ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" грудня 2011 р. Справа № 8/17-1795-2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіПрокопанич Г.К.
суддівНовікової Р.Г.,
Попікової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПершого заступника прокурора Одеської області
на рішення
та постановугосподарського суду Одеської області
від 25.07.2011р.
Одеського апеляційного господарського суду
від 22.09.2011 р.
у справі№ 8/17-1795-2011 господарського суду Одеської області
за позовомПершого заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря
до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології сучасного будівництва"
2. Приватного підприємства "Житлово-сервісний центр "Сонячний"
3. Приватного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаДальницька сільська рада
простягнення 2 028 476, 16 грн.
за участю представників:
від Генеральної прокуратури України: Ходаківський М.П. –посв. № 147
від позивача:не з’явився (про час та місце судового засідання повідомлений належним чином)
від відповідачів:1. не з’явився (про час та місце судового засідання повідомлений належним чином)
2. не з’явився (про час та місце судового засідання повідомлений належним чином)
3. ОСОБА_1 –дов. від 25.05.2011
від 3-тьої особи:не з’явився (про час та місце судового засідання повідомлений належним чином)
ВСТАНОВИВ:
Першим заступником прокурора Одеської області заявлено позов в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря про стягнення солідарно з ТОВ "Технології сучасного будівництва", ПП "Житлово-сервісний центр "Сонячний", ЗАТ "Футбольний клуб "Чорноморець" шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу у розмірі 2028476,16 грн. В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що при здійсненні перевірки 09.11.2010 –12.11.2010 р. додержання вимог природоохоронного законодавства під час експлуатації та будівництва туристично-оздоровчого комплексу ЗАТ "Футбольний клуб "Чорноморець" на території Дальницької сільської ради Овідіопольського району фахівцями позивача встановлено несанкціоноване складування будівельних відходів (металобрухт, порожні пляшки від будматеріалів, деревина, тощо) розміром 44,4х12 м, з висотою в трьох точках 2,2 м, 3,4 м, 4 м, що призвело до заподіяння шкоди інтересам держави в заявленій сумі, яку прокурор просить стягнути з відповідачів солідарно, посилаючись на вимоги статті 1190 ЦК України, оскільки ТОВ "Технології сучасного будівництва", як підрядником, ЗАТ "Футбольний клуб "Чорноморець" як попереднім власником земельної ділянки, на якій здійснено засмічення, ПП "Житлово-сервісний центр "Сонячний" як теперішнім власником вказаної земельної ділянки, допущені порушення статей 17, 32, 33 Закону України "Про відходи", статті 91 Земельного кодексу України, пунктів 7, 8 статті 46 Закону України "Про охорону земель".
Рішенням господарського суду Одеської області від 25.07.2011 р. (суддя Лічман Л.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.09.2011р. (головуючий суддя Туренко Б.Г., судді Поліщук Л.В., Разюк Г.П.) у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі. Місцеві суди, з огляду на вимоги статей 543, 1166, 1190 ЦК України, статті 46 Закону України "Про охорону земель", статей 1, 13, 17, 33, 42, 43 Закону України "Про відходи" , якими передбачена відповідальність у вигляді відшкодування шкоди тільки для суб’єктів господарської діяльності, які безпосередньо вчинили несанкціоноване розміщення відходів, за умови недоведеності протиправності дій з боку теперішнього, попереднього власника землі, або замовник робіт, внаслідок проведення яких відбулось засмічення земельної ділянки, визнали відсутніми правові підстави для солідарного стягнення з відповідачів 2028476,16 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.
Перший заступник прокурора Одеської області не погоджуючись з згаданими судовими рішеннями, звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 25.07.2011 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.09.2011р. у даній справі та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
При цьому, прокурор наголошує на тому, що судами не взято до уваги вимоги ч. 1 статті 8 та ч. 1 статті 20 Закону України "Про прокуратури", внаслідок чого суди дійшли помилкового висновку щодо відсутності належної підстави для проведення перевірки, проведеної Державною екологічною інспекцією з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря. Також суди не врахували, що присутній при проведенні перевірки генеральний директор ТОВ "Бугаз Делюкс" здійснював представництво ЗАТ "ФК "Чорноморець". Також, заявник касаційної скарги наголошує на тому, що судами залишились поза уваги приписи статей 614 та 1166 Цивільного кодексу України, які передбачають презумпцію вини правопорушника. Посилаючись на вимоги статей 91 Земельного кодексу України та статей 35 та 46 Закону України "Про охорони земель" зауважив на тому, що відповідальність за засмічення земель несуть власники та землекористувачі земельних ділянок.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 7.11.2011р. касаційну скаргу Першого заступника прокурора Одеської області прийнято до розгляду та призначено на 5.12.2011р. колегією суддів –головуючий суддя Кот О.В., судді Кролевець О.А., Шевчук С.Р.
