Справа № 22-ц-5801/11 Головуючий у 1 інстанції: Курилець А.Р. Категорія: 37 Доповідач: Каблак П.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого: Каблака П.І.
Суддів: Крайник Н.П., Кота І.Н.
При секретарі: Купчак О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 15 вересня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи Перша Львівська державна нотаріальна контора, Відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»в особі філії –Львівське міське відділення №6319, про визначення додаткового терміну для прийняття спадщини, -
встановила:
Оскаржуваним рішенням відмовлено у задоволенні позову.
Рішення суду оскаржив позивач. В апеляційній скарзі зазначає, що ч.3 ст. 1272 ЦК України не передбачає і не обмежує кількість звернень з позовом в суд особи для визначення додаткового строку для прийняття спадщини, а тому суд не вправі був положення Постанови Пленуму ВСУ трактувати як норму закону. На думку апелянта, поважність неподання рішення Галицького районного суду м. Львова від 17 листопада 2006 року для прийняття спадщини підтверджено як письмовими доказами, так і поясненнями свідка. Враховуючи наведене, просить скасувати винесене рішення та постановити нове, яким задоволити позов.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.
Так, рішенням Галицького районного суду м. Львова від 17 листопада 2006 року ОСОБА_1 встановлено додатковий строк у два місяці для прийняття спадщини, що відкрилась після смерті його бабці ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с.5). Позивач у встановлений строк не звернувся в нотконтору для прийняття спадщини.
Відповідно до абз. 5 п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» повторне визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини одним і тим же спадкоємцем законодавством не передбачено. Зазначені роз»яснення відповідають вимогам ч.3 ст. 1272 ЦК України, в якій законодавцем передбачено можливість визначення додаткового строку (а не строків) достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Таким чином, районний суд, відмовляючи в задоволенні позову про повторне надання додаткового строку для прийняття спадщини, вірно виходив з вищенаведених роз»яснень.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про нотаріат», нотаріальні дії вчиняються в приміщенні державної нотаріальної контори, в державному нотаріальному архіві, приміщенні, яке є робочим місцем приватного нотаріуса, чи приміщенні органів місцевого самоврядування. В окремих випадках, коли громадянин не може з»явитися в зазначене приміщення, а також коли того вимагають особливості посвідчуваної угоди, нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаними приміщеннями.
Згідно вимог п.11 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, якщо нотаріальна дія вчиняється поза приміщенням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приміщенням, яке є робочим місцем (конторою) приватного нотаріуса, у посвідчу вальному написі та в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій зазначається місце вчинення нотаріальної дії (удома, у лікарні, за місцезнаходженням юридичної особи та інше) із зазначенням адреси, а також причин, з яких нотаріальна дія була вчинена поза вказаними приміщеннями.
В пункті 207 вказаної Інструкції передбачено, що письмова заява про прийняття спадщини та відмову від неї подається спадкоємцем особисто до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або прибути особисто до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.
Враховуючи наведене, на думку колегії суддів, ОСОБА_1 вправі був вчинити дії по прийнятті спадщини навіть за місцем свого перебування під час лікування, або надіслати заяву про прийняття спадщини поштою. Доводи апеляційної скарги в яких апелянт зазначає про неможливість прибуття в нотконтору для подання заяви про прийняття спадщини не можуть слугувати підставою для скасування судового рішення, так як ні вищезгаданим Законом ні Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України не передбачено необхідність безпосередньої особистої присутності в нотконторі при поданні заяви про прийняття спадщини.
Доводи апеляційної скарги, висновків суду не спростовують.
Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, подані сторонами докази, правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Керуючись ст.ст. 307 ч.1.п.1., 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Галицького районного суду м. Львова від 15 вересня 2011 року –залишити без змін.
Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий: Каблак П.І.
Судді: Крайник Н.П.
Кіт І.Н.