Справа № 2-а-773/11

П О С Т А Н О В А

Іменем України

 02.11.2011 року                                                                                          м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

          головуючого –судді                  Зуєвої В.І.

          секретаря судового засідання   Бездольної О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Нікопольського міжрайонного прокурора до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови заступника начальника Нікопольської ОДПІ № 140785 від 27.06.2008р. про накладення штрафу на фізичну особу –підприємця ОСОБА_2,

                                                                         В С Т А Н О В И В:

Позивач  просить суд  визнати протиправною та скасувати постанову першого заступника начальника Нікопольської ОДПІ ОСОБА_1 № 140785від 27.06.2008р. про накладення штрафу на фізичну особу –підприємця ОСОБА_2, за правопорушення, передбачене ст. 164-1 КУпАП, посилаючись на такі обставини.

Нікопольською міжрайонною прокуратурою проведена перевірка   додержання вимог чинного законодавства у справах про адміністративні правопорушення Нікопольською державною податковою інспекцією.

Перевіркою встановлено, що 24.06.2008р. державним податковим інспектором  відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб  Нікопольської ОДПІ складено протокол про адміністративне правопорушення № 28/172 згідно якого за результатами перевірки встановлено неналежне ведення  фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 обліку доходів та витрат, а саме,  завищення валових витрат за 2005р. у розмірі 558,93грн. в результаті чого підлягає донарахуванню податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності в сумі 72,66грн.,  що є порушенням 1У ст. 13 Декрету КМУ від 26.12.1992р. №13-92 «Про прибутковий податок з громадян», за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.164-1КУпАП.

На підставі цього протоколу, заступник начальника Нікопольської ОДПІ ОСОБА_1 27.06.2008р. , незважаючи на те, що на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчився строк, передбачений ст.38 КУпАП, відповідно до якої адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення, винесла постанову про притягнення фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164-1 КУпАП і накладення на нього штрафу у розмірі 51грн.

16.03.2009р. Нікопольський міжрайонний прокурор вніс протест на вказану постанову як на незаконну.

Протест був відхилений з посиланням на ст.38 КУпАП , яка регулює строки накладення адміністративного стягнення, яке є триваючим і адміністративне стягнення могло бути накладене не пізніше як через 2 місяця з дня виявлення правопорушення.

Нікопольський міжрайонний прокурор не погоджується з прийнятим рішенням по адміністративній справі і вважає, що постанова підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через два місяця з дня вчинення правопорушення.

Згідно акту планової виїзної документальної перевірки № 1670/172.1779707038 від 24.06.2008р. фізичною особою ОСОБА_2 здійснено завищення валових витрат у 2005р. шляхом внесення в декларацію за 2005р. яка подана до Нікопольської ОДПІ 06.02.2006р. невірних сум коштів.

Таким чином, фізична особа –підприємець ОСОБА_2 здійснив протиправні дії, які мають разовий характер і за його вчинення могло бути накладено стягнення не пізніше як через два місяця з дня вчинення правопорушення.

У разі відхилення протесту, згідно ст.21 Закону України «Про прокуратуру»прокурор може звернутися до суду з заявою про визнання акту незаконним.

Тому позивач просить суд визнати вказану постанову протиправною та скасувати її з поверненням  ОСОБА_2 суми сплаченого нею штрафу у розмірі 51грн.

Представник позивача своєю заявою просить суд розглянути справу у його відсутності, позов підтримує.          

Відповідач, 3-я особа у судове засідання не з’явилися. Раніше 3-я особа звертався до суду з заявою про розгляд справи у його відсутності, штраф він сплатив, претензій до ОДПІ він не має.

Суд,  розглянувши матеріали справи, вважає, що позов на підставі ст.ст.256,  280,283, 247ч.1ст.296 КУпАП, ст.ст. 17, 18 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає  задоволенню частково.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, 24.06.2008р. державним податковим інспектором  відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб  Нікопольської ОДПІ складено протокол про адміністративне правопорушення № 28/172.

Відповідно до вказаного протоколу суть правопорушення полягає в неналежному веденні фізичною особою-підприємцем  ОСОБА_2 обліку доходів та витрат, а саме, завищення валових витрат за 2005р. у розмірі 558,93грн. в результаті чого підлягає донарахуванню податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності в сумі 72,66грн.,  що є порушенням 1У ст. 13 Декрету КМУ від 26.12.1992р. №13-92 «Про прибутковий податок з громадян».

27.06.2008р     заступник начальника Нікопольської ОДПІ ОСОБА_1   винесла постанову про притягнення фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164-1 КУпАП і накладення на нього штрафу у розмірі 51грн.

Постанова  містить відомості про неналежне ведення фізичною особою-підприємцем  ОСОБА_2. обліку доходів та витрат, а саме, завищення валових витрат за 2005р. у розмірі 558,93грн. в результаті чого підлягає донарахуванню податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності в сумі 72,66грн.

16.03.2009р. Нікопольський міжрайонний прокурор вніс протест на вказану постанову як на незаконну.

Протест Нікопольською ОДПІ був відхилений листом від 27.03.2009р

У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду, прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акту незаконним. (ч.4. ст.21 ЗУ «Про прокуратуру»).

Статтею 164-1 КУпАП встановлена відповідальність за неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України  встановлено обов’язкову форму обліку.

Встановлюючи в діях  склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-1КУпАП, відповідач посилається на ст.13 розділу 1У Декрету КМУ від 26.12.1992р. №13-92 «Про прибутковий податок з громадян».

Проте вказана норма не містить правил ведення обліку доходів і витрат, а визначає об’єкти оподаткування, зазначає, що оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто, різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов’язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

Встановлене відповідачем в оскаржуваній постанові заниження валового доходу  не є суттю неналежного ведення обліку доходів і витрат, як помилково вважає відповідач, а може бути за певних обставин лише його наслідком. В чому полягає неналежне ведення обліку доходів і витрат, як окремий склад адміністративного правопорушення, відповідачем не визначено, опис відповідних обставин, як того вимагає ст.283КУпАП в оскаржуваній постанові відсутній.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що порушення ст.13 розділу 1У Декрету КМУ від 26.12.1992р. «Про прибутковий податок з громадян»не є підставою для відповідальності за ч.1 ст.164-1КУпАП, фактично в діях ОСОБА_2 відсутні ознаки адмін правопорушення  в розумінні ст.9КУпАП, правові підстави для притягнення його до адмінвідповідальності відсутні.

Відповідно до ст.247 КУпАП відсутність події і складу адміністративного правопорушення є обставиною за якою провадження по справі не може бути розпочате, а розпочате підлягає  закриттю.

Оскільки відповідач дійшов до помилкового висновку стосовно самого факту вчинення адміністративного правопорушення, що привело до неправильного вирішення справи про адмінправопорушення, постанова від 27.06.2008р. є протиправною і підлягає скасування.

Стосовно вимог про зобов’язання повернути суму штрафу у розмірі 51грн., сплачену ОСОБА_2, суд вважає, що ці вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.296 КУпАП повернення сум адміністративних штрафів проводиться за рахунок коштів бюджетів  чи позабюджетних фондів у залежності від того, куди ці суми були зараховані відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п.3 Порядку повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 10.12.2002р. №226, повернення таких коштів здійснюється органами Державного казначейства України з відповідних рахунків, відкритих в органах Державного казначейства України.

З огляду на вищевикладене, в цій частині позовних вимог визначений прокурором відповідач у цій справі не є належним і пред’явлені до нього вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.160-163 КАС України, суд

                                                                  П О С Т А Н О В И В:

Позов Нікопольського міжрайонного прокурора задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції ОСОБА_1 № 000972 від 27.06.2008р. про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_2

В іншій частині позову –відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення, а у разі прийняття постанови у письмовому провадженні –протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя:ОСОБА_3