донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

21.11.2011 р.           справа №38/200

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддівДонця О.Є.,

Мартюхіної Н.О., Скакуна О.А.

при секретарі судового засідання Ісаковій А.В.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_5 –за довіреністю №2158 від 12.09.11р.

від відповідача:ОСОБА_6 - за довіреністю №б/н від 16.05.11р.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна ЛТД», м. Донецьк

на рішення господарського судуДонецької області

від27.09.2011 року

по справі№ 38/200 (суддя Лейба М.О.)

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_7, м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна ЛТД», м. Донецьк

простягнення збитків у розмірі 47 262,92 грн.

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_7, м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна ЛТД», м. Донецьк, про стягнення збитків у розмірі 47 262,92 грн.

  Рішенням господарського суду Донецької області від 27.09.2011 року по справі № 38/200 позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, м. Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна ЛТД», м. Донецьк, - задоволено.

Відповідач, не погодившись з прийнятим судовим рішенням, звернувся до Донецького апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить апеляційний суд скасувати рішення господарського суду Донецької області від 27.09.2011 року у справі № 38/200 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає те, що господарським судом невірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Крім того, у своїй скарзі заявник стверджує про те, що відповідач не мав ділових відношень з позивачем, автомобіль Sonata 2.0 GL був придбаний ОСОБА_8, ремонтні роботи замовляв та приймав саме ОСОБА_8, який також оплачував виконані роботи . Також, скаржник вказує на те, що відповідач не мав змоги здійснити гарантійний ремонт автомобіля у зв»язку, з тим, що при його експлуатації були суттєво порушені строки проведення технічного обслуговування, що є обов»язковою умовою збереження гарантії на автомобіль. Несвоєчасне виконання технічного обслуговування могло стати причиною поломки.

02 листопада 2011 року від представника позивача до Донецького апеляційного господарського суду надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а рішення господарського суду Донецької області від 27.09.2011 року законним та обґрунтованим, у зв’язку із чим просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а зазначене рішення суду без змін.

Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 21.11.11 р. змінено колегію суддів та сформовано її у наступному складі: Донець О.Є.(головуючий), Мартюхіна Н.О., Скакун О.А.

Представник позивача у судовому засіданні 21.11.11 р. проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні 21.11.11 р. підтримав вимоги скарги та наполягав на скасуванні рішення господарського суду Донецької області від 27.09.2011 року по справі № 38/200 та прийнятті нового рішення, яким просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2010р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 (далі - Управитель) та ОСОБА_8 (далі - Установник управління) було укладено договір управління майном - транспортним засобом (далі - Договір).

Відповідно до п.1 Договору, Установник управління передає Управителеві строком на шість років в управління транспортний засіб - автомобіль марки Sonata 2.0 GL 2006 року випуск) (№ кузова НОМЕР_1, № двигуна НОМЕР_2(далі-Автомобіль), а Управитель зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах Установника управління. Вказаний вище автомобіль належить Установнику управління на праві приватної власності на підставі Договору № 1/Ж/251206 від 25.12.2006 р. та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії АНС №НОМЕР_3 від 28.04.2007року.

Пунктом 5 Договору передбачено, що передача Автомобіля, інструкції з експлуатації, сервісної книжки, гарантійного талону серії В №ВНЮ НОМЕР_4, талону, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, від Установника управління до Управителя оформлюється Актом приймання передачі.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2010р. позивачем та ОСОБА_8 було складено та підписано акт прийому-передачі Автомобіля та документації на автомобіль.

Відповідно до пункту 6 Договору, Управитель має право від свого імені здійснювати щодо автомобіля будь-які юридичні або фактичні дії зокрема:

-          використовувати  Автомобіль  для  особистих  цілей  (без  мети  отримання прибутку);

-          передавати  за  потреби  право  керування  Автомобілем  іншим  особам  за довіреністю;

-          звертатись до продавця Автомобіля - ТОВ «Фортуна ЛТД»(м. Донецьк, вул. Куйбишева. 82) по всім питанням, пов'язаним з його гарантійним обслуговуванням;

-          користуватися всіма правами, належними власникові Автомобіля відповідно до умов даного Договору.

Згідно із п. 7 Договору, Управитель зобов'язаний здійснювати щоденний огляд автомобіля та подавати його на чергове технічне обслуговування в строки, зазначені у сервісній книжці, а також дотримуватись інших умов виробничої гарантії.

На виконання умов Договору, Установник управління та Управитель проходили періодичне технічне обслуговування, що підтверджується відповідними відмітками у сервісній книжці.

Сертифікат якості на автомобіль від 25.12.2006року дає право на безоплатне усунення заводських дефектів, виявлених в деталях двигуна і трансмісії на протязі двох років після закінчення гарантії виробника, описаній в сервісній книжці.

З матеріалів справи вбачається, що 31.03.2010року Управитель прибув до ТОВ “Фортуна ЛТД” з метою проведення чергового технічного огляду, внаслідок чого  Установник управління виявив пошкодження двигуна та зазначив про необхідність його заміни.

31 березня 2011 р. позивач листом звернувся до відповідача з вимогою про зобов'язання здійснити заміну двигуна за гарантією, на що відповідачем було відмовлено в ремонті автомобіля за гарантією, з огляду на що позивач був змушений здійснити заміну циліндру двигуна при пробігу автомобіля 85368км за власний рахунок.

           З матеріалів справи вбачається, що проведення вищевказаних робіт здійснювалось на станції технічного обслуговування Відповідача, що підтверджується записом в сервісній книжці від 18.07.2011року та Актом виконаних робіт № ТО11-03016 від 18.07.2011року, за що позивач сплатив відповідачу грошові кошти в розмірі 47 262,92грн., що також підтверджується наявними в матеріалах справи копіями квитанцій №185431000851491307427215 від 07.06.2011р. та № 185431000851491310969811 від 18.07.11р.

Відповідно до статті 1029 Цивільного кодексу України, за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Згідно із ч. 2 ст. 1029 вищезазначеного кодексу, договір управління майном може засвідчувати виникнення в управителя права довірчої власності на отримане в управління майно. Законом чи договорам управління майном можуть бути передбачені обмеження права довірчої власності управителя.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 та 2 ст.623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Разом з цим, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Збитки, у свою чергу, - це витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст.225 зазначеного кодексу, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Статтею 226 Господарського кодексу України, визначені умови та порядок відшкодування збитків.

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом наведених норм права, відшкодування збитків є наслідком порушення господарського (цивільного) зобов’язання або установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, господарський суд Донецької області дійшов правильного висновку про те, що у справі № 38/200 встановлено всі необхідні умови відповідальності відповідача щодо відшкодування позивачу збитків, зокрема: наявність збитків, протиправна поведінка заподіювача збитків, причинний зв’язок між збитками та протиправною поведінкою заподіювача, вина.

За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна ЛТД», м. Донецьк, не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 27.09.2011 р. по справі № 38/200 слід залишити без змін.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держаного мита за подання апеляційної скарги покладаються  на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фортуна ЛТД», м. Донецьк.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна ЛТД», м. Донецьк, на рішення господарського суду Донецької області від 27.09.2011 року по справі № 38/200 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 27.09.2011 року по справі № 38/200 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя                                                 О.Є.Донець

Суддя                                                                       Н.О.Мартюхіна

Суддя                                                                       О.А.Скакун

Надруковано 5 прим.:

1- позивачу;

1 - відповідачу;  

1 - у справу;

1 - ДАГС;

1 –ГСДО.