Судове рішення #19593766

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

07       грудня  2011   року                                                            м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

          головуючого Бреславського  О.  Г.

         суддів: Перепелюк Л.М., Одинака О.О.

         секретаря: Костинян І.М.

за участю позивача  ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк», треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним кредитного договору, визнання розірваними договорів поруки та припиненою поруку за цими договорами, стягнення моральної (немайнової) шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08 листопада 2011 року,-

                                В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2011 року  ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Банк Демарк»про визнання недійсним договорів поруки та стягнення моральної (немайнової) шкоди.  Після зміни позовних вимог ОСОБА_1 просив визнати недійсним кредитний договір № 54-070 від 09.04.2008, визнати розірваними договори поруки № 54-070/1 і № 54-070/2 від 09.04.2008 та визнати припиненою поруку з 10.10.2010 за цими договорами поруки.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08.11.2011 в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «Банк Демарк»про визнання недійсним кредитного договору № 54-070 від 09.04.2008, укладеного між ПАТ «Банк Демарк»та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, про визнання розірваними договору поруки № 54-070/1 від 09.04.2008, укладеним між ПАТ «Банк Демарк», ОСОБА_2 і ОСОБА_3, договору поруки № 54-070/2 від 09.04.2008, укладеними між ПАТ «Банк Демарк», ОСОБА_2 і ОСОБА_1 та визнання припиненою поруку з 10.10.2010 за цими договорами поруки, про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, відмовлено.

На вказане рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в частині відмови в визнані недійсним кредитного договору № 54-070 від 09.04.2008, визнання розірваним договорів поруки № 54-070/1 та № 54-070/2 від 09.04.2008, припиненню поруки за цими договорами скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги. Апелянт вважає оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим, оскільки суд розглянув справу без повного і всебічного з’ясування обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, із порушенням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК| України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу|, якщо| встановлює, що| суд першої інстанції ухвалив|постановивши| рішення з додержанням| вимог| матеріального і процесуального| права.

Не може| бути| скасовано| правильне| по суті і справедливе рішення суду з одних лише| формальних| міркувань.

Відповідно до ст. ст. 10, 11 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. ст. 59, 60 того ж Кодексу доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Обставини, які мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як встановлено по справі, між ПАТ «Банк Демарк»та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 54-070 від 09.04.2008, згідно умов якого він отримав кредит в сумі 50000 грн., строком до 08.04.2010 з процентною ставкою 24% річних.

На забезпечення належного виконання зобов’язань за кредитним договором № 54-070 від 09.04.2008 між ОСОБА_3 та ВАТ «Банк Демарк»укладено договір поруки № 54-070/1 від 09.04.2008, а також договір поруки № 54-070/2 від 09.04.2008 між ОСОБА_1 та ВАТ «Банк Демарк».

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав, передбачених ст. ст. 203, 215 ЦК України, про визнання кредитного договору недійсним.   

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити Кодексу та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. (ч.1)     

Особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. (ч.2)   

Волевиявлення учасників правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі. (ч.3)   

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. (ч.5)   

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.   

Судом встановлено, що волевиявлення ОСОБА_2 на укладення кредитного договору було вільним і під час його підписання останній був ознайомлений з його умовами та наслідками його укладення.   

Будь-яких застережень щодо умов договору позичальник ОСОБА_2 не зробив.   

Сторони досягли домовленості щодо всіх істотних умов кредитного договору. ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 50000 грн. та прийняв кредитний договір до виконання. Цих обставин сторони не заперечують.   

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 не є стороною ні кредитного договору № 54-070 від 09.04.2008 ні договору поруки № 54-070/1 від 09.04.2008. ПАТ «Банк Демарк», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не уповноважували ОСОБА_1 в їх інтересах звертатись до суду та не надавали відповідних доручень, а тому колегія погоджується з  висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_1, за вказаних обставин, не може, відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України, звертатися до суду з вимогами про визнання недійсним кредитного договору № 54-070 та договору поруки № 54-070/1 та визнання припиненою поруку за цим договором.

Посилання апелянта ОСОБА_1 на те, що відповідно до ст. 1158 ЦК України він має право звертатися до суду з вказаними позовними вимогами є безпідставними, оскільки ця норма визначає право особи на вчинення дій в майнових інтересах іншої особи беї її доручення, а право особи, порядок звернення з позовом до суду, за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, визначено у ст. 3 ЦПК України.      

Статтями 651-652 ЦК України передбачені підстави розірвання договору.   

Позивач ОСОБА_1, не довів наявність підстав для розірвання договору поруки та наявність одночасно всіх умов, передбачених ч. 2 ст. 652 ЦК України.   

У силу ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного договору зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред’явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладання договору поруки.

Так, судом  першої інстанції вірно встановлено, що згідно п.1.1 договору поруки № 54-070/2 від 09.04.2008, укладеного між відповідачем ПАТ «Банк Демарк»та позивачем ОСОБА_1, –останній бере на себе солідарне зобов’язання перед банком відповідати по зобов’язанням позичальника ОСОБА_2 за кредитним договором № 54-070 від 09.04.2008.

Відповідно п.8.1 кредитного договору № 54-070 від 09.04.2008, договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і залишається чинним до дати повної сплати позичальником банку заборгованості за кредитом та інших платежів відповідно до умов цього договору.

Згідно пункту 4.1 договору поруки № 54-070/2 від 09.04.2008, договір набуває чинності з дня його підписання сторонами та діє до припинення забезпеченого порукою зобов’язання.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що строк дії кредитного договору та договорів поруки  припиняється з моменту повного погашення позичальником ОСОБА_2 суми кредиту, відсотків за користування кредитом та нарахованих санкцій за неналежне виконання умов договору.

Не спростовують висновків суду першої інстанції і інші доводи апеляційної скарги.

Постановляючи рішення, суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, встановив дійсні правовідносини сторін, правильно застосував норми матеріального права, які регулюють ці правові відносини.

Оскільки оскаржуване рішення відповідає вимогам закону, встановленим обставинам та наданим доказам, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Що стосується вимог щодо постановлення окремої ухвали та направлення її у Генеральну прокуратуру України з вимогою порушення проти судді Шевченківського районного суду м. Чернівці Кирилюк Л.К. кримінальної справи за ст.375 КК України, а також на підставі п.п.1-3 ч.1, ст.83 Закону України «Про  судоустрій і статус суддів»з метою позбавлення її статусу судді за зраду присяги, є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 307, 308, 313,  ЦПК України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08 листопада 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної  сили з  моменту  її  проголошення, проте вона може бути оскаржена  у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.   

Головуючий :  

       Судді:














 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація