ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
07.04.08 Справа № 12/19
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого –судді - О.Л. Мирутенко
суддів - Г.М. Гнатюк
- Н.М. Кравчук
Розглянувши апеляційну скаргу ППВКФ «Трейд-Пак»
на рішення господарського суду Рівненської області від 12.02.2008 року.
у справі № 12/19
за позовом : ТзОВ «Алміра Груп»
до : ППВКФ «Трейд-Пак»
про: стягнення 29292 грн.
З участю представників :
від позивача –Волошин Л.С. –представник (довіреність №б/н від 14.03.2008р.)
від відповідача –Паламарчук С.С. –представник (довіреність №б/н від 04042008р.)
Встановив :
Рішенням господарського суду Рівненської області від 12.02.2008р., суддя Крейбух О.Г., позов ТзОВ «Алміра Груп»було задоволено. Стягнуто з ППВКФ «Трейд-Пак»на користь ТзОВ «Алміра Груп»основний борг в сумі 25168 грн., індекс інфляції за весь час прострочення основного боргу в сумі 3574 грн., 3% річних в сумі 550 грн., витрат по сплаті державного мита в сумі 292,92 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. та витрати на оплату послуг адвоката 3500 грн. Видати довідку про повернення з Державного бюджету державного мита у сумі 36,18 грн., сплаченого по квитанції від 24.01.2008р. №ПН98032 у сумі 329,10 грн. у зв’язку зі сплатою державного мита у більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством. Накладено арешт на грошові кошти в межах суми задоволених позовних вимог –33202,92 грн., які знаходяться на поточних рахунках ППВКФ «Трейд-Пак».
З даним рішенням не погодився відповідач - ППВКФ «Трейд-Пак» і оскаржив його в апеляційному порядку оскільки вважає, що воно необґрунтоване, винесене з порушенням норм процесуального права, зокрема справа розглянута за відсутності відповідача.
ТзОВ «Алміра Груп»подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
За клопотанням сторін здійснювалась технічна фіксація судового процесу.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення Господарського суду Рівненської області від 12.02.2008р. у справі №12/19 частково скасувати, враховуючи наступне.
Відповідно до ст.. 104 ГПК України, підставами для скасування рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.03.2007р. між ТзОВ «Алміра Груп»та ППВКФ «Трейд-Пак»був укладений договір поставки №0000001.
Згідно п. 1.1. даного договору поставки постачальник - ТзОВ «Алміра Груп»зобов’язувався поставити та передати покупцеві - ППВКФ «Трейд-Пак»у власність товар, а покупець зобов’язувався прийняти товар та оплатити його на умовах договору. Опціон щодо вибору кількості товару, що передається, належав Постачальнику.
Відповідно до п.4.1 Договору за порушення умов договору сторони несуть взаємну цивільну правову відповідальність, передбачену чинним законодавством України.
На виконання умов договору ТзОВ «Алміра Груп»було здійснено поставки товарів ППВКФ «Трейд-Пак»на загальну суму 48168 грн., а саме: по накладній РН-0000013 від 03.03.2007р. на суму 17510,40 грн., по накладній РН-0000017 від 07.03.2007р. на суму 24012 грн., по накладній РН-0000023 від 16.03.3007р. на суму 4176 грн., по накладній РН-0000029 від 22.03.2007р. на суму 2469 грн. (а.с. 10-13).
Відповідно до п. 1.3 договору відповідач зобов’язувався оплатити кошти за реалізований товар до 01.05.2007р. шляхом банківського переказу коштів на рахунок постачальника на підставі вищевказаних накладних.
Оплата відповідачем за поставлений товар була проведена частково на суму 23000 грн., що підтверджується карткою рахунку з контрагентами (а.с. 14).
Представник відповідача-апелянта в судовому засіданні 07.04.2008р. підтвердив наявність заборгованості перед позивачем.
Згідно ст.. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин справи апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач несвоєчасно оплатив поставлений товар, а тому позовні вимоги про стягнення основного боргу у розмірі 25168.00 гри., індексу інфляції за весь час прострочення основного боргу у сумі 3574.00 грн. та 3% річних у сумі 550 грн. за період з 01.05.2007р. по 21.01.2008р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 3 ст.48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".
Матеріали справи містять докази понесених позивачем витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката. Так представництво позивача - ТзОВ "Алміра груп" у суді здійснював адвокат Вдовиченко В.В., що діяв на підставі довіреності від 27.11.2007р. за № б/н (а.с.28). Надання адвокатом Вдовиченком В.В. юридичних послуг позивачу здійснювалось на підставі Договору про надання адвокатських послуг від 27.11.2007р. № б/н на виконання умов якого ТзОВ "Алміра груп" сплачено адвокату гонорар у сумі 3500 грн. по платіжному дорученню від 08.01.2008р. №616 (а.с. 21-22).
Таким чином, колегія суддів апеляційного суду погоджується із думкою суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню і в цій частині також.
Що ж стосується твердження апелянта про порушення судом його процесуальних прав та розгляду справи без його участі, то воно не відповідає дійсності, а тому відхиляється апеляційним судом. В матеріалах справи є докази про повідомлення судом апелянта-відповідача про час та місце судового засідання і отримання представниками відповідача рекомендованої кореспонденції суду : поштове повідомлення –а.с. 26, реєстр відправки рекомендованої кореспонденції господарського суду –а.с.37. Ухвала суду скеровувалась відповідачу на його адресу, вказану безпосередньо ним самим в договорі поставки №0000001 від 03.03.2007р. –а.с.9. Тому пояснення представника апелянта, що за вказаною ним же адресою відповідач не знаходиться, апеляційний суд визнає нелогічними та несерйозними.
Разом з тим апеляційний суд визнає неправильним задоволення судом першої інстанції в рішенні клопотання позивача про вжиття запобіжних заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.
Відповідно до ст.. 67 ГПК України про забезпечення позову виноситься ухвала.
Згідно ст.. 68 ГПК України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.
Таким чином, при винесенні рішення по суті спору господарський суд зобов’язаний вирішити питання про скасування забезпечення позову, а не забезпечувати позов.
З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду винесене з дослідженням обставин справи, висновки суду відповідають дійсним обставинам справи, але допущено порушення норм процесуального права, а тому рішення підлягає скасуванню в частині забезпечення позову.
В решті рішення господарського суду слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 101,103,104,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд
Постановив:
Апеляційну скаргу ППВКФ «Трейд-Пак»задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Рівненської області від 12.02.2008 року у справі №12/19 скасувати в частині забезпечення позову.
В решті рішення господарського суду слід залишити без змін.
Судові витрати покласти на відповідача.
Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.
Матеріали справи скерувати в господарський суд Рівненської області.
Головуючий-суддя О.Л. Мирутенко
Судді: Г.М. Гнатюк
Н.М. Кравчук