ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "30" листопада 2011 р.                                                 Справа №  8/155/08     

За позовом Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція”,

55000, Миколаївська область, промзона,

до відповідача Спільного українсько-англійського підприємства “Західна нафтова група” у формі ТОВ,

43010, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кременецька, 38,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відділ Держкомзему у місті Южноукраїнськ Миколаївської області,

55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул. Миру, 11,

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

                                                                      Суддя Гриньова –Новицька Т.В.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 28.11.2011р.;

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 01.11.2011р.;

Від третьої особи: ОСОБА_3, довіреність від 24.01.2011р.

Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія (ДП НАЕК) “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція” (ВП ЮУ АЕС) у квітні 2008р.  звернулося до господарського суду з позовом про зобов’язання Спільного українсько-англійського підприємства “Західна нафтова група” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (СУАП “ЗНГ” у формі ТОВ) усунути порушення права постійного користування на земельну ділянку, шляхом заборони будівництва та експлуатації автозаправної станції на земельній ділянці ВП ЮУ АЕС ДП НАЕК “Енергоатом”, наданій відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-МК №002138 від 19.04.1995р. (викладено мовою оригінала).

Ухвали, що виносилися судом (від 29.05.2008р., 30.05.2008р. тощо) неодноразово оскаржувалися до судів різних інстанцій, що перешкоджало вирішенню спору у встановлений ст. 69 Господарського процесуального кодексу (далі –ГПК) України строк.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.09.2009р. до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Відділ земельних ресурсів м. Южноукраїнська. Згідно з витягом з ЄДРЮОФОП № 4580534 від 30.11.2009р. правильною назвою третьої особи є  Відділ Держкомзему у місті Южноукраїнськ Миколаївської області (ВДКЗ УМЮУМО).

Виконуючи приписи ч. ІІІ ст. 4-3 ГПК України, згідно з якою суд має створювати сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, ухвалою від 09.04.2008р. господарський суд зобов’язав позивача письмово уточнити позовні вимоги з посиланням на норми матеріального та процесуального права в часті визначення предмету спору, порушеного права позивача та обраного способу його захисту.

Заявою від 04.12.2009р. № 32/15980 ДП НАЕК “Енергоатом” в особі ВП ЮУ АЕС (далі –позивач) уточнило позовні вимоги: на підставі ст. 95 Земельного кодексу (далі –ЗК) України просить зобов’язати СУАП “ЗНГ” у формі ТОВ (далі –відповідач) звільнити та відновити в первісний стан частину земельної ділянки (близько 140 кв.м.), на якій розміщено об’єкт АЗС та яка  перебуває в постійному користуванні ВП ЮУ АЕС ДП НАЕК “Енергоатом”, відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-МК №002138 від 19.04.1995р.

Відповідач позов не визнав з підстав, наведених у поясненнях від 30.11.2011р.

Ухвалою від 10.12.2009р. господарський суд зупинив провадження у справі № 8/155/08 до  вирішення в апеляційному порядку справи № 9/10/09 за позовом ДП НАЕК “Енергоатом”в особі ВП  ЮУ АЕС  до Южноукраїнської міської ради та СУАП “ЗНГ” в формі ТОВ про визнання договору оренди земельної ділянки від 18.06.2007 року недійсним.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 28.09.2010р. по справі № 9/10/09 –НР, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.11.2010р., в позові про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 18.06.2007р., укладеного між Южноукраїнською міською радою та СУАП “ЗНГ” в формі ТОВ щодо спірної земельної ділянки –відмовлено. Вищим господарським судом України вказану постанову Одеського апеляційного господарського суду залишено без змін (постанова № 9/10/09 –НР від 02.02.2011р.).

За таких обставин, ухвалою від 24.10.2011р. суд поновив провадження у справі; ухвалою від 15.11.2011р. суд задовольнив заяву позивача та  продовжив строк розгляду справи на 15 днів.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін і третьої особи, господарський суд, -

Встановив:

На підставі рішення виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради народних депутатів від 19.04.1995р. № 90 позивачу було видано Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-МК №002138 від 19.04.1995р. (далі –Держакт). Держакт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за ЮК № 47А.  За вказаним Держактом позивачу було надано у постійне користування земельну ділянку загальною площею 26,68 га для будівництва і експлуатації санаторія –профілакторія і допоміжної зони баз гідрокомплексу.

На підставі рішення Южноукраїнської міської ради від 30.05.2007р. № 330 за договором від 18.06.2007р. відповідач набув право оренди земельної ділянки площею 1 га, розташованої в районі колишнього поста ДАІ, під розміщення та обслуговування АЗС терміном на 10 років (далі –Договір). Чинність вказаного Договору встановлена рішенням господарського суду Миколаївської області від 28.09.2010р. по справі № 9/10/09 –НР.

Згідно зі ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Отже, відповідач користується землею правомірно, відповідно до вимог чинного законодавства України.

За твердженням позивача частина земельної  ділянки площею 140 кв.м., яка надана йому у постійне користування за Держактом, передана за Договором в оренду відповідачу і використовується останнім в комерційних цілях.

Спираючись на ст. 95 ЗК України, позивач стверджує, що відповідач порушує його право як землекористувача за Держактом.

З пояснень представника третьої особи, які надані ним у судовому засіданні 30.11.2011р., та з листа № 1119 –400 –714 від 11.11.2008р. вбачається, що обидві земельні ділянки дійсно накладаються одна на одну і фактично відповідач використовує частину земельної ділянки (приблизно 140 кв.м.), що у 1995 році була надана позивачу у постійне користування за Держактом.

Суд вважає, що право позивача, встановлене ст. 95 ЗК України, дійсно порушене, але не відповідачем, адже він користується цією ж частиною земельної ділянки правомірно, на підставі чинного Договору.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позов пред’явлено не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом.

Згідно зі ст. 24 ГПК України господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем. Згоду на заміну відповідача позивач не надав, тому суд не вправі здійснювати таку заміну за власною ініціативою.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу (далі –ЦК) України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи у разі порушення нею положень частин другої –п’ятої ст. 13 цього Кодексу. Так згідно з ч. ІІ ст.13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов’язана, зокрема, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

З огляду на вищенаведене, суд не вбачає підстав для задоволення позову про захист порушеного права позивача у спосіб, зазначений в позовній заяві, саме  за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 4-3, 22, 35, 44, 49, 82 – 85 ГПК України, господарський суд, –

вирішив:

В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 05 грудня 2011 року.

   Суддя                                                        Т.В.Гриньова-Новицька