Розпорядженням секретаря першої судової палати від 25.11.2011р. за № 03.07-05\706 у зв’язку з перебуванням судді Кролевець О.А на лікарняному, сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Прокопанич Г.К., суддів Новікової Р.Г., Попікової О.В. (доповідач).
Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.11.2011р. касаційну скаргу Першого заступника прокурора Одеської області призначено до розгляду на 14.12.2011р.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне:
Як було встановлено під час судового розгляду в суді І інстанції та підтверджено під час здійснення апеляційного провадження, в період з 09.11.2010 р. по 12.11.2010 р. державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства під час експлуатації та будівництва туристично-оздоровчого комплексу ЗАТ "ФК "Чорноморець" на території Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області в с. Грибівка, за результатами якої, у присутності управляючого готельного комплексу ТОВ "Бугаз де люкс" та головного інженера ТОВ "Бугаз де люкс", складений акт та встановлено:
факт недотримання умов висновку державної екологічної експертизи від 30.10.2009 р. №28/21.09.09-036,
несанкціоноване складування будівельних відходів (металобрухт, порожні пляшки від будматеріалів, деревина, тощо) розміром 44,4х12 м, з висотою в трьох точках 2,2 м, 3,4 м, 4 м,
ненадання інспекторам дозволу та лімітів на утворення і розміщення відходів.
Позапланова перевірка господарської діяльності ЗАТ „ФК „Чорноморець”, проводилась на підставі Вимоги прокуратури Одеської області від 03.11.2010 р. №07/4-1072 вих-10., Наказу №852 від 08.11.2010 р. про проведення позапланової перевірки щодо виконання вимог природоохоронного законодавства з питань використання земель водного фонду та проведення будівельних робіт на землях цієї категорії, а також їх відповідність проектно –технічній документації із землеустрою та будівництва ЗАТ "ФК "Чорноморець" "Чорне море" багатофункціонального туристично-оздоровчого комплексу за адресою: Овідіопільський район, Кароліно-Бугазька сільська рада та Направлення №101131 від 08.11.2010 р.
11.11.2010 р. з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час вищевказаної перевірки, Державною екологічною інспекцією з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря виданий припис №83 ТОВ "Бугаз де люкс" та ЗАТ "ФК "Чорноморець" припис №83.
Також судами встановлено, що в ході спільної перевірки, проведеної 23.11.2010 р. державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря та головним державним інспектором Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області за участю представників Головного Управління Держкомзему в Одеській області, встановлені ті ж самі порушення, що були виявлені та відображені в Акті від 09.11.-12.11.2010 р.
При цьому, в згаданому акті зазначено, що ЗАТ "ФК "Чорноморець" має державні акти на право власності на земельні ділянки під розміщення об'єктів рекреаційного призначення на території Дальницької сільської ради Овідіопольського району (за межами населених пунктів):
- від 28.02.2007р. площею 2,5669 га, зареєстрований за №020752900002;
- від 28.02.2007р. площею 2,7801 га, зареєстрований за №020752900003
- від 28.02.2007р. площею 2,7656 га, зареєстрований за №020752900004;
- від 28.02.2007р. площею 2,0334 га, зареєстрований за №020752900001.
Акт також містить відомості: про наявність державного акта від 31.05.2007 р. на право власності ЗАТ "ФК "Чорноморець" на земельну ділянку площею 2,4520 га під розміщення об’єктів рекреаційного призначення на території Кароліно-Бугазьської сільської ради, зареєстрований за №020752900002; про укладення між ЗАТ "ФК "Чорноморець" та ПП "Житлово-сервісний центр "Сонячний" трьох договорів дарування від 03.11.2009 р. земельних ділянок площею 2,5669 га, 2,7801 га, 2,7656 га. (згадані договори дарування містяться в матеріалах справи, в них зазначені кадастрові номера вказаних земельних ділянок, наявні у справі і державні акти на право власності на ці земельні ділянки із зазначенням кадастрових номерів, видані ЗАТ "ФК "Чорноморець" з відмітками нотаріуса про посвідчення договорів дарування та Відділу Держкомзему про реєстрацію цих договорів в Поземельній книзі 30.11.2009 р.)
Наведені обставини слугували підставою для звернення прокурора з позовом про стягнення 2028476,16 грн. шкоди, заподіяної внаслідок несанкціонованого складування будівельних відходів солідарно з трьох відповідачів –1) ТОВ "Технології сучасного будівництва", як підрядника будівництва, 2) ЗАТ "Футбольний клуб "Чорноморець" як попереднього власника земельної ділянки, на якій здійснено засмічення, 3) ПП "Житлово-сервісний центр "Сонячний" як нинішній власник засміченої земельної ділянки.
На підтвердження факту засмічення земель, прокуратурою залучено протокол про адміністративне правопорушення від 24.11.2010 р. № 106204 та постанову від 24.11.2010 р. №106240 про притягнення до адміністративної відповідальності виконроба ТОВ "Технології сучасного будівництва" ОСОБА_2, яке виконувало проектування та будівництво туристично-оздоровчого комплексу на земельній ділянці рекреаційного призначення і було підрядником за договором підряду від 01.02.2009 р. №21/02/07 з ЗАТ "ФК "Чорноморець".
При цьому позовні вимоги вмотивовано частиною 7 статті 33 Закону України "Про відходи", за якою забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів та статтею 43 цього Закону, яка передбачає відповідальність за порушення законодавства про відходи, в тому числі шляхом відшкодування заподіяної шкоди.
Також в якості підстав звернення з позовом позивачем наведено пункти 7 та 8 статті 46 Закону України "Про охорону земель", що визначають обов'язок підприємств, установ та організацій, громадян, діяльність яких пов'язана з накопиченням відходів, забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об'єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення; наслідки порушення законодавства України "Про відходи" визначено статтею 56 Закону України "Про охорону земель".
Згідно вимог статті 91 Земельного кодексу України власник земельної ділянки зобов’язаний використовувати її за цільовим призначенням та додержуватись законодавства про охорону довкілля.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцеві суди зазначили, що в акті від 09.11-12.11.2010 р. відсутній детальний опис порушення, з посиланням на відповідну законодавчу норму, не зазначено на якій саме земельній ділянці (її координати, кадастровий номер) здійснено засмічення, не визначена особа, яка скоїла правопорушення, відсутній підпис суб’єкту, господарська діяльність якого перевірялась та відсутні докази відмови цієї особи підписувати акт перевірки.
Також судами встановлено, що в акті перевірки від 23.11.2010р., не зазначено, на якій саме з чотирьох земельних ділянок належних ЗАТ "ФК "Чорноморець" та розташованих на території Дальницької сільської ради Одеської області здійснено засмічення, не вказані кадастрові номера, за якими ці ділянки можна ідентифікувати, не встановлено чи є ця ділянка саме тою, яка перейшла у власність ПП "Житлово-сервісний центр "Сонячний" за договором дарування, не зазначено в цьому акті і особу винну у порушенні норм природоохоронного законодавства. За наведених обставин, суди дійшли висновку, що спільна перевірка здійснювалась без відповідних підстав, особами, які не були уповноважені належними розпорядчими документами на здійснення такої перевірки, ця перевірка також проводилась без участі ЗАТ "ФК "Чорноморець" або уповноваженої ним особи.
При цьому, судами встановлено, що позивачем за основу взята нормативна грошова оцінка саме земельної ділянки, яка розташована на території Дальницької сільської ради, площею 2,7656 га, яка була подарована ПП "ЖСЦ "Сонячний", але в актах перевірки не вказано на якій саме земельній ділянці здійснено засмічення, не відображені її координати, кадастровий номер і приналежність, та лише в протоколі огляду від 22.02.2011р. вказано, що будівельні відходи знаходяться на земельній ділянці з південної сторони бази відпочинку "ОНПЦ", проте, ідентифікувати її за такими ознаками неможливо, і відповідно здійснений позивачем розрахунок шкоди не може бути визнаний обгрунтованим.
Також місцеві суди дійшли висновку, що заподіяну шкоду, пов'язану з несанкціонованим скиданням та розміщенням відходів, зобов'язана відшкодовувати саме особа, яка займалась несанкціонованим скиданням та розміщенням відходів; доказів вчинення таких дій відповідачем матеріали справи не містять.
Судова колегія приймає до уваги наступне:
Законом України "Про відходи" визначено правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов'язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини на території України.
За змістом преамбули, цей Закон регулює як діяльність суб'єктів у сфері поводження з відходами, якими є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, а також підприємства, установи та організації усіх форм власності, діяльність яких пов'язана із поводженням з відходами (розділ III Закону), так і діяльність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами (розділ IV Закону).
Відповідно до статті 43 Закону України "Про відходи" підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.
