СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
01 квітня 2008 року | Справа № 2-21/16956-2007А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Антонової І.В.,
суддів Котлярової О.Л.,
Ткаченка М.І.,
секретар судового засідання Яресько О.В.
за участю представників сторін:
позивача: Сєвєрін Олександр Миколайович, довіреність б/н від 23.03.08, відкрите акціонерне товариство "Агропромбуд";
відповідача: не з'явився, Алуштинська міська рада;
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Агропромбуд" на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чонгова С.І.) від 30 січня 2008 року у справі № 2-21/16956-2007А
за позовом відкритого акціонерного товариства "Агропромбуд" (вул. Шполянської, 7/9,Сімферополь,95034)
до Алуштинської міської ради (пл. Радянська, 1,Алушта,98500)
про скасування рішення
ВСТАНОВИВ:
Позивач, відкрите акціонерне товариство „Агропромбуд”, звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до відповідача, Алуштинської міської ради, про скасування пункту 5 рішення 6-ої сесії 23-го скликання Алуштинської міської ради № 6/1 від 23 грудня 1998 року у частині встановлення середньої ставки земельного податку виходячи з чисельності населення у цілому по Малоріченській сільській раді для всіх населених пунктів, які входять до складу цієї ради, в розмірі 0, 03 грн. за 1 кв.м. та встановлення кінцевої ставки податку в розмірі 1500 грн..
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 січня 2008 року у справі № 2-21/16956-2007 А (суддя Чонгова С.І.) у задоволенні позову відкритого акціонерного товариства „Агропромбуд” відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, відкрите акціонерне товариство „Агропромбуд” звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду та постановити нову, якою задовольнити позов у справі.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані неповним з’ясуванням господарським судом Автономної Республіки Крим обставин, що мають значення для справи, а також порушенням норм матеріального права.
Так, на думку апелянта, висновок місцевого господарського суду про те, що встановлення Алуштинською міською радою середньої базової ставки земельного податку для Малоріченської сільської ради виходячи з численності населення усіх населених пунктів у розмірі 0, 03 грн. за 1 кв.м. та встановлення остаточної ставки податку у розмірі 1500 грн. на рік за 1 га суперечить положенням Закону України „Про плату за землю” та обмежує права Малоріченської сільської ради.
Крім того, апелянт стверджує, що згідно з Конституцією України та Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні” Алуштинська міська рада не уповноважена приймати рішення відносно інших адміністративно-територіальних одиниць, якою є Малоріченська сільська рада.
Відкрите акціонерне товариство „Агропромбуд” також не погодилось з висновком суду про пропуск ним строку позовної давності, оскільки датою, з якої, на думку апелянта, обчислюється даний строк, необхідно вважати дату отримання рішення про результати розгляду повторної скарги на податкове повідомлення-рішення № 0010551503/0 від 26 жовтня 2006 року, тобто 09 лютого 2007 року.
У судове засідання, призначене на 01 квітня 2008 року, представник відповідача не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується матеріалами справи, надав клопотання, у якому просив розглянути справу за його відсутністю.
Враховуючи, що згідно з пунктом 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи, судова колегія вважає можливим розглянути скаргу за відсутності нез’явившихся представників сторін
Переглянувши постанову суду першої інстанції в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
23 грудня 1998 року 6-ою сесією 23-го скликання Алуштинської міської ради прийнято рішення № 6/1 „Про затвердження грошової оцінки земель м. Алушта”.
Згідно з пунктом 5 рішення обчислення ставок земельного податку по Партенітській селищній раді, Маломаякській, Лучистовській, Ізобільненській, Привітненькій та Малоріченській сільським радам здійснювати відповідно до базових ставок земельного податку, відповідно до Додатку № 2 до вказаного рішення. Рекомендовано селищним та сільським радам провести грошову оцінку підвідомчих земель.
Додатком № 2 (про базові ставки для обчислення ставок земельного податку) у групі населених пунктів Малоріченської сільської ради, куди входить с. Сонячногірське, середню ставку податку встановлено в розмірі 0,03 грн за 1 кв.м., кінцева ставка податку визначена в сумі 1500,00 грн. в рік за 1 га.
Відкрите акціонерне товариство „Агропромбуд” є власником земельної ділянки, що знаходиться у с. Сонячногірське, яке розташоване на 19 км Судакського шосе, м. Алушта, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку № 538747 від 15 березня 2006 року.
