30.11.2011

Справа №1-636 /11

В И Р О К

І М’Я М     У К Р А Ї Н И

30 листопада 2011 року                                                  Ленінський районний суд м. Вінниці

в складі :

головуючого судді:  Ковбаси Ю.П.,

при секретарі:           Коровай А.А.,  

за участю прокурора:   Гайду С.В.,

та адвоката:ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Вінниці, проживаючого АДРЕСА_1,  українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, неодруженого, не працюючого, раніше судимого:  

20.04.2007 року Ленінським районним судом  м. Вінниці за ст.185 ч.3 КК України позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнено з іспитовим терміном на 3 роки;

21.08.2007 року Тиврівським районним судом  Вінницької області ст.185 ч.3, 186 ч.3, 70 ч.1 КК України позбавлення волі строком на 4 роки. В силу ст.71 КК України приєднано 1 рік 2 місяці по вироку Ленінського районного суду м. Вінниці від 20.04.2007 року і всього 5 років 2 місяці позбавлення волі. 31.10.2007 року Апеляційний суд Вінницької області замінив вирок в частині покарання по ст. 185 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі, виключити ст.70 ч.1 КК України, тобто ст.186 ч.3, 71 КК України –до 5років 2місяці позбавлення волі.

28.11.2007 року Тетієвським районним судом   Київської області по ст.185 ч.3 КК України до 5 років позбавлення волі, відповідно до ст.70 ч.4 КК України по сукупності покарання по вироку від 21.08.2007року Тиврівського районного суду Вінницької області 6 місяців позбавлення волі і до відбуття покарання 5 років 6 місяців  позбавлення волі.

24.01.2011 року постановою Літинського районного суду Вінницької області звільнено умовно-достроково від відбування покарання строком на 1 рік 9 місяців 10 днів.

в скоєнні злочину, передбаченого  ч.2  ст.185, ч. 2 ст. 187 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 10.02.2011 року, приблизно о 21.00 годин, знаходячись в кафе «Квіти Магнолії», що по вулиці Шмідта, 33, в місті Вінниці, побачив на столику мобільний телефон. В цей у нього виник злочинний умисел на таємне викрадення даного мобільного телефону. Реалізуючи свій злочинний умисел та переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно шляхом вільного доступу, викрав мобільний телефон марки «Нокіа 6500», ІМЕІ НОМЕР_4.

Після цього ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_3, матеріальної шкоди на загальну суму шістсот тридцять п’ять гривень чотири копійки.

Крім того, ОСОБА_2 19.02.2011 року приблизно о 09.40 годин, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, повторно, знаходячись в маршрутному таксі № 8, що рухалось по маршруту «Бучми –Залізничний вокзал», під час руху між зупинками «вул. Ясна»та «вул. Привокзальна», що в місті Вінниці, де реалізуючи свій злочинний умисел, таємно, шляхом вільного доступу, з жіночої сумочки  викрав гаманець з грошима у сумі п’ятдесят гривень та двома банківськими картками «Укргазбанк»та «Приватбанк», який належить громадянці ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4. Продовжуючи свою злочинну діяльність, маючи єдиний умисел на викрадення майна, ОСОБА_2, вийшовши з маршрутного таксі біля автозаправки «Окко», що по вулиці Привокзальній, пройшов до банкомату «Укргазбанк», де з відповідної картки зняв кошти у сумі шістсот сорок гривень, які належать громадянці ОСОБА_4, чим завдав останній матеріальної шкоди на загальну суму шістсот дев’яносто гривень. В подальшому ОСОБА_2 викраденими грошовими коштами розпорядився за власним розсудом.

ОСОБА_2, 03.03.2011 року приблизно о 04.00 годин, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, повторно, знаходячись біля сьомого під’їзду будинку № 62, що по вулиці Островського в місті Вінниці, де реалізуючи свій злочинний умисел, таємно, шляхом вільного доступу, з автомобіля «Вольксваген Т4», реєстраційний знак НОМЕР_3, що належить громадянину ОСОБА_5, викрав два дзеркала заднього виду, які він зняв за допомогою складного ножа, чим завдав потерпілому матеріальної шкоди на суму дві тисячі гривень. В подальшому ОСОБА_2 викраденими дзеркалами розпорядився за власним розсудом, а саме продав їх невстановленій слідством особі за двісті гривень.

В подальшому ОСОБА_2, 04.03.2011 року приблизно о 08.10 годин, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, повторно, знаходячись в маршрутному таксі № 31, що рухалось по маршруту «Тяжилів - Електромережа», під час руху між зупинками «вул. Лебединського »та «вул. Привокзальна», що в місті Вінниці, де реалізуючи свій злочинний умисел, таємно, шляхом вільного доступу, з жіночої сумочки  викрав червоний шкіряний гаманець, вартість якого згідно висновку експерта № 496 від 24.03.2011 року становить сімдесят гривень дев’яносто чотири копійки,  з грошима у сумі дві тисячі гривень та п’ятдесят доларів США, що відповідно до офіційного курсу гривні до долара США, становить триста дев’яносто шість гривень вісімдесят п’ять копійок, який належить громадянці ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, чим завдав останній матеріальної шкоди на загальну суму дві тисячі чотириста шістдесят сім гривень сімдесят дев’ять копійок. В подальшому ОСОБА_2 викраденими грошовими коштами розпорядився за власним розсудом.

ОСОБА_2, за попередньою змовою з невстановленою слідством особою на ім’я ОСОБА_1 (відносно якої матеріали виділені для додаткової перевірки), перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, з корисливих спонукань, маючи прямий умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для здоров’я особи, 06 березня 2011 року, приблизно о 22-00 годин знаходячись по першому провулку Новоселівському, біля будинку № 19, що в місті Вінниці, де реалізуючи свій злочинний умисел, відкрито, застосовуючи газовий балончик травматичної дії, привели громадянку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, до безпорадного стану, що унеможливило останню до протидії нападу, та заволоділи її особистим майном, а саме продуктами харчування на загальну суму сто гривень, шкіряними рукавицями, вартість яких згідно висновку експерта № 441 від 15.03.2011 року, становить сто сорок дві гривні п’ять копійок, шкіряним гаманцем, вартість якого згідно висновку експерта № 441 від 15.03.2011 року становить вісімдесят сім гривень тридцять шість копійок, в якому були гроші у сумі тридцять гривень, тим самим завдавши останній матеріальної шкоди на загальну суму триста п’ятдесят дев’ять гривень сорок одна копійка. В подальшому ОСОБА_2 та невстановлена особа на ім’я ОСОБА_1  викраденим майном розпорядились за власним розсудом.

        ОСОБА_2 спільно з невстановленою слідством особою 07.03.2011 року маючи на меті незаконно заволодіти майном громадян о 01.00 год. перебуваючи в м.Вінниці на перехресті вул. Свердлова - Козицького, на зупинці, помітили раніше незнайомих їм громадян. Реалізуючи свій спільний злочинний умисел невстановлена слідством особа з метою подолання опору підійшовши до незнайомих їм громадян ОСОБА_8 та ОСОБА_9,  використала балончик із сльозогінним газом, після чого ОСОБА_8 та ОСОБА_9 втратили можливість чинити активний опір і ОСОБА_2 шляхом ривка заволодів жіночою сумочкою «Оріфлейм»вартістю 350 гривень в якій знаходились наступні речі: замшеві сапожки вартістю 680 гривень, телефон «Самсунг J700»вартістю 850 гривень, в якому знаходилась сім карта вартістю 40 гривень (на рахунку якої коштів не було), косметичку з косметикою на суму 400 гривень, сонцезахисні окуляри вартістю 200 гривень, сонцезахисні окуляри вартістю 300 гривень, сумочка фірми »вартістю 70 гривень, гребінець вартістю 15 гривень, гель для волосся вартістю 45 гривень, ліки від нежиті вартістю 75 гривень, гаманець вартістю 100 гривень, кошти в сумі 150 гривень, які належали ОСОБА_8 та мобільний телефон марки «НОКІА 5320»вартістю 400 гривень в якому знаходилась флеш карта обємом 1Г вартістю 80 гривень, сім карта оператора «Київстар»вартістю 50 гривень, сімкарта оператора »вартістю 15 гривень, на рахунку яких коштів не було, який належав ОСОБА_9 Після чого з місця скоєння злочину зникли у невідомому напрямку чим завдали ОСОБА_8 матеріальної шкоди на загальну суму 3275 грн., а ОСОБА_9 матеріальну шкоду на суму 545 грн.

Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав частково.

Зокрема по епізоду вчинення розбою щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вину у вчиненні даного злочину при зазначених вище обставинах визнав повністю.  

По епізодам вчинення крадіжки 10.02.2011 р. мобільного телефону «Нокіа»у ОСОБА_3, 19.02.2011р. майна у ОСОБА_4, 03.03.2011 р. майна у ОСОБА_5, 04.03.2011р. майна у ОСОБА_6 та вчинення розбою 06.03.2011 р. щодо ОСОБА_10 не визнав та пояснив, що він не вчиняв вказаних злочинів.

Так, по епізоду вчинення розбою щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ОСОБА_2 його винуватість підтверджується:

-          зізнавальними показаннями самого підсудного в судовому засіданні, де він вину визнав повністю та пояснив, що вчинив розбій щодо вказаних осіб;

-          показаннями потерпілих ОСОБА_8 в судовому засіданні, яка пояснила, що  з 06.03.2011 року на 07.03.2011 року вона разом із чоловіком була в кафе «Шериф», Близько 01.00 год. вона з чоловіком вийшла з кафе на вулицю, на перехресті вул. Козицького та Свердлова, намагались зупинити таксі. В цей час до них підійшло двоє невідомих чоловіків та попросили закурити, вони з ОСОБА_9 відповіли що сигарет не має. Через 4-6 хвилин коли вона з чоловіком сиділи на зупинці на лавочці то невідомі їм хлопці знову підійшли до них та запитали, як можна викликати таксі. ОСОБА_8 сказали їм номер і в цей час невідомий їй хлопець, вдарив її ліктем в голову в область носа, від чого вона впала на коліна і зразу ж прикрилась руками. Після чого вона почула, що щось шипить і одразу ж почула, як її чоловік ОСОБА_9 крикнув, що невідомий хлопець пшикнув з газового балончика йому в очі. Тоді один з хлопців вирвав з рук трап’яну сумочку білого кольору, яка знаходилась у неї на плечі. Після цього  невідомий хлопець бризнув їй з газового балончика сльозогінним газом в очі, потім повторно бризнув в очі ОСОБА_9 і забравши сумку побігли  в сторону староміського мосту.  Вона отямившись почала зупиняти автомобілі, щоб викликати працівників міліції. Через деякий час до під’їхали працівники міліції. Коли вона та ОСОБА_9 під’їхали під староміський міст, під яким розташована вул. Г.Успенського та де був затриманий схожий за описом хлопець то ОСОБА_8 у особі  затриманого впізнала хлопця, який скоїв розбійницький напад на неї та її чоловіка і який вдарив її і вирвав у неї з рук її сумочку білого кольору  в які знаходились наступні речі:  гаманець із грошима в сумі 150 гривень, студентський квиток виданий на її ім’я КНУКІМ, дисконтні карти, фотокартки, косметичка з косметикою, гребінець, сапожки замшеві на каблуках,її мобільний телефон марки «САМСУНГ G700»-рожевого кольору, слайдер, з сім карткою оператора «Лайф», номер НОМЕР_1 та мобільний телефон ОСОБА_9 марки «НОКІА 5320»- сірого кольору з сім картою оператора «Лайф»номер НОМЕР_2, гель для волосся, 25 кришок від пляшки «Кока-Коли». Коли ОСОБА_8 вийшла з авто то вона побачила, що приблизно в 10 метрах від місця де стояв затриманий на землі валялась її сумочка та вище перелічені речі. Другого злочинця на місці не було.

            - аналогічними показами потерпілого ОСОБА_9 в судовому засіданні;

- протоколом усної заяви про злочин від 07.03.2011 року ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (т. 2 а.с. 2);

-          протоколом огляду місця події від 07.03.2011 року, під час якого було виявлено та вилучено речі потерпілої ОСОБА_8, а також було затримано ОСОБА_2 та під час поверхневого огляду у нього з правої кишені куртки виявлено та вилучено газовий балон «терен 4м», а з внутрішньої кишені вилучено мобільний телефон марки «САМСУНГ», який належить ОСОБА_8 ( т. 2 а.с. 3-11);

-          рапортом працівників БПС патруля ПА-30 згідно якого вони затримали ОСОБА_2 по вул. Г.Успенського, під староміським мостом, коли той рився в сумці гр. ОСОБА_8 та під час якого в нього було вилучено телефон гр. ОСОБА_8 ( т. 2 а.с. 15);

-          протоколом огляду речових доказів та приєднання їх до матеріалів кримінальної справи від 10.03.2011 року (т. 2 а.с. 16-17);

-          цивільним позовом ОСОБА_8 на суму 3275 грн. (т. 2 а.с. 24);

-          цивільним позовом ОСОБА_9 на суму 545 грн. (т. 2 а.с. 31);

Проаналізувавши в сукупності вищенаведені докази, суд вважає, що  винуватість  підсудного ОСОБА_2 у вчиненні нападу на ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з метою заволодіння майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, яка раніше вчинила розбій,  доведена в судовому засіданні, оскільки з його зізнавальних показань та показань потерпілих вбачається, що підсудний разом із невстановленою особою з метою подолання опору потерпілих шляхом використання щодо останніх слізогінного газу та  підсудний відкрито викрав її сумку із речами.

За таких обставин, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_2  по даному епізоду  необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, яка раніше вчинила розбій.

Так, по епізоду вчинення розбою щодо ОСОБА_7 ОСОБА_2, то його винуватість підтверджується:

-          показаннями потерпілої ОСОБА_7 в судовому засіданні, яка пояснила, що 06 березня 2011 року приблизно на зупинці біля залізничного вокзалу, сіла у маршрутне таксі № 2, яке рухалось по маршруту «ГПЗ –площа Шкільна», та направилась додому. Приблизно о 21.50 годин вийшла з маршрутного таксі на кінцевій зупинці –площа Шкільна. Проходячи біля будинку № 19, що по першому провулку Новоселівському, що в місті Вінниці ОСОБА_7 почула, що хтось позаду неї біжить. Коли кроки наблизились до ОСОБА_7, то вона почула приск з балону і відчула різку біль в очах. Хтось невідомий схопив сумку та пакет і почав тягнути. В цей час невідомий відпустив сумку і видер поліетиленовий пакет і втік у невідомому напрямку. Після цього вона не могла відкрити очі, оскільки вони в неї пекли. В пакеті, що в неї забрали були продукти, які вона придбала в магазині «Сільпо», шкіряні рукавиці чорного кольору з хутром, шкіряний гаманець, бежевого кольору з трояндами, в якому були гроші у сумі тридцять гривень. Моральних чи матеріальних претензій на даний час вона до підсудного немає;

- показаннями свідка ОСОБА_12, яка в судовому засіданні пояснила що 06 березня 2011 року приблизно о 22.00 годин на мобільний телефон зателефонувала її мама ОСОБА_7, яка сказала, що неподалік їх дому на неї напали двоє невідомих, бризнули якоюсь речовиною в очі і вирвавши пакет з речами і втекли. Також мама попросила, щоб вона вийшла їй на зустріч так допомогла дійти додому, оскільки вона погано бачить. Вийшовши на вулицю побачила маму, яка стояла біля будинку № 19, що по першому провулку Новоселівському, підійшовши до матері, вони разом пішли додому;

-          протоколом усної заяви ОСОБА_7 від 06.03.2011 року, де вона вказала про обставини вчинення розбою (т. 1 а.с.9);

-          випискою із медичної картки амбулаторного хворого ОСОБА_7 з ВОКЛ ім. М.І. Пирогова від 06.03.2011 року, з якої вбачається, що у останньої хімічний опік (т. 1 а.с. 13);

-  протоколом огляду місця події від 06.03.2011 року  (т. 1 а.с. 14-17);

- явкою з повинною ОСОБА_2 від 07.03.2011р. (т. 1 а.с. 19);

- протоколом відтворення обстановки і обставин події від 11.03.2011 року, в якому підсудний вказує на обставини вчиненні злочину (т. 1 а.с. 102-111).

Проаналізувавши в сукупності вищенаведені докази, суд вважає, що  винуватість  підсудного ОСОБА_2 у вчиненні нападу на ОСОБА_7 з метою заволодіння майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб  доведена в судовому засіданні, оскільки з показань потерпілої вбачається, що підсудний разом із невстановленою особою з метою подолання опору потерпілих шляхом використання щодо останньої газового балончику травматичної дії та  підсудний відкрито викрав її сумку із речами.

За таких обставин, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_2  по даному епізоду  необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Так, по епізоду вчинення крадіжки майна у ОСОБА_3 ОСОБА_2, то його винуватість підтверджується:

-          показаннями потерпілої ОСОБА_3 в судовому засіданні, яка пояснила, що 10 березня 2011 року вона зі своїми друзями знаходилась в кафе «Квіти магнолії», по вулиці Шмідта, 33, в місті Вінниці, приблизно з 17.00 до 22.00 годин. В кафе сиділи ще декілька компаній. Вони по черзі час від часу відходили від столику, але постійно хтось був за столиком, оскільки вони залишали свої речі на столі. Вона особисто залишала свій мобільний телефон «Нокіа 6500»в металевому корпусі.  Приблизно о 21.00 годин вони випадково побили посуд і офіціантка попросила вийти для того, щоб прибрати посуд. Біля столику її не було приблизно хвилин десять –п'ятнадцять. Повернувшись назад за столик, вона побачила, що її телефону ніде не було. Також в телефоні була сім карта оператора «Київстар», на якій були кошти в сумі двадцять п’ять гривень;

-          протоколом усної заяви ОСОБА_3 від 10.02.2011 року, де вона вказала про обставини вчинення крадіжки (т. 1 а.с.117);

-          протоколом огляду місця події від 10.02.2011 року  (т. 1 а.с. 119-123);

- копією гарантійного талону від 17.10.2008 року на мобільний телефон марки «Нокіа 6500»(т. 1 а.с. 124)

-           явкою з повинною ОСОБА_2 від 09.03.2011р. (т. 1 а.с. 128);

-           протоколом відтворення обстановки і обставин події від 11.03.2011 року, в якому підсудний вказує на обставини вчиненні злочину (т. 1 а.с. 102-111);

- цивільним позовом ОСОБА_3 від 18.03.2011 року (т. 1 а.с. 144);

- протоколом відтворення обстановки і обставин події від 11.03.2011 р. (т. 1 а.с. 217-222);

Проаналізувавши в сукупності вищенаведені докази, суд вважає, що  винуватість  підсудного у вчиненні таємного викрадення майна у ОСОБА_3 доведена в судовому засіданні, тому його дії по даному епізоду необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинений повторно.

Так, по епізоду вчинення крадіжки майна у ОСОБА_4 ОСОБА_2, то його винуватість підтверджується:

-          протоколом допиту потерпілої ОСОБА_4 від 21.03.2011 року (оголошено т. 1 а.с. 159-160), яка пояснила, що 19 лютого 2011 року приблизно о 09.30 годин на зупинці «вул. Ясна»вона сіла в маршрутне таксі № 8, що прямує по марш руту «Бучми Залізничний вокзал». Біля неї в маршрутному таксі стояв якийсь хлопець. Біля автозаправки ОККО, що по вулиці Привокзальній даний хлопець вийшов з маршрутного таксі. Вийшовши на залізничному вокзалі і сівши в маршрутне таксі № 68, що руха ється по маршрут «Залізничний вокзал - Поділля», помі тила, що її сумочка відчинена і в ньому відсутній гаманець. Вийшовши з маршрутного таксі та проходячи по вулиці Привокзальній, біля будинку № 1, що роз ташований по вулиці Островського, помітила свої пластикові картки на знижку. До підсудного вона матеріальних претензій не має.

-          протоколом заяви ОСОБА_4 від 19.02.2011 року, де вона вказала про обставини вчинення крадіжки (т. 1 а.с.150);

-          явкою з повинною ОСОБА_2 від 09.03.2011р. (т. 1 а.с. 156);

-           протоколом відтворення обстановки і обставин події від 11.03.2011 року, в якому підсудний вказує на обставини вчиненні злочину (т. 1 а.с. 223-229);

-

Проаналізувавши в сукупності вищенаведені докази, суд вважає, що  винуватість  підсудного у вчиненні таємного викрадення майна у ОСОБА_4 доведена в судовому засіданні, тому його дії по даному епізоду необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинений повторно.

Так, по епізоду вчинення крадіжки майна у ОСОБА_5 ОСОБА_2, то його винуватість підтверджується:

-          протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5  від 18.03.2011 року (оголошено т. 1 а.с. 178-179), який пояснив, що 02 березня 2011 року приїхавши з роботи, він поставив свій автомобіль марки «Вольцваген транспортер», державний номер НОМЕР_3, 2002 року випуску, в дворі будинку № 62, що по вулиці Островського навпроти 7 під’їзду, в якому розташована його квартира. 03 березня 2011 року приблизно о 7.00 годин вийшовши з будинку він помітив, що в автомобілі  відсутні дзеркалі заднього виду, але автомобіль був замкнутий;

-          заявою ОСОБА_5 від 03.03.2011 року, де він вказав про обставини вчинення крадіжки (т. 1 а.с. 165, 166);

-           протоколом огляду місця події від 03.03.2011 року (т. 1 а.с. 168)

-          явкою з повинною ОСОБА_2 від 10.03.2011р. (т. 1 а.с. 170);

-           цивільним позовом ОСОБА_5 від 18.03.2011р. (т. 1 а.с. 181).

-            протоколом відтворення обстановки і обставин події від 11.03.2011 року, в якому підсудний вказує на обставини вчиненні злочину (т. 1 а.с. 235-241);

Проаналізувавши в сукупності вищенаведені докази, суд вважає, що  винуватість  підсудного у вчиненні таємного викрадення майна у ОСОБА_5 доведена в судовому засіданні, тому його дії по даному епізоду необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинений повторно.

Так, по епізоду вчинення крадіжки майна у ОСОБА_6 ОСОБА_2, то його винуватість підтверджується:

-          показаннями потерпілої ОСОБА_6  в судовому засіданні, яка пояснила, що 04 березня 2011 року, о 08.00 годин на зупинці «вул. Лугова»вона сіла в маршрутне таксі № 31, що прямує по маршруту «Тяжилів Електромережа». За залізничним мостом за поворотом на вулицю Привокзальну вона вийшла з маршрутного таксі. Перед тим коли вона проходила до дверей, якісь хлопці не давали їй пройти. Вийшовши з маршрутного таксі, навпроти тюрми, помітила, що в неї відчинена сумка і з неї зник гаманець, в якому були гроші в сумі дві тисячі гривень купюрами по двісті гривень, п’ятдесят доларів США, фотографія чоловіка та різні пластикові картки на знижку. Гаманець був шкіряний, лакований, темно червоного кольору, пластикові картки та фотокартка чоловіка;

-          заявою ОСОБА_6 від 04.03.2011 року, де вона вказала про обставини вчинення крадіжки (т. 1 а.с. 185);

-           явкою з повинною ОСОБА_2 від 10.03.2011р. (т. 1 а.с. 190);

-           цивільним позовом ОСОБА_6 від 18.03.2011р. (т. 1 а.с. 204,).

-           протоколом відтворення обстановки і обставин події від 11.03.2011 року, в якому підсудний вказує на обставини вчиненні злочину (т. 1 а.с. 230-234);

Проаналізувавши в сукупності вищенаведені докази, суд вважає, що  винуватість  підсудного у вчиненні таємного викрадення майна у ОСОБА_6. доведена в судовому засіданні, тому його дії по даному епізоду необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинений повторно.

Аналізуючи  вищенаведені докази по справі в їх сукупності суд приходить до висновку, що винуватість підсудного ОСОБА_2 у вчинені інкримінуємих йому злочинах була доведена в ході досудового слідства та знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні.

Так, суд вважає достовірними та приймає до  уваги усі наявні у справі - явки з повинною підсудного та слідчі дії –протоколи відтворення обстановки та обставин події із ним оскільки дані документи складені у відповідності із нормами Кримінально-процесуального Кодексу України та обставини у них зазначені, повністю узгоджується із вище дослідженими доказами та показаннями потерпілих.     

До зміни показань в судовому засіданні підсудним щодо непричетності до вчинення ним крадіжок майна у ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та вчинення розбою щодо ОСОБА_7 суд відноситься критично та розцінює  їх як спосіб захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності за фактично вчиненні злочини, оскільки здобуті на досудовому слідстві докази –протоколи відтворення обстановки та обставин події і явки з повинною він надавав добровільно.

При визначенні виду і міри покарання суд враховує ступінь  тяжкості вчинених злочину, особи підсудного та  обставини, що пом’якшують та обтяжують його покарання.

Зокрема, при обранні покарання підсудному суд враховує, що він раніше неодноразово судимий  (т. 1 а.с. 56, 62, 75,77-82,), вчинив ряд нових та умисних злочинів, на обліку  у Вінницькій психоневрологічній лікарні та у Вінницькому обласному наркологічному диспансері не перебуває.  (т. 1 а.с. 66,67),  позитивно характеризується за місцем останнього ув’язнення у виправній колонії №123 ( т.1 а.с.59).

           Згідно висновку судово-наркологічної експертизи № 202 від 05.04.2011 року згідно якого ОСОБА_2, &1983 року народження не виявляє ознак наркоманії, алкоголізму. Виявляє ознаки зловживання алкоголем. Примусового лікування не потребує. (т. 1 а.с. 85)

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 104 від 28.03.2011 року  ОСОБА_2 в період вчинення злочинів не страждав на хронічне психічне захворювання, перебував поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності та міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В теперішній час ОСОБА_2 не страждає на хронічне психічне захворювання, перебуває поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, може усвідомлювати свої дії та керувати ними та застосування примусових заходів медичного характеру на потребує. ОСОБА_2 є особою з легкою розумовою відсталістю, що досягає ступеня легкої дебільності.(т. 2 а.с. 35-36).

Обставин, що пом’якшують покарання підсудного суд вважає з’явлення з зізнанням, оскільки відповідно до ст.96 КПК України ним було написано явки з повинною про вчинені злочини до винесення постанови про притягнення його в якості обвинуваченого.

Обставинами, що обтяжують покарання підсудного є вчинення злочину особою, що перебувала в стані алкогольного сп’яніння.

З урахуванням наведених обставин справи, особи підсудного ОСОБА_2 та враховуючи, що останній вчинив ряд умисних злочинів, зокрема останній злочин в період іспитового строку, суд вважає, що виправлення підсудного не можливе без ізоляції  його від суспільства, а необхідним і достатнім покаранням для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів, буде покарання у виді позбавлення волі на певний строк із конфіскацією майна.

На досудовому слідстві потерпілими було заявлено до підсудного цивільні позови про стягнення матеріальної шкоди, а саме: ОСОБА_8 - на суму 3275 грн. (т. 2 а.с. 24),  ОСОБА_9 - на суму 545 грн. (т. 2 а.с. 31), ОСОБА_3 –на суму 500 грн., ОСОБА_5 –на суму 740 грн., ОСОБА_6 –на суму 2 500 грн.

З врахуванням думки учасників процесу та відповідних епізодів злочинної діяльності підсудного суд вважає, що позовні заяви підлягають задоволенню, оскільки розмір заподіяної шкоди підтверджується матеріалами справи, показаннями потерпілих як на досудовому слідстві, так і  в судовому засіданні, вони є хронологічно послідовними щодо кількості та вартості викраденого майна.   

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених   ч.2 ст. 185, ч.2 ст.187  КК України.

За ч.2 ст.185 КК України призначити йому покарання  у виді – 3 років позбавлення волі.

За ч.2 ст. 187 КК України призначити йому покарання у виді –7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його приватною власністю.

Відповідно до ст.70 КК України ОСОБА_2 визначити покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та остаточно призначити  йому покарання у виді –7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його приватною власністю.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Тетіївського районного суду Київської області від 28.11.2007 року та призначити остаточне покарання ОСОБА_2 у вигляді семи років шести місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його приватною власністю.

Запобіжний захід  ОСОБА_2 до набрання вироком законної  залишити без змін –взяття під варту.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту його затримання, тобто з 07.03.2011 року.

Речові докази у справі, а саме:

-          газовий балончик, вилучений під час огляду місця події, що знаходиться в камері зберігання речових доказів Ленінського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області –знищити;

-          мобільний телефон марки «Нокіа 1208», що належить ОСОБА_2,  знаходиться в камері зберігання речових доказів Ленінського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області –звернути в доход держави;

-          сумочку білого кольору, мобільний телефон «Самсунг»рожевого кольору із флеш-картою та сім-картою «Лайф»та «Київстар», гаманець чорного кольору, п’ять копійок, які були в гаманці, п’ять візитівок, картка «Портрет і графіка, живопис», дисконтні картки (Інтретоп, Мережі аптек, Космо клуб, Сільпо), картку книжний клуб, студентський квиток на ім.’я ОСОБА_8, кофточку, резинку для волосся, гребінець, щіточку для чистки взуття, гель для волосся, сумочка «Айвон», 25 кришок з під пляшки «Кока-Кола», чохол для окулярів, проти рочка тканина для окулярів, 2 пари окулярів, косметичка чорного кольору, ватні палички 4 шт., ручка кулькова, олівець для очей, 2 туші для вій, канцелярський карандаш, помада «Нівея», блиски для губ, помаду, масляні духи, краплі від нежитю, тональний крем, манікюрний інструмент, поліетиленовий пакет «Оріфлейм»в якому знаходяться чорні замшеві чоботи, що були передані на відповідальне зберігання ОСОБА_8 –залишити останній.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області судові витрати за проведення товарознавчої експертизи в сумі 1054,80 гривень.

Цивільний позов ОСОБА_8 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 матеріальну шкоду в розмірі  3275 гривень у відшкодування збитків, заподіяних злочином.

Цивільний позов ОСОБА_9 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_9 матеріальну шкоду в розмірі  545 гривень у відшкодування збитків, заподіяних злочином.

Цивільний позов ОСОБА_3 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 500 гривень у відшкодування збитків, заподіяних злочином.

Цивільний позов ОСОБА_5 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 шкоду в розмірі 740 гривень у відшкодування збитків, заподіяних злочином.

Цивільний позов ОСОБА_6 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 шкоду в розмірі 2 500 гривень у відшкодування збитків, заподіяних злочином.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області через Ленінський районний суд м.Вінниці  протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, що перебуває під вартою, в той же строк з дня отримання копії вироку.

          Суддя: