Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 11-973/11 Головуючий у суді І-ї інстанції Гут
Категорія - 20 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Палічук А. О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.12.2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді –Драного О.П.,
суддів – Палічука А.О., Гончара В.М.,
за участю прокурора – Фомічової І.В.,
захисника-адвоката – ОСОБА_2,
законного представника неповнолітнього –ОСОБА_3,
засудженого – ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією законного представника засудженого ОСОБА_4 –ОСОБА_3 на вирок Голованівського районного суду Кіровоградської області від 04 жовтня 2011 року, яким
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець смт. Вільшанка Кіровоградської області, українець, громадянин України, з базовою загальною середньою освітою, студент 3-го курсу Голованівського ПТУ-38, не одружений, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий
засуджений за ч. 1 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ст. 104, ст. 76 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та з покладенням обов’язків.
Згідно з вироком суду неповнолітній ОСОБА_4 визнаний винним та засуджений за те, що 08 серпня 2011 року о 02 год. ночі в с. Журавлинка Голованівського району Кіровоградської області він, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходився по вул. Леніна, де після розмови з ОСОБА_5, побачив як мобільний телефон останнього впав на проїжджу частину дороги. Переслідуючи корисливий умисел, направлений на таємне викрадення мобільного телефона ОСОБА_5, ОСОБА_4 шляхом вільного доступу таємно викрав і обернув на свою користь мобільний телефон марки «Нокія 2730 Класік»вартістю 900 грн. з флеш-карткою пам’яті марки SD»об’ємом пам’яті 2 Гб. вартістю 80 грн. та стартовим пакетом мобільного оператора «Діджус»вартістю 25 грн., на рахунку якого знаходились кошти в сумі 2 грн., тим самим завдавши ОСОБА_5 матеріальних збитків на загальну суму 1007 грн.
В апеляції законний представник засудженого ОСОБА_4 –ОСОБА_3 просить вирок стосовно ОСОБА_4 скасувати, а справу провадженням закрити, мотивуючи тим, що у діях ОСОБА_4 не вбачається складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, оскільки попереднього умислу на викрадення мобільного телефону він не мав. Пояснює, що з матеріалів справи вбачається те, що ОСОБА_5 надавав свій мобільний телефон ОСОБА_6, після чого останній вдарив його ногою під коліно. При цьому ОСОБА_7 випустив телефон з рук на землю, а сам утік. Це свідчить про те, що телефон він фактично загубив, а ОСОБА_4 його знайшов.
Заслухавши доповідача, прокурора, який просив вирок районного суду залишити без змін, а апеляцію без задоволення, законного представника ОСОБА_3, захисника-адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого та самого засудженого ОСОБА_4, які підтримали апеляцію та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.
Як встановлено матеріалами справи, досудове і судове слідство по ній проведені з дотриманням вимог ст.22 КПК України. Викладені у вироку висновки про винність засудженого ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України при обставинах, вказаних у вироку суду, ґрунтуються на зібраних по справі доказах, які досліджені судом першої інстанції у повному обсязі та відповідають фактичним обставинам справи, а саме:
- наданими у судовому засіданні показаннями ОСОБА_4, який свою вину в скоєнні таємного викрадення чужого майна визнав повністю та пояснив, що дійсно 08 серпня 2011 року о 02 год. по вул. Леніна в с. Журавлинка Голованівського району Кіровоградської області він, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, після розмови з ОСОБА_5, побачив як мобільний телефон останнього впав на проїжджу частину дороги, та шляхом вільного доступу таємно викрав вказаний мобільний телефон «Нокія 2730 класік»з флеш-картою пам’яті та стартовим пакетом «Діджус»;
