Справа №22ц- 1929/ 2007р. Головуючий по 1-й інстанції:
Кузнецова О.Ю. Суддя-доповідач: Абрамов П.С.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року серпня місяця 01 дня м. Полтава
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в
складі:
Головуючого судді: Абрамов П.С.
Суддів : Петренко В.М., Омельченко Л.М.
При секретарі: Сулимі С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за
апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2
на рішення Октябрського районного суду м. Полтави
від «06» червня 2007 року
по справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4
до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право
користування житловим приміщенням,
ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання осіб такими, що
втратили право користування житловим приміщенням,
ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про зміну умов договору житлового найму та про усунення перешкод у
користуванні жилим приміщенням,
ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про зміну умов договору житлового найму та про усунення перешкод у
користуванні жилим приміщенням.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Апеляційного суду, -
встановила:
26 серпня 1997 року ОСОБА_3, ОСОБА_4звернулися до суду з позовом, посилаючись на те, що 18 січня 1986 року ОСОБА_3 була надана квартира АДРЕСА_1 на склад сім»ї з п»ятьох чоловік.
В зв»язку з тим, що ОСОБА_1 з травня 1996 року в квартирі не проживає, за комунальні послуги не сплачує, шлюб з чоловіком ОСОБА_4розірвано, прохали визнати її втратившою право користування вказаною квартирою.
16 вересня 1997 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якеому прохала змінити договір найму житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1, відкривши окремий рахунок на кімнату розміром 13,2 кв.м. та кімнату площею 8,5 кв.м. на неї та зобов»язати ОСОБА_3 та ОСОБА_4не чинити
перешкоди в користуванні житловим приміщенням, посилаючись на вимоги ст.104ЖК України.
19 вересня 2000 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, де прохав змінити умови договору найму житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1, виділивши у відокремлене користування в цій квартирі йому та матері ОСОБА_1 дві ізольовані кімнати площею 13, 2 кв.м. та кімнату площею 8,5 кв.м., зобов»язавши ГЖЕД №5 м . Полтави укласти з ОСОБА_1 окремий договір житлового найму цих кімнат. Місця загального користування в квартирі залишити в спільному користуванні. Зобов»язати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не чинити їм перешкоди у користуванні вказаною квартирою.
11 червня 2004 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4подали до суду позов, де прохали визнати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1.
Ухвалою судді від 24.10.2005 року до участі в справі в якості співвідповідача за позовами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залучений ГЖЕД№5 та в якості третьої особи ОСОБА_5
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від «06» червня 2007 року позови ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволено в повному обсязі.
Визнано ОСОБА_1, ОСОБА_2 такими, що втратили право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1.
В задоволенні позовів ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ГЖЕД №5 про зміну умов договору житлового найму та усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 відмовлено в повному обсязі за недоведеністю.
Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 судові витрати в сумі 9,35 грн. в рівних частках на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ТУ ДСА в Полтавській області витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи по 3,75 грн. з кожного.
З даним рішенням не погодилися ОСОБА_1, ОСОБА_2 та подали на нього апеляційну скаргу, в якій просять його скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити їх позовні вимоги в повному обсязі.
Вважають, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом не надано належної оцінки доказам по справі, рішення є таким, що не відповідає чинному законодавству, постановлене з порушенням норми матеріального і процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог сторін приходить до висновку про часткове задоволення скарги.
Згідно ч.2 ст.31 ЦПК України, крім прав та обов»язків, визначених у статті 27 цього Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково, пред»явити зустрічний позов.
Як вбачається із матеріалів справи, 30.07.2007 року до апеляційного суду Полтавської області надійшла заява ОСОБА_4, в якій повідомляє, що він в повному обсязі визнає апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, прохає її задовольнити, припиняє повноваження своєї матері ОСОБА_3, як його представника, від свого позову про визнання ОСОБА_1, ОСОБА_2 такими, що втратили право користування житловим приміщенням відмовляється.
Згідно до ч.1 ст.310 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.
Відповідно ч.3 ст. 205 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Врахувавши вищевикладені обставини, колегія суддів приходить до висновку про задоволення заяви ОСОБА_4, оскільки права та інтереси сторін та третіх осіб не порушено, тому провадження у справі в цій частині підлягає закриттю.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 в частині визнання ОСОБА_1 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про поважність причин її не проживання в спірній квартирі з 1996 року.
Встановлені судом першої інстанції факти повністю підтверджуються дослідженими в ході судового розгляду доказами.
У відповідності до вимог п.4 ч.1ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції в порушення вимог ч.3 ст.212 ЦПК України невірно оцінив надані сторонами докази і зробив помилковий висновок про наявність підстав для визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування спірною квартирою.
Так, з матеріалів справи слідує, що ще в 2000 році ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про зміну умов договору найму жилого приміщення, вказуючи, що між наймачами квартири почали виникати розбіжності щодо оплати за комунальні послуги.
Після одруження в 2002 році та народження дітей, ОСОБА_2 не проживав у спірній квартирі в зв»язку з наявністю сім»ї, неможливістю проживати із сім»єю в кімнаті площею 8,5 кв.м.
У відповідності до вимог ст.71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або ч.1енів його сім»ї за ним зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
У справах про визнання наймача або ч.1енів сім»ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням, необхідно з»ясувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. У разі їх поважності суд може продовжити пропущений строк.
Як роз»яснив Пленум Верховного Суду України в п.10 Постанови «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування Житлового Кодексу України» від 12 квітня 1985 року №2 ( зі змінами та доповненнями) у справах про визнання наймача або ч.1ена його сім»ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням, необхідно з»ясувати причини відсутності відповідача понад встановлений строк. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших ч.1енів сім»ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
Колегія суддів приходить до висновку, що зазначені обставини є поважними причинами не проживання ОСОБА_2 в спірній квартирі більше шести місяців.
У відповідності до ч.1 ст.104 ЖК України, ч.1ен сім»ї наймача вправі вимагати, за згодою інших ч.1енів сім»ї, які проживають разом з ним, укладення з ним окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимога ст.63 цього Кодексу.
З врахуванням обставин справи, колегія суддів також приходить до висновку про наявність підстав для зміни договору найму житлового приміщення, зокрема виділення
ОСОБА_2 в користування кімнати площею 8,5 кв.м., в якій він фактично проживав, що не суперечить як вимогам законодавства України, так і встановленим санітарним та протипожежним нормам.
Керуючись ст. ст.303, п.4ч.1 ст. 309, 316, ч.1ст.310, ч.3ст.205 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від «06» червня 2007 року -скасувати.
Прийняти відмову від позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням і в цій частині провадження у справі закрити.
Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_1 такою, що втратила право користування жилим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1.
Змінити договір найму житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1, виділивши в користування ОСОБА_2 кімнату площею 8,5 кв.м.
В користування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити кімнати площею 13,2 кв.м., 18 кв.м. та 8,1 кв.м.
Кухню, коридор, санвузол, ванну кімнату, комору залишити в спільному користуванні.
В іншій частині позовних вимог сторін відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.