донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
22.11.2011 р. справа №7/139
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддівПриходько І. В.,
Колядко Т.М., Скакун О.А.
за участю
представників сторін:
від позивача:ОСОБА_1 - за довіреністю;
від відповідача:ОСОБА_2- за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РІЛТОН ІНВЕСТ»м.Донецьк,
на рішення господарського судуДонецької області
від03.10.2011р.
у справі№ 7/139 (головуючий суддя Сгара Е.Л., судді Курило Г.Є., Лейба М.О.)
за позовомпублічного акціонерного товариства «Донецькобленерго»м. Горлівка Донецької області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «РІЛТОН ІНВЕСТ»м.Донецьк,
За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаКомунальне підприємство «Керуюча компанія Куйбишевського району м. Донецька»м. Донецьк
простягнення вартості безпідставно набутого майна у розмірі 43 166,45 грн.
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго» (далі –позивач) звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «РІЛТОН ІНВЕСТ»(далі –відповідач) про стягнення вартості безпідставно набутого майна у розмірі 43 166,45 грн.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.06.2011р. до участі у справі залучено третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - комунальне підприємство „Керуюча компанія Куйбишевського району м. Донецька” м. Донецьк.
Рішенням господарського суду Донецької області від 03.10.2011 р. у справі № 7/139 позовні вимоги задоволені у повному обсязі з підстав доведеності та обґрунтованості.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове, яким відмовити у позовних вимогах у повному обсязі.
Підставою для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає порушення судом норм матеріального права і процесуального права. Зокрема, апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не враховано той факт, що приміщення, яке передавалось в оренду відповідачу вже було приєднано до мереж енергопостачання, а також, що фактично за актом прийому - передачі було передано в оренду лише 01.04.2009 р.
Крім того, відповідач вважає, що постачальник безпідставно при розрахунку вартості недоврахованої електричної енергії застосував положення Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (далі Методика), оскільки між сторонами відсутній договір на енергопостачання.
Також апелянт звертає увагу апеляційної інстанції, що Акт № 031810 від 19.08.2009 р. складений з порушенням вимог Правил користування електричної енергії, а саме за відсутності уповноваженого представника відповідача.
Представник скаржника у судових засіданнях 08.11.2011 р., 22.11.2011 р. підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі.
Представник позивача у судових засіданнях 08.11.2011 р., 22.11.2011 р. та відзиві на апеляційну скаргу від 04.11.2011 р. проти вимог скаржника заперечував, вважає рішення обґрунтованим та прийнятим у відповідності до норм матеріального та процесуального права.
Третя особа КП «Керуюча компанія Куйбишевського району м.Донецька»(орендодавець), яка була залучена судом першої інстанції під час розгляду справи, у судові засіданні 08.11.2011 р. та 22.11.2011 р. не з’явилась, про час і місце слухання справи була належним чином повідомлена, витребуваних судом апеляційної інстанції документів не представила.
Враховуючи ті обставини, що в апеляційній скарзі заявник посилається тільки на документи, які знаходяться в матеріалах справи та досліджувались господарським судом, а також враховуючи строки розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника третьої особи за наявними у справі матеріалами.
Розглянув матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухав представників сторін, суд встановив наступне.
19.08.2009 р. представниками позивача Терещенко С.О., Заруба О.Л., Леонтьєвим Ю.В. на об’єкті, що розташований за адресою м.Донецьк, вул.Куйбишева, 214 «а»було виявлено порушення Правил користування електричною енергією, про що останніми складено Акт № 031810 (далі Акт № 031810, а.с.10 том 1).
Виявлене порушення складалось з самовільного підключення токоприймачів до електромережі, яка не є власністю споживача.
За результатами розгляду Акту № 031810 на засіданні комісії позивача було прийнято рішення про застосування Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, встановлено обсяг недорахованої електричної енергії у розмірі 62 439 кВт.год та вартість у розмірі 43 166,15 грн. (а.с.11 том 1).
Розрахована вартість недорахованої електричної енергії була позивачем пред’явлена для сплати відповідачу, з посиланням на те, що за договором оренди від 18.07.2008 р. та договором оренди від 24.09.2008 р. останній орендував приміщення, яке знаходиться за адресою м.Донецьк, вул.Куйбишева, 214 «а» (а.с.17 том 1).
З матеріалів справи також вбачається, що 02.09.2010 р. господарським судом Донецької області по справі № 38/138 було прийнято рішення та відмовлено у позові ВАТ «Донецькобленерго» до ТОВ «РІЛТОН ІНВЕСТ» щодо стягнення вартості електричної енергії у розмірі 43 166,45 грн. нарахованої на підставі акту № 031810 від 19.08.2009 р. про порушення Правил користування електричною енергією (а.с.132-135 том 1).
Рішення господарського суду Донецької області від 02.09.2010 р., яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.10.2010 р., обґрунтовано відсутність договірних зобов’язань між сторонами (а.с.136-138).
Також в матеріалах справи наявний типовий договір оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м.Донецька від 18.07.2008 р., укладений між КП «Керуюча компанія Куйбишевського району м.Донецька»(орендодавець) та ТОВ «РІЛТОН ІНВЕСТ»(орендар) щодо оренди нерухомого майна загальною площею 81,3 кв.м, яке знаходиться за адресою м.Донецьк, вул.Куйбишева, 214 «а»(далі типовий договір оренди від 18.07.2008 р., а.с.27-30 том 1), а також договір оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м.Донецька від 24.09.2008 р., укладений між КП «Керуюча компанія Куйбишевського району м.Донецька»(орендодавець) та ТОВ «РІЛТОН ІНВЕСТ»(орендар) щодо оренди нерухомого майна загальною площею 80,5 кв.м, яке знаходиться за адресою м.Донецьк, вул.Куйбишева, 214 «а»(далі договір оренди від 24.09.2008 р., а.с.25-26 том 1).
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні, виходячи з наступного.
Згідно статті 26 Закону України „Про електроенергетику”, що кореспондується з положеннями п. 2 ст. 275 Господарського кодексу України, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
В матеріалах справи відсутні докази, що між сторонами на час виявленого порушення був укладений договір на постачання електричної енергії.
Проти вказаного факту не заперечувала жодна із сторін.
Крім того цей же факт було встановлено у рішення по справі № 38/198.
Крім того, відповідно до п.4.9. договору оренди від 24.09.2008 р. орендар зобов’язаний самостійно сплачувати вартість фактично спожитих комунальних послуг постачальникам цих послуг, що надаються за окремими договорами.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем обґрунтовано заявлено позов щодо стягнення вартості безпідставно набутого майна на підставі положень ст.ст.1212, 1213 Цивільного кодексу України.
Системний аналіз положень, термінів та визначень Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 р. (зі змінами) свідчить про те, що зазначені Правила розповсюджуються не лише на споживачів електричної енергії, з якими укладено відповідні угоди, а й на осіб, які використовують електричну енергію без укладання договору на електропостачання.
Даний висновок узгоджується з позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 16.05.2011 р. (а.с.98-100 том 1).
Крім того, вказана постанова Верховного Суду України містить висновок щодо обґрунтованого застосування Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією при визначені обсягу та вартості недорахованої електричної енергії.
Таким чином спростовуються доводи апелянта щодо безпідставності застосування позивачем положень Методики при розрахунку заявлених позовних вимог у розмірі 43 166,15 грн.
Також оскаржуючи рішення суду першої інстанції, відповідач посилався на той факт, що орендоване ним приміщення вже було підключено до електромереж позивача, а відтак самовільного підключення ним не вчинялось.
Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
В матеріалах справи відсутні докази у підтвердження зазначених доводів відповідача.
В апеляційній скарзі відповідач також посилається на ті обставини, що Акт № 031810 складений за відсутності уповноваженого представника відповідача, і що саме цей факт встановлений у постанові Донецького апеляційного господарського суду по справі № 38/138 від 26.10.2011 р.
Досліджуючи вказані доводи апелянта, судова колегія враховує положення п.6.41 Правил користування електричної енергії, якими визначено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.
В акт і мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).
Як вже встановлено, спірний Акт підписано трьома уповноваженими представниками позивача, що кореспондує згідно вказаних положень Правил його дійсність.
З огляду на зазначене, спірний Акт складено у відповідності до умов п.6.41 Правил, а відтак не спростовується факт наявності виявленого порушення.
Крім того, в матеріалах справи є лист відповідача від 27.08.2009 р., в якому він відмовляється від участі у засіданні комісії позивача та згоден з порушенням, яке було зафіксоване в Акті № 031810 від 19.08.2009 р. (а.с.12 том 1).
Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що Акт № 031810 є належним доказам самовільного підключення відповідача до мереж енергопостачання та здійснення останнім бездоговірного споживання електричної енергії.
Що стосується розрахунку вартості недорахованої електричної енергії, з яким погодився суд першої інстанції, судова колегія вважає, що він не відповідає матеріалам справи та визначає наступне.
Позивач при розрахунку розміру вартості недорахованої електричної енергії застосовує положення Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (далі Методика).
Дійсно при виявленому порушені щодо самовільного підключення до енергопостачання за відсутності договору застосовуються положення п.2.6. Методики.
Показники, які впливають на розрахунок вартості недорахованої електричної енергії це потужність самовільного підключення, робочий час (добовий обсяг споживання електричної енергії) та загальний обсяг електричної енергії, спожитої самовільно (період, що передував дню виявленого порушення)..
Відповідно до технічних показників токоприймачів позивачем визначена потужність у 171,072 Кв, проти вказаного факту відповідач не заперечував.
Добове споживання електричної енергії позивач визначив 12 год., що відповідає формулі наведеній у п.2.6.Методики.
Що стосується періоду, позивач зазначив його з 19.08.2008 р. по 19.08.2009 р., при цьому посилався на п.2.6. Методики, яким встановлено що при розрахунку береться сумарна кількість днів у період від дня набуття споживачем права власності на електроустановку (але не більше сумарної кількості днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявленого порушення) до дня усунення порушення. В обгрунтування своїх доводів щодо періоду позивач наполягав на використанні відповідачем орендованого приміщення на підставі типового договору оренди з 18.07.2008 р.(а.с.27-30 том 1).
Дослідив вищезазначений договір оренди, колегія суддів встановила, що відповідно до пункту 9.1. він вступає в силу з моменту підписання його сторонами, нотаріального посвідчення, реєстрації та діє з 18 липня 2008 р. по 17 липня 2011 р. Тобто укладений сторонами на три роки.
Частина друга статті 639 Цивільного кодексу України визначає, якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до частини четверної цієї ж статті встановлено, якщо сторони домовились про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Також стаття 793 Цивільного кодексу України встановлює, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.
З матеріалів справи убачається, що типовий договір оренди від 18.07.2008 р. нотаріально не посвідчений, а відтак відповідно до приписів статті 220 Цивільного кодексу України є нікчемним.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що врахування періоду з 18.07.2008 р. (дата типового договору) по 24.09.2008 р.(дата договору оренди) є безпідставним та таким, що спростовується матеріалами справи.
Крім того, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги щодо зайняття орендованого приміщення лише з 01.04.2009 р. є обгрунтованими з урахуванням наступного.
Договір оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м.Донецька підписаний третьою особою (орендодавцем) та відповідачем (орендарем) 24.09.2008 р., нотаріально посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_3 24.09.2008 р.(а.с.25-26 том 1).
Відповідно до п.п. 2.1., 3.1. Договору в оренду передавалось нежитлове приміщення загальною площею 80,5 кв.м. та встановлювалась орендна плата у розмірі 2 227,75 кв.м.
Відповідно до п.2.5. Договору об’єкт оренди передається в оренду на підставі акту прийому-передачі.
Статтею 795 Цивільного кодексу України встановлено, що передання будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.
Позивач заперечуючи проти доводів апеляційної скарги посилався на наявність акту прийому-передачі (а.с.9 том1).
Дослідив вказаний акт, судова колегія встановила, що він не містить дату передачі майна, а технічна характеристика орендованого приміщення (81 кв.м) свідчить про те, що вказаний акт є додатком до типового договору від 18.07.2008 р., оскільки саме за цим договором передавалось в оренду нежитлове приміщення загальною площею 81.3 кв.м.
Додатки № 3 (розрахунок орендної плати), № 5 (розрахунок плати за користування земельною ділянкою) також укладені до договору від 18.07.2008 р.
Таким чином в матеріалах справи відсутній акт прийому - передачі орендованого приміщення до договору оренди від 24.09.2008 р.
В той же час третя особа по справі, КП «Керуюча компанія Куйбишевського району м.Донецька»(орендодавець) надала письмові пояснення, що приміщення за договором оренди від 24.09.2008 р. було передано у користування відповідачу (орендарю) лише 01.04.2009 р. (а.с.13 том 2).
Вказану дату зайняття орендованого приміщення зазначав скаржник в апеляційній скарзі.
Враховуючи ті обставини, що достовірну інформацію щодо дати зайнятті приміщення можуть мати лише сторони за договором найму, а позивач не є такою стороною, відсутність доказів у підтвердження іншої дати зайняття приміщення та не спростування позивачем пояснень орендодавця, судова колегія вважає, що при розрахунку вартості недорахованої електричної енергії слід застосовувати період з 01.04.2009 р. по 19.08.2009 р.
З урахуванням зазначеного періоду, а також потужності та добового споживання, запропонованого позивачем, обсяг недорахованої електричної енергії складає 24 120 Кв, вартість недоврахованої електричної енергії -16 920,66 грн.
Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 16 920,66 грн., в решті позовних вимог на 26 245.79 грн. судова колегія відмовляє.
Судова колегія не приймає до уваги посилання позивача на пункт 9.1 договору оренди від 24.09.2008 р. щодо врахування зобов’язань за договором оренди від 18.07.2008 р., оскільки договір від 18.07.2008 р. нотаріально не посвідчений, є нікчемним і не породжує ніяких прав та обов’язків.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про невідповідність висновків, які викладені в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, що є підставою для зміни рішення на підставі ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РІЛТОН ІНВЕСТ»м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 03.10.2011р. у справі № 7/139 задовольнити частково, рішення господарського суду Донецької області від 03.10.2011р. у справі № 7/139 – змінити.
Резолютивну частину рішення господарського суду Донецької області від 03.10.2011р. у справі № 7/139 викласти в наступній редакції:
«Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго»м.Горлівка Донецької області до товариства з обмеженою відповідальністю «РІЛТОН ІНВЕСТ»м.Донецьк про стягнення вартості безпідставно набутого майна у розмірі 43 166,45 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РІЛТОН ІНВЕСТ»м.Донецьк, на користь Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго»м.Горлівка Донецької області, вартість безпідставно набутого майна у розмірі 16 920,66 грн., витрати зі сплати державного мита в сумі 169,21грн. та витрати з оплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 92,51грн.
В решті позовних вимог на суму 26 245,79 грн. –відмовити.».
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго»м.Горлівка Донецької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РІЛТОН ІНВЕСТ» м.Донецьк витрати зі сплати державного мита, сплаченого при зверненні з апеляційною скаргою, в сумі 131, 23грн.
Господарському суду Донецької області відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України видати відповідні накази.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.
Головуючий суддя І. В. Приходько
Судді Т. М. Колядко
О. А.Скакун
Надруковано: 6 прим.
1-позивачу
2-відповідачу
3-у справу
4-третій особі
5-ГСДО
6-ДАГС