ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«27» червня 2007 року м. Одеса
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого - Яковлева Ю.В.
судців - Димерлій О.О, Стае Л.В.
при секретарі - Кокшаровій К.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі на постанову господарського суду Одеської області від 23 березня 2007 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Одеський коровай» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИЛА:
В січні 2007 року відкрите акціонерне товариство «Одеський коровай» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом, а у подальшому й з заявою про уточнення позовних вимог, до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про скасування податкових повідомлень-рішень від 20.10.2006 року №0000221340/0 та від 13.11.2006 року №0000221340/1, посилаючись на прийняття СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі вказаних податкових повідомлень-рішень з порушенням норм діючого податкового законодавства України у зв'язку з відсутністю порушень ВАТ «Одеський коровай» Закону України «Про Державний бюджет на 2005 рік» та Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік».
В судовому засіданні представник позивача підтримав вказані позовні вимоги у повному обсязі, а представник СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі, заперечуючи проти позову, посилався на ті ж самі обставини, що відображені в акті перевірки, стверджуючи про правомірність прийнятих вказаних повідомлень-рішень.
Постановою суду першої інстанції від 23 березня 2007 року позов ВАТ «Одеський коровай» задоволено в повному обсязі. Податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі від 20.10.2006 року №0000221340/0 та від 13.11.2006 року №0000221340/1 - скасовані.
В апеляційній скарзі СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі, не погодившись з постановою суду першої Інстанції, просить скасувати постанову господарського суду Одеської області від 23 березня 2007 року та прийняти нову постанову про відмову у
Справа №22а-326/07
Головуючий першої інстанції суддя - Фаер Ю.Г. Категорія № 29
Доповідач суддя - Яковлев Ю.В.
позові ВАТ «Одеський коровай», посилаючись на порушення судом 1-ї інстанції норм матеріального права.
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що у жовтні 2006 року представниками СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі було здійснено планову виїзну перевірку ВАТ «Одеський коровай» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 року по 31.06.2006 року.
За результатами зазначеної перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі складено акт від 11.10.2006 року №395/13-312/00376886/6, на підставі якого прийнято податкове повідомлення - рішення від 20.10.2006 року №0000221340/0, яким визначена сума податкового зобов'язання - частина прибутку (доходу) господарських організацій (у статутних фондах яких є державна частка), що вилучається до бюджету - по основному платежу - 169 170 гривень, по штрафним санкціям - 77 570 гривень, на загальну суму 246 740 гривень.
Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, ВАТ «Одеський коровай» направило скаргу в адміністративному порядку до СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі, у задоволенні якої було відмовлено. За результатами оскарження СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі, враховуючи вимоги Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.01 року N253 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.01 року за N567/5758), надіслала ВАТ «Одеський коровай» нове податкове повідомлення-рішення №0000221340/1 від 13.11.2006 року, яким довела новий граничний строк для сплати податкових зобов'язань.
Колегія суддів погоджується з висновками суду 1-ї інстанції про скасування податкових повідомлень-рішень від 20.10.2006 року №0000221340/0, та від 13.11.2006 року №0000221340/1.
Так, згідно ст. 67 Конституції України кожний зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законодавством. Система оподаткування, податки і збори встановлюються виключно законами України.
Статтею 65 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» від 23.12.2004 року (із змінами та доповненнями) встановлено, що господарські організації: державні, казенні підприємства та їх об'єднання і дочірні підприємства, а також акціонерні, холдингові компанії та інші суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірні підприємства сплачують до загального фонду Державного бюджету України частину прибутку (доходу).
Відповідно до ст. 67 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.2005 року (із змінами та доповненнями) господарські організації: державні, в тому числі казенні підприємства та їх об'єднання і дочірні підприємства, а також акціонерні, холдингові компанії та інші суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірні підприємства також сплачують до Державного бюджету України частину прибутку (доходу).
Відрахування частини прибутку зазначеними підприємствами до державного бюджету передбачено Порядком і нормативами відрахування господарськими організаціями до загального фонду державного бюджету частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №678 від 17.05.2006 року.
ст. ст. 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 (із змінами та доповненнями) встановлений порядок введення всіх видів податків і зборів, інших обов'язкових платежів в бюджети і державні цільові фонди, якими визначено вичерпний перелік загальнодержавних, а також місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів). В їх переліку відсутні такі податки (збори, обов'язкові платежі) як «частина прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучаються до бюджету», або «дивіденди (доход), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, які є у державній власності».
ВАТ „Одеський коровай" має колективну форму власності. Одним із засновників (учасників, акціонерів) ВАТ „Одеський коровай" є Фонд Державного майна України, частка якого у статутному фонді товариства складає 5, 85%. Затвердження порядку розподілу прибутку, строків та порядку виплати частини прибутку (дивідендів) в акціонерних товариствах належить до виключної компетенції загальних зборів акціонерів, які відповідно до чинного законодавства та у разі прийняття відповідного рішення (Закон України «Про цінні папери та фондову біржу» від 18.06.1991 року та Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 року) виплачують дивіденди один раз за підсумками року. Таким чином, без відповідного рішення про виплату частини чистого прибутку (дивідендів) за 2005 рік та за 2006 рік вищого органу управління ВАТ «Одеський коровай» - загальних зборів, на думку колегії суддів, у відповідача відсутні правові підстави вимагати від ВАТ «Одеський коровай» сплати грошової суми у розмірі 169 170, 00 грн., як частини прибутку (доходу) за результатами фінансово - господарської діяльності Позивача за II- IVквартали 2005 року та за І півріччя 2006 року.
Колегія суддів погоджується з висновками суду 1-ї інстанції, що частина чистого прибутку, яку повинні сплачувати до загального фонду Державного бюджету України акціонерні, холдінгові, лізингові компанії та інші суб'єкти господарювання відповідно до розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутному фонді, не входить до системи оподаткування України та відповідно не є податком (збором, обов'язковим платежем), тобто зазначені платежі відносяться до податкових надходжень у розумінні ст. 9 Бюджетного кодексу України та не мають податкового режиму справляння.
Крім того, згідно п.п.4.4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року у разі, коли норма закону, або іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне трактування прав і обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого, є можливість прийняття рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Відповідно до п.п. 1.5. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року, штрафна санкція (штраф) - це плата у фіксованій формі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування визначених відповідними законами. Колегія суддів вважає безпідставним застосування СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі штрафних санкцій до позивача на підставі пп.17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року.
Також, безпідставним, на думку колегії судців, є твердження СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі щодо порушення судом 1-ї інстанції вимог Закону України «Про Державний бюджет на 2005 рік», Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» та Бюджетного кодексу України.
Окрім цього, чим саме позивач порушив наведені вище положення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» апелянт у самому акті перевірки не вказав та не довів факт встановлення цих порушень і суду. У зв'язку з цим, колегія суддів вважає, що відповідач необгрунтовано визначив вищевказані норми Закону підставами для прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень. А посилання відповідача на невірне тлумачення судом 1-ї інстанції норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про Державний бюджет на 2005 рік», Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» та Бюджетного кодексу України є не заслуговуючими уваги.
Відповідно до СТ. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що відповідачем неправомірно визначена сума податкового зобов'язання позивача - частина прибутку (доходу) господарських організацій (у статутних фондах яких є державна частка), що вилучається до бюджету - по основному платежу - 169 170 гривень, по штрафним санкціям - 77 570 гривень, на загальну суму 246 740 гривень.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції при розгляді справи і прийнятті постанови від 23 березня 2007 року правильно і в достатньому обсязі встановив обставини справи, порушень норм матеріального та процесуального права не допустив, а доводи, наведені в апеляційній скарзі, правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ч. 1 ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 та п. 1 ч. 1 ст. 205 КАС України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі - залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Одеської області від 23 березня 2007 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Одеський коровай» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.
Ухвала апеляційного адміністративного суду набуває законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.