УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

______________________________________________________________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "08" квітня 2008 р.                                                     Справа № 8/73

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Машевської О.П.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача Вишневський С.О. - паспорт серії ВМ 345764, виданий Бердичівським  МРВ УМВС України  в  Житомирській  області 15.05.1997р. - керівник

від відповідача не з'явився

Розглянув справу за позовом Фермерського господарства "Нива" - 97 (с. Красівка Бердичівського району)  

до Приватного підприємства "Яроповичі" (с. Яроповичі Андрушівського району)

про стягнення 12763,06 грн.

Позивачем подано позов про стягнення на його користь з відповідача                  10032 грн. заборгованості, 1159 грн. 14 коп. пені, 1343 грн. 68 коп. інфляційних втрат та 228 грн. 24 коп. 3% річних у зв'язку  з неналежним виконанням Договору на виконання сільськогосподарських робіт від 20 травня 2007 року.  Як правову підставу позову зазначено ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав в заявленому розмірі.

Відповідач відзиву на позов не подав, явку уповноваженого  представника в засідання суду не забезпечив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином (ухвала господарського суду від 25.02.2008р. була вручена 29.02.08р.).

На запит господарського суду Головне  управління статистики у Житомирській області №14/10/341 від 21.03.08р. повідомило, що Приватне підприємство "Яроповичі" (с. Яроповичі Андрушівського району, іден. код 34277478) станом на 21.03.2008р. значиться в ЄДРПОУ.  

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами та за відсутності письмового  відзиву на позов.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши уповноваженого представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

- відповідно до Договору на виконання сільськогосподарських робіт від20.05.2007р. (далі - Договір), укладеного між Фермерським господарством "Нива" - 97 (с. Красівка Бердичівського району) та Приватним підприємством "Яроповичі" (с. Яроповичі Андрушівського району), позивач взяв на себе зобов'язання надати власні трактори відповідачу для виконання сільськогосподарських робіт, а відповідач, в свою чергу, здійснити розрахунок  за надані трактори у відповідності до погоджених розцінок;

- п.2 Договору передбачає, що Фермерське господарство "Нива" - 97 (с. Красівка Бердичівського району) зобов'язалось надати власні трактори з залученням своїх працівників відповідачу згідно його заявки: "самохідний оприскувач ДЖОН - ДІР", а Приватне підприємство "Яроповичі" (с. Яроповичі Андрушівського району) зобов'язалось  використовувати кожен замовлений трактор позивача не менше 8 годин на день; провести попередню оплату у розмірі 30% загальної суми даного договору на протязі 3 банківських днів з моменту його підписання; приймати від позивача обсяги використання тракторів за кожний календарний тиждень, оформлюючи актами з підписами підрядника і замовника не пізніше 15:00 год. наступного понеділка;

- п. 2.2.4 передбачено, що відповідач взяв на себе зобов'язання провести  оплату у розмірі 70% вартості використання тракторів зазначених в акті виконаних робіт на протязі трьох банківських днів з моменту його підписання;

- як свідчать  матеріали справи, відповідачем вимоги п.2.2.2 Договору щодо проведення попередньої оплати у розмірі 30% загальної суми договору на протязі 3 банківських днів з моменту його підписання , тобто до 23.05.2007 року включно,  не виконано;

- позивач виконав взяті на себе  зобов'язання, що підтверджується  актом виконаних робіт від 06.06.07р. на суму 11456 грн. та  актом ( без вказівки на дату)  на суму 8576 грн. (а.с. 8, 9);

- у позовній заяві позивачем зазначено, що акти виконаних робіт було складено сторонами 06.06.2007 року та 22.06.2007 року; будь-яких  заперечень   з приводу дати підписання акту здачі-приймання робіт на суму 8576 грн. від відповідача не надходило;

- відповідно до складених сторонами двосторонніх актів здачі - приймання робіт загальна сума виконаних робіт склала  20032 грн.;

- як свідчить надана позивачем  копія  видаткового касового ордеру № 208 від 31.08.2007 року відповідач здійснив оплату частково, а саме на суму 10000 грн. ( а.с. 19);

- станом на 11.01.2008р. заборгованість відповідача перед позивачем склала 10032 грн. (а.с.16);

- з метою здійснення звірки розрахунків між сторонами за Договором, позивачем 11.01.2008 року надіслано відповідачу супровідним листом акт звірки  розрахунків станом на 11.01.2008 року на суму 10032 грн., однак який залишений відповідачем без виконання (а.с. 14-16);   

- ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог  - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

- п.1 ст.530 ЦК України зазначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) оплати його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін);

- обов'язок відповідача оплатити виконані позивачем  роботи та строк  виконання цього обов'язку   визначено  у п.2.2.4 Договору, зокрема, на протязі 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання акту виконаних  робіт;

- за наведених обставин, зобов'язання з оплати виконаних  робіт  мало бути виконано відповідачем у строк  з 07.06.2007 року по 11.06.2007 року включно відповідно до акту здачі-приймання робіт від 06.06.2007 року, та у строк з 23.06.2007 року по 27.06.2007 року включно   відповідно до акту здачі-приймання робіт від 22.06.2007 року ( дату визначено позивачем); при цьому господарським судом  визнаються обгрунтованими доводи позивача про складання другого акту виконаних робіт саме 22.06.2007 року, оскільки підтверджуються  податковою  накладною  від 22.06.2007 року № 13 (а.с. 20);   

- як свідчать матеріали справи  між сторонами спору, які, відповідно до статті 55 Господарського кодексу України, є суб'єктами господарювання,  укладено Договір на виконання сільськогосподарських робіт від 20.05.2007 року;

- відповідно до статті 174 ГК України, господарський договір є  однією із підстав виникнення  господарського зобов'язання. Статті 11 та 509 ЦК України також визнають договір  підставою виникнення зобов'язання;  

- відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання, в даному випадку, сторони у справі, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

- з приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статей 526 та 527 Цивільного кодексу України щодо належного виконання сторонами зобов'язання;

- у зв'язку з обгрунтованістю  матеріально  - правової вимоги про стягнення боргу в сумі 10032 грн., остання підлягає захисту в судовому  порядку;   

- однак, як встановлено господарським судом, спірні відносини між сторонами  виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем грошового зобов'язання, яке виникло на підставі Договору,  тому в даному випадку застосуванню підлягають ст.229 ГК України та 625 ЦК України, відповідно до яких учасник господарських відносин (боржник)  у разі порушення ним грошового зобов’язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов’язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов’язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами;

- при  цьому, частина перша  статті 229 ГК України та частина перша ст.625 ЦК України встановлюють виняток із загального правила статей 218 ГК України та 614 ЦК України, які закріплюють принцип вини як підставу відповідальності боржника. За невиконання грошового зобов’язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Відповідальність боржника означає можливість як стягнення за рахунок майна боржника суми невиконаного грошового зобов’язання, так і стягнення сум, право на яке виникає у кредитора на підставі ч.2 ст.625 ЦК України. Тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов’язання за будь-яких обставин;

- порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами, зокрема, Цивільним кодексом України або договором;

- так, статтею 611 цього Кодексу передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом;

- у зв'язку з цим, позивачем одночасно із вимогою про стягнення основного  боргу заявлено самостійні матеріально-правові  вимоги про стягнення 3% річних на суму 228,24 грн., пені  в сумі 1159,14грн., інфляційних втрат на суму 1343,68  грн.;

- обгрунтовуючи правомірність застосування до відповідача відповідальності у вигляді сплати 3% річних та інфляційних, позивач посилається на статтю 625 ЦК України;

- зокрема, як зазначено у ч. 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;

- згідно поданого позивачем розрахунку інфляційні втрати склали 1343 грн. 68 коп., 3% річних, відповідно, 228 грн. 24 коп.;

- однак, господарський суд перевіривши розрахунок 3% річних, прийшов до висновку, що позивачем помилково нараховано  розмір 3% річних за період з 01.09.2007р. по 31.01.08р. на суму 126 грн. 16 коп. Господарським судом здійснено перерахунок  розміру 3% річних за період з 01.09.2007р. по 31.01.08р. відповідно до якого зазначений розмір склав 126 грн. 09 коп.;

- враховуючи наведене, загалом розмір 3% річних складає 228 грн. 17 коп.;   

- відповідно, у стягненні 0,07 грн. 3% річних слід відмовити;

- щодо  матеріально-правової вимоги про стягнення пені у сумі 1159,14 грн. господарський суд прийшов до наступного висновку;

- відповідно  до статті 230 ГК України пеня є штрафною санкцією, яку учасник зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання;

- у визначенні поняття пені господарський суд виходить із змісту ч. 3 статті 549 ЦК України, відповідно до якої  пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного   грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання;

- відповідно  до ч.2 ст. 551 ЦК України,  якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства;

- як свідчить зміст пункту  4.1.2  Договору  сторони обумовили, що за кожен день простроченої заборгованості по розрахунках  згідно виставленого  рахунку замовник (відповідач) сплачує штраф підряднику (позивачу)  у розмірі 2,0 % від вартості об'ємів виконаних робіт;

- штраф є самостійним видом  забезпечення виконання зобов'язання  та відповідно до визначення, здійсненого у ч.2 статті 549 ЦК України є неустойкою, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання;

-  відмінність між цими двома видами неустойки полягає  у тому, що штраф  застосується внаслідок самого факту порушення, незалежно від його виду та строку прострочки у виконанні, тоді як пеня застосовується  за правилами статті 549 ЦК України саме  за порушення  грошового зобов'язання  і обчислюється за кожен день прострочки. При цьому, у разі стягнення в судовому  порядку штрафу  застосовується розмір, визначений сторонами у Договорі, у разі стягнення пені - розмір, визначений у Договорі,  але не більше подвійної облікової  ставки НБУ;      

- як свідчить зміст  позовної  заяви позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 1159 грн. 14 коп., посилаючись на п.4.1.2 договору, яким передбачено відповідальність у вигляді штрафу;

- розрахунок штрафних санкцій згідно п.4.1.2 Договору здійснено позивачем як щодо пені, при цьому здійснено посилання на рахунок (без номера, дати, суми), який було пред'явлено відповідачу 09.07.2007 року, однак який у матеріалах справи відсутній, так само як і докази його вручення відповідачеві ;

- тоді як зі змісту п.4.1.2 Договору  випливає, що рахунок  на оплату робіт  сторони визначили як обов'язковий документ, що мав бути пред'явленим відповідачу та за  неоплату  якого в останнього виникало зобов'язання сплатити штраф;

- здійснивши правову оцінку змісту п.4.1.2 Договору господарський суд прийшов до висновку , що останній містить частково умови, які входять до поняття пені ( за кожен день простроченої заборгованості по розрахунках) та частково умови, що входять до поняття штрафу ( замовник сплачує штраф у розмірі 2,0% від вартості об'ємів виконаних робіт);

- за таких обставин  не можна визнати узгодженим сторонами в договірному порядку вид неустойки ( пеня чи штраф), тому у задоволенні позовної вимоги про стягнення  пені у сумі 1159,14 грн.  необхідно відмовити;

- як свідчать матеріали справи, відповідач відзиву на позов на доказів на підтвердження викладених у ньому заперечень  не подав;

- ст.33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог і заперечень;

- враховуючи  викладене, господарський суд підлягає частковому задоволенню, а саме на суму 10032 грн. основного  боргу, 228 грн. 17 коп. -  3% річних,   1343 грн. 68 грн.;

- відповідно до ч. 2  статті 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору;   

- враховуючи встановлені господарським судом обставини порушення відповідачем права позивача на отримання коштів за виконані сільськогосподарські роботи, господарський суд прийшов до висновку покласти судові витрати на відповідача.  

На підставі ст. ст. 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625 ЦК України, ст.193, 230 ГК України, керуючись ст.ст. 4-7, 33, 43, 49, 82 -85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Яроповичі" (  с. Яроповичі Андрушівського району Житомирської області, ідентифкаційний код 34277478) на користь Фермерського господарства "Нива" - 97" ( с. Красівка Бердичівського району   Житомирської області, іден. код 24701954)  -       10032 грн. основного  боргу,  228 грн. 17 коп. -  3% річних., 1343 грн. 68 коп. - інфляційних втрат, 128 грн. - державного мита та 118 грн. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. Відмовити у стягненні  1159 грн. 14 коп. пені та 0,07 грн. 3 % річних.

Рішення господарського суду Житомирської області набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання мотивованого рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.      

Суддя                                                                         

        "______"_____________ 2008 року

Віддрукувати:

1 - в справу

2 -позивачу

3 - відповідачу