Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 грудня 2011 р. справа № 2а/0570/20076/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 14-20
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Толстолуцької М.М.
при секретарі Перовій В.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:
Державної податкової інспекції у Новоазовському районі (м. Новоазовськ)
до
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м.Новоазовськ)
про
припинення підприємницької діяльності
за участю представників сторін:
від позивача – ОСОБА_2 – за довіреністю
від відповідача - не з`явився
Державна податкова інспекція у Новоазовському районі звернулась до суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з’явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялася належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення рекомендованого листа. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності відповідач суду не надав.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за її відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд –
ВСТАНОВИВ:
28 жовтня 2011 року Державна податкова інспекція у Новоазовському районі (далі - ДПІ) звернулась до суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем до ДПІ документи податкової звітності не подаються з 09.05.04р.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
ОСОБА_1 зареєстрований у якості фізичної особи підприємця розпорядженням представника Президента України від 27.10.92р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1. Номер запису включення відомостей про фізичну особу-підприємця до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не присвоєно, оскільки фізична особа в порядку пункту 1 розділу 8 «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» не зверталась до державного реєстратора протягом 2004 - 2005 років з реєстраційною карткою з проханням провести заміну раніше виданого свідоцтва про державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка. Відповідно відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не внесено, проте до матеріалів додано свідоцтво раніше виданого зразка.
Відповідно до ч.3 ст. 46 зазначеного Закону фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою –підприємцем. Таким чином, фізична особа-підприємець у встановленому законодавством порядку не припинена.
Згідно з ч. 8 ст. 19 Господарського кодексу України, усі суб'єкти господарювання зобов'язані здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також надавати відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом.
Пунктом 4.1.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) передбачене подання суб’єктами господарювання податкових декларацій за базовий податковий (звітний) період.
Пунктом 2 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу» ДПІ уповноважена здійснювати контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.
Питання дотримання податкового законодавства підтверджується актом від 20.10.11р. де вказується, що відповідачем податкова звітність зі сплати податків не надається з 09.05.04р., тобто більш одного року.
Згідно з п. 67.2 Податкового кодексу України органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців.
Як передбачене ст. 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” підставою для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, в тому числі, є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Таким чином, відповідач не подає більш року органам державної податкової служби податкові декларації і інші документи фінансової звітності, відповідно, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.
Згідно ч. 1 ст. 49 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”, суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, у тому числі рішення про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 8 ст. 19 Господарського кодексу України п. 3 ст.10 Закону України „Про державну податкову службу”, п. 67.2 Податкового кодексу України, ст. ст. 46, 49 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”, ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 158 – 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Новоазовському районі до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності – задовольнити у повному обсязі.
Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІНН: НОМЕР_1, державна реєстрація проведена 27.10.92р., адреса: АДРЕСА_1).
Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 1 грудня 2011 року.
Повний текст постанови складений 6 грудня 2011 року.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Толстолуцька М.М.