Судове рішення #19587473

донецький апеляційний господарський суд

 

Постанова

Іменем України

05.12.2011 р.           справа №18/251

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:


головуючого:

суддівДонця О.Є.,

Ломовцевої Н.В., Скакуна О.А.

при секретарі судового засідання Ісаковій А.В.

за участю представників:

від позивача: не з»явився

від відповідача:ОСОБА_1. –за довіреністю №02/09 від 26.09.2011р.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Гермес», м. Краснодон

на ухвалу господарського судуЛуганської області

про затвердження мирової угоди

від15.12.2009 р.

по справі№ 18/251 (суддя Корнієнко В.В.)

за позовомПриватного підприємства «ЛТФ «Лугпромбитсервіс», м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Гермес», м. Краснодон

простягнення 1 335 023 грн. 22 коп.


В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «ЛТФ «Лугпромбитсервіс», м. Луганськ, звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Гермес», м. Краснодон, про стягнення 1 335 023 грн. 22 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області по справі № 18/251  (суддя Корнієнко В.В.) провадження у справі припинено на підставі п. 7 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Не погодившись з ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр-Гермес», м. Краснодон, звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «ЛТФ «Лугпромбитсервіс», м. Луганськ, відмовити за необґрунтованістю.

          Апеляційна скарга мотивована тим, що мирова угода підписана представниками сторін, а саме –від позивача - ОСОБА_3., від відповідача –ОСОБА_4., який діяв за довіреністю, виданою директором ОСОБА_2. від 01.12.2009 р. За змістом мирової угоди, позивач набув право власності на об»єкти нерухомості, належні відповідачу, в рахунок погашення заборгованості відповідача на користь позивача за простим векселем. Однак, суд першої інстанції не прийняв до уваги, що при укладенні вказаної мирової угоди директор відповідача ОСОБА_2. не мав достатніх повноважень для вирішення питання щодо відчуження майна товариства  та  діяв з перевищенням наданих йому повноважень та з порушенням вимог статуту товариства.

Водночас в апеляційній скарзі заявник просив Донецький апеляційний господарський суд відновити пропущений строк для апеляційного оскарження.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 24.11.11 р. Товариству з обмеженою відповідальністю «Укр-Гермес», м. Краснодон, відновлено процесуальний строк на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Луганської області від 15.12.2009 р. по справі № 18/251.

Представник позивача у судове засідання 05.12.11 р. не з’явився, причин нез’явлення апеляційному суду не повідомив.

Представник відповідача у судовому засіданні 05.12.11 р. підтримав вимоги скарги та наполягав на скасуванні ухвали господарського суду Луганської області від 15.12.2009 р. по справі № 18/251 та прийнятті нового рішення, яким просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Неявка без поважних причин у судове засідання представника позивача не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство «ЛТФ «Лугпромбитсервіс», м. Луганськ, звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Гермес», м. Краснодон, про стягнення 1 335 023 грн. 22 коп. –суми боргу, що виник у відповідача на користь позивача внаслідок відмови відповідача від сплати простого векселю серії АА № 0777389.

В ході розгляду справи сторони уклали мирову угоду, згідно із якою відповідач визнає заборгованість в сумі 1 335 023 грн. 22 коп.  та у рахунок погашення цієї заборгованості передає позивачу у власність належні йому об»єкти нерухомості.

З матеріалів справи вбачається, що в процесі судового розгляду справи сторони звернулися до місцевого господарського суду із заявою про затвердження мирової угоди, укладеної між ними.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 15.09.2009 року у справі № 18/251 було затверджено мирову угоду, укладену між сторонами у справі в процесі розгляду справи, та припинено провадження в ній.

Апеляційний суд зазначає, що права та обов’язки сторін у судовому процесі визначені в ст.22 Господаського процесуального кодексу України. При цьому, вказаний у цій статті Кодексу перелік прав та обов’язків сторін, не є вичерпним, а порядок їх реалізації може бути конкретизований в інших статтях цього Закону.

          

Так, відповідно до ч.ч.1-3 ст.78 Господарського процесуального кодексу України, відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз’яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Мирова угода може стосуватися лише прав і обов’язків сторін щодо предмету позову.

При цьому, ч.6 ст.22 вищезазначеного кодексу передбачено, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

З огляду на вищезазначені норми процесуального закону, господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов’язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов'язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі, або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини твердо врегульовано законом і вони не можуть змінюватись волевиявленням сторін.

Отже, мирова угода –це договір, який укладається між сторонами з метою добровільного врегулювання всіх спірних питань та припинення спору, на умовах, погоджених сторонами. Мирова угода не призводить до вирішення спору по суті. Сторони не вирішують спору, не здійснюють правосуддя, що є прерогативою судової влади, а, досягнувши угоди між собою, припиняють спір. Така угода призводить до врегулювання спору шляхом визначення її сторонами певних дій, які та чи інша сторона угоди має вчинити.

Як вбачається з тексту мирової угоди, від імені відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Гермес», м. Краснодон, угоду було підписано юрисконсультом ОСОБА_4 на підставі довіреності №б/н від 01 грудня 2009 р., виданої директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Гермес», м. Краснодон, - ОСОБА_2.

При цьому, відповідно до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Гермес», вищим органом товариства є загальні збори учасників.

Згідно із п.2 розділу 5 Статуту, виключними повноваженнями загальних зборів учасників є надання згоди на придбання та відчуження товариством основних фондів.

Частиною 3 ст. 139 Господарського кодексу України передбачено, що Основними фондами виробничого і невиробничого призначення є будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалого використання, що віднесено законодавством до основних фондів.

Відповідно до п. 7 розділу 5 вищезазначеного Статуту, для здійснення поточного керівництва діяльністю товариства загальними зборами учасників призначається або обирається директор, з яким укладається контракт. Директор вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком віднесених цим Статутом та діючим законодавством до компетенції інших органів товариства.

Частиною 1 статті 167 Господарського кодексу України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Отже, судова колегія дійшла висновку про те, що питання про відчуження майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Гермес» у рамках мирової угоди, укладеної сторонами у справі, мало бути вирішено шляхом проведення загальних зборів учасників та прийняття на цих зборах відповідного рішення.

Докази дотримання відповідачем даної процедури в матеріалах справи відсутні.

Отже, судом першої інстанції не було з’ясовано коло повноважень директора щодо укладення мирової угоди, спрямованої на відчуження основних доказів –об»єктів нерухомості та не досліджувались обставини прийняття відповідного рішення учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Гермес», м. Краснодон.

Таким чином, господарським судом першої інстанції було затверджено мирову угоду, підписану з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Гермес», яка діяла на підставі довіреності, виданої посадовою особою, яка не мала на це достатніх повноважень.

З огляду на вищекладене, судова колегія вважає, що судом першої інстанції під час винесення оскаржуваної ухвали було неповно з’ясовано обставини справи, що у свою чергу призвело до порушення норм процесуального права, прийняття неправильного рішення, і є підставою для скасування ухвали господарського суду Луганської області.

        Відповідно до ч. 7 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Керуючись ст.ст. 101, 102, 103, 105, 106 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Гермес», м. Краснодон, на  ухвалу господарського суду  Луганської області від 15.12.2009 р. по справі № 18/251 про затвердження мирової угоди – задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Луганської області від 15.12.2009 р. по справі № 18/251 – скасувати.

Справу № 18/251 передати на розгляд господарському суду Луганської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.



Головуючий суддя                                                  О.Є.Донець


Суддя                                                                       Н.В.Ломовцева


Суддя                                                                      О.А.Скакун










Надруковано 5 прим.:

1-позивачу;

1- відповідачу;

1-у справу;

1-ДАГС;

1-ГСЛО




  • Номер:
  • Опис: стягнення боргу
  • Тип справи: Скарга на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби
  • Номер справи: 18/251
  • Суд: Господарський суд Луганської області
  • Суддя: Донець О.Є.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 10.07.2015
  • Дата етапу: 03.08.2015
  • Номер:
  • Опис: стягнення 23 258 789,04 грн.
  • Тип справи: Відновлення чи продовження процесуальних строків (2-й розділ звіту)
  • Номер справи: 18/251
  • Суд: Донецький апеляційний господарський суд
  • Суддя: Донець О.Є.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 25.08.2015
  • Дата етапу: 15.09.2015
  • Номер:
  • Опис: стягнення 23 258 789,04 грн.
  • Тип справи: Розстрочення, відстрочення, повернення судового збору та звільнення від його сплати (2-й розділ звіту)
  • Номер справи: 18/251
  • Суд: Донецький апеляційний господарський суд
  • Суддя: Донець О.Є.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 25.08.2015
  • Дата етапу: 15.09.2015
  • Номер:
  • Опис: стягнення 23 258 789,04 грн.
  • Тип справи: За заявою сторони (друга iнстанцiя)
  • Номер справи: 18/251
  • Суд: Донецький апеляційний господарський суд
  • Суддя: Донець О.Є.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено до судового розгляду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 25.08.2015
  • Дата етапу: 17.09.2015
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація