КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
01.04.08 р. № 18/557-07
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Мазур Л. М. (доповідач по справі),
суддів:
Зеленіна Н.І.
при секретарі судового засідання Лисунь Г. Д.,
за участю представників сторін:
від позивача: Самокиш Л. В. –представник, довіреність № 8606 від 28.12.2007 року;
від відповідача: Молодий І. М. –представник, довіреність б/н від 25.02.2008 року;
розглянувши апеляційну скаргу № 33/10/251-35 від 22.01.2008 року Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області на рішення господарського суду Київської області від 15.01.2008 року,
у справі № 18/557-07 (суддя –Кошик А. Ю.),
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Центру електрозв’язку № 2 Київської обласної філії, м. Яготин Київської області,
до Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області, м. Яготин Київської області,
про стягнення 13 801 грн. 48 коп., -
В С Т А Н О В И В :
Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»в особі Центру електрозв’язку № 2 Київської обласної філії (далі за текстом –позивач, ВАТ «Укртелеком»в особі ЦЕЗ № 2 Київської обласної філії) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Згурівському районі (далі за текстом –відповідач, ДПІ у Згурівському районі) про стягнення заборгованості за надані телекомунікаційні послуги у сумі 12 569 грн. 43 коп., 353 грн. 01 коп. пені, 693 грн. 47 коп. інфляційних збитків та 3% річних у сумі 164 грн. 43 коп., а всього 13 801 грн. 48 коп. (а. с. 4-7).
Рішенням господарського суду Київської області від 15.01.2008 року позов задоволено повністю; стягнуто з Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції (Згурівського відділення) на користь ВАТ «Укртелеком»в особі ЦЕЗ № 2 Київської обласної філії 12 591 грн. 57 коп. заборгованості за надані телекомунікаційні послуги, 353 грн. 01 коп. пені, 692 грн. 47 коп. індексу інфляції, 164 грн. 43 коп. –3% річних, 138 грн. 01 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. за інформаційно технічне забезпечення судового процесу (а. с. 53-55).
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Яготинська міжрайонна державна податкова інспекція Київської області подала апеляційну скаргу, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції не в повному обсязі з’ясовано обставини справи, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
На підставі апеляційної скарги Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області (далі за текстом –скаржник, Яготинська МДПІ Київської області), згідно ст. 98 ГПК України, Київським міжобласним апеляційним господарським судом ухвалою від 27.02.2008 року порушено апеляційне провадження у справі № 18/557-07.
17.03.2008 року позивач, згідно ст. 96 ГПК України, надав відзив на апеляційну скаргу № 01-10-35 від 12.03.2008 року, зареєстрований канцелярією суду за вх. № 2-05/830/Н, в якому проти викладених в апеляційній скарзі доводів заперечує, просить відмовити у задоволенні її вимог, а рішення господарського суду Київської області від 15.01.2008 року залишити без змін.
18.03.2008 року представник Яготинської МДПІ Київської області надав письмове пояснення у справі (вх. № 2-05/832/Н), в якому зазначив, що про задоволення в повному обсязі позовних вимог позивача відповідач дізнався після отримання повного тексту рішення, хоча в судовому засіданні місцевого господарського суду було проголошено його вступну та резолютивну частини, згідно якого позовні вимоги ВАТ «Укртелеком»в особі ЦЕЗ № 2 Київської обласної філії задоволено частково у сумі 12 944 грн. 58 коп., з них 12 591 грн. 00 коп. –основного платежу за послуги електрозв’язку та 353 грн. 01 коп. пені за час затримки плати за надані послуги; в частині стягнення 692 грн. 47 коп. індексу інфляції та 164 грн. 43 коп. –3% річних відмовлено (а. с. 70).
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.03.2008 року здійснено заміну відповідача ДПІ у Згурівському районі його правонаступником - Яготинською МДПІ Київської області та у зв’язку з цим та задоволенням відповідного клопотання представника відповідача розгляд справи відкладено.
31.03.2008 року позивач надав додатковий відзив на апеляційну скаргу (вх. № 2-05/988), у якому просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення господарського суду Київської області від 15.01.2008 року залишити без змін, оскільки станом на 19.03.2008 року відповідач сплатив частину боргу у сумі 10 416 грн. 26 коп., тобто визнав свою заборгованість.
За розпорядженням заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 01.04.2008 року розгляд справи здійснено у складі колегії суддів: головуючий суддя –Мазур Л. М., судді: Зеленіна Н. І., Поліщук В. Ю.
Представник відповідача в судовому засіданні 01.04.2008 року підтримав вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, просив рішення господарського суду Київської області у даній справі скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні 01.04.2008 року заперечила проти апеляційної скарги, вважає рішення господарського суд Київської області від 15.01.2008 року прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просила залишити його без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з підстав її необґрунтованості, а рішення господарського суду Київської області від 15.01.2008 року у справі № 18/557-07 має бути залишено без змін з наступних підстав.
Рішення господарського суду Київської області від 15.01.2008 року мотивовано тим, що на день розгляду справи заборгованість у сумі 12 591 грн. 57 коп. відповідачем не погашена та не спростована, наданий позивачем розрахунок річних, інфляційних та пені є обґрунтованим та правомірним, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Приписами ст. 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
За приписами ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, 23.05.2006 року Київська обласна філія ВАТ «Укртелеком», ЦЕЗ № 2, Цех № 3 (підприємство зв’язку) та ДПІ у Згурівському районі (споживач) уклали договір № 324 про надання послуг електрозв’язку (далі за текстом - договір), згідно якого підприємство зв’язку надає перераховані у додатку 1 послуги електрозв’язку і безплатні послуги, перераховані в додатку 2 (а. с. 10-15).