- показаннями допитаного у судовому засіданні потерпілого ОСОБА_5, згідно з якими 08 серпня 2011 року о 02 год., коли він знаходився біля магазину «Журавка»в с. Журавлинка Голованівського району Кіровоградської області, повз нього по дорозі проїхав автомобіль «Жигулі», який зупинився неподалік. З автомобіля вийшло троє невідомих осіб чоловічої статі, які запитали як проїхати в с. Цвітково та чи знає він ОСОБА_8, на що він відповів їм, що так. Потім один з незнайомців запитав, чи немає в нього номера мобільного телефону ОСОБА_8, на що він сказав, що є і почав шукати його у своєму телефоні. В цей час один з незнайомців ударив його ногою по його лівій нозі, від чого він присів, а потім швидко підвівшись почав тікати. Приблизно через 200м він виявив, що в нього відсутній телефон та через шоковий стан втратив свідомість. Про випадок, що стався з ним, він розповів своїй матері;
- показаннями допитаного у судовому засіданні законного представника неповнолітнього підсудного –ОСОБА_3, який пояснив, що 07.08.2011 року близько 22 год. він виїхав легковим автомобілем з місця роботи з Білоцерківського району. Приїхавши додому близько 00 години 08.08.2011 року він практично відразу ліг спати. Його сина ОСОБА_4 вдома не було. Прокинувшись близько 05 год. він помітив, що додому прийшов ОСОБА_4. Того ж дня близько 18 год. на тумбі в будинку він помітив мобільний телефон «Нокія 2730»та запитавши сина, що це за телефон, він відповів що це телефон його товариша, але він йому не потрібен, так як він несправний. Він запропонував сину, що відремонтує його та буде користуватись, на що син погодився, та через декілька днів він його відремонтував та користувався ним до 31.08.2011 року. Цього дня його сина викликали до Голованівського РВ, де його син зізнався, що даний телефон він викрав, та працівники міліції його в нього вилучили;
- показаннями допитаного у судовому засіданні представника потерпілого ОСОБА_5 –ОСОБА_10, яка пояснила, що 07.08.2011 року близько 20 години її син ОСОБА_5 пішов гуляти зі своїми друзями. Вона поралась по господарству та зайшовши до будинку близько 23 год., лягла спати. В цей час її сина вдома ще не було. Прокинувшись вранці, її син пішов пасти корову, та прийшовши ввечері, пояснив, що йде знову гуляти, але щоб вона йому не телефонувала, так як в нього немає телефону. На її запитання де він його подів, він зізнався, що 08.08.2011 року близько 02 год. біля магазину «Журавка»біля нього зупинився автомобіль та з нього вийшло двоє незнайомих хлопців, один з яких наніс йому удар по нозі, після чого він утік, але через деяку відстань виявив, що в нього не стало мобільного телефону та втратив свідомість;
- показаннями допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_11, згідно з якими 07.08.2011 року з 22 год. до 01 год. ночі він разом зі своїми товаришами ОСОБА_5, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 сиділи біля крамниці, яка належить ОСОБА_14. Близько 01 год. вони розійшлись - ОСОБА_12 пішов додому в напрямку с. Цвіткове, він пішов проводжати ОСОБА_13 до її дому в напрямку с. Цвіткове, а ОСОБА_5 пішов в протилежному напрямку в сторону магазину «Журавка», що розташований в центрі села. Про те, що у ОСОБА_5 викрали мобільний телефон він дізнався через два дні від працівників міліції;
- аналогічними показаннями допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_6, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 стосовно того, що 07.08.2011 року вони разом з ОСОБА_4 сиділи біля річки «Ятрань»в с. Полонисте, де відпочивали. Близько 21 год. 30 хв. вони всі вирішили поїхати автомобілем ОСОБА_4 розважитись в с. Журавлинка, с. Цвіткове та с. Бузинковате, у зв’язку з чим пішли додому до ОСОБА_4, де він взяв автомобіль свого батька, після чого вони його заправили та зупинились біля магазину «Даринка»в смт. Голованівськ, де придбали та випили по пляшці пива об’ємом 0,5л та поїхали в напрямку с. Журавлинка. Проїжджаючи біля фермерського господарства, що розташоване при в’їзді в с. Журавлинка, вони зупинились біля охоронця