Справа №  2-397/11  р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

26.09.2011  р.                                                                                              м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області

                         у складі:  головуючого – судді Семеняки О.М.

                         за участю секретаря – Дашковської Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Каневі Черкаської області в залі суду справу за  позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергетично-дорожнє будівництво” про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки та моральної шкоди,

                                                 ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 05.06.2006 року, на підставі наказу № 06-02К працював у ТОВ „Енергетично-дорожнє будівництво” (надалі –Відповідач) на посаді водія автобуса.

01.10.2010 року на підставі наказу № 10-01К від 01.10.2010 року звільнений з посади за угодою сторін. З наказом про звільнення був ознайомлений лише 15.02.2011 року і в той же день отримав трудову книжку, що підтверджується відповідними відмітками в наказі та повідомленням про вручення поштового відправлення, яке знаходиться у Відповідача.

Відповідач в день звільнення, в порушення ст. 116 КЗпП України, не провів з ним повного розрахунку та не виплатив всіх сум, що належать йому при звільненні, зокрема заборгованість по заробітній платі в сумі 1000.39 грн., виплати на відрядження в сумі 5600 грн.

Крім того, Відповідач в порушення вимог ст. 47 КЗпП України, в день звільнення не видав позивачу належно оформлену трудову книжку і тому згідно ст. 235 КЗпП України  повинен виплатити позивачу середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 31.10.2010 року по 15.02.2011 року, що складає 2038,44 грн.

Невидача при звільненні у передбачений законом термін трудової книжки, на думку позивача, призвела до моральних страждань, оскільки позивач не міг працевлаштуватись та був вимушений докладати додаткові зусилля для організації свого життя, а отже винними діями Відповідача позивачу завдана моральна шкода, яку він оцінює в 5000 грн.

З урахуванням цього, позивач просить стягнути з Відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 1000.39 грн., заборговані Відповідачем витрати на відрядження в сумі 5600 грн., середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки в сумі 2038.44 грн., завдану йому моральну шкоду в сумі 5000 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 500 грн., а судові витрати, пов”язані з розглядом даної справи, покласти на Відповідача.

Позивач в судове засідання не з”явився, але звернувся до суду із письмовою заявою, якою позов підтримав в повному обсязі та просить провести розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача за дорученням ОСОБА_2 позов не визнав та в судовому засіданні підтримав письмове клопотання за № 08-03 від 01.08.2011 року Відповідача про закриття провадження по справі у зв”язку з відсутністю предмету спору в якому Відповідач не заперечує наявність заборгованості по заробітній платі ОСОБА_1 станом на 14.03.2011 року в сумі 1000,39 грн., пояснюючи її тяжким фінансовим становищем підприємства та затримкою надходження коштів за фактично виконані роботи від Генерального підрядчика, та одночасно пояснює, що заборгована заробітна плата в сумі 1000,39 грн.  була перерахована позивачу на його зарплатну картку 29.04.2011 року, що підтверджує копією реєстру зарахування заробітної плати з відповідною відміткою банку.

Несвоєчасність видачі позивачу при звільненні трудової  книжки пояснює небажанням самого ОСОБА_1  своєчасно її отримати. З цього приводу пояснює, що трудова книжка позивача зберігалася у відділі кадрів  ТОВ „ЕДБ” в м. Києві. На неодноразові прохання адміністрації в телефонному режимі про необхідність отримати трудову книжку, ОСОБА_1 повідомив, що вона йому на той час не потрібна та для її отримання він з”явиться пізніше. Лише 11.02.2011 року позивач звернувся до ТОВ „ЕДБ” з проханням надіслати йому трудову книжку і в цей же день трудова книжка була направлена йому поштою.

Щодо наявності заборгованості перед позивачем по виплатах на відрядження в сумі 5600 грн. повідомив наступне.

Так, станом на 01.10.2010 року з боку ОСОБА_1 перед ТОВ „ЕДБ” виникла заборгованість за проживання в кімнаті для сімей гуртожитку ТОВ „ЕДБ” в сумі 5610 грн. Дана сума була утримана з ОСОБА_1 у відповідності з наказами  ТОВ „ЕДБ” № 01-06 від 03.01.2007 р., № 01-03 від 08.01.2010 р. та № 10-01 від 01.10.2010 р.

З урахуванням цього, Відповідач просить закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ „ЕДБ” в зв”язку з відсутністю предмету спору.

Зазначене пояснення Відповідача щодо утримання з ОСОБА_1 витрат за проживання в гуртожитку в сумі 5610 грн.,  позивач спростовує своїми письмовими поясненнями, заявляючи, що про наявність зазначених Відповідачем наказів йому нічого не відомо та з ними його не ознайомлювали. Заперечує також телефонні повідомлення про необхідність отримання трудової книжки та пояснює це тим, що про наявність наказу № 10-01К від 01.10.2010 року про його звільнення йому стало відомо в січні-лютому 2011 року  після його чергового дзвінка на підприємство, а потім з листа від 15 лютого 2011 року, яким йому надіслано трудову книжку та наказ про звільнення. З письмовою заявою про звільнення до адміністрації підприємства він не звертався.

Суд,  враховуючи письмові пояснення сторін, надані сторонами докази, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Із наказів № 06-02К від 05.06.2006 р. (а.с.46) та № 10-01К від 01.10.2010 р. (а.с. 4) вбачається, що позивач ОСОБА_1 працював у відповідача ТОВ „Енергетично-дорожнє будівництво”  на посаді водія автобуса дільниці № 2 з 05 червня 2006 року по 01 жовтня 2010 року.

Із довідки № 03-06Д від 14.03.2011 року  ТОВ „ЕДБ” (а.с.15-16) та відомості нарахувань та виплат  на відрядження по ОСОБА_1 (а.с. 17) вбачається, що станом на 14.03.2011 року  Відповідач – ТОВ „Енергетично-дорожнє будівництво” заборгував позивачу заробітну плату в сумі 1000.39 грн.  та витрати на відрядження в сумі 5600 грн.

Суд враховує як доказ по справі пояснення Відповідача та надану ним копію реєстру зарахування заробітної плати із відміткою  філії Київського міського відділення Промінвестбанку від 29.04.2011 року (а.с.45) про зарахування на зарплатну карту позивача заборгованої заробітної платі в сумі 1000,39 грн.

Пояснення Відповідача щодо утримання із заробітної плати ОСОБА_1  витрат за проживання в гуртожитку в сумі 5610,00 грн. і в зв”язку з цим надані Відповідачем копії наказів № 01-06 від 03.01.2007 р., № 01-03 від 08.01.2010 р., та № 10-01 від 01.10.2010 р., суд оцінює критично, вважає їх неналежним доказом по справі, оскільки вони спростовуються:

-          відповідним  поясненням позивача про те, що його не ознайомлено з даними наказами та відсутністю доказів у Відповідача про ознайомлення з цими наказами ОСОБА_1 (а.с. 49-51)

Крім того, пояснення Відповідача в цій частині, зазначені ним  накази, зокрема наказ № 10-01 від 01.10.2010 р., спростовується  виданою ТОВ „Енергетично-дорожнє будівництво” оригіналом відомості нарахувань та виплат витрат на відрядження по ОСОБА_1 (а.с.17) із якої просліджується нарахування позивачу цих витрат, їх виплата та наявність заборгованості по зазначених витратах за ввесь період роботи позивача в ТОВ „ЕДБ” та наявність такої заборгованості в сумі 5600,00 грн. станом на 14.03.2011 року.

Із наданого Відповідачем наказу № 10-01К від 01.10.2010 року (а.с.48) про звільнення ОСОБА_1 вбачається, що позивач ознайомлений з ним 15.02.2011 року і разом з тим в даному наказі є відмітка при отримання позивачем в цей же день, 15.02.2011 року,  трудової книжки.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України  власник або уповноважений ним орган зобов”язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення.

Таким чином, судом достовірно встановлено, що затримки у видачі трудової книжки позивачу ОСОБА_1, після його звільнення, настала з вини Відповідача – ТОВ „Енергетично-дорожнє будівництво”.

Відповідно до ч.4 ст. 235 КЗпП України уразі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Аналізуючи пояснення сторін, надані ними докази, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення з Відповідача на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, пов”язаного із затримкою видачі трудової книжки, з врахуванням наданого позивачем розрахунку в сумі 2038,44 грн. (а.с. 24-24) та витрат на відрядження в сумі 5600,00 грн.

Суд вважає, що допущена відповідачем затримка видачі трудової книжки, несвоєчасна виплата позивачу при звільненні всіх сум, що йому належать, призвели до моральних страждань позивача, втрати нормальних життєвих зв”язків та вимагали від нього додаткових зусиль для організації свого життя, а отже неправомірними діями Відповідача позивачу ОСОБА_1 завдана моральна шкода, яка відповідно з вимогами ст. 237-1 КЗпП України підлягає до відшкодування.

Враховуючи глибину та тривалість перенесених позивачем душевних страждань, суд визначає завдану йому моральну шкоду в розмірі 2000 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, витрати пов”язані з наданням позивачу юридичної допомоги в сумі 500 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи в сумі 120 грн. та судовий збір по справі в сумі 76,38 грн., необхідно покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 10,11, 60, 88, 130, 212-215, 294  ЦПК України, ст.ст. 47, 116, 235, 237-1  КЗпП України, суд

                                               В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергетично-дорожнє будівництво”, м. Канів, вул. Дорошенка,84, р/р 26004115728, МФО 380805, банк ПАТ „ОСОБА_3 Аваль”, м. Київ, код 33757711, свідоцтво 32294063, Інд.  под. номер 337577123065 на користь ОСОБА_1, прож. ІНФОРМАЦІЯ_1, пошт. інд. 55104, середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 2038,44 грн., витрати на відрядження в сумі 5600 грн., та моральну шкоду в сумі 2000 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергетично-дорожнє будівництво” на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 500 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергетично-дорожнє будівництво” на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду в сумі 120 грн. та судовий збір в сумі 76,38 грн.

В інший частині позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Черкаської області  через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий                                                                                          О .  М .  Семеняка