ф
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" грудня 2011 р. Справа № 28/80
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіВеличко Н.Л. (доповідач по справі)
суддів:Алєєвої І.В.
Євсікова О.О.
за участю представників:
від позивача:ОСОБА_1., довіреність від 04.12.2010 р.
від відповідача: ОСОБА_2., довіреність № 2420 від 01.03.11р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Березанський комбікормовий завод"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду
від22.09.2011 року
та рішеннягосподарського суду міста Києва
від17.05.2011 року
у справі№ 28/80
господарського судуміста Києва
за позовомВідкритого акціонерного товариства "Березанський комбікормовий завод"
до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик"
провизнання недійсним договору
ВСТАНОВИВ:
1.Стислий виклад суті рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням господарського суду міста Києва від 17.05.2011 р. (суддя Копитова О.С.) у справі № 28/80 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Березанський комбікормовий завод" до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" про визнання недійсним договору іпотеки № 1215/089 від 28.12.2006 р. в задоволені позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 17.05.2011 року ВАТ "Березанський комбікормовий завод" звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою про скасування рішення господарського суду міста Києва від 17.05.2011 року у справі № 28/80 та прийняття нового рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2011р. (головуючий суддя –Вербицька О.В., судді Андрієнко В.В., Буравльов С.І.) апеляційна скарга ВАТ "Березанський комбікормовий завод" залишена без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 17.05.2011 року у справі № 28/80 –без змін.
2. Підстави, з яких порушене питання про перегляд рішень судів попередніх інстанцій
Вважаючи, що першою та апеляційною інстанцією при вирішенні справи № 28/80 були неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права, ВАТ "Березанський комбікормовий завод" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2011р. та рішення господарського суду міста Києва від 17.05.2011р. та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Також скаржник просив відновити пропущений строк подання касаційної скарги.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.11.2011 р. у справі № 28/80 задоволене клопотання ВАТ "Березанський комбікормовий завод" , відновлений строк на подання касаційної скарги, касаційна скарга ВАТ "Березанський комбікормовий завод" прийнята до провадження.
ВАТ "Березанський комбікормовий завод" касаційну скаргу мотивує тим, що іпотечний договір № 1215/089 від 28.12.2006 р. був укладений всупереч нормам діючого законодавства і згідно із ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України повинен бути визнаний недійсним,оскільки відповідно до умов спірного іпотечного договору він передав в іпотеку ВАТ "КБ "Хрещатик" нерухоме майно –цілісний майновий комплекс загальною площею 8669,50 кв.м, що розташований за адресою: Київська область, місто Березань, вул. Маяковського, 12, заставною вартістю 4 300 854,00 грн.,яке не відповідає визначенню цілісного майнового комплексу відповідно ст. 191 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 66 Господарського кодексу України, абз. 12 п. 3 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 р. № 1440, на визначення цілісного майнового комплексу, встановлені у Законі України "Про податок на додану вартість", п. 4 постанов Кабінету Міністрів України "Про затвердження Методики оцінки вартості майна під час приватизації" від 22.07.1998 р. № 1114м та від 12.10.2000 р. № 1554, п. 1.1 наказу Фонду державного майна України "Про положення про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації".
Також ВАТ "Березанський комбікормовий завод" зазначає, що судами при розгляді справи № 28/80 не з'ясовувалось наявність обтяжень майна позивача на момент укладення іпотечного договору № 1215/089 від 28.12.2006 р., в той час як об'єкти нерухомості, що складають предмет іпотеки, знаходились в іпотеці: за договором іпотеки від 10.03.2006 р. зерносушильний комплекс К-850 переданий в іпотеку ВАТ "КБ "Хрещатик"; за іпотечним договором від 08.04.2005 р. зерносховище передане в іпотеку ВАТ "Укрсоцбанк"; за договором застави нерухомого майна, зареєстрованого в реєстрі за № 2039 від 26.09.2003 р., станом на 27.03.2008 року нерухоме майно передане в іпотеку ВАТ "Банк "Київ".
Також скаржник, посилаючись на ст. 638 Цивільного кодексу України, зазначає, що сторони не дійшли згоди з таких істотних умов іпотечного договору № 1215/089 від 28.12.2006 р. як предмет іпотеки та його вартість, оскільки в спірному договорі частина будівель і споруд, які складають предмет іпотеки, перелічені без зазначення їх площ, що не дає можливості встановити їх вартість як окремих об'єктів та вартості предмета іпотеки в цілому.
За твердженням скаржника, судами неправильно застосовані норми ст. ст. 191, 546, 547, 575, 576 Цивільного кодексу України та ст. 1 Закону України "Про іпотеку", оскільки мова йде саме про цілісний майновий комплекс.
Крім того, скаржник вважає, що судом першої інстанції були порушені норми процесуального права, а саме ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд необґрунтовано відмовив в задоволенні клопотання позивача про призначення судової експертизи для визначення, чи є предмет спірного договору цілісним майновим комплексом.
Також скаржник вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо пропуску ВАТ "Березанський комбікормовий завод" строку позовної давності, оскільки спірний іпотечний договір № 1215/089 був укладений 28.12.2006 р. і відповідно до п. 10.1 договору діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором № 089 від 28.12.2011 р., тобто до 28.12.2012 р., а строк позовної давності не може застосовуватись під час дії договору.
3. Доводи викладені у відзиві на касаційну скаргу.
ПАТ "КБ "Хрещатик" надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2011р. та рішення господарського суду міста Києва від 17.05.2011р. у справі № 28/80 без змін, а касаційну скаргу ВАТ "Березанський комбікормовий завод" без задоволення. В обґрунтування законності оскаржуваних судових рішень посилається на ст. 5 Закону України "Про іпотеку", ст. 191 Цивільного кодексу України, свідоцтво про право власності на цілісний майновий комплекс –предмет іпотеки за іпотечним договором № 1215/089 від 28.12.2006 р. та витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, яким предмет іпотеки за спірним договором визначений як цілісний майновий комплекс. Вважає, що судом першої інстанції правомірно застосовані наслідки спливу строку позовної давності відповідно до ст. ст. 257, 267 Цивільного кодексу України.
4. Мотиви, за якими суд касаційної інстанцій виходить при прийнятті постанови
Як встановлено судами попередніх інстанцій 28.12.2006 року між ВАТ "Комерційний банк "Хрещатик", правонаступником якого є ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик", (кредитором) та ВАТ "Березанський комбікормовий завод" (позичальником) був укладений генеральний кредитний договір № 089, згідно з п. 1.1 якого (з урахуванням внесених змін) кредитор встановлює позичальнику ліміт кредитних операцій у розмірі 5 400 000,00грн. терміном на 36 місяців з 28.12.2006 р. по 28.12.2009 р., в межах якого здійснюються кредитні операції в гривні за окремими кредитними договорами, що будуть укладені в рамках цієї угоди, в порядку і на умовах, передбачених цією угодою та договорами. При цьому договори є невід'ємною частиною цієї угоди.
На виконання умов та у межах генерального кредитного договору № 089 від 28.12.2006 р. між сторонами були укладені:
- кредитний договір № 089/1 від 28.12.2006 р., згідно з яким позичальнику відкрита невідновлювана кредитна лінія з лімітом 1 900 000,00 грн. на строк згідно з графіком погашення з 28.02.2009 р. по 28.12.2012 р., відсоткова ставка – 25% (з урахуванням внесених змін);
- кредитний договір № 089/2 від 28.12.2006 р., згідно з яким позичальнику відкрита невідновлювана кредитна лінія з лімітом 3 500 000,00 грн. на строк згідно з графіком погашення з 28.02.2009 р. по 28.12.2012 р., відсоткова ставка – 25% (з урахуванням внесених змін);
З метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитними договорами № 089/1 та № 089/2 від 28.12.2006 р. між сторонами 28.12.2006 р. був укладений іпотечний договір № 1215/089, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Череневим В.В. та зареєстрований в реєстрі за № 6266.
Згідно з п. 1.2 іпотечного договору № 1215/089 від 28.12.2006 р. (з урахуванням договорів про внесення змін № 1 від 29.01.2008 р. та № 2 від 30.10.2008 р.) ВАТ "Березанський комбікормовий завод" (іпотекодавець) передав в іпотеку ВАТ "Комерційний банк "Хрещатик" (іпотекодержателю) нерухоме майно –цілісний майновий комплекс, загальною площею 8669,50 кв.м, що розташований за адресою: Київська область, місто Березань, вул. Маяковського, 12, та складається з наступних будівель і споруд: адмінкорпус № 1 площею 529,60 кв.м, арочна споруда № 2 площею 552,30 кв.м, арочна споруда № 3 площею 547,10 кв.м, арочна споруда № 4 площею 548,80 кв.м, башня водонапірна № 5 площею 1,5 кв.м, будівля із согів № 6 площею 18,70 кв.м, будівля із согів № 7 площею 14,90 кв.м, будівля газорегуляторного пункту № 8 площею 47,40 кв.м, будівля пилорами № 9 площею 145,50 кв.м, будівля приймального пристрою № 10 площею 471,20 кв.м, будівля столярного цеху № 11 площею 124,00 кв.м, будівля сушильного агрегату № 12 площею 270,40 кв.м, будівля цеху брикетування № 13 площею 2488,80 кв.м, головний корпус комбікормового заводу № 14 площею 730,20 кв.м, заправка № 15 площею 4,30 кв.м, зерносховище К-850 № 16 площею 696,00 кв.м, навіс для збирання соломи № 17 площею 1346,60 кв.м, насосна станція № 18 площею 39,80 кв.м, огорожа комбікормового заводу № 19, приймальне улаштування БВД № 20 площею 28,60 кв.м, приймальне улаштування зерна № 21 площею 29,00 кв.м, споруди для екструдерів № 22 площею 37,80 кв.м, під'їзні № 23, площадки і дороги № 24.
Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про власність, реєстраційний № 23-В11-ЗД, виданого 28.12.2001 р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області на підставі наказу РВ ФДМ України по Київській області № 5-25-11/16 від 28.12.2001 р.
Відповідно до п. 1.3 іпотечного договору № 1215/089 від 28.12.2006 р. заставна вартість предмета іпотеки за згодою сторін становить 4300854,00грн.
Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 12229727, виданого Переяслав-Хмельницьким бюро технічної інвентаризації 20.10.2006 р., зазначені в п. 1.2 іпотечного договору № 1215/089 від 28.12.2006 р. об'єкти складають цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Березань, вул. Маяковського, 12.
Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин застосування господарським судом міста Києва та Київським апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія касаційної інстанції дійшла висновку, що підстави для задоволення касаційної скарги та скасування прийнятих у справі судових актів відсутні з огляду на таке:
4.1. Щодо доводів скаржника про те, що при укладенні іпотечного договору № 1215/089 від 28.12.2006 р. не вірно визначений предмет іпотеки, що є підставою для визнання його недійсним згідно із ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, то зазначені доводи не приймаються через необґрунтованість з огляду на наступне.
Між сторонами виникли відносини з забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, які врегульовані нормами Цивільного кодексу України (глава 49), Законом України "Про іпотеку", який є спеціальним законом, який регулює відносини у сфері застави нерухомого майна – іпотеки.
Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.
Частиною 1 ст. 575 Цивільного кодексу України встановлено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення (ч. 1 ст. 576 Кодексу).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з ст. 5 Закону України "Про іпотеку" предметом іпотеки може бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за умови, що нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.
У п. 1.2 іпотечного договору № 1215/089 від 28.12.2006 р. сторони погодили, що предметом іпотеки є нерухоме майно –цілісний майновий комплекс, загальною площею 8669,50 кв.м, що розташований за адресою: Київська область, місто Березань, вул. Маяковського, 12, наведений перелік будівель і споруд, який повністю співпадає з переліком нерухомого майна, наведеного у витязі з реєстру прав власності на нерухоме майно № 12229727, виданому Переяслав-Хмельницьким БТІ 20.10.2006 р., та зареєстрований БТІ як цілісний майновий комплекс.
Таким чином, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, предмет іпотеки за іпотечним договором № 1215/089 від 28.12.2006 р. відповідає вимогам, встановленим ст. 576 Цивільного кодексу України та ст. 5 Закону України "Про іпотеку" .
Відповідно до ст. 191 Цивільного кодексу України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю. Підприємство або його частини можуть бути об'єктами купівлі-продажу, застави, оренди та інших правочинів.
Не передача в іпотеку всього майнового комплексу підприємства у розумінні ст.191 Цивільного кодексу України за спірним договором не є підставою для визнання його недійсним, оскільки сторонами в договорі визначений перелік нерухомого майна, який передається в іпотеку і який дозволяє ідентифікувати це майно саме як предмет іпотеки. Зазначена норма ст.191 Цивільного кодексу не містить заборони щодо можливості передачі в заставу частини єдиного майнового комплексу підприємства.
Колегією суддів касаційної інстанції не приймаються посилання скаржника на визначення цілісного майнового комплексу нормами абз. 12 п. 3 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003р. № 1440, Закону України "Про податок на додану вартість", п. 4 постанов Кабінету Міністрів України "Про затвердження Методики оцінки вартості майна під час приватизації" від 22.07.1998 р. № 1114м та від 12.10.2000 р. № 1554, п. 1.1 наказу Фонду державного майна України "Про положення про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації", оскільки цивільні правовідносини, до яких відносяться ті, які виникають в порядку забезпечення виконання зобов'язань за цивільно-правовими угодами, не є предметом регулювання зазначених нормативно-правових актів.
4.2. Щодо доводів скаржника про те, що сторони не дійшли згоди з таких істотних умов іпотечного договору № 1215/089 від 28.12.2006 р. як предмет іпотеки та його вартість, оскільки в спірному договорі частина будівель і споруд, які складають предмет іпотеки, перелічені без зазначення їх площ, що не дає можливості встановити їх вартість як окремих об'єктів та вартості предмета іпотеки в цілому.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про іпотеку" іпотечний договір повинен містити, зокрема, таку істотну умову як опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що опис предмета іпотеки, визначений сторонами у п. 1.2 іпотечного договору № 1215/089 від 28.12.2006 р., є достатній для його ідентифікації, також у іпотечному договорі зазначені документи, які підтверджують право власності іпотекодателя на предмет іпотеки, та реєстраційні дані згідно витягу з реєстру прав власності. Крім того, у п. 1.3 іпотечного договору сторонами погоджена заставна вартість предмета іпотеки у розмірі 4300854,00грн., що виключає наявність підстав, наведених позивачем, для визнання недійсним іпотечного договору № 1215/089 від 28.12.2006 р. відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про іпотеку".
4.3. Щодо доводів скаржника про помилковість висновків суду першої інстанції щодо пропуску ВАТ "Березанський комбікормовий завод" строку позовної давності.
Позивач в обґрунтування позову послався на обставини, які були відомі йому на момент укладення спірного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
З огляду на викладене, колегія суду касаційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про пропуск ВАТ "Березанський комбікормовий завод" строку позовної давності, про застосування якої відповідачем була подана заява при розгляді справи судом першої інстанції, відповідно до ст. 257, ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України.
4.4. Щодо доводів скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права та відмові йому в задоволенні клопотання про призначення судової експертизи для визначення, чи є предмет спірного договору цілісним майновим комплексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Стаття 41 Господарського процесуального кодексу України не встановлює обов'язку господарського суду призначати судову експертизу за вимогою сторони, тому суд на свій розсуд вирішує питання щодо необхідності проведення судової експертизи.
4.5. Щодо доводів скаржника про наявність обтяжень предмета іпотеки на момент укладення іпотечного договору № 1215/089 від 28.12.2006 р. колегія суду касаційної інстанції зазначає наступне.
Доводи скаржника не приймаються, оскільки обставини про наявність обтяжень предмета іпотеки на момент укладення іпотечного договору № 1215/089 від 28.12.2006 р. не заявлялись позивачем при розгляді по суті даної справи № 28/80, в зв'язку з чим зазначені обставини не були предметом розгляду судів першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до ч. 1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що ВАТ "Березанський комбікормовий завод" не доведено наявності підстав для визнання недійсним іпотечного договору № 1215/089 від 28.12.2006 р. відповідно до ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.
Київським апеляційним господарським судом у постанові від 22.09.2011 р. та господарським судом міста Києва у рішенні від 17.05.2011р. у справі № 28/80 дана належна юридична оцінка обставинам справи, порушень норм матеріального та процесуального права не вбачається, у зв’язку з чим підстави для скасування зазначених судових актів відсутні.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Березанський комбікормовий завод" залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2011р. та рішення господарського суду міста Києва від 17.05.2011р. у справі № 28/80 залишити без змін.
Головуючий Н.Л. Величко
Судді І.В. Алєєва
О.О. Євсіков