Дата документу 07.09.2011 Справа № 1-31/11

ВИРОК

іменем України

05 вересня 2011 року Октябрський районний суд м. Полтави в складі

          головуючого –судді     Гольник Л.В.

                    при секретарі –Кучеренко В.В.             

                    за участю прокурора –Карпінської А.П.                    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Полтави, громадянина України, освіта середня спеціальна, неодруженого, непрацюючого, інваліда 2-ї групи, проживаючого та зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 несудимого в силу ст. 89 КК України,

за ч. 1 ст. 185, ч. 2ст. 185 КК України, -

встановив:

          18 жовтня 2010 року з 11 год. по 12 год., ОСОБА_1 в гаражному приміщенні домоволодіння по АДРЕСА_3  шляхом вільного доступу таємно викрав пластикову пенсійну банківську карту «Приватбанк», належну ОСОБА_2, після чого з пенсійної картки ОСОБА_2 зняв 18.10.2010 року близько 12 год. в банкоматі по вул. Монастирська, 12 грошові кошти в сумі 50 грн., 19.10.2010 року в обідній час в банкоматі по вул. Жовтнева, 31-а в м. Полтава грошові кошти в сумі 300 грн., 19.10.2010 року близько 18 год. з банкомату банку «Аваль»по вул. Зіньківська в м. Полтава грошові кошти в сумі 50 грн. та 20.10.2010 року близько 01 год. з того ж банкомату банку «Аваль» в сумі 3960 грн., чим завдав потерпілій ОСОБА_2 матеріального збитку на загальну суму 4360 грн.

           В період часу з 28 жовтня 2010 року до 31 жовтня 2010 року в вечірній час доби, ОСОБА_1, шляхом використання ключа зайшовши до приміщення «Німецької Євангелічно-Лютеранської Громади м. Полтави»по АДРЕСА_2 в м. Полтава, повторно, таємно викрав ноутбук марки «Асус»моделі «х51-R»з зарядним пристроєм до нього вартістю 1600 гривень, модемом бездротового підключення до Інтернету вартістю 284 гривні та сумку до зазначеного ноутбуку вартістю 100 гривень, чим спричинено «Німецькій Євангелічно-Лютеранській Громаді м. Полтави»матеріального збитку на загальну суму 1984 гривні.

           Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в пред’явленому обвинуваченні визнав. Розповів про обставини вчинення злочинів. Щиро розкаявся у скоєному.

Потерпіла ОСОБА_2 показала, що в жовтні 2010 року виконувала разом зі ОСОБА_1 ремонтні роботи  по АДРЕСА_3 пропрацювавши 4 дні, а 20.10.2010 р. він не вийшов на роботу. Через тиждень виявила, що у неї зникла банківська пенсійна карта. Звернувшись до банку, з’ясувала, що кошти, які були на рахунку зняті.

Представник організації «Німецької Євангелічно-Лютеранської Громади м. Полтави»ОСОБА_3 пояснила, що в жовтні 2010 року за договором працювала бригада по ремонту приміщення, серед членів якої був ОСОБА_1 Вже після закінчення ремонтних робіт та повернення ключа від приміщення, 31.10.2010 р. виявили, що зник ноутбук.

На підставі ч.3 ст. 299 КПК України докази стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорювались, судом не досліджувались.

          Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України знайшла своє підтвердження у суді, оскільки встановлено, що він таємно викрав чуже майно та повторно таємно викрав чуже майно.

При призначенні покарання суд враховує ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, конкретні обставини справи, те, що спричинені збитки частково відшкодовано шляхом повернення майна, особу підсудного, який в силу ст. 89 КК України несудимий, є інвалідом другої групи.

Обставинами, що в силу ст. 66 КК України пом’якшують покарання підсудного, є щире каяття та з’явлення із зізнанням.

Обставин, що  обтяжують покарання, судом не встановлено.

          З урахуванням викладених обставин суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання.

          Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд –

засудив:

          ОСОБА_1 визнати винним та призначити покарання:

за ст. 185 ч.1 КК України –1 рік позбавлення волі,

за ст. 185 ч. 2 КК України – 2 роки позбавлення волі.

          На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання 2 роки позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 роки.

Згідно ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_1 протягом іспитового строку періодично з’являтися для реєстрації до органів кримінально-виконавчої системи та повідомляти зазначені органи про зміну місця проживання та роботи.

Цивільний позов потерпілої задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 4500 гривень у відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.

          Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити без змін.

          На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Полтавської області через Октябрський районний суд м. Полтави протягом 15 діб з моменту оголошення.

Суддя                                                                                                          Л.В. Гольник