Судове рішення #19613395

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

  


24.11.11р.Справа № 35/5005/14185/2011


за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю Науково –

                     виробничої фірми  "Корвет - Сервіс", м. Дніпропетровськ

 

до                 Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНЕПР 777",

                    м. Дніпропетровськ

 

про стягнення 109 142,00 грн

 Суддя Широбокова Л.П.    

Секретар судового засідання Задорожна К.С.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 дов. №1 від 18.10.2011р. представник

Від відповідача: ОСОБА_2 представник дов. №1 від23.11.2011р.                                          

СУТЬ СПОРУ:

      Справа слухається із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу, запис здійснюється на CD-R, серійний номер С03265013931.

      В судовому засіданні оголошувалася перерва з 17.11. до 24.11.2011р.

  Позивач звернувся до суду та просить стягнути з Відповідача борг за поставлені товари –83301,99 грн, пеню –9670,29 грн, штраф  –12 495,30 грн, подорожчання –3 674,42 грн, всього 109 142,00 грн, посилаючись на невиконання Відповідачем зобов`язань за договором №19/П-09 від 27,01.2009р. Також просить вжити заходів до забезпечення позову, наклавши арешт на рахунок відповідача в межах суми 110000,00 грн.

Представник Позивача вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Відповідач позов визнав частково в сумі 8 329,99 грн, посилаючись на те, що в решті борг сплатив  вчасно простим векселем, як і передбачалося додатковою угодою сторін.

   Відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України  в судовому засіданні оголошено  тільки вступну та резолютивну частину рішення.

  Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -  

ВСТАНОВИВ :

 Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Корвет - Сервіс"–  постачальник (надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДНЕПР 777"– покупець (надалі відповідач) було укладено договір поставки №19/П-09 від 27,01.2009р. (надалі  договір) строком дії  - до 31 грудня 2009р., який в силу п. 12.1 (в редакції додаткової угоди №1 від 21.12.2009р.) був чинним в спірний період.  

    Відповідно до п. 1.1 договору Позивач зобов`язався поставити та передати у власність Відповідача, а Відповідач зобов`язався прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості, за цінами та на умовах,   що передбачені цим договором та рахунками.

    Позивач виконав свої зобов`язання та поставив Відповідачу товар (проволоку ВР-1) за спірними накладними №02051 від 05.02.2011р. на суму 45 329,99 грн, та №02051 від 25.02.2011р. на суму 74 972,00 грн, всього на суму 120301,99 грн, а Відповідач прийняв товар, що не заперечується останнім.

    За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк  (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

    За умовами п. 7.1.-7.5  Договору (в редакції додаткової угоди №2 від 25.02.2011р.) передплата здійснюється в повному розмірі вартості товару. По узгодженню сторін можлива оплата протягом трьох банківських днів з часу поставки товару. При постачанні товару на суму, що перевищує 50 000,00 грн без попередньої оплати покупець видає простий вексель на суму 50 000,00 грн.

   Відповідач за отриманий товар  розрахувався частково, за накладною №02051 від 05.02.2011р. заборгованість становить 8329,99 грн, вказане підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем.

   В оплату за поставлену по накладній №02051 від 25.02.2011р. продукцію відповідно до умов додаткової угоди №2 від 25.02.2011р. відповідач передав, а позивач прийняв простий вексель  серії АА №2320551 від 25.02.2011р. на суму 74 972,00 грн строком оплати «через п’ять днів від пред’явлення», про прийняття якого сторони склали, підписали та скріпили печатками акт приймання-передачі векселів від 25.02.2011р.   

    Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором  або законом.     

   Тобто, відповідач виконав зобов’язання по оплаті продукції за накладною №02051 від 25.02.2011р. на умовах, визначених договором, та в цій частині вимоги позивача безпідставні. Доказів сплати боргу 8329,99 грн на час розгляду справи суду не надано та ці вимоги підлягають задоволенню.

   Умовами п.п. 8.5., 8.6 договору за прострочення оплати продукції передбачена сплата пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, а також за прострочення зобов’язань, зазначених п. 7.1. договору (оплата в триденний термін) передбачена сплата штрафу в розмірі 10% несплаченої суми. Пеня за період прострочення платежу в сумі 8329,99 грн з 09.02.2011р. по 09.08.2011р. (з врахуванням положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України) становить 643,81 грн, штраф становить 833,00 грн.

  Відповідно до ст. 546, 547 Цивільного кодексу України виконання  зобов'язання  може  забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин   щодо   забезпечення   виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.  Правочин   щодо забезпечення виконання  зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

    В силу наведених норм посилання позивача на усну домовленість сторін щодо розміру штрафу 15% немає правових наслідків, в акті звіряння, на який також посилається позивач, не міститься письмової угоди про збільшення суми штрафу, а зафіксовано лише сальдо на 26.07.2011р. без зазначення підстав та періодів його виникнення, тому вимоги позивача про стягнення збільшеного розміру штрафу задоволенню не підлягають.

   Відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України ціна є істотною умовою та встановлюється в договорі за домовленістю сторін.

  Зміна  ціни  після  укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна  ціни   в   договорі   після   його   виконання   не допускається.

   Сторонами не надано доказів узгодження умов договору щодо зміни ціни, в цій частині договір є виконаним, оскільки позивач поставив, а відповідач прийняв товар за ціною, що визначена у накладних, тому в позивача відсутні підстави вимагати сплати подорожчання продукції на підставі односторонньої зміни ціни відповідно до наказу керівника №105-1/ф від 23.05.2011р. Позивач не просить стягнути вказану суму, як його збитки та не наводить всіх необхідних умов відповідальності боржника, тому вказані вимоги позивача задоволенню не підлягають.

    Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. В силу положень ст. 16  Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі та сплати неустойки, відшкодування збитків. Відповідач не належним чином виконав свої  зобов’язання щодо оплати поставленої на його замовлення продукції, чим порушив умови укладеного з позивачем договору та вище наведені приписи закону.

   З врахуванням встановлених обставин, вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи  та підлягають задоволенню частково в сумі боргу –  8329,99 грн, штрафу –833,00 грн та пені – 643,81 грн. В решті позову слід відмовити.

   Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

   В зв’язку з незначною сумою заборгованості, закінченням розгляду справи суд не вбачає підстав для застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти боржника.

   Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85, 116,117 Господарського процесуального кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України,  ст.ст. 525, 526, 611, 712 Цивільного кодексу України,  господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

    Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНЕПР 777" –49107, м. Дніпропетровськ, Запорізьке шосе, 48/499, код ЄДРПОУ 35268794 (р/р 260091984501 в Банку «Фінанси та кредит», МФО 307231)  на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю Науково – виробничої  фірми  "Корвет - Сервіс" - 49008 м. Дніпропетровськ, вул. Театральна, 6, код ЄДРПОУ 19310499 (р/р 26009050601527 в ПАТ КБ «Приватбанк», м. Дніпропетровськ, МФО 305299) борг –  8329,99                     грн (вісім тисяч триста двадцять дев’ять грн 99 коп), штраф –833,00                  грн (вісімсот тридцять три грн), пеню – 643,81 грн (шістсот сорок три 81 коп), витрати по сплаті державного мита –98,07 грн (дев’яносто вісім 07 грн) та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу –21,24  грн (двадцять одна грн 24 коп).

    В решті позову відмовити.

    Наказ видати після набрання рішенням законної сили.      

    Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.


     СуддяЛ.П. Широбокова








     Повне рішення складено  28 листопада 2011року.




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація