Справа № 2-66/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

        "17" лютого 2011 р. Іллічівський районий суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді  Харитонової Г. Л., при секретарі  Чудіна Н. Г.,  розглянувши  у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Маріупольської міської ради про  визнання угоди купівлі-продажу дійсною, встановлення факту сумісного проживання, визнання спадкоємцями четвертої черги, визнання права влсності на будинок, визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно -  

В С Т А Н О В И В:

11.10.2010 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідачів, у якому просила визнати угоду купівлі-продажу будинку, що розташований у с.Сартана по вул..Огородній,11 «б» укладену 03.08.1998 року на  Маріупольській універсальній товарній біржі між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 – дійсною, встановити факт постійного проживання позивачки з ОСОБА_4, визнати позивачку спадкоємцем 4ї черги та визнати за нею право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 на домоволодіння №11 «б» по вул..Огородній в с.Сартана з усіма надвірними будівлями.

В обґрунтування позову позивачка зазначила, що вона знаходилась у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 з 06.11.1964 року, у зв’язку з виниклою необхідністю 15.09.1978 року шлюб між ними було розірвано, але сімейні відносини не припинились, вони продовжували мешкати разом, вели спільне господарство, тобто продовжували мешкати повноцінною сім’ю як чоловік та жінка. 13.12.2009 року ОСОБА_4 – помер.

Будинок №11 «б» по вул..Огородній с.Сартана Джамбаз ОСОБА_5 придбав у ОСОБА_2 згідно біржового контракту №22309 від 03.08.1998 року, право власності зареєстровано в БТІ м.Маріуполя 11.08.1998 року за №2022.

Під час користування домоволодінням з метою його благоустрою власник домоволодіння самостійно переобладнав сарай Б-1 в нежитлову прибудову літ.А1-1, збудував нежитлову прибудову літ.А2-1, сарай Д-1 переобладнав у гараж. 13.12.2009 року ОСОБА_4 – помер.

У судовому засіданні позивачка уточнений позов підтримала в повному обсязі, просила задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 позов визнав, пояснив, що позивачка мешкала разом з померлим – ОСОБА_4, який є його рідним братом, як повноцінна сім’я з листопада 1964 року по день смерті ОСОБА_4, жодного дня не мешкали роздільно, на час придбання будинку позивачка та ОСОБА_4 мешкали разом, угоду оформили через Маріупольську універсальну товарну біржу, гроші передали продавцям та отримали майно у власність. Він відмовився від спадщини після смерті ОСОБА_4 на користь позивачки, оскільки вважає, що вона є законним спадкоємцем.

Представник відповідача – Маріупольської міської ради – ОСОБА_6 позов визнала в частині визнання угоди дійсною та визнання за позивачкою права на спадкування. Вважала, що не може бути визнано право власності на самочинно зведені будівлі, оскільки земля в законному порядку померлому ОСОБА_4 не надавалась.

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з’явилась, згідно довідки адресно-довідкового бюро – померла.(а.с.23)

Свідок – ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсіонер – мешкає за адресою: пров.Нахімова 5 кв.17 м.Маріуполя, суду пояснила, що знайома з позивачкою та померлим з 1964 року, вона знала їх як дружну сім’ю, той факт, що їх шлюб розірвано для неї було новиною. Підтвердила той факт, що позивачка дійсно мешкала постійно разом з померлим та вони придбали домоволодіння під час сумісного мешкання.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що домоволодіння №11 «б» по вул..Огородній с.Сартана, ОСОБА_4 придбав у ОСОБА_2 згідно біржового контракту №22309 від 03.08.1998 року, право власності зареєстровано в БТІ м.Маріуполя 11.08.1998 року за №2022 та вчинені усі необхідні для цього дії(а.с.11-13).

Відповідно до ст..224 ЦК України ( в редакції 1963 р.) за  договором  купівлі-продажу    продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст..227 ЦПК України (в редакції 1963р.) договір купівлі-продажу жилого   будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне  недійсність  договору.

Відповідно до ст..47 ЦПК України (в редакції 1963 р.) якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Таким чином судом достовірно установлено, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі продажу, за яким ОСОБА_4 передав гроші і вступив у володіння майном, а відповідач ОСОБА_2 отримала гроші, та передала майно покупцю, і такий правочин слід визнати дійсним, оскільки всі необхідні вимоги за договором купівлі-продажу сторонами були виконані, та ОСОБА_4 набув право власності на домоволодіння за адресою: вул..Огородна 11 «б» с.Сартана м.Маріуполя, за цим договором.