З огляду на перелік правопорушень у сфері поводження з відходами, наведений у статті 42 Закону України "Про відходи", що, зокрема, включає порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків, цивільна відповідальність за таке порушення може бути застосована до будь-якої особи, що підпадає під регулювання вказаного Закону та зобов'язана додержуватися встановленого порядку.
Законом України "Про охорону земель" визначено правові, економічні та соціальні основи охорони земель з метою забезпечення їх раціонального використання, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, інших корисних властивостей землі, збереження екологічних функцій ґрунтового покриву та охорони довкілля.
Відповідно до статті 56 Закону України "Про охорону земель" юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом; шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Статтею 46 Закону України "Про охорону земель" регулюється охорона земель і ґрунтів від забруднення відходами; зокрема, підприємства, установи та організації, а також громадяни, чия діяльність пов'язана з накопиченням відходів, зобов'язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об'єкти; забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів тощо.
Згідно норм статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
З огляду на викладене вище, судова колегія зазначає, що суб'єктом цивільно-правової відповідальності, передбаченої статтею 43 Закону України "Про відходи" та статтею 56 Закону України "Про охорону земель", можуть бути юридичні і фізичні особи, однак у разі встановлення належними та допустимими у справі доказами усіх необхідних елементів - складових такої відповідальності: протиправної поведінки, шкоди, причинного зв'язку між допущеним порушенням та шкодою, вини.
В силу приписів статей 54 та 83 Господарського процесуального кодексу України позивач у позовній заяві самостійно визначає предмет та підстави позову, до яких в даному випадку належить заподіяння відповідачем порушення у сфері поводження з відходами та у сфері охорони земель, а господарські суди не мають права виходити за межі предмету та підстав позову, визначених позивачем.
Зі змісту позовної заяви, актів перевірки вбачається, що підставою застосування цивільно-правової відповідальності до відповідачів є:
- порушення частини 7 статті 33 Закону "Про відходи", якою забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у визначених місцях
- порушення пунктів 7 та 8 статті 46 Закону України "Про охорону земель", що зобов'язують суб'єктів, чия діяльність пов'язана з накопиченням відходів, забезпечувати вивезення таких відходів на спеціальні об'єкти.
Судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що за засмічення земель передбачена відповідальність у вигляді відшкодування шкоди тільки для суб’єктів господарської діяльності, які безпосередньо вчинили несанкціоноване розміщення відходів. Однак, за умови недоведеності здійснення вказаних порушень безпосередньо теперішнім чи попереднім власником землі, або замовником робіт, внаслідок проведення яких відбулось засмічення земельної ділянки, відсутні правові підстави для покладання на них відповідальності у вигляді стягнення шкоди.
Відповідно до вимог статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, підставою деліктної відповідальності за завдання шкоди є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення), елементами якого є протиправна поведінка завдавача шкоди, настання шкоди, причинний зв'язок між двома першими елементами та вина завдавача шкоди, якщо останній не доведе, що його вина відсутня.
Окрім цього, слід зазначити, що звертаючись до ТОВ "Технології сучасного будівництва", ПП "Житлово-сервісний центр "Сонячний", ЗАТ "Футбольний клуб "Чорноморець" з позовом про солідарне стягнення солідарно шкоди, прокурор посилався на норми статті 1190 Цивільного кодексу України, якою унормовано, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.
Особи вважаються такими, що спільно завдали шкоди, якщо вони завдали неподільну шкоду взаємопов’язаним сукупними діями або діями з єдністю наміру. Солідарний характер відповідальності осіб, що спільно завдали шкоди, пояснюється неподільністю результату їх шкідливих діянь та необхідністю створення умов для відновлення порушених прав потерпілого.
З огляду на викладене, за умови недоведеності здійснення спільного порушення відповідачами природоохоронного законодавства, невизначеності, на якій саме земельній ділянці здійснено засмічення, та не встановлення винної особи у скоєнні правопорушення, відсутні правові підстави для солідарного покладання на відповідачів відповідальності у вигляді стягнення шкоди.
Згідно приписів 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанови апеляційного суду виключно на предмет правильності застосування згаданими судами норм матеріального чи процесуального права, тобто в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Отже, перевіривши у відповідності до ч. 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарських судів, колегія суддів дійшла висновку, що судами в порядку статей 43, 101, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об’єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов’язки сторін, враховано положення статей 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, і відповідно не вбачає підстав для скасування оскаржуваних судових актів та задоволення касаційної скарги.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України ,-
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Першого заступника прокурора Одеської області залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 25.07.2011р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.09.2011 р. у справі №8/17-1795-2011 –без змін.
Головуючий суддя Г.К.Прокопанич
Судді: Р.Г. Новікова
О.В. Попікова