Справа № 22ц-3561/11
Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати з цивільних справ
апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого –судді Шершуна В.В.,
суддів: Талалай О.І., Корніюк А.П.
при секретарі: Лапко Ю.В.
з участю: представника апелянтки - ОСОБА_1
та представника Шепетівського підприємства теплових мереж –Потапової Н.А.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 02 червня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Шепетівського підприємства теплових мереж про визнання дій неправомірними та зобов’язання скасувати нарахування заборгованості, стягнення моральної та матеріальної шкоди.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів
встановила:
22 березня 2011 року ОСОБА_3 звернулась до суду. Вона вказувала, що їй на праві особистої власності належить квартира АДРЕСА_1.
01 липня 2010 року, в зв’язку з виїздом на постійне місце проживання в м. Бар, вона звернулась до голови Шепетівської міської ради з заявою про відключення її квартири від централізованого водопостачання, яке після виконання нею необхідних умов, було відключене згідно акту від 09 вересня 2010 року. Однак, на її звернення до Шепетівського міського голови про затвердження даного акту, вона отримала відмову з мотивів необхідності встановлення автономного опалення або повернення квартири до попереднього стану. Її послідуючі звернення також залишились без задоволення з тих же мотивів.
Станом на 01 лютого 2011 року їй нараховано 1172 грн. 05 коп. заборгованості по оплаті теплопостачання. Вважаючи такі дії незаконними позивачка просила визнати дії Шепетівського підприємства теплових мереж про нарахування заборгованості неправомірними і скасувати нараховану заборгованість.
05 травня 2011 року ОСОБА_3 збільшила свої позовні вимоги і просила стягнути з відповідача судові витрати на проїзд з м. Бар до м. Шепетівка з 04 травня 2011 року по 06 травня 2011 року 122 грн. 16 коп., добові –288 грн. і витрати на правову допомогу –300 грн. Крім того, вона просила стягнути на її користь матеріальну шкоду на поїздки до м. Шепетівка за період з 20 червня 2010 року по 16 квітня 2011 року 779 грн. 01 коп., добові за цей час за 34 доби 3264 грн., вартість нотаріального доручення 104 грн. 94 коп., а також моральну шкоду 2500 грн., з розрахунку по 250 грн. за 1 місяць.
01 червня 2011 року ОСОБА_3 додатково просила стягнути витрати, пов’язані з явкою до суду на 01 червня 2011 року і вартість проїзду 164 грн. 08 коп.
________________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції –Федорова Н.О. Справа № 22ц-3561
Доповідач - Шершун В.В. Категорія № 55
Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 02 червня 2011 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Постановлено скасувати нараховану Шепетівським підприємством теплових мереж на особовий рахунок № НОМЕР_1 ОСОБА_3, власнику квартири АДРЕСА_1, заборгованість за послуги з теплопостачання за період з 01 жовтня 2010 року по 01 травня 2011 року включно в сумі 2057 грн. 14 коп.
В іншій частині позову ОСОБА_3 до Шепетівського підприємства теплових мереж відмовлено.
Стягнуто з Шепетівського підприємства теплових мереж на користь ОСОБА_3 189 грн. 63 коп. судових витрат, пов’язаних з явкою до суду та витрат на правову допомогу.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_3 оскаржила його в апеляційному порядку. Вона просить рішення скасувати і постановити нове рішення, яким повністю задовільнити її позовні вимоги –визнати дії Шепетівського підприємства теплових мереж в нарахуванні заборгованості 2057 грн. 14 коп. неправомірними і скасувати заборгованість, а також стягнути з відповідача вартість судових витрат 1722 грн. 29 коп., витрат на правову допомогу 300 грн., нотаріальне доручення 104 грн. 94 коп., матеріальні збитки (вартість проїзду і добові) за час досудового вирішення спору 3467 грн. 96 коп. і моральні збитки в сумі 2500 грн. При цьому апелянтка посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. ОСОБА_3 вказує, що всупереч вимогам ст. 88 ЦПК України суд не задовільнив її вимоги в частині стягнення судових витрат.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно ч. 1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено в суді, ОСОБА_3 є власницею квартири АДРЕСА_1, що підтверджується витягом з реєстру прав власності, виданим 21.10.2005 року Шепетівським бюро технічної інвентаризації.
Разом з тим, відповідно до довідки, виданої головою домового комітету від 23.03.2011 року, ОСОБА_3 за вищевказаною адресою не проживає та працює, відповідно до довідки від 05.01.2011 року, виданої КУ «Барська центральна районна лікарня»Віницької області, медсестрою в даній лікарні.
1 липня 2010 року ОСОБА_3 звернулась до голови Шепетівської міської ради Хмельницької області з письмовою заявою про відключення централізованого опалення, при цьому зазначила, що здійснити таке відключення просить саме відповідно до технічних умов підприємства теплових мереж № 1017-07, у зв'язку з тим, що сім'я з 2000 року і по даний час проживає у Вінницькій області.
Дане звернення ОСОБА_3 було розглянуте та 12 липня 2010 року за вих. № П-365 вона отримала відповідь про те, що технічні умови № 1017-07, видані підприємством теплових мереж, визначають порядок відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання з обов'язковим облаштуванням індивідуального опалення у квартирі.
Вказані обставини сторонами не оспорюються.
У подальшому, на замовлення чоловіка позивачки ОСОБА_1, квартира АДРЕСА_1 була відключена Шепетівським комунальним підприємством «Житлосервіс»від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, що підтверджується актом приймання виконаних робіт, а саме: було здійснено демонтаж радіаторів, різка неповоротних труб, заміна окремих деталей водопроводу.
Свідок ОСОБА_5, яка працює майстром у Шепетівському комунальному підприємстві «Житлосервіс», підтвердила факт відключення даної квартири від мереж централізованого опалення.
Крім того, як вбачається з акту про відключення квартири від внутрішньобудинкових мереж ЦО та ГВО, директор Шепетівського комунального підприємства «Житлосервіс»Максимчук Ю.О. своїм підписом засвідчив факт виконання 09.09.2010 року вищевказаних робіт даним підприємством.
Дана обставина також підтверджується і квитанцією до прибуткового касового ордеру від 09.09.2010 року про сплату ОСОБА_3 на користь КП «Житлосервіс»326 грн. за відключення опалювальних приборів.
Отже, у суду першої інстанції були підстави вважати, що квартира АДРЕСА_1 була відключена від системи централізованого опалення та гарячого водопостачання.
Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме: помісячного розрахунку нарахування та оплати за послуги теплопостачання, ОСОБА_3 на особовий рахунок № НОМЕР_1 за період з 01.10.2010 року по 01.05.2011 року нарахований борг в розмірі 2 057 грн. 14 коп.
Разом з тим, як встановлено судом, Шепетівське підприємство теплових мереж за даний період фактично не надавало послуг з теплопостачання ОСОБА_3, оскільки з 09.09.2010 року належна їй квартира була відключена від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, а отже суд прийшов до правильного висновку про те, що в цій частині позов підлягає задоволенню.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_3 про визнання дій Шепетівського підприємства теплових мереж по нарахуванню заборгованості неправомірними, стягнення моральної та матеріальної шкоди, то суд прийшов до правильного висновку про необхідність відмови в позові. Відповідно до п. 2.1 ч.ч. 1,2,3, п. 2.2 ч.2, п.п. 2.2.1, 2.3.1, 2.5, 2.6 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 р. N 4 (надалі Порядок) для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП. У заяві про відключення від мереж ЦО і ГВП власник (власники) будинку зазначає причини відключення. До заяви додається копія протоколу загальних зборів мешканців будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж ЦО і ГВП та прийняття рішення про влаштування у будинку системи індивідуального або автономного опалення. Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку.
Комісія, після вивчення наданих власником (власниками) документів, у місячний строк приймає рішення щодо відключення від мереж ЦО і ГВП, улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання та збір вихідних даних і технічних умов для виготовлення проектної документації.
При позитивному рішенні Комісії заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального
(автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж ЦО і ГВП.
Проект індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж ЦО і ГВП виконує проектна або проектно-монтажна організація на підставі договору із заявником.
Відключення приміщень від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП "виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з ЦО і ГВП та власника, наймача (орендаря) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженої ними особи.
По закінченні робіт складається акт про відключення будинку від мереж ЦО і ГВП (додаток 4) і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження.
На виконання вищевказаного Порядку, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 20 квітня 2007 року були надані технічні умови на встановлення індивідуальної опалювальної системи. Даними технічними умовами було зобов'язано ОСОБА_3 розробити проект відключення квартири від систем центрального опалення, до початку виконання робіт по відключенню приладів опалення та облаштуванню індивідуальної системи опалення квартири, розроблений проект погодити з Шепетівським підприємством теплових мереж. Після виконання робіт, згідно розробленого та погодженого проекту, оформити акт комісії по прийманню закінченого будівництва в експлуатацію. Акт комісії є підставою для розірвання договору з Шепетівським підприємством теплових мереж про надання послуг.
Аналізуючи вищенаведені норми, суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що підставою для розірвання договору з Шепетівським підприємством теплових мереж про надання послуг з теплопостачання та, у зв'язку з цим, і підставою для припинення нарахувань за надані послуги, є акт про відключення квартири від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення.
Як встановлено судом, даний акт не затверджений ні представником виконавця послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, ні представником власника будинку, як це передбачено вищевказаним Порядком, а отже, у відповідача були відсутні підстави для розірвання договору про надання послуг з теплопостачання ОСОБА_3, а відтак і підстави для припинення їй нарахувань. Тому, суд прийшов до правильного висновку про те, що немає підстав для визнання дій Шепетівського підприємства теплових мереж по нарахуванню боргу неправомірними.
Крім того, суд обґрунтовано прийшов до висновку про те, що посилання позивачки на порушення відповідачем п.9) п. 29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, є безпідставними.
Так, відповідно до вказаної норми споживач має право на звільнення від плати за послуги у разі їх ненадання та отримання компенсації за перевищення строків проведення аварійно-відбудовних робіт.
Як встановлено в судовому засіданні, позивачка фактично не є споживачем послуг відповідача, а тому до неї не може бути застосована дана норма.
Також суд обґрунтовано відмовив позивачці у стягненні з відповідача матеріальної шкоди у розмірі 4 147 грн. 95 коп., до якої входить: проїзд з 30.06.2010 року по 16.04.2011 року по маршруту Бар-Шепетівка-Бар в розмірі 779 грн. 01 коп., добові за 34 доби з 30.06.2010 року по 16.04.2011 року у розмірі 3 264 грн., вартість нотаріального доручення - 104 грн. 94 коп. з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Колегія суддів враховує, що дані витрати понесені позивачкою не в зв’язку із протиправною діяльністю відповідача, а через врегулювання правового статусу належного їй майна, яке знаходиться за межами місця її постійного проживання і дані витрати не знаходяться в прямому зв’язку із діяльністю відповідача.
З цих же підстав, згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, суд обґрунтовано відмовив ОСОБА_3 у позовних вимогах до відповідача про стягнення моральної шкоди в розмірі 2500 грн.
При цьому колегія суддів також враховує, що ОСОБА_3 не довела в чому полягає завдана їй моральна шкода і чи знаходяться дії відповідача в прямому зв’язку з завданою їй шкодою.
Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Оскільки позов ОСОБА_3 задоволено частково, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність стягнення судових витрат в розмірі Ѕ частини від заявлених.
Так, як встановлено в суді, представником позивача витрачено на проїзд на судове засідання, яке відбулось 05.05.2011 року - 79 грн. 25 коп., що підтверджується чеком № 121629 від 04.05.2011 року, квитком на автобус серії ХМВБ № 068627 від 04.05.2011 року, квитком на автобус Серії ААВВ № 061186 від 04.05.2011 року, приєднаними до матеріалів справи.
1/2 частину даних витрат, враховуючи пропорційність задоволених вимог, складає сума: 39 грн. 63 коп.
Що стосується решти заявлених вимог про відшкодування вартості проїзду та добових, то суд прийшов до правильного висновку про їх недоведеність, оскільки дати на проїзних документах не співпадають з датами судових засідань, а тому неможливо встановити справжню мету цих поїздок. Необґрунтованими є і вимоги відшкодування добових за тривалий термін перебування в м. Шепетівка. Крім того суд обґрунтовано врахував, що представником позивачки був її чоловік, який приїжджаючи в м. Шепетівка користувався її житлом, а отже не потребував зайвих побутових витрат.
Також, як встановлено в суді, позивачем було витрачено на правову допомогу 300 грн., що підтверджується квитанцією № 690 від 22.02.2011 року, виданою адвокатським об'єднанням «Вінницька обласна колегія адвокатів».
1/2 частину даних витрат, враховуючи пропорційність задоволених вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача, а саме: 150 грн. 00 коп.
Таким чином суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необхідність стягнути з відповідача, судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог, 18 грн. 50 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 4 грн. 25 коп. - державного мита, як з позовів немайнового характеру.
За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду відповідає матеріалам справи нормам матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог не вбачається.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 02 червня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий /підпис/ Судді /підписи/
З оригіналом згідно
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області В.В. Шершун