У період експлуатації вказаного будинку, з ціллю його благоустрою, який розташований за адресою: м..Маріуполь, с.Сартана, вул..Огородна, 11 «б» згідно довідки БТІ м..Маріуполя від 30.06.2010 року № 34 був самостійно переобладнаний сарай Б-1 в нежитлову прибудову літ.А1-1, збудована нежитлова прибудова літ.А2-1, сарай Д-1 переобладнано у гараж (а.с.6)

Відповідно до висновків технічного спеціаліста від 22.07.2010 року – нежитлова прибудова літ.А1-1, нежитлова прибудова літ.А2-1 та гараж літ.Д-1, які розташовані за адресою: вул..Огородна 11 «б» с.Сартана м.Маріуполя,  знаходяться у задовільному технічному стані та можуть використовуватись і надалі(а.с.5).

Згідно договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки від 24.09.1955 року б/н земельна ділянка за адресою: вул..Огородна, 11 (б) в с.Сартана м.Маріуполя була надана ОСОБА_8 для будівництва житлового будинку. В подальшому будинок відчужувався та останнім покупцем був ОСОБА_4

Відповідно до ст.. 377 ЦК України до особи,  яка набула право власності на житловий  будинок, переходить право власності,  право користування на земельну ділянку, на якій  вони розміщені,  без  зміни  її  цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Таким чином судом достовірно встановлено, що померлий – ОСОБА_4, був належним землекористувачем.

Відповідно до п.5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Згідно ст.. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту.

Як вбачається з заяви та пояснень позивача встановлення факту сумісного мешкання позивачки та померлого – ОСОБА_4, померлого 13.12.2009 року необхідно їй для оформлення права на спадщину.

Відповідно до наданої суду довідки Виконкому Сартанської селищної ради м.Маріуполя  № 1857 від 14.06.2010 року(а.с.7)  позивачка – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 мешкала разом з ОСОБА_4 за адресою: вул..Огородна, 11 «б» с.Сартана по день його смерті, тобто до 13.12.2009 року, також враховуючи свідчення, дані у судовому засіданні рідного брата померлого ОСОБА_4 – ОСОБА_3, який вказував на те, що позивачка постійно мешкала з ОСОБА_4 з моменту укладення шлюбу, та не припинила проживати разом з ним, вести спільне господарство і після розірвання шлюбу, що підтверджується також поясненнями свідка – ОСОБА_7, отже судом достовірно встановлено, що позивачка мешкала разом з ОСОБА_4 не менш як 5 років до часу смерті ОСОБА_4.

За таких обставин суд вважає за необхідне задовольнити заяву про встановлення факту того, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 мешкала разом з померлим ОСОБА_4, який помер 13.12.2009 року, більш ніж 5 років до моменту смерті ОСОБА_4, оскільки він знайшов своє підтвердження наданими суду доказами та поясненнями свідків.

Відповідно до ст..1264 ЦК України у четверту чергу право на  спадкування  за  законом  мають особи,  які  проживали  зі  спадкодавцем  однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Враховуючи ст..1264 ЦК України та пояснення позивачки, свідків, суд вважає, що заяву позивачки про визнання її спадкоємцем 4ї черги слід задовольнити.

Аналізуючи зібрані по справі докази та той факт, що рідний брат спадкодавця ОСОБА_4 – ОСОБА_3 відмовився від спадщини на користь позивачки(а.с.26-28),  суд вважає, що позовні вимоги позивачки про визнання права власності на домоволодіння, що розташоване за адресою: м.Маріуполь, с.Сартана, вул..Огородна, 11 «б» підлягають задоволенню та за ОСОБА_1 слід визнати право власності в порядку спадкування на вказане домоволодіння та самочинно зведені: нежитлова прибудова літ.А1-1, нежитлова прибудова літ.А2-1 та гараж літ.Д-1, які розташовані за адресою: вул..Огородна 11 «б» с.Сартана м. Маріуполя, які є закінченими будівлями, також судом встановлено, що права інших осіб при цьому не порушуються

Керуючись ст. ст.10, 130, 174, 209, 212, 213, 215  ЦПК України, ст.ст. 47, 224, 227 ЦК України 1963 р.,  ст. 376, 1258, 1264, 1268, 1270 ЦК України суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Маріупольської міської ради про визнання угоди дійсною, встановлення факту сумісного мешкання та визнання спадкоємцем 4ї черги та визнання права власності в порядку спадкування – задовольнити.

Визнати угоду купівлі-продажу будинку, що розташований у с.Сартана м.Маріуполя по вул..Огородній,11 «б» укладену 03.08.1998 року на  Маріупольській універсальній товарній біржі між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 – дійсною.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з ОСОБА_4, не менш як 5 років до часу смерті ОСОБА_4, тобто до 13.12.2009 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, померлого 13.12.2009 року, на спадкове домоволодіння по вул..Огородній, 11 «б» с.Сартана м.Маріуполя та  самочинно зведені споруди: нежитлова прибудова літ.А1-1, нежитлова прибудова літ.А2-1 та гараж літ.Д-1, які розташовані за адресою: вул..Огородна 11 «б» с.Сартана м. Маріуполя, які є закінченими будівлями та включити їх до складу зазначеного домоволодіння.

На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
          

 Суддя:                                                            Г.  Л.  Харитонова