Вважаючи, що рішення № 6/1 від 23 грудня 1998 року про затвердження грошової оцінки земель м. Алушти порушує права та законні інтереси позивача, відкрите акціонерне товариство „Агропромбуд” звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із даною позовною заявою.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відкритого акціонерного товариства „Агропромбуд”, виходячи з наступного.
Згідно з пунктом 34 статті 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання про вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
У відповідності до пункту 4 статті 7 Закону України „Про плату за землю” ставки земельного податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із середніх ставок податку, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не вище ніж у два разі від середніх ставок податку з урахуванням коефіцієнтів, встановлених частинами другою та третьою цієї статті.
Частина 2 статті 7 Закону України „Про плату за землю” містить розміри середніх ставок земельного податку групам населених пунктів при невстановленій грошовій оцінці земельних ділянок.
Таким чином, положення статті 7 Закону визначають те, що середня ставка податку на землю встановлюється в залежності від численності населення групи населених пунктів, які відносяться до відповідної ради, а не до визначеного населеного пункту, про що твердить позивач.
Приймаючи до уваги, що численність населення на території Малоріченської сільської ради, до якої відноситься група населених пунктів у складі 4-х сіл, станом на 23 грудня 1998 рік складала 3747 осіб, середня ставка земельного податку Алуштинською міською радою була визначена в розмірі 0, 03 грн. за 1 кв.м..
До того ж, в оскаржуваному рішенні Алуштинської міської ради мова йдеться про базові ставки, якими керуються як рекомендованими відповідні міські ради для розрахунку ставок земельного податку.
Оскільки земельна ділянка, яка належить відкритому акціонерному товариству „Агропромбуд”, знаходиться на території, та, як слід, в веденні Малоріченської сільської ради, саме вказана сільська рада має право встановлювати кінцеві ставки податку на землю на її території.
Згідно з частиною 3 статті 7 Закону "Про плату за землю" коефіцієнт на Південно-Східному узбережжі Автономної Республіки Крим дорівнює 2,5.
Оскільки у відповідності до частини 4 статті даного 7 Закону сільські, селищні, міські ради при встановленні ставки земельного податку можуть затверджувати коефіцієнт, що дорівнює не більш 2, для населених пунктів Малоріченської сільської ради кінцева ставка земельного податку складає 1500, 00 грн. в рік за 1 га.
Аналіз вказаних правових норм дає підстави для висновку про законність та обґрунтованість пункту 5 рішення Алуштинської міської ради № 6/1 від 23 грудня 1998 року щодо встановлення середньої базової ставки земельного податку по Малоріченській сільській раді в розмірі 0, 03 грн. за 1 кв.м.
Доводи апелянта про помилковість висновку суду про пропуск ним строку на звернення до суду судова колегія вважає таким, що заслуговують на увагу, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів
При цьому, частиною 4 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Як твердить позивач, про рішення Алуштинської міської ради № 6/1 від 23 грудня 1998 йому” стало відомо 26 жовтня 2006 року із змісту акту № 1517/15 камеральної перевірки податкової декларації по податку на землю та податкового повідомлення-рішення № 0010551503/0 від 26 жовтня 2006 року, прийнятого Державною податковою інспекцією у м. Алушті.
З матеріалів справи вбачається, що позивач скористався своїм правом на досудове врегулювання спору та двічі оскаржив рішення Державної податкової інспекції в м. Алушті, та оспорював застосування рішення Алуштинської міської ради № 6/1 від 23 грудня 1998 року.
Рішення про результати розгляду повторної скарги ,у якому вказується на обов’язковість використання рішення Алуштинської міської ради № 6/1 від 23 грудня 1998 року при розрахунку податку на землю щодо земельної ділянки, що знаходиться у власності позивача, було отримане відкритим акціонерним товариством „Агропромбуд” 09 лютого 2007 року.
З урахуванням положень частини 4 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України у разі, колі законом встановлена можливість досудового порядку врегулювання спору та позивач скористався цим правом, то перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається з дня, коли він дізнався про рішення суб’єкта владних повноважень про результати розгляду його скарги на рішення.
Оскільки порушення господарським судом Автономної Республіки Крим норм матеріального права не призвело до неправильного вирішення справи, підстави для скасування судового рішення відсутні.
Керуючись статтями 195, пунктом 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтею 206, статтею 212, частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Агропромбуд” залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 січня 2008 року у справі № 2-21/16956-2007 А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця після набрання законної сили цією ухвалою та в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України
Головуючий суддя І.В. Антонова
Судді О.Л. Котлярова
М.І. Ткаченко