Справа № 2-397/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2011 р. Ульяновський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого Ясінський Л.  Ю.

при секретарі Кашнікову І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ульяновка цивільну справу за позовом позивача ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2,  розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

            18.10.2011 року позивач звернувся  в суд з позовом  до відповідачки про розірвання шлюбу. Позовні вимоги мотивував тим, що  04 квітня 2008 року  зареєстрував шлюб з відповідачкою. Від шлюбу в подружжя є  троє дітей..

           Між подружжям  шлюбні відносини припинені, спільно не проживають. Шлюб носиь формальний характер, подальше його збереження, примирення неможливе.

        Позивач в судове засідання не з»явився. Про час та місце слухання справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Направив  в суд заяву  в якій просить суд слухати справу за його відсутності. Свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд задовольнити  його позов.

       Відповідачка в судове засідання не з»явилась. Про час та місце слухання справи була повідомлена у встановленому законом порядку. Направила  в суд заяву  в якій  вказала, що  позовні вимоги позивача  визнає, проти позову незаперечує та просить суд слухати справу без її участі. Після розірвання шлюбу бажає залишити прізвище "Вацюк-Шевченко".

       Судом встановлено, що  відповідно  до свідоцтва про шлюб  (а.с.5)  позивач та відповідачка  одружилися  04 квітня 2008 року.

         Відповідно до ч.2 ст.104, ст.110 Сімейного кодексу України  шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя.

               Згідно із ч.2 ст.112 того ж СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження  шлюбу  суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.                                                                                                                                                                        

          Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя”від 21 грудня 2007 року № 11 передбачено, що охорона сім’ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

      В судовому засіданні встановлено, що продовжувати подальше спільне життя               подружжя  не бажає,  збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам.

     З огляду на викладене, суд  дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню, а шлюб між позивачем та відповідачкою –розірванню, оскільки подальше збереження шлюбу без взаємної згоди - є неможливим.

         За змістом ч.2 ст.114, ст.115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

         Розірвання шлюбу, здійснене за рішенням суду, має бути зареєстроване в державному органі реєстрації актів цивільного стану за заявою колишньої дружини або чоловіка. Розірвання шлюбу засвідчується Свідоцтвом про розірвання шлюбу.

     Згідно із п.4 ст.2, п.п.“б”п.5 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”від 21 січня 1993 року № 7-92 (з наступними змінами та доповненнями) державне мито справляється за реєстрацію актів громадянського стану, а також видачу громадянам повторних свідоцтв про реєстрацію актів громадянського стану і свідоцтв у зв’язку із зміною, доповненням, виправленням і поновленням записів актів громадянського стану. За реєстрацію розірвання шлюбу на підставі рішення суду, якщо обоє з подружжя перебувають у першому шлюбі сплачується державне мито від 0,5 до 01 неоподатковуваного мінімуму доходів з громадян – з одного або обох із подружжя.

         Відповідно до Закону України № 889 від 22 травня 2003 року розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян в Україні з 01 січня 2004 року становить –17 грн.

         Статтями 79, 88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи, до яких зокрема відносяться й витрати на інформаційно-технічне забезпечення.

     Судом встановлено, що сторони фактично не підтримують шлюбні відносини, сім’я розпалась і існує лише формально. Збереження шлюбу суперечить інтересам  позивачки, оскільки вже н спільно з відповідачем не проживають  їх шлюб розпався і існує формально.               

 Керуючись ст.ст. 213-215  ЦПК України суд,       

                                                   В И Р І Ш И В :

           Позов  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

             Розірвати шлюб між  ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований  04 квітня 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції, актовий запис  № 175.   

          При розірванні шлюбу залишити  прізвище відповідачки,  як «Вацюк-Шевченко».

         При реєстрації розірвання шлюбу стягнути з  ОСОБА_1  17 грн. державного мита.                                                                                                             

     Апеляційна скарга на рішення суду подається  протягом десяти днів  з дня його проголошення до Апеляційного суду Кіровоградської області через Ульяновський районний суд . Особи, які брали участь у справі  але не були присутні  у судовому засіданні  під час проголошення  судового рішення , можуть подати  апеляційну скаргу  протягом десяти днів з  дня отримання  копії цього рішення.

Суддя:ОСОБА_3