Березівський районний суд Одеської області

16.12.2011

                                                                      Справа № 2-а-1912/2011 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

16 грудня 2011 року                                                                         м. Березівка.

Суддя Березівського районного суду Одеської області Прібилов В.М., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Березівському районі Одеської області про визнання неправомірними дії щодо відмови в нарахуванні та виплаті недоплаченої державної допомоги  до пенсії та зобов’язання вчинити певні дії,  -

 в с т а н о в и в

          ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Березівському районі Одеської області в якому просила визнати неправомірними дії щодо відмови в нарахуванні та виплаті недоплаченої державної допомоги  до пенсії як «Дитині війни» та зобов’язати управління здійснити перерахунок та виплату недоплаченої державної допомоги до пенсії в межах шестимісячного строку позовної давності   в розмірі 1378,20  грн.

           Свої вимоги позивачка обґрунтувала тим, що належить до соціальної категорії «Дитина війни»та, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року (далі Закон № 2195- IV), має право на підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що перерахунок пенсії та виплати підвищення до пенсії проведені відповідачем у меншому, ніж передбачено Законом № 2195- IV розмірі,  просить суд зобов’язати останнього нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу в розрахунку шестимісячного строку позовної давності по день винесення судом рішення, що складає 1378,20 грн.

  Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України суд розглядає справи про оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, виплат та пільг дітям війни в порядку скороченого провадження.

  18 листопада 2011 року у справі було відкрито скорочене провадження. Письмових заперечень від управління Пенсійного фонду України в Березівському районі у встановлений законом строк не надходило.

    Вивчивши матеріали справи,   вважаю, що  позовна заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

            Згідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від  18 листопада  2004 року № 2195- 1У    дитина війни –це особа, яка є громадянином України  та  якій   на  час закінчення  2 вересня 1945 року Другої світової війни було менше 18 років.

             Судом встановлено, що ОСОБА_1, народилася 03 квітня 1939 року, є Дитиною війни, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Березівському районі Одеської області та отримує пенсію за віком. Зазначений факт підтверджується паспортом громадянина України серії КК № 853884, виданим Березівським РВ УМВС України в Одеській області 20 березня 2002 року та пенсійним посвідченням серії ААА № 917855.

               Відповідно до ст.6 Закону України « Про соціальний  захист  дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується - замість пенсії, підвищується на  30 % мінімальної пенсії  за віком.

Управлінням пенсійного фонду України в Березівському районі Одеської області позивачці, в  зв’язку зі  змінами,  внесеними  у  2008 році в  редакцію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від  18 листопада  2004 року № 2195- 1У, внесеними Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28.12.2007 року №107-У, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік від 14.06.2011 року та Постанови Кабінету Міністрів України від 06 липня 2011 року, нараховується та виплачується в складі пенсійних виплат, підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Проте відповідачем не нараховувалася і не виплачувалася надбавка у встановлених законодавством розмірах.

  Наявність такого права у позивача є визначальним для вирішення даного спору. Крім того, це право гарантується ч.2 ст.46 Конституції України, а також ч.2 ст.3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до якої державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

  Рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року вказані зупинення дії статті 6 Закону № 2195-ІУ у 2007 році, зміни її редакції у 2008 році визнані, неконституційними, а тому відповідно до частини другої статті 152 Конституції України, положення Закону України № 107 - 6/2007 відповідно до якого проводяться соціальні виплати дітям війни втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.    

  Відповідно до ст. 22  Конституції України конституційні права і свободи громадян гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.    

  Крім того частина 2 статті 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачає, що соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.    

  Мінімальний розмір пенсії за віком   згідно до ст. 28 Закону України «Про  загальнообов’язкове  державне   пенсійне страхування» встановлюється  у розмірі  прожиткового  мінімуму   для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом та у  ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»викладено вимогу щодо застосування  мінімального розміру пенсії  за віком,  встановленого у  абзаці 1 ч.1 цієї статті,  а саме  -  виключено  для  визначення розмірів пенсій, призначених  згідно з цим законом.

         Таким чином, Управління Пенсійного фонду України в Березівському районі Одеської області, як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинен був діяти відповідно до вимог статті 6 Закону України № 2195 - IV і виплачувати позивачеві підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за той період, коли дія цієї норми не була зупинена, а саме з 22 травня 2008 року без обмеження строком.

              Оскільки Управління Пенсійного фонду України в Березівському районі Одеської області перерахунок та виплату підвищення до пенсії згідно зі статтею 6 Закону № 2195- IV позивачеві не провело, чим допустило протиправну бездіяльність, тому права позивачки як "Дитини війни" підлягають захисту шляхом задоволення позовних вимог в межах строку звернення до адміністративного суду, враховуючи законодавчо встановлені правила про початок та закінчення перебігу строку, визначеного місяцями.

          Разом з тим, відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік" від 14 червня 2011 року, який набрав чинності 19 червня 2011 року, встановлено, що у 2011 році норми і положення ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

 Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 745 від 6 липня 2011 року, що вступила в закону силу 22 липня 2011 року ч. 6 встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,80 гривні.

   Позов ОСОБА_1 слід задовольнити частково, оскільки позовні вимоги в частині стягнення з відповідача недоплаченої суми підвищення пенсії в конкретно визначеному розмірі не підлягають задоволенню, так як питання про розрахунок розміру такого роду виплат відноситься до компетенції відповідача. Натомість відповідач зобов‘язаний здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії позивачеві без визначення судом конкретного розміру доплат, що встановлені ст. 6 Закону № 2195-ІV з урахуванням виплачених сум.  

   Таким чином ОСОБА_1 слід проводити нарахування та виплату щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у межах строку позовної давності, який становить шість місяців, починаючи з 18 травня 2011 року по 22 липня 2011 року, тобто в межах шестимісячного строку з моменту звернення до суду, та з урахуванням внесених змін до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік" від 14 червня 2011 року, який набрав чинності 19 червня 2011 року, Постанови Кабінету Міністрів України № 745 від 6 липня 2011 року, що вступила в закону силу 22 липня 2011 року та раніше нарахованих та виплачених відповідачем  сум.

Керуючись ст.ст.7-9, 11, 71, 158, 160, 162, 163, 1832, абз.2 ч.1 ст.256 КАС України, суддя -

                                                  п о с т а н о в и в

Адміністративний позов ОСОБА_1  - задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України  в Березівському районі Одеської області  протиправною.    

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Березівському районі Одеської області  здійснити перерахунок підвищення до пенсії ОСОБА_1 за період часу з 18 травня 2011 року по 22 липня 2011 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру встановленого частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і провести відповідні виплати з урахуванням виплачених сум.    

         В задоволенні іншої частини позову відмовити.

         Постанова підлягає негайному виконанню.       

         Постанова може бути  оскаржена  до   апеляційного адміністративного суду Одеської області протягом 10 діб з моменту отримання копії постанови.

                                        Суддя                                                  В.М. Прібилов.