донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
05.12.2011 р. справа №28/109
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддівДонця О.Є.,
Ломовцевої Н.В., Скакуна О.А.
при секретарі судового засідання Ісаковій А.В.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1. –за довіреністю №284 від 14.06.11 р.
від відповідача:ОСОБА_2. –за довіреністю №1168 від 04.08.11р.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні апеляційну скаргуПриватного акціонерного товариства Страхова компанія «АРМА», м. Київ
на рішення господарського судуДонецької області
від05.10.2011 року
по справі№ 28/109 (головуючий суддя Курило Г.Є., судді Лейба М.О., Сгара Е.В.)
за позовомПриватного акціонерного товариства Страхова компанія «АРМА», м. Київ
до Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Промекономбанк”, м. Донецьк
простягнення збитків в розмірі 300 000,00 грн.
В С Т А Н О В И В:
Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «АРМА», м. Київ, звернулось до господарського суду Донецької області із позовом до Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Промекономбанк”, м. Донецьк, про стягнення збитків в розмірі 300 000,00 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 05.10.2011 року по справі № 28/109 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «АРМА», м. Київ, до Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Промекономбанк”, м. Донецьк, про стягнення збитків в розмірі 300 000,00 грн. задоволені.
Відповідач, не погодившись з прийнятим судовим рішенням, звернувся до Донецького апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить апеляційний суд скасувати рішення господарського суду Донецької області від 05.10.2011 року у справі № 28/109 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає те, що господарським судом невірно застосовані норми матеріального та процесуального права, які призвели до прийняття неправильного рішення.
Крім того, у своїй скарзі апелянт вказує на те, що у своєму рішенні суд першої інстанції зазначив, що на момент проведення сторонами заліку, зобов»язання позивача щодо сплати страхового відшкодування не виникли, в зв»язку з чим, банк не мав законних прав на списання коштів з рахунку позивача, однак, це твердження суду суперечить дійсності. Також, господарським судом не було взято до уваги той факт, що позивач вже звертався до господарського суду Донецької області із позовом про стягнення з відповідача за договором про депозитний вклад №1-04/с від 26.01.2004 р. з відповідними додатками депозитного вкладу в сумі 300 000,00 грн. та про визнання недійсним правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог від 09.11.2009р. №110911/6ю.
Також, скаржник вважає, що між позивачем та відповідачем припинені зобов»язання щодо сплати страхового відшкодування та повернення коштів з депозитного вкладу в сумі 300 000,00 грн., про що є відповідні судові рішення. Оскільки зобов»язання між сторонами припинені і станом на 09.11.2009 р. вже перестали існувати, то відповідно не може бути і збитків на неіснуючі зобов»язання.
27 жовтня 2011 року від представника позивача до Донецького апеляційного господарського суду надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких останній вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а рішення господарського суду Донецької області від 05.10.2011 року законним, у зв’язку із чим просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а зазначене рішення суду без змін.
Представник позивача у судовому засіданні 05.12.11 р. проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
Представник відповідача у судовому засіданні 05.12.11 р. підтримав вимоги скарги, наполягав на скасуванні рішення господарського суду Донецької області від 05.10.2011 року. по справі № 28/109 та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.07.2002 року Закрите акціонерне товариство „Страхова компанія „АРМА” (далі-Страховик) та Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк „Промекономбанк” (далі-Страхувальник) уклали генеральний договір страхування кредитного портфелю банку (по програмі „Споживче кредитування”)(далі-Генеральний договір), згідно із п. 4 якого, майнові інтереси Страхувальника, пов’язані з матеріальними збитками внаслідок повного або часткового неповернення Позичальником суми кредиту та відсотків за користування кредитом на умовах Страхувальника, у відповідності з договором кредитування, форма та умови якого узгоджені із Страховиком, та внутрібанківським Положенням про кредитування. Перелічені в п. 4.1 Договори, що фактично укладені і діють, надалі називаються кредитні угоди. З дня підписання цього генерального договору застрахованими мають бути всі без виключення укладені кредитні угоди між Страхувальником (кредитором) і Позичальниками по програмі „Споживче кредитування” (п.п. 4.2, 4.3 генерального договору).
Відповідно до п.п. 6.1, 11 Договору, страховим випадком є невиконання позичальником своїх зобов’язань по поверненню суми кредиту та відсотків за користування кредитом в строки та на умовах, що передбачені в конкретній кредитній угоді на протязі більш ніж 30 календарних днів. Після настання страхового випадку, страхувальник зобов’язаний негайно, але в будь-якому разі не пізніше ніж за 3 дні (за винятком вихідних та святкових), письмово повідомити про це страховика. Для виплати страхового відшкодування страхувальник також надає страховику заяву про настання страхового випадку з одночасною передачею всіх документів, які свідчать про настання страхового випадку і про розмір збитку. Після отримання заяви страхувальника про страховий випадок, страховик зобов’язаний з’ясувати обставини страхового випадку, скласти страховий акт та визначити розмір своєї відповідальності та розмір збитку, зробити розрахунок розміру страхового відшкодування, виплатити страхове відшкодування в 5-ти денний термін, за винятком вихідних та святкових днів, з дня подачі всіх необхідних документів, які підтверджують факт настання страхового випадку.
Згідно із п. 10.5 Генеральгого договору, страховик зобов’язаний, зокрема, в повній мірі, відповідно до визначених у п. 11 цього Договору страхування і Правилами та чинним законодавством умов, провести виплату страхового відшкодування.
Пунктом 10.4 Договору, передбачено право страховика відмовити у виплаті страхового відшкодування при порушенні страхувальником умов Договору страхування.
Також, 26.01.2004р. Відкрите акціонерне товариство КБ „Промекономбанк” та Закрите акціонерне товариство „Страхова компанія „АРМА” уклали договір про депозитний вклад № 1-04/с (далі-Договір), згідно із п. 1.1 якого, клієнт перераховує вільні грошові кошти (далі-Вклад) в сумі 100 000, 00грн. на депозитний рахунок № 2651798003.
Відповідно до п.1.2 Договору, за користування вкладом банк виплачує клієнту доход із розрахунку відсоткової ставки в розмірі 17% річних.
Згідно із п.2.1.1 Договору, клієнт зобов’язаний перерахувати вільні грошові кошти в сумі 100 000,00грн. на депозитний рахунок № 26511798003 протягом трьох банківських днів (банківський день –робочий день для банків України) з моменту підписання цього Договору.
Пунктами 2.2.2, 2.2.3 Договору передбачено, що клієнт має право вимагати від банку повернення суми вкладу, починаючи з наступного дня після спливу строку розміщення грошових коштів, передбаченого п. 3.1.; збільшувати розмір грошових коштів на депозитному рахунку.
Отже, відповідно до п.2.3.4 Договору, банк зобов’язався прийняти на депозитний рахунок грошові кошти клієнта на строк, зазначений в п. 4.1 цього договору (п.2.3.1 договору); виплачувати клієнту відсотки у строки, згідно п. 3.7 цього договору (п. 2.3.2 договору); забезпечувати повну схоронність вкладу клієнта (п. 2.3.3 договору); повернути клієнту вклад не пізніше наступного дня після спливу строку його розміщення, передбаченого п. 3.1.
Згідно із п. 3.1 Договору, термін розміщення грошових коштів на депозитному рахунку встановлюється по 26.01.2005р. на строк 12 місяців з моменту надходження грошових коштів на рахунок, зазначений в п.п. 2.1, 3.2. Грошові кошти, розміщенні клієнтом на депозитному рахунку, надходять виключно з його поточного рахунку.
Відповідно до п. 3.3 Договору, перерахування вкладу з депозитного рахунку клієнта та виплата нарахованих відсотків здійснюється виключно на його поточний рахунок.
Пунктом 4.5 Договору встановлено, що всі зміни, доповнення до договору можуть мати місце тільки за взаємною згодою, оформлюються у письмовій формі і є невід’ємною частиною договору. Одностороння відмова від виконання цього договору та внесення змін не допускається (п. 4.6 Договору).
З матеріалів справи вбачається, що в Договорі від 07.09.2007р. про зміну умов Договору про депозитний вклад № 1-04/с від 26.01.2004р. сторонами шляхом викладення п. 2.2.3 Договору в новій редакції збільшено розмір грошових коштів на депозитному рахунку на 100 000,00грн.
Також, 25.01.2008р. Договором про зміну умов Договору про депозитний вклад № 1-04/с від 26.01.2004р. сторони шляхом викладення п. 3.1 Договору в новій редакції встановили термін розміщення грошових коштів на депозитному рахунку 24.01.2009р. включно.
Договором від 11.07.2008р. про зміну умов Договору про депозитний вклад № 1-04/с від 26.01.2004р. сторони шляхом викладення п. 2.2.3 п. 2.2 Договору в новій редакції збільшили розмір грошових коштів на депозитному рахунку на 100 000,00грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем було перераховано на депозитний рахунок №2651798003 відповідача суми вкладу у розмірі 300 000, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1079 від 28.01.2004р., № 2701 від 10.09.2007р., № 2346 від 11.07.2008р.
Також, матеріали справи свідчать про те, що відповідачем були надані претензії до позивача з вимогами щодо сплати страхового відшкодування за період з 24.01.2008р. по 30.07.2009р., в яких зазначений перелік позичальників, які не виконують свої зобов’язання перед банком та сума зобов’язання та копії актів приймання-передачі, в яких зазначено, що ОСОБА_3. отримала від відповідача документи, а саме - копії кредитної справи, виписки документів за кредитним договором, заяву на виплату страхового відшкодування, заяву про настання страхового випадку, відносно позичальників, застрахованих позивачем.
Листом від 09.07.2009р. вих. № и0907/20юф ВАТ КБ „Промекономбанк” в порядку ч. 1 ст. 595 Цивільного кодексу України повідомив ЗАТ „СК „АРМА” про притримання грошових коштів, що належать позивачу та містяться на депозитних рахунках № 2651798003 у Дніпропетровській філії ВАТ КБ „Промекономбанк” (МФО 306481) на загальну суму вкладу –300 000,00грн., № 26522200278001 у Черкаській філії ВАТ КБ „Промекономбанк” (МФО 354875) на загальну суму вкладу –110 396,43грн., № 26521051890001 у Київській філії ВАТ КБ „Промекономбанк” (МФО 380032) на загальну суму вкладу 25 000,00грн. до повного виконання ЗАТ „СК „АРМА” зобов’язань по виплаті страхових відшкодувань за генеральним договором страхування кредитного портфелю ВАТ КБ „Промекономбанк” (по програмі „Споживче кредитування”), укладеним між сторонами, згідно із ч. 1 ст. 594 Цивільного кодексу України та ст. 21 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”.
Листом від 09.11.2009р. вих. № 110911/6ю ВАТ КБ „Промекономбанк” повідомив ЗАТ „СК „АРМА”, що грошові кошти з рахунку № 2651798003 у ДФ ВАТ КБ „Промекономбанк” МФО 306481 були списані у відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 601 Цивільного кодексу України. Просить вважати вимоги ВАТ КБ „Промекономбанк” до ЗАТ „СК „АРМА” щодо сплати страхового відшкодування у розмірі 300 000,00грн. та вимоги виплати депозитного рахунку вкладу у розмірі 300 000,00грн. припиненими у зв’язку з заліком зустрічних однорідних вимог.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, збитки визначаються, як втрата, якої особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно із ст. 623 Цивільного кодексу України, сторона, яка порушила зобов'язання повинна відшкодувати заподіяні в результаті цього збитки.
Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Пунктом 4 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків.
Згідно із ст.225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, в тому числі, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
З огляду на вищевикладене, вбачається, що підставами для стягнення збитків є наявність складу правопорушення, а саме –наявність збитків, протиправна поведінка заподіювача збитків, причинний зв’язок між збитками та протиправною поведінкою заподіювача, його вина.
Таким чином, якщо хоча б один елемент складу правопорушення відсутній, то за загальним правилом, це виключає настання відповідальності, передбаченої ст. 623 Цивільного кодексу України.
Як встановлено місцевим господарським судом, 25.07.2002р. між сторонами було укладено Генеральний договір страхування кредитного портфелю Банку по програмі „Споживче кредитування”, а також Договір про депозитний вклад №1-04/с від 26.01.2004р.
Відповідно до ч.1 ст. 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно зі ст. 1071 Цивільного кодексу України, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом.
Таким чином, умовами Договору про депозитний вклад №1-04/с від 26.01.2004р. не передбачено списання грошових коштів з депозитного рахунку клієнта.
Однак, відповідач наполягає на тому, що ним виконані п.п. 11.1.3, 11.1.4 Генерального договору страхування кредитного портфелю банку від 25.02.2002р. щодо надання Страховику (позивачу) пакету документів відносно позичальників, заборгованість яких була погашена за рахунок списаних коштів.
Відповідно до наданих актів приймання-передачі документів від 26.05.2009р., 24.09.2009р., 22.06.2009р., 23.04.2009р., 24.07.2009р., вбачається, що з боку відповідача акти підписані Заступником голови правління банку ОСОБА_4., підпис якого скріплений печаткою, з боку позивача стоїть підпис ОСОБА_3.- особа, яка підписала акт, однак він печаткою не скріплений (крім акту від 26.05.2009р.). Згідно із довідкою № 1213 від 26.08.2011р., ОСОБА_3. прийнята на посаду юрисконсульта Донецької агенції ЗАТ СК „Арма” 15.08.2006р.; 25.10.2007р. остання переведена на посаду юрисконсульта Донецького регіонального управління ЗАТ СК „Арма”; станом на 30.08.2011р. ОСОБА_5. працює на посаді юрисконсульта Донецького регіонального управління ПрАТ СК „Арма”.
Документів про наявність у зазначеної посадової особи повноважень на отримання документів від відповідача (довіреності, тощо) суду першої інстанції не надано.
Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що відповідачем не доведено, що документи згідно із актів приймання-передачі документів від 26.05.2009р., 24.09.2009р., 22.06.2009р., 23.04.2009р., 24.07.2009р. передані уповноваженій особі позивача, внаслідок чого у позивача не було можливості з’ясувати обставини страхового випадку, скласти страховий акт, визначити відповідальність та розмір збитків, зробити розрахунок суми страхового відшкодування.
Згідно із ст. 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
На підставі наведеного, вбачається, що на момент проведення банком заліку, зобов’язання позивача щодо сплати страхового відшкодування не виникли, в зв’язку з чим, банк не мав законних прав на списання коштів з рахунку позивача.
Таким чином, в результаті порушення відповідачем взятих на себе зобов’язань позивач зазнав збитків, які виразились у втраті останнім майна –грошових коштів в розмірі 300 000,00 грн.
Судова колегія апеляційної інстанції вважає вірним та обґрунтованим висновок господарського суду про те, що дії відповідача суперечать умовам Генерального договору страхування кредитного портфелю Банку по програмі „Споживче кредитування” від 25.07.2002р., та Договору про депозитний вклад №1-04/с від 26.01.2004р.; та є наявними збитки у вигляді втрати позивачем майна –грошових коштів в розмірі 300 000,00грн.; безпосередній причинно-наслідковий зв’язок між протиправними діями відповідача, що полягає у безпідставному списанні з банківських рахунків позивача грошових коштів та заподіянні зазначених збитків у вигляді втрати позивачем майна –грошових коштів в розмірі 300 000,00 грн.; вина відповідача у порушенні господарського зобов’язання, відсутність якої відповідачем не доведено належними та допустимими документами.
Стосовно посилання скаржника, на те, що господарським судом не було взято до уваги той факт, що позивач вже звертався до господарського суду Донецької області із позовом по справах №19/172 та №1/168пд, колегія суддів апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки в справах №19/172 та №1/168пд господарського суду Донецької області та в справі № 28/209 різні підстави та предмет позову.
Отже, судом першої інстанції повно, всебічно і об’єктивно з’ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Промекономбанк”, м. Донецьк, не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 05.10.2011 р. по справі № 28/110 підлягає залишенню без змін.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Публічне акціонерне товариство „Комерційний банк „Промекономбанк”, м. Донецьк.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Промекономбанк”, м. Донецьк, на рішення господарського суду Донецької області від 05.10.2011 р. по справі № 28/109 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 05.10.2011 р. по справі № 28/109 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя О.Є.Донець
Суддя Н.В.Ломовцева
Суддя О.А.Скакун
Надруковано 5 прим.:
1- позивачу;
1 - відповідачу;
1 - у справу;
1 - ДАГС;
1 –ГСДО.