даного господарства та запитали як проїхати в с. Цвіткове, після чого відразу поїхали в центр с. Журавлинка. Від’їхавши від магазину «Журавка»у центрі села близько 100-150м вони помітили хлопця, який ішов на зустріч їм по лівому узбіччю, та зупинились неподалік від нього. ОСОБА_15 та ОСОБА_4 вийшли з автомобіля, підійшли до невідомого хлопця та ОСОБА_4 запитав у нього як проїхати до с. Цвіткове, та чи не знає він мобільний номер ОСОБА_8, який проживає в с. Журавлинці. Невідомий хлопець показав йому як проїхати в с. Цвіткове та повідомив, що в нього є мобільний номер ОСОБА_8, та відразу, тримаючи в руках мобільний телефон, знайшов мобільний телефон ОСОБА_8 у телефонній книзі, а ОСОБА_4 записав його на свій мобільний телефон. Після цього ОСОБА_4 наніс удар правою ногою під коліно лівої ноги потерпілого, від чого хлопець присів, але відразу піднявся та почав тікати в напрямку магазину «Журавка». Після цього вони сіли до автомобіля, де ОСОБА_4 показав їм всім мобільний телефон марки «Нокія», та повідомив, що даний телефон випав з рук невідомого хлопця, а він його підняв, щоб залишити собі. На запитання навіщо він вдарив хлопця, він відповів, що йому здалось, що той намагався його вдарити та він з метою захисту наніс йому незначний удар ногою. Після цього вони поїхали в с. Цвіткове, по дорозі ОСОБА_4 включав телефон, але на ньому був пін код та він його положив до бардачку автомобіля. Куди побіг потерпілий, вони не бачили, його ніхто не наздоганяв та більше не бив, даний хлопець нічого в слід їм не кричав та їх не доганяв. Ще деякий час вони поїздили на автомобілі до с. Цвіткове, до станції Йосипівка та смт. Вільшанка до своїх друзів, але нікого не зустріли та поїхали додому.
Крім того, вина ОСОБА_4 у скоєнні таємного викрадення чужого майна підтверджується дослідженими письмовими доказами у справі:
- протоколом огляду місця події від 31.08.2011 року –житлового будинку ОСОБА_3, розташованого по АДРЕСА_1, на веранді якого на столі виявлено мобільний телефон марки «Нокія 2730 Класік»(а/с.16);
- протоколом виїмки флеш-карти пам’яті об’ємом 2Гб, яка оглянута і долучена до кримінальної справи у якості речового доказу (а/с.36);
- заключенням експерта №В-835/1 від 07.09.2011 року, згідно з яким станом на серпень 2011 року вартість мобільного телефону марки «Нокія 2730 Класік»становить 900 грн., а вартість флеш-картки пам’яті об’ємом 2 Гб становить 80 грн. (а/с.42).
З огляду на викладене, дії засудженого ОСОБА_4 правильно кваліфіковано за ч.1 ст.185 КК України, оскільки він скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку).
Доводи апеляції законного представника засудженого про те, що ОСОБА_4 не мав умислу на крадіжку мобільного телефона потерпілого не є обґрунтованими, оскільки вони у повному обсязі спростовуються як показами самого засудженого, який пояснив, що достовірно знав, що мобільний телефон належить ОСОБА_5 та випав з його рук, так і показами свідків по справі.
Призначаючи міру покарання неповнолітньому засудженому, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії середньої тяжкості, особу винного, який за місцем проживання та навчання характеризується позитивно, проживає у повній сім’ї та умови його проживання задовільні, раніше не судимий, обставини, які пом’якшують покарання –щире каяття, скоєння злочину у неповнолітньому віці та добровільне відшкодування потерпілому завданих збитків, обставину, що обтяжує покарання –вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння, та з урахуванням усіх обставин справи обґрунтовано призначив покарання засудженому в межах санкції ч.1 ст.185 КК України, яке є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції, а вирок суду вважає законним та обґрунтованим.
Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію законного представника засудженого ОСОБА_4 – ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Голованівського районного суду Кіровоградської області від 04 жовтня 2011 року стосовно ОСОБА_4 –без зміни.
СУДДІ: