А.с. № 2-а-7472/11

П О С Т А Н О В А

іменем України

          04.07.2011 року        Суддя  Обухівського районного суду Київської області Соловйова Н.М., розглянувши у порядку скороченого провадження  справу за адміністративним  позовом   ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в місті Обухові та Обухівському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов»язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

17 червня 2011 року позивачка  звернулася до суду з вищеназваним позовом. В обґрунтування своїх вимог зазначила, що  за віком має статус  «Дитини війни» і,  відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  вона має право на отримання щомісячного підвищення пенсії у розмірі  30 %  мінімальної пенсії за віком з часу набрання чинності  вищеназваного Закону. Оскільки відповідачем не виконуються вимоги Закону, просить визнати  неправомірною  його бездіяльність, зобов»язати  нарахувати і виплатити їй недоплачену, як дитині війни,  соціальну допомогу, починаючи з 01 січня 2011року,  посилаючись на обмеження її законних прав прийняттям окремих неконституційних нормативно-правових  законів України.

Ухвалою суду від 20 червня 2011 року  відкрито скорочене провадження щодо зобов»язання нарахування і виплати недоплаченої  соціальної допомоги за період з01 січня 2011року  , копія якої невідкладно надіслана відповідачу разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів.

       Відповідач  в установлений ч.3 ст. 183-2 КАСУ строк заперечень  проти позову не надав.

       Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно  оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.              

       Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, який включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

       Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, установлення правового статусу дітей війни, визначення їх соціального захисту, гарантій визначені та закріплені в Законі України «Про соціальний захист дітей війни».

      Згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.    Статтею 7 названого Закону передбачено, що фінансове забезпечення  цих державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

       Судом встановлено, що позивач народився 30 жовтня 1938 року , перебуває на обліку в УПФ України в місті Обухові та Обухівському районі, отримує пенсію за віком та має правовий статус дитини війни, що  підтверджується копією її паспорту, пенсійним посвідченням, довідкою управління Пенсійного фонду України в місті Обухові та Обухівському районі.   

       Отже, виходячи із вимог ст. 99 КАСУ   в межах  строків позовної давності, а саме  з    01 січня 2011року відповідач був зобов’язаний нараховувати та сплачувати підвищення до пенсії в розмірі, встановленому статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", в редакції закону від 18.11.2004 року, а не постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання соціального захисту  окремих категорій громадян" від 28 травня 2008 року №530.

        Вихідним критерієм обрахунку доплати до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті  28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, не має. За таких обставин положення частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо застосування розміру мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 цієї статті, тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

       Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами при розрахунку підвищення пенсії, яке передбачено статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", застосуванню підлягає мінімальний розмір пенсії за віком, який вираховується виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законами про Державний бюджет України на відповідний рік, а не розмір, що установлений постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання соціального захисту  окремих категорій громадян" від 28 травня 2008 року №530, що застосовував  відповідач.

      Закон України від 14.06.2011 року  №3491-VI, який набрав чинності з 19 червня 2011 року,  вніс зміни до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік»та установив, що у 2011 році норми ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. Як зазначено в п.3 рішення Конституційного Суду України від 03.10.1997 року №4-зп, при наявності декількох законів, норми яких по різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

       Таким чином   суб’єкт владних повноважень - Управління пенсійного фонду України в м.Обухові та Обухівському районі Київської області як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них,   в період з   01 січня 2011року по 18 червня 2011 року включно діяв не відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України, статті  6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і  його дії є неправомірними, такими що порушили право позивача як дитини війни на соціальний захист, тому у позивача  існують правові підстави для нарахування підвищення пенсії,  відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в межах  строку позовної давності за період з 01 січня 2011року   у по 18 червня 2011 року дня  набрання чинності  Закону України від 14.06.2011 №3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік».   

        Керуючись ст.ст. 46 Конституції України, ст.ст.2,11,71,94, 99,100,160-163,183-2 КАС України,  Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України від 14.06.2011 року  №3491-VI, суд,-                                          

                                                          П О С Т А Н О В И В :

         Визнати  дії Управління Пенсійного фонду України в місті Обухові та Обухівському районі Київської області щодо не вчинення  перерахунку та виплати  надбавки до пенсії   ОСОБА_1,   відповідно до ст.6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни за період з  01 січня 2011року    по 18 червня 2011 року, - неправомірними.

        Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в місті Обухові та Обухівському районі Київської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, як дитині війни, щомісячну державну соціальну надбавку до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбачену  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за період з 01 січня 2011року  року по 18 червня 2011 року,  з урахуванням проведених виплат.

    Постанова суду підлягає негайному виконанню.

  Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Обухівський районний суд Київської області протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.   

СУДДЯ: