донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
22.11.2011 р. справа №18/252пд
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддівПриходько І. В.,
Донця О. Є., Ломовцевої Н. В.,
за участю
представників сторін:
від позивача:ОСОБА_4 - довіреність;
від відповідача 1:ОСОБА_5 - довіреність;
від відповідача 2:ОСОБА_6 –довіреність;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 м. Краматорськ Донецької області
на рішення господарського суду Донецької області
від09.02.2011р.
у справі№18/252пд (суддя Овсяннікова О. В.)
за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_7 м. Краматорськ Донецької області
до 1) відокремленого структурного підрозділу дитячий оздоровчий табір «Ластівка»Донецької обласної організації профспілки працівників освіти і науки України Краснолиманський район Донецької області;
2) Донецької обласної організації профспілки працівників освіти і науки України м. Донецьк;
проспонукання виконати певні дії
В С Т А Н О В И В:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_7 (далі –позивач) звернувся з апеляційною скаргою на рішення господарського суду від 09.02.2011р. у справі №18/252пд за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 до відповідачів: 1) відокремленого структурного підрозділу дитячий оздоровчий табір «Ластівка»Донецької обласної організації профспілки працівників освіти і науки України (далі –відповідач 1), 2) Донецької обласної організації профспілки працівників освіти і науки України (далі –відповідач 2); про спонукання прийняти виконані роботи, підписати додаткові угоди №1, №2 до договору №3 від 01.06.2010р. та акт приймання виконаних робіт до договору №3 від 01.06.2010р. на суму 85 125,45грн.
У ході розгляду справи в першій інстанції 27.01.2011 р. позивачем подано клопотання, в якому він просить суд: 1) визначити відокремлений структурний підрозділ дитячий оздоровчий табір «Ластівка»Донецької обласної організації профспілки працівників освіти і науки України як відповідача 1, Донецьку обласну організацію профспілки працівників освіти і науки України –як відповідача 2; 2) позовні вимоги в частині зобов’язання відокремленого структурного підрозділу дитячий оздоровчий табір «Ластівка»Донецької обласної організації профспілки працівників освіти і науки України прийняти виконані роботи та підписати додаткові угоди № 1 та № 2 до договору № 3 залишити без розгляду. Клопотання частково задоволено судом.
Рішенням господарського суду Донецької області від 09.02.2011р. у справі №18/252пд відмовлено у задоволенні позовних вимог до відповідача 1 у повному обсязі.
В основу рішення місцевого господарського суду покладено висновки про те, що відповідач 1 є структурним підрозділом відповідача 2 та не має права виступати у цивільному обороті від власного імені, а може діяти тільки від імені юридичної особи, до складу якої він входить, а тому не може бути відповідачем у справі; позовні вимоги до відповідача 2 не розглядались, оскільки вони до юридичної особи –відповідача 2, не заявлені.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог заявник апеляційної скарги посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, заявник посилається на помилкове поділення відповідача на двох відповідачів і безпідставне відмову у позові з підстав незаявлення позову до відповідача 2, оскільки фактично позов був пред’явлений у тому числі й до останнього.
Представник відповідача 1 проти доводів апелянта заперечував посилаючись при цьому на те, що всі ремонті роботи, які є предметом позовних вимог у цій справі, були враховані в іншому договорі та повністю сплачені позивачу. Крім того, відповідач 1 ставив під сумнів факт проведення робіт, які зазначені в спірному Акті.
Представник відповідача 2 проти доводів апелянта заперечував, пояснив, що договір підряду між сторонами не укладався, а тому немає підстав для підписання спірного Акту б/н.
06.04.2011р. позивач надав клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи щодо відповідності проектно-кошторисної документації фактично виконаному обсягу ремонтних робіт за Актом виконаних робіт форми КБ-2, що підписаний з боку підрядника 22.05.2010р.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 06.04.2011р. у справі №18/252пд призначено судову будівельно-технічну експертизу та апеляційне провадження у справі зупинено на підставі статті 79 Господарського процесуального кодексу України.
У зв’язку з надходженням на адресу Донецького апеляційного господарського суду висновку №37/3 будівельно-технічної експертизи ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 08.11.2011р. провадження за апеляційною скаргою у справі №18/252пд поновлено.
Скаржник у судовому засіданні 22.11.2011 р. підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі, наполягав на її задоволенні.
Представники сторін заперечували проти доводів апеляційної скарги, крім того відповідач 1 заперечував проти висновків експерта, але на проведенні повторної експертизи не наполягав.
Розглянув матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухав представників сторін, суд встановив наступне.
01.06.2010р. між Донецькою обласною організацією профспілки працівників освіти і науки України в особі відокремленого структурного підрозділу дитячий оздоровчий табір «Ластівка»та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 укладено договір №3 (далі –Договір), згідно якого замовник (відповідач) доручає, а підрядник (позивач) приймає на себе зобов’язання з провадження робіт по поточному ремонту корпуса № 1,2,3,4,5,6 ДОТ «Ластівка», розташованого у с. Старий Караван відповідно до затвердженого кошторису в термін до 06.06.2010р. (п.п.1.1, 1.2 Договору).
Пунктом 11.6 Договору сторони встановили строк дії Договору –з моменту його підписання і до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за цим договором.
Відповідно до п. 2.1 Договору ціна робіт є твердою і складає 99 860грн.
Згідно п.3.1 Договору замовник здійснює оплату фактично виконаних робіт після підписання довідки про вартість робіт та акту приймання виконаних робіт форми не пізніше 30-ти днів після повного завершення виконаних робіт.
В матеріалах справи міститься акт виконаних робіт форми КБ-2в за червень 2010р. на суму 199 588 грн., який підписаний сторонами без зауважень, та банківські виписки, що підтверджують оплату робіт за Договором на суму 99 860грн. (а.с.9-10, 31-41).
Крім того, позивачем до матеріалів справи надано складена між сторонами документація, а саме: Договірна ціна «Поточний ремонт (корпус 1,2,3,4,5,6) дитячого оздоровчого табору «Ластівка»в Бурсіно»складена в цінах станом на 31.03.2010р., локальний кошторис №2-1-1 на загальнобудівельні роботи «Поточний ремонт (корпус 1,2,3,4,5,6) дитячого оздоровчого табору «Ластівка»в Бурсіно»складений в цінах станом на 31.03.2010р., відомість ресурсів з поточного ремонту (корпус 1,2,3,4,5,6) дитячого оздоровчого табору «Ластівка»в Бурсіно, розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису №2-1-1 з поточного ремонту (корпус 1,2,3,4,5,6) дитячого оздоровчого табору «Ластівка»в Бурсіно (а.с.12-30). Вказані документи підписані сторонами, скріплені печатками і не мають посилань на укладений між сторонами Договір.
Також в матеріалах справи наявні копії та оригінали актів виконаних робіт форми КБ-2в б/н та дати, які взагалі не підписані сторонами або підписані лише з боку підрядника із зазначенням дати підписання –22.05.2010р. (а.с.42-48, 83-95).
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до наступних висновків.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд виходив з того, що 27.01.2011 р. позивачем подано клопотання б/н від 27.12.2010р., в якому він просить суд позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача 1 прийняти виконані роботи та підписати додаткові угоди № 1 та № 2 до Договору № 3 залишити без розгляду (а.с.80).
При цьому суд, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, розцінив це клопотання, як відмову позивача від частини позовних вимог і задовольнив його в цій частині.
Тобто фактично судом прийнято відмову позивача від позову у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, в той час як у мотивувальній частині оскаржуваного рішення про ці обставини не зазначено, так само як і в його резолютивній частині не вирішено питання щодо припинення провадження у справі в частині вимог, що заявлені до відповідача 1 - відокремленого структурного підрозділу дитячий оздоровчий табір «Ластівка»Донецької обласної організації профспілки працівників освіти і науки України.
Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції передчасним, оскільки із зазначеного клопотання позивача не вбачається, що ним здійснено саме відмову від позову до відповідача 1 з посиланням на п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, з протоколів судового засідання, ухвал та рішення суду не вбачається, що судом було роз’яснено позивачу про наслідки такої процесуальної дії як відмова від позову.
Також колегія зазначає, що місцевий господарський суд поряд з тим, що дійшов висновку про відмову позивача від позову до відповідача 1, у подальшому продовжив розгляд позовних вимог по відношенню до цього ж відповідача, при цьому зазначивши в мотивувальній частині, що вимоги до відповідача 1 не можуть розглядатись, оскільки він є структурним підрозділом та не може бути відповідачем по справі, а позовні вимоги до юридичної особи - відповідача 2, позивачем взагалі не заявлені.
Такий висновок суду першої інстанції є помилковим та таким, що не ґрунтується на матеріалах справи з огляду на зміст позовної заяви і клопотання б/н від 27.12.2010р.
З огляду на зазначене, враховуючи те, що дану справу порушено саме до двох відповідачів, суд апеляційної інстанції розглядає вимоги про спонукання виконати певні дії до відповідача 1 - відокремленого структурного підрозділу дитячий оздоровчий табір «Ластівка»Донецької обласної організації профспілки працівників освіти і науки України, та відповідача 2 - Донецької обласної організації профспілки працівників освіти і науки України.
З матеріалів справи, а саме копії довідки Управління статистики у місті Донецьку АБ №204583 від 10.09.2006 р. вбачається, що відповідач 1 у справі - відокремлений структурний підрозділ дитячий оздоровчий табір «Ластівка»Донецької обласної організації профспілки працівників освіти і науки України, створений без права юридичної особи (а.с.67).
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги положення ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, такий спір не підлягає вирішенню в господарських судах, тому провадження у справі за вимогами до відповідача 1 підлягає припиненню на підставі п.1 ч. 1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо вимог до відповідача 2 колегія суддів зазначає наступне.
Розглянувши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором підряду (будівельного підряду), тому при врегулюванні спору між сторонами підлягають застосуванню положення §§1,3 Глави 61 Цивільного кодексу України.
При цьому судова колегія зазначає, що позовні вимоги розглядаються судом в контексті обраного позивачем способу захисту: про спонукання прийняти виконані роботи, підписати додаткові угоди та акт приймання виконаних робіт з посиланням на неналежне виконання відповідачем зобов’язань та статті 193 Господарського кодексу України, 526 Цивільного кодексу України.
Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Колегія суддів вважає, що предмет позову в частині вимог про спонукання відповідача 2 до прийняття виконаних робіт та підписання акта приймання виконаних робіт до договору №3 від 01.06.2010р. на суму 85 125,45грн. не відповідає передбаченим законом способам захисту прав та законних інтересів суб’єктів господарювання.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 16 цього ж Кодексу унормовано, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Так, виходячи із змісту вказаних статей Цивільний кодекс України не передбачає такого способу захисту цивільних прав та інтересів, як примушення до виконання дій, які неможливо присудити виконати в натурі, і такий спосіб не встановлений ані договором, з приводу якого виник спір, ані будь-яким законом України.
Згідно ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов’язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб’єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов’язку зобов’язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб’єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв’язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.
Відмовляючи у задоволенні вимог до відповідача 2 про спонукання до підписання до договору №3 від 01.06.2010р. додаткових угод №1 про зміну дати підписання договору та №2 про виконання додаткових робіт на суму 85 125,45грн. колегія суддів виходить з наступного.
З доводів позивача вбачається, що ним були виконані підрядні роботи на загальну суму 85 125,45грн. до дати укладення Договору №3, вартість яких відповідачем 2 сплачена не була. В обґрунтування вимог позивачем до матеріалів справи надані копії та оригінали актів виконаних робіт форми КБ-2в б/н та дати, які взагалі не підписані сторонами або підписані лише з боку підрядника із зазначенням дати підписання –22.05.2010р. При цьому, з висновку №37/3 будівельно-технічної експертизи вбачається, що фактично роботи за актом виконаних робіт форми КБ-2в б/н та дати (а.с.42-48) виконані на суму 86 347,49грн., а за актом форми КБ-2в за червень 2010р. (а.с. 31-41) - на суму 164 037 грн.
З матеріалів справи вбачається, що фактично позовні вимоги в цій частині зводяться до внесення змін до Договору.
Спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору (стаття 187 Господарського суду України).
Відповідно до статті 188 Господарського суду України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором, а інша сторона у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду, а у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір вирішення суду.
Таким чином, якщо заявлена позовна вимога по своїй суті має на меті зміну дати підписання договору та зміну вартості підрядних робіт в судовому порядку, то позивачу слід довести наявність передбачених матеріальним законом правових підстав для таких змін.
Так, відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України, на яку позивач посилається в своїй позовній заяві, договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Разом з тим, положеннями ст. 652 Цивільного кодексу України регламентовано можливість зміни договору за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Отже, звертаючись з позовною вимогою про зміну умов договору, позивачу належало довести наявність обставин, з якими закон пов’язує можливість зміни спірного договору, а саме наявність істотного порушення умов спірного договору відповідачем або наявність одночасно передбачених ст. 652 Цивільного кодексу України умов. Втім, позивачем в порушення вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, такі обставини не доводились взагалі і з матеріалів справи не вбачається їх наявність, отже, відсутні і правові підстави для внесення змін до Договору №3.
Враховуючи, що позов, спрямований на зміну договору підряду, заявлений у спосіб, обраний позивачем, а саме шляхом зобов'язання відповідача 2 укласти додаткові угоди до Договору, позивач мав надати власну їх редакцію та довести за допомогою належних і допустимих доказів обставини обов’язковості таких додаткових угод та ухилення відповідача від їх укладення.
Втім, позивачем, в порушення вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, такі обставини не доведені, при цьому, доказів звернення до відповідача 2 з пропозицією підписати спірні додаткові угоди до матеріалів справи взагалі не надано.
Таким чином, колегія суддів вважає, що позовні вимоги до відповідача 2 з заявлених позивачем підстав та у визначений ним спосіб, задоволенню не підлягають як не доведені належними і допустимими доказами з мотивів, що викладені у постанові апеляційної інстанції.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про невідповідність висновків, які викладені в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи і порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що є підставою для скасування рішення на підставі ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 80, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 м. Краматорськ Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 09.02.2011р. у справі № 18/252пд задовольнити частково.
Рішення господарського суду Донецької області від 09.02.2011р. у справі №18/252пд –скасувати.
Відмовити у задоволенні позовних вимог фізичній особі-підприємцю ОСОБА_7 м. Краматорськ Донецької області, заявлених до Донецької обласної організації профспілки працівників освіти і науки України м. Донецьк, про спонукання прийняти виконані роботи, підписати додаткові угоди № 1, № 2 до договору №3 від 01.06.2010р. та акт приймання виконаних робіт до договору № 3 від 01.06.2010р. на суму 85 125,45грн.
Припинити провадження у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 м. Краматорськ Донецької області, до відповідача - відокремленого структурного підрозділу дитячий оздоровчий табір «Ластівка»Донецької обласної організації профспілки працівників освіти і науки України Краснолиманський район Донецької області, про спонукання прийняти виконані роботи, підписати додаткові угоди № 1, № 2 до договору №3 від 01.06.2010р. та акт приймання виконаних робіт до договору № 3 від 01.06.2010р. на суму 85 125,45грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.
Головуючий суддя І. В. Приходько
Судді О. Є. Донець
Н. В. Ломовцева
Надруковано: 6 прим.
1-позивачу
2,3-відповідачу
4-у справу
5-ГСДО
6-ДАГС