АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-а-392
Головуючий по 1-й інстанції Рябішин
Суддя-доповідач: Гавриш В. М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2011 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого: Гавриша В.М.
суддів: Гонтар А.А. Копитько Л.І.
за участю прокурора: Столяра Д.Є.
засудженого ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на постанову Полтавського районного суд Полтавської області від 10 березня 2011року,-
В с т а н о в и л а :
Цією постановою заяву засудженого ОСОБА_2 про застосування щодо нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання за вироком Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2009 року - залишено без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, 3 березня 2011 року засуджений ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про застосування щодо нього умовно-дострокового звільнення на підставі ст. 81 КК України.
Із змісту супровідного листа начальника КВК-29 підставою для звернення засудженого ОСОБА_2 із заявою стала відмова у застосуванні умовно-дострокового звільнення на комісії цієї установи.
Відмовляючи в задоволенні заяви засудженого ОСОБА_2 щодо застосування до нього умовно-дострокового звільнення, суд першої інстанції вказав, що чинним законодавством встановлений відповідний порядок застосування умовно-дострокового звільнення, який передбачає наявність спільного подання органу, що відає відбуванням покарання, і спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх.
Враховуючи, що зазначеного подання стосовно ОСОБА_2 судом не отримано, а інший порядок умовно-дострокового звільнення від відбування покарання законом не передбачено, заява засудженого залишена без розгляду.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить скасувати постанову Полтавського районного суду Полтавської області від 16 березня 2011 року, а також рішення комісії установи КВК № 29 від 3 березня 2011 року про відмову у застосуванні умовно-дострокового звільнення та застосувати відносно нього положення ст. 81 КК України, тобто звільнити умовно-достроково від відбування покарання, мотивуючи тим, що за станом здоров’я не може виконувати та перевиконувати на протязі 3-х місяців норми виробітку з метою отримання заохочень.
Одночасно апелянт вважає, що відмова комісії у внесення подання про умовно - дострокове звільненні від відбування покарання та залишення його заяви судом без розгляду, порушують його конституційні права на судовий захист та вимоги кримінально-процесуального законодавства.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, думку прокурора Столяра Д.Є. про залишення постанови без змін, а апеляції без задоволення, вислухавши засудженого ОСОБА_2, який підтримав апеляцію, дослідивши матеріали заяви та перевіривши доводи апеляції, приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню за таких підстав.
Згідно положень ч.1 ст.407 КПК України та роз’яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2002 р. « Про умовно – дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м’яким », умовно – дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м’яким покаранням, відповідно до статей 81 і 82 КК України, застосовуються суддею районного (міського) суду за місцем відбуття покарання засудженим за спільним поданням органу, що відає відбуванням покарання, і спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх.
Тобто, єдиним органом якому законом надано право на звернення до суду із поданням такої категорії, як вірно зазначив в постанові суд першої інстанції, є установа де відбуває покарання засуджений.
Таким чином, заява засудженого ОСОБА_2 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання обґрунтовано залишена суддею без розгляду, оскільки чинне законодавство не передбачає її розгляд, в порядку, передбаченому ст. 407 КПК України, а тому апеляція засудженого не підлягає задоволенню.
Не ґрунтується на законі і вимога апелянта про скасування рішення комісії КВК № 29 від 3.03. 2011 року, оскільки зазначені питання вирішуються в порядку встановленому Главами 15 -19 Кримінально-виконавчого Кодексу України.
Більше того, відповідно до повідомлення начальника Установи КВК № 29 до засудженого 16 квітня 2011 року до засудженого ОСОБА_2 правами начальника відділення застосовано стягнення у вигляді догани, за паління цигарок у не встановленому місті, яке він не оскаржив як обґрунтоване.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.362, 366, 382, 407 КПК України, колегія судів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 – залишити без задоволення, а постанову Полтавського районного суду Полтавської області від 10 березня 2011 року, стосовно нього – без змін.
Головуючий: В. М. Гавриш
Судді:
Копія