За своєю правовою природою зазначений договір є договором про надання послуг, згідно якого одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України)
Згідно п. 3.2.8. договору, споживач зобов’язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.
Послуги, які надаються підприємством зв’язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством (п. 4.1. договору).
Частиною 1 ст. 903 ЦК України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 33 Закону України «Про телекомунікації»від 18.11.2003 року № 1280-IV, споживачі телекомунікаційних послуг зобов’язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.
Згідно п. 51 «Правил користування місцевим телефонним зв’язком», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.1997 року № 385, абонент зобов’язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону. Абонентна плата за користування телефоном, почасова оплата місцевих розмов, плата за міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та за інші послуги, надані по телефону, вноситься абонентом в десятиденний термін після одержання рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду. Повний розрахунковий період за надані в кредит послуги встановлюється з першого по останнє число поточного місяця (п. 61).
Місцевим господарським судом вірно встановлено, що на виконання умов договору, позивач надав відповідачу послуги електрозв’язку, а відповідач взяті на себе за договором зобов’язання не виконав та надані йому послуги в повному обсязі не оплатив, що підтверджується матеріалами справи, а саме:
- випискою із рахунку абонента, згідно якої заборгованість відповідача станом на 01.09.2007 року склала 12 944 грн. 58 коп.(а. с. 16);
- актом звіряння розрахунків за послуги зв’язку станом на 01.09.2007 року, сума заборгованості відповідача склала 12 591 грн. 57 коп., пеня –321 грн. 58 коп., а всього 12 913 грн. 15 коп. (а. с. 19);
- платіжним дорученням № 144 від 30.08.2007 року на суму 300 грн. 00 коп. (а. с. 33);
- платіжним дорученням № 214 від 29.10.2007 року на суму 213 грн. 00 коп. (а. с. 33);
- платіжним дорученням № 66 від 26.06.2007 року на суму 2 412 грн. 82 коп. (а. с. 34);
- платіжним дорученням № 128 від 23.08.2007 року на суму 1 575 грн. 00 коп. (а. с. 34);
- платіжним дорученням № 44 від 31.05.2007 року на суму 300 грн. 00 коп. (а. с. 35).
Таким чином, станом на час розгляду справи основна сума заборгованості відповідача склала 12 591 грн. 57 коп., проти чого останній в судовому засіданні не наперечував.
До того ж, під час розгляду справи апеляційним господарським судом, відповідач надав письмове пояснення б/н від 18.03.2008 року, згідно якого він погоджується з основною сумою заборгованості у розмірі 12 591 грн. 57 коп. та пенею за час затримки оплати за надані послуги у сумі 353 грн. 01 коп., а також довів про здійснення часткової її сплати у сумі 10 416 грн. 26 коп., що підтверджується довідками № 01-10-306 від 12.03.2008 року та № 25 від 14.03.2008 року (а. с. 64, 70, 74).
Згідно п. 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
За загальними умовами виконання зобов’язання, передбаченими ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виходячи з приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума заборгованості, яка підлягає до стягнення з Яготинської МДПІ Київської області на користь позивача, складає 12 591 грн. 57 коп.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
А тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача індексу інфляції, що за час прострочення склав 692 грн. 47 коп., та три проценти річних від простроченої суми –164 грн. 43 коп. є обґрунтованими, документально підтвердженими та підлягають задоволенню, що вірно встановлено місцевим господарським судом.
Пунктом 5.8. договору передбачено, що у разі несплати за надані послуги електрозв’язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду), споживач сплачує пеню у розмірі одного відсотка від затриманих платежів за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством, що, за наданим позивачем вірним розрахунком, складає 353 грн. 01 коп.
З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення боргу за надані послуги електрозв’язку у сумі 13 801 грн. 01 коп., з яких 12 591 грн. 57 коп. –заборгованість за надані телекомунікаційні послуги, 353 грн. 01 коп. –пеня, 692 грн. 47 коп. –індекс інфляції, 164 грн. 43 коп. –три проценти річних.
При цьому колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими посилання скаржника на те, що суд першої інстанції при ухваленні рішення мав керуватися приписами ч. 2 ст. 903 ЦК України, а саме взяти до уваги те, що відповідач (замовник) зобов’язаний виплатити позивачу (виконавцеві) за договором розумну плату.
Частиною 2 ст. 903 ЦК України визначено, що у разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов’язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов’язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як свідчать матеріали справи та підтверджується поясненнями уповноважених представників сторін, позивачем (виконацем) зобов’язання за договором виконані в повному обсязі, а неможливість виконати спірний договір виникла саме з вини відповідача (замовника), а тому він зобов’язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, як це передбачено договором та чинним законодавством.
Посилання відповідача на виділений кошторис по КЕКВ на фінансування телекомунікаційних послуг у 2007 року у сумі 15 118 грн. 00 коп. не є підставою для його звільнення від прийнятих за договором зобов’язань.
З огляду на викладене, доводи скаржника про нез’ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права, викладені в апеляційній скарзі, відхиляються колегією суддів апеляційного господарського суду, оскільки не підтверджуються матеріалами та фактичними обставинами справи.
Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Київської області від 15.01.2008 року у справі № 18/557-07 прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства і підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд , -
П О С Т А Н О В И В:
1. Рішення господарського суду Київської області від 15.01.2008 року у справі № 18/557-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу № 33/10/251-35 від 22.01.2008 року Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області –без задоволення.
2. Справу № 18/557-07 повернути до господарського суду Київської області.
3. Копію постанови надіслати сторонам.
Головуючий суддя: Мазур Л. М.
Судді:
Зеленіна Н.І.
Поліщук В.Ю.
Текст постанови виготовлено та підписано 04.04.2008 року
Дата відправки 09.04.08