ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" листопада 2011 р. Справа № 14/5005/6594/2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіВеличко Н.Л. (доповідач по справі)
суддів:Алєєвої І.В.
Євсікова О.О.
за участю представників:
від позивача:не з'явився
від відповідача 1: ОСОБА_1, довіреність від 05.04.2011 р.
від відповідача 2:не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив-Центр", м. Дніпропетровськ
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від03.10.2011 року
та рішеннягосподарського суду Дніпропетровської області
від30.06.2011 року
у справі№ 14/5005/6594/2011
господарського судуДніпропетровської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Актив-Центр", м. Дніпропетровськ
до
відповідача 1Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", м.Дніпропетровськ
відповідача 2Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоленд-Дніпро", м. Дніпропетровськ
провизнання договору іпотеки № PL 08-020/300 від 17.04.2008 р. таким, що припинив свою дію та зобов'язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
1.Стислий виклад суті рішень судів попередніх інстанцій
Товариство з обмеженою відповідальністю "Актив-Центр", м.Дніпропетровськ звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", м. Дніпропетровськ та Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоленд-Дніпро", м. Дніпропетровськ про:
- визнання договору іпотеки № PL 08-020/300 від 17.04.2008 р. між ТОВ "Актив-Центр" та ПАТ "ОТП Банк" таким, що припинив свою дію в зв'язку зі спливом строку на пред'явлення вимог банку;
- визнання такими, що підлягають скасуванню та вилученню з Державного реєстру іпотек записи щодо існуючих обмежень на нерухоме майно –предмет іпотеки –комплекс будівель та споруд за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, 79, а саме запис № 7043898 від 17.04.2008 року;
- визнання такими, що підлягають скасуванню та вилученню з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записи щодо існуючих обмежень на нерухоме майно –предмет іпотеки, а саме запис № 7041813 від 17.04.2008 року;
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2011 р. (суддя Панна С.П.) у справі № 14/5005/6594/2011 в задоволені позову ТОВ "Актив-Центр" відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2011 року ТОВ "Актив-Центр" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою про скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2011р. у справі № 14/5005/6594/2011 та прийняття нового рішення, яким позов задовольнити.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.10.2011р. (головуючий суддя –Голяшкін О.В., судді Крутовських В.І., Науменко І.М.) апеляційна скарга ТОВ "Актив-Центр" залишена без задоволення, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2011 р. у справі № 14/5005/6594/2011 –без змін.
2. Підстави, з яких порушене питання про перегляд рішень судів попередніх інстанцій
Вважаючи, що першою та другою інстанцією при вирішенні справи № 14/5005/6594/2011 були неправильно застосовані норми матеріального права, ТОВ "Актив-Центр" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2011р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.10.2011р. і прийняти нове рішення, яким договір іпотеки № PL 08-020/300 від 17.04.2008 р. визнати таким, що припинив свою дію.
ТОВ "Актив-Центр" касаційну скаргу мотивує тим, що право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки виникає з підстав, встановлених ст. ст. 12, 33 Закону України "Про іпотеку". У разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи-іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше. Боржник –ТОВ "Автоленд-Дніпро" знаходиться в процедурі банкрутства (справа № Б38/8-11), а таким чином, кредитор –ПАТ "ОТП Банк" вже має право звернення стягнення на предмет іпотеки.
Вважає, що правовідносини, які виникають за участю майнового поручителя в іпотечному договорі є поєднанням декількох способів забезпечення виконання зобов'язань, а саме поруки та застави (іпотеки), в обґрунтування чого наводить постанови Вищого господарського суду України від 29.09.2010р. у справі № 6/18-10, від 21.01.2011р. у справі № 19/109-10, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.10.2010р. у справі № 19/109-10, рішення господарського суду Херсонської області від 08.12.2009р. у справі № 13/169-ПН-09.
Оскільки, за твердженням скаржника, відносини майнової поруки регулюються водночас і нормами ст. ст. 553-559 Цивільного кодексу України і нормами Закону України "Про іпотеку", то згідно з положеннями ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 35 Закону України "Про іпотеку" кредитор –ПАТ "ОТП Банк" в будь-якому разі повинен був надіслати іпотекодавцю –ТОВ "Актив-Центр" відповідну вимогу до договору іпотеки з попередженням про звернення стягнення, але таке повідомлення на адресу ТОВ "Актив-Центр" не направлялось.
3. Мотиви, за якими суд касаційної інстанцій виходить при прийнятті постанови
Згідно ст. 111-7 Господарського кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 04.02.2008 року між ЗАТ "ОТП Банк" та ТОВ "Автоленд-Дніпро" (позичальником) були укладені договори про надання кредитної лінії № CR 08-014/300 та № CR 08-015/300, згідно з п.п. 1.1 яких банк надає позичальнику кредитну лінію, в рамках якої банк надає позичальнику кредит в розмірі, що не перевищує ліміт фінансування, а позичальник приймає, зобов'язується належним чином використати та повернути банку кредит, а також сплатити проценти та виконати інші зобов'язання, встановлені у договорі.
В забезпечення виконання боржником –ТОВ "Автоленд-Дніпро" зобов'язань за кредитними договорами № CR 08-014/300 та № CR 08-015/300 від 04.02.2008 р. між ЗАТ "ОТП Банк" (іпотекодержателем) та ТОВ "Актив-Центр" (іпотекодавцем) 17.04.2008 року був укладений іпотечний договір № PL 08-020/300, який посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за № 3005.
За умовами договору іпотеки № PL 08-020/300 від 17.04.2008 р. ТОВ "Актив-Центр" передав у іпотеку ЗАТ "ОТП Банк" нерухоме майно: будівлі та споруди, що розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, б. 79, та належать іпотекодавцю на праві власності.
Як на підставу визнання договору іпотеки № PL 08-020/300 від 17.04.2008 р. таким, що припинив свою дію, ТОВ "Актив-Центр" посилається на те, що кредитор не пред'явив вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки до майнового поручителя за іпотечним договором в строк до 05 вересня 2009 року, тому строк дії договору іпотеки є припиненим.
Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин застосування Господарським судом Київської області та Київським апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія касаційної інстанції дійшла висновку, що підстави для задоволення касаційної скарги та скасування прийнятих у справі судових актів відсутні з огляду на таке:
Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.
Згідно зі ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Статтею 575 Цивільного кодексу України визначені окремі види застав. Так, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом (ч. ч. 1, 3 ст. 575 Кодексу).
Спеціальним законом, що регулює відносини у сфері застави нерухомого майна –іпотеки, є Закон України "Про іпотеку".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека –вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.
Суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку, що посилання позивача на припинення дії іпотечного договору № PL 08-020/300 від 17.04.2008 р. відповідно до ст. 559 Цивільного кодексу України, якою визначені підстави припинення поруки, є необґрунтованими, оскільки договір іпотеки є різновидом договору застави та окремим видом забезпечення зобов’язання, а відтак застування до договору іпотеки положень ст. 559 Цивільного кодексу України є безпідставним.
Як встановлено у ч.1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов’язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; з інших підстав, передбачених цим Законом.
Колегія Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав припинення іпотечного договору № PL 08-020/300 від 17.04.2008 р., визначених у ст. 17 Закону України "Про іпотеку", в зв'язку з чим відсутні правові підстави визнання спірного договