Справа №  1-238/11

В И Р О К

ІМ"ЯМ    У К Р А Ї Н И

28 листопада 2011 року

 Бершадський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Гуцола В.І.

секретаряОСОБА_1

за участі прокурораОСОБА_2

   розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бершадь  кримінальну справу по обвинуваченню      ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, житель ІНФОРМАЦІЯ_3 а, кв.4, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_4, неодружений, непрацюючий, раніше судимий: 21.07.2010 року Рівненським міським судом м.Рівне за ч.2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на один рік; 8.12.2010 року Рівненським районним судом Рівненської області за ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 189 КК України до позбавлення волі строком на чотири роки шість місяців звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки,

       у  вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України,  

В С Т А Н О В И В:

   9 серпня 2011 року біля 22 год. в с.Серединка Бершадського району Вінницької області на вулиці Гагаріна поряд з провулком Гагаріна підсудний ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, з корисливих спонукань, застосувавши насильство до потерпілого ОСОБА_4, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого і яке виразилося в нанесенні останньому одного удару кулаком в область голови, відкрито, повторно викрав золотий хрестик вартістю 1554 грн., зірвавши його з шиї ОСОБА_4, заподіявши потерпілому матеріальну шкоду на вищезазначену суму.     

 Допитаний в судовому засіданні в якості підсудного ОСОБА_3 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, підтвердив вищенаведені обставини його скоєння, показавши, що 9 серпня 2011 року ввечері він разом зі своїм знайомим ОСОБА_5 та його дядьком ОСОБА_5 вирішили піти в кафе випити пива, розташованого в центрі села Серединка. Коли вони пили пиво, він побачив невідомого чоловіка, який також сидів в кафе. В нього на шиї побачив золотий хрестик на ланцюжкові, який вирішив викрасти. Близько 22 год. невідомий чоловік вийшов з кафе і він направився слідом за ним. На вулиці він наздогнав незнайомого йому чоловіка, для того щоб той зупинився, попросив у нього сигарету. Тоді він з метою викрадення хрестика наніс удар йому кулаком в голову. Після чого рукою зірвав в нього з шиї ланцюжок з хрестиком. Після чого побіг в напрямку будинку, в якому жив. 9 серпня 2011 року до нього приїхали працівники міліції, яким він зізнався у вчиненому злочині та повернув хрестик. Хрестик викрав, так як був п’яний.

   Покази підсудного відповідають фактичним обставинам справи, ніким не оспорюються, тому суд вважає за доцільне дослідження доказів обмежити показаннями підсудного  у відповідності  зі ст. 299 ч.3  КПК України, з'ясувавши при цьому,  що підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, при відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

    Суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_3 слід кваліфікувати  по ст. 186 ч.2 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, вчинене повторно.  

    При обранні  покарання підсудному суд враховує  тяжкість вчиненого ним злочину, що він вчинив тяжкий злочин, та його особу, що він негативно характеризується по місцю проживання.

    В якості обставин, що пом’якшують міру покарання підсудному суд враховує, що він повністю визнав свою вину, щиро кається, сприяв слідству і суду у встановленні істини по справі, заподіяна злочином майнова шкода відшкодована повністю.

     В якості обставини, що обтяжує  покарання, суд враховує, що злочин ним скоєно  в стані алкогольного сп’яніння.

    Тому, виходячи з вищенаведеного, суд вважєає, що необхідним і достатнім покаранням для виправлення підсудного ОСОБА_3 та попередження скоєння ним нових злочинів буде обрання до нього покарання у вигляді позбавлення волі.

    Враховуючи, що ОСОБА_3 не відбув покарання за вироком Рівненського районного суду Рівненської області від  8.12.2010 року за ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 189 КК України у вигляді  позбавлення волі строком на чотири роки шість місяців, до покарання за цим вироком слід частково приєданти невідбуте покарання за попереднім вироком.

      Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд –    

З А С У Д И В:

  ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України і призначити йому покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі.

 На підставі ст. 71 КК України остаточне покарання ОСОБА_3  визначити шляхом часткового приєнання невідбутого покарання за вироком Рівненського районного суду Рівненської області від  8.12.2010 року за ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 189 КК України до покарання за цим вироком у вигляді п’яти років шести місяців позбавлення волі.

 До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу йому залишити попередню – утримання під вартою, включивши в строк відбування покарання час знаходження його під вартою з часу затримання – з 11.08.2011 року.

Речовий доказ по справі: золотий хрестик, котрий знаходится на зберіганні у ОСОБА_4 передати власнику-  Пастуху ОСОБА_6.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області на протязі 15 днів з моменту його проголошення.

Суддя