2-о-117/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2007 року м. Запоріжжя
Шевченківський районній суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Щербак А.А.
при секретарі Максюта Л.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1, зацікавлена особа - Запорізький обласний військовий комісаріат, про встановлення факту участі в подіях, які дають право на отримання статусу учасника бойових дій, -
ВСТАНОВИВ:
Заявник звернувся до суду з заявою про встановлення факту участі в подіях, які дають право на отримання статусу учасника бойових дій.
У заяві ОСОБА_1 вказує, що з листопада 1996 року по дійсний час він проходить військову службу в підрозділі військової контррозвідки СБ України та здійснює контррозвідувальне забезпечення військових частин Збройних сил України, що дислокуються в м. Запоріжжі та Запорізькій області.
З 6 травня по 4 червня 2004 року та з 23 по 26 липня 2005 року, у зв'язку із техногенною катастрофою, яка сталася 6 травня 2004 року та 23 липня 2005 року на 275 артилерійській базі ракет і боєприпасів в селі Новобогданівка Мелітопольського району Запорізької області він та деякі інші військовослужбовці військової контррозвідки СБ України залучалися до виконання службових обов'язків по проведенню оперативно-розшукових заходів, а також безпосередньо вилучали вибухонебезпечні предмети.
Відсутність нормативних актів, якими регулюються правовідношення, пов'язані з виконанням військовослужбовцями військової контррозвідки СБ України таких обов'язків, перешкоджає реалізації їх права на отримання статусу учасника бойових дій, хоча військовослужбовці Збройних Сил України та працівники МНС України, які були задіяні командуванням до виконання фактично таких же обов'язків, а саме, огляду (розвідці) місцевості - території 275 - й артилерійської бази ракет і боєприпасів та прилеглої до неї території, отримують статус учасника бойових дій.
Заявник просить встановити факт його участі у подіях, які дають право на отримання статусу учасника бойових дій.
В судовому засіданні заявник підтримав заяву у повному обсязі.
Представник зацікавленої особи Запорізького обласного військового комісаріату у судовому засіданні проти заяви не заперечував.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення заявника та представника зацікавленої особи, суд вважає заяву ОСОБА_1 обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Із дослідженої в суді довідки начальника 6 відділу УВКР СБ України від 11.05.2007 р. № 80/6-1512 вбачається, що з жовтня 1996 року заявник проходить військову службу в підрозділі військової контррозвідки СБ України.
Згідно довідки начальника 6 відділу УВКР СБ України від 11.05.2007 р. № 80/6-1513 в період з 6 травня 2004 року по 4 червня 2004 року була створена оперативна група до складу
2
якої входив ОСОБА_1, з метою з'ясування причин надзвичайної події, яка сталася на території 275 - й артилерійської бази ракет і боєприпасів.
Факт знаходження ОСОБА_1 у період з 6 травня по 4 червня 2004 року та з 23.07.2005 року по 26.07.2005 року в с. Новобогданівці Мелітопольського району Запорізької області у зв'язку з надзвичайною подією підтверджується копією посвідчення про відрядження № 192 та довідками військової частини А-2985 № 476 від 19.04.2007 року та №481 від 19.04.2007 року.
Вивчивши акти прийому № 140 від 14.09.2004 року, № 21 від 23.07. 2005 року, № 42 28.08. 2006 року суд встановив, що підполковник ОСОБА_1, під час виконання функціональних обов'язків сам безпосередньо знаходив і вилучав гранати Ф - 1, які за вищеназваними актами здавав на склад військової частини А 2985.
Статтею 16 Закону України «Про Збройні Сили України» та статтями 2, 8 - 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців, їх основні права, пов'язані з військовою службою, зокрема передбачені особливі умови соціального захисту та додаткові гарантії для військовослужбовців - учасників бойових дій.
Відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», сфера застосування понятгя «учасник бойових дій» в умовах мирного часу фактично зведена до двох випадків: участі військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань у миротворчих місіях, або знаходження у відрядженні в державах, де ведуться бойові дії (п. 2 ст. 6 Закону), участь військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань в розмінуванні мінних полів, об'єктів народного господарства (п. 11 ст. 6 Закону).
Особи, які під час очистки місцевості від вибухонебезпечних предметів (розмінування) приймають участь лише в проведенні розвідки місцевості, визнаються учасниками бойових дій на підставі п. 11 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». З такою позицією згоден і представник зацікавленої особи.
Приймаючи до уваги встановлені судом факти і відповідні їм право відношення, а також оцінюючи досліджені судом докази, суд вважає заяву ОСОБА_1 обґрунтованою, у зв'язку із чим вона підлягає задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 30, 62, 271 - 275 ЦПК України, ст. ст. 6, 11 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», суд -
ВИРІШИВ:
Встановити факт участі з 6 травня по 4 червня 2004 року та з 23 по 26 липня 2005 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, в подіях, які дають право на отримання статусу учасника бойових дій на підставі пункту 11 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та на отримання відповідного посвідчення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.