28.10.2011

Справа № 2-А-6050/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

             28 жовтня 2011 року                        смт. Кельменці

           08 година 10  хвилин

Суддя Кельменецького районного суду Чернівецької області  Туржанський В.В., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 04.10.2011 року подав до суду позовну заяву, в якій просить:

1. Визнати неправомірними бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області щодо не нарахування та невиплати йому підвищення до пенсії в розмірі передбаченому ст. 6 Закону України  “Про соціальний захист дітей війни” в межах останніх шести місяців звернення до суду і по день ухвалення рішення суду.

2. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області нарахувати та виплатити  йому щомісячне підвищення до пенсії у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”30 відсотків мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до ч. 1   ст. 28 Закону  України  "Про  загальнообов'язкове державне  пенсійне   страхування",  з урахуванням виплаченого відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 підвищення в межах шестимісячного строку звернення до суду  і по день ухвалення рішення суду.

Стягнути з Державного бюджету України на його користь судові витрати по справі.

Відповідач –Управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області  подав заперечення, в яких позов не визнав повністю.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1  народився 06 лютого  1937 року, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 та стверджується копією паспорта позивача. Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Отже, позивач є дитиною війни згідно ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" і на неї  повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" в редакції закону від 18.11.2004 року (яка набрала чинності з 01.01.2006 року). З 22.05.2008 року позивачу нараховується та виплачується підвищення відповідно до Постанови КМУ “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” від 28.05.2008 року №530. Згідно рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року по справі №10-рп/2008 зміни, внесені п.41 розділу ІІ ЗУ від 28.12.2007 року №107-VI в статтю 6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” визнано такими що не відповідають конституції (є неконституційними). Тобто, ст.6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” діє в редакції від 18.11.2004 року, якою встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Таким чином, бездіяльність Управління ПФУ Кельменецького району Чернівецької області є протиправною, так як ним не нараховувалось та не виплачувалось позивачу, протягом останніх шести місяців перед його зверненням до суду підвищення до пенсії у розмірі, передбаченому ст. 6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”. Відповідно до ч. 1 ст. 28 ЗУ  "Про  загальнообов'язкове державне  пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 статті 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що на думку суду, не суперечить вимогам частини 3 ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та ч. 7 ст. 9 КАС України, якою передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону). Відповідно до ст. 7 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України. За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних підвищень дітям війни це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначене підвищення. Однак, суд вважає, що це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання підвищення до пенсії, яке прямо передбачене законом. Так, наприклад, у справі "Кечко проти України" Європейський суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. Відповідно до підпункту 4 п.2.1. розділу ІІ Положення про управління пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року № 8-2, в редакції постанови від 25.02.2008 року №5-5, зареєстрованого в міністерстві юстиції України від 21.05.2002 року №442/6730 (далі –Положення) основним завданням управління є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплата пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.

Ст. 6 даного закону діє в редакції від 18.11.2004 року, якою встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, що встановлено зазначеним вище рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року. Закони України мають вищу юридичну силу, ніж підзаконні нормативно –правові акти, зокрема Постанови КМУ. Відповідно до ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Згідно ст. 69 ЗУ “Про Конституційний Суд України” рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

Таким чином з 22.05.2008 року автоматично відновлена редакція ст. 6  ЗУ від 18.11.2004, № 2195-IV "Про соціальний захист дітей війни" наступного змісту: «Дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком». Постанова КМУ  від 28.05.2008 року №530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” суперечить ст. 6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”, тому суд вважає, що відповідно до ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно - правового акта закону України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, тобто до правовідносин, що склалися між сторонами слід застосовувати ст. 6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” в редакції від 18.11.2004 року. Відповідно до ст. 22 Конституції України  конституційні  права і свободи  гарантуються   і  не  можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Таким чином, після прийняття рішень Конституційним Судом України відповідач був зобов’язаний здійснити перерахунок пенсії позивача та здійснити виплати позивачу у розмірах, передбачених ст.6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”.

Згідно постанови судді Кельменецького районного суду Чернівецької області по справі № 2-а-1895/11 від 06.04.2011 року позовні вимоги позивача про той самий предмет і з тих самих підстав було задоволено повністю за період по 06 квітня 2011 року , а позивач  повторно звернувся з позовом між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав за вказаний період.

Відповідно до ч.2 статті 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, про захист яких вони  просять.

Враховуючи викладене вище, виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства суд вважає, що позов слід задовольнити частково, оскільки відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2011 рік»№ 3491-VI, який набрав чинності 19.06.2011 року ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” застосовується у порядку і розмірах, встановлених кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік». Дана норма законну чинна і не визнана неконституційною Конституційним Судом України. На виконання Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2011 рік»06.07.2011 року КМ України прийнято постанову № 745 «Про встановлення деяких виплат що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23.07.2011 року. З огляду на викладене до 23.07.2011 року підлягають застосуванню стаття 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», що узгоджується з позицією вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та вищого адміністративного суду України (листи від 06.09.2011 року № 1080/0/4-11 та від 06.09.2011 року №1400/1/6/13-11).

          Відповідно до п.8 ч.6 ст.183-2 КАС України у постанові , прийнятій у скороченому провадженні, зазначається обов»язок відповідача виконати постанову негайно. Відповідно до п.9  ч.1 ст.256 КАС України негайно також виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження. Відповідно до п.1 ч.2 ст. 256 КАС України суд, який прийняв постанову, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи  може звернути до негайного виконання постанову у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.

          На підставі ст.ст. 22,46,152 Конституції України,ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, ст. ст. 1, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" ч. 1   ст. 28 Закону  України  "Про  загальнообов'язкове державне  пенсійне   страхування",  керуючись ст.ст. 2,5,7,9,11,14,86,94,158,159,160,161,162,163, 183-2,п.9 ч.1, п.1 ч.2 ст. 256  КАС України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області щодо не нарахування  та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” починаючи  з 07 квітня 2011 року по 22 липня 2011 року включно - протиправною.  

3. Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області нарахувати та виплатити позивачу  ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, тобто 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про  загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням виплаченого йому відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 підвищення, починаючи з 07 квітня   2011 року  по  22 липня 2011 року включно.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 (три) гривні 40 (сорок) копійок в рахунок відшкодування понесених позивачем судових витрат у вигляді судового збору.

В задоволенні позовних вимог за період з 23 липня 2011 року -  відмовити.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області виконати дану постанову негайно.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів  з дня її отримання сторонами до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Кельменецький районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Вінницького апеляційного адміністративного суду.

Суддя:  /підпис/

Копія. З оригіналом згідно.

Примітка: на момент видачі цієї копії постанова суду не набрала законної сили.