут  залізниць  України,  який  затверджений постановою Кабінету  Міністрів України від 06.04.1998р. № 457, визначає обов'язки, права і  відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і  громадян, які користуються залізничним транспортом. У даному випадку,  міжнародні перевезення вантажу здійснюються відповідно до правил  міжнародних договорів, які відповідно ст. 9 Конституції України та ст. 10   Цивільного кодексу України є частиною національного законодавства України.

Одним із таких багатосторонніх договорів є Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951р.

Згідно п. 3.1 Правил планування перевезень експортних, імпортних та транзитних вантажів планування даних перевезень здійснюється залізницями відправлення у порядку, викладеному у пункті 2 цих Правил. Пунктом 2.1 вказаних Правил визначено, що місячне планування перевезень вантажів у межах України, на експорт у треті країни та країни СНД, у Латвійську Республіку, Литовську Республіку та Естонську Республіку (далі - країни Балтії) здійснюється на підставі замовлень відправників у порядку, встановленому цими Правилами.

Згідно пунктом 1 "Тимчасового Положення про місячне планування та організацію перевезень експортних, імпортних і транзитних вантажів залізничним, морським та річковим транспортом", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 1993 р. № 357, для перевезення експортних вантажів залізничними або залізнично-водними шляхами сполучення вантажовласники не пізніш як за 20 днів до початку планового місяця подають залізницям відправлення розгорнуті заявки на перевезення експортних вантажів, у яких зазначаються вид та кількість вантажу в тоннах і вагонах, прикордонні залізничні станції, морські та річкові порти, через які прямуватимуть ці вантажі, країна призначення та вантажоодержувач (покупець).

У спірних правовідносинах відповідач здійснив замовлення позивачу на виділення вагонів для здійснення перевезення експортних вантажів залізничними шляхами, і ці замовлення були внесені в плани, про правильно встановлено судом першої інстанції. Направлення таких замовлень та планування перевезень, як вбачається із вказаних нормативних актів, направлене на упорядкування використання ресурсів залізниці щодо належного обслуговування суб'єктів господарювання у сфері перевезення.

Із матеріалів справи вбачається, що перевезення експортних вантажів залізничними шляхами сполучення здійснювалось на підставі замовлень відповідача у порядку, встановленому Правилами.

Згідно п. 2.2 Правил та додатків 1 і 2, відправник надає залізниці відправлення місячне замовлення на перевезення вантажів у якому, зокрема, зазначається найменування родів та кількість вагонів, такі ж відомості вказуються і в плані перевезень. Відповідно до п. 2.5 Правил разом з проектом місячного плану на перевезення вантажів відправники за наявності достатньої кількості вантажу надають управлінням залізниць відправлення плани перевезень вантажів маршрутами за встановленою формою (додаток 4). Календарні плани перевезень вантажів маршрутами можуть коригуватися залізницею за заявою відправника, наданою за дві доби до початку декади. Цим підпунктом також визначено, що плани перевезення маршрутами у цілому для залізниці і за родами вантажів затверджуються начальником залізниці з повідомленням начальників дирекцій залізничних перевезень, які в свою чергу доводять ці плани до відома станцій, а станції - до відома відправників.

Підпунктом 2.6 Правил визначено, що за два дні (не враховуючи дня подання) до початку декади відправник подає начальнику станції декадну заявку (додаток 5) в електронному вигляді з розподілом подачі вагонів на кожний день.

Відтак на підставі договору залізниця має надати замовлену та заплановану кількість вагонів певного роду. При цьому за невиконання умов договору, а саме плану перевезень, передбачена відповідальність.

Згідно ч. 4 п. 106 Статуту залізниць України за невиконання плану перевезень по залізницях призначення вантажовідправник сплачує штраф за вагон (контейнер) у розмірі однієї добової ставки за користування вагоном (контейнером). При цьому Статут визначає, що Правила –це нормативний акт, що конкретизує передбачені цим Статутом положення, які регламентують участь та обов'язки сторін у процесі перевезення вантажів.

Норми Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення не дають підстав вважати, що до спірних правовідносин не можуть застосовуватись вищевказані нормативні акти, які не суперечать цій Угоді. Крім того, згідно ст. 3 § 1 Угоди кожна сторона учасниця угоди зобов'язана здійснювати перевезення всіх вантажів, крім визначених у ст. 4, на умовах цієї Угоди, якщо, зокрема, перевезення передбачене у плані перевезень вантажів залізницею відправлення, якщо діючі на залізниці відправлення внутрішні правила не визначають іншого порядку.

Відповідно до ст. 7 § 6 Угоди відправник вантажу зобов'язаний у накладній на перевезення вантажу вказати вихідні прикордонні станції переходу (перетинання державного кордону), які і визначають залізницю призначення на  території України.

Стаття 36 Угоди передбачає, що за відсутності в даній Угоді необхідних положень застосовуються положення, викладені у внутрішніх законах і правилах відповідної країни, залізниця якої є учасницею даної Угоди.

Пункт 6.7 Правил планування перевезення вантажів (із змінами, внесеними Наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 12.09.2005р. № 540), який встановлює порядок обліку виконання плану перевезень в обліковій картці, передбачає, що дані про навантаження на залізниці призначення вказуються для всіх вантажів тільки у вагонах ( контейнерах) і тільки для залізниць України у графах 10-15 облікової картки. Для експортних вантажів вказуються залізниці, які передають вантаж за кордон. Недовантаження на залізниці призначення за декаду визначається як сума недовантажень на окремі залізниці за вилученням загального недовантаження за декаду.

Позивачем облікова картка № 724 за лютий 2007р. оформлена з дотриманням п. 6.7 Правил планування перевезень вантажів.

Оскільки з врахуванням норм Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, а також тієї обставини, що згідно ч. 4 пункту 106 Статуту залізниць України відповідальність настає за невиконання плану перевезень по залізницях призначення, а згідно п.6.7 Правил він стосується обліку виконання плану перевезення вантажів через залізниці, які передають вантаж за кордон, тому суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права, а саме ч. 4 пункту 106 Статуту залізниць України та               п. 6.7 Правил планування перевезень вантажів, та правомірно задовольнив позовні вимоги Державного підприємства „Донецька залізниця” про стягнення з Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь” штрафу за невиконання плану перевезень по залізницям призначення в сумі 665грн. 60коп., нарахованого за обліковою карткою                  № 724 за період - лютий 2007 року.

Позивач в позовній заяві посилався на невиконання відповідачем плану перевезень № 734 по залізницям призначення в І декаді лютого 2007 року в кількості 4 вагони, у ІІ декаді –21 вагон, в зв’язку з чим залізницею нарахований штраф у сумі 83грн.20коп. та 436грн.80коп., штраф у сумі 436грн.80коп. позивач просив стягнути з відповідача в примусовому порядку, так як відповідач відмовився оплатити штраф в цій сумі.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог в цій частині надана облікова картка № 734 за лютий 2007 року, план перевезень, копія розрахунку штрафу, телеграми про прийняття змін до плану.

Господарський суд дослідивши надані документи дійшов до висновку про доведеність позовних вимог та задовольнив позов про стягнення нарахованого штрафу у сумі 436грн. 80коп.

Даний висновок господарського суду Донецької області є помилковим, враховуючи наступне.

Відповідно до п.6.1 Правил планування перевезень вантажів облік виконання плану перевезень вантажів здійснюється в обліковій картці за кожним планом.

На підставі цього обліку визначаються розміри матеріальної відповідальності сторін за невиконання плану.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач за планом № 734 на лютий 2007р. заявив перевезення 141015 тон вантажу у 2438 вагонах, який до кінця місяця був змінений до 110675 тон у 1916 вагонах. Залізниця узгодила план перевезення № 734 з урахуванням його змін до вказаного обсягу. Згідно п.6.3 Правил планування перевезення вантажів весь обсяг був розбитий на середньодобові норми перевезення. Заповнення облікової картки № 734 та результати перевезення здійснювалися згідно п. 6.5.3 Правил, тобто щодекадно, з урахуванням виконання норм щодобового завантаження.

З поданих 1953 вагонів відповідач завантажив 1185 вагонів, з запланованих до перевезення 110675 тн вантажу відповідач завантажив 69592 тн, тобто, план перевезень за місяць відповідачем не був виконаний,  за місяць недовантажено 731 вагон, 41327тн вантажу.

Позивач за невиконання відповідачем плану перевезень нарахував  відповідачу по обліковій картці № 734 за лютий 2007 р. штраф у сумі  42699грн. 80коп., у тому числі по залізницям призначення  - 1372грн. 80коп.

Відповідач штраф за невиконання плану перевезень вантажів у сумі  41327грн. 00коп. визнав в повному обсязі, нарахований штраф у сумі 436грн. 80коп. за невиконання плану перевезень по залізницях призначення, зазначений в обліковій картці як „добір по дорогах по станціях переходу”, не визнав, посилаючись на те, що в розділі 3 п. 1.2 Тарифного керівництва № 1 зазначено: відправник сплачує штраф за невиконання плану перевезень лише по українських залізницях призначення.

Відповідно пункту 6.7 Правил планування перевезень вантажів дані про навантаження на залізниці призначення вказуються для всіх вантажів тільки у вагонах (контейнерах) і тільки для залізниць України у графах 10 - 15 облікової картки. Для експортних вантажів вказуються залізниці, які передають вантаж за кордон.

Підсумки навантаження на залізниці призначення за декаду вказуються: у чисельнику - кількість вагонів (контейнерів) за планом, у знаменнику - кількість завантажених вагонів (контейнерів).

Недовантаження на залізниці призначення за декаду визначається як сума недовантажень на окремі залізниці за вилученням загального недовантаження за декаду.

При детальному дослідженні даних облікової картки № 734, яка є документом на підставі якого нараховуються штраф за невиконання плану перевезень вантажів, судовою колегією було встановлено, що даний документ не відповідає вимогам, які встановлені до його складання пунктом 6.7 Правил планування перевезень вантажів.

Так, в обліковій картці № 734 враховано виконання плану перевезень по Литовській, Львівській, Донецькій, Одеській, Приволзькій залізницям, тоді як в позовній заяві не зазначено за невиконання плану перевезень вантажів по якій саме залізниці нарахований штраф, не вбачається це і із даних облікової картки № 734 за ІІ декаду.

Із наданого розрахунку станції Сартана по нарахуванню штрафу неможливо встановити по якій саме залізниці призначення нарахований штраф за невиконання плану перевезень з непред’явленням до перевезення 21 вагони.

Крім того, облікова картка № 734 не містить відомостей про внесення змін до планів перевезень по залізницям призначення, на які залізниця погодилась у телеграмі від 12.02.2007р., 13.02.2007р., які містять відомості пр. оте, що раніше були заборонені до перевезення вантажі призначенням Маріуполь-Порт, станція Чоп та інші.

Тому облікова картка № 734 не визнається судовою колегією належним доказом підтверджуючим факт невиконання плану перевезень вантажів відповідачем у лютому 2007 року і не є підставою для стягнення нарахованого за даною карткою штрафу у сумі 436грн. 80коп.

На підставі викладеного рішення господарського суду Донецької області від 20.02.2008р. у справі № 29/279 підлягає скасуванню в частині стягнення штрафу за невиконання плану перевезень вантажів по залізницям призначення в сумі 436грн.80коп. за обліковою карткою № 734, в частині стягнення штрафу в сумі 665грн. 60коп., нарахованого за обліковою карткою № 724 рішення господарського суду - залишається без змін.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального Кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України Донецький апеляційний господарський суд, -  


П О С Т А Н О В И В :


Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь” м. Маріуполь Донецької області задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 20.02.2008р. у справі № 29/279 скасувати в частині стягнення штрафу за невиконання плану перевезень вантажів по залізницям призначення в сумі 436грн.80коп. нарахованого за обліковою карткою № 734 за лютий 2007року.

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 20.02.2008р. у справі № 29/279 залишити без змін.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Металургійний завод “Азовсталь” на користь Державного підприємства “Донецька залізниця”   штраф за невиконання плану перевезень вантажів по залізницях призначення у сумі 665грн. 60коп., витрати по сплаченому держмиту при зверненні з позовною заявою у сумі 61грн. 58коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 71грн. 24коп.

Стягнути з Державного підприємства “Донецька залізниця” на користь Відкритого акціонерного товариства “Металургійний завод “Азовсталь” 20грн. 20коп. суми державного мита, сплаченого при зверненні з апеляційною скаргою.

Господарському суду Донецької області згідно з вимогами статті 117 Господарського процесуального кодексу України видати наказ у відповідності до вимог, які встановлені до виконавчого документу Законом України “Про виконавче провадження”.


Головуючий          Т.А.  Шевкова


Судді:          Г.І.  Діброва


          О.В.  Стойка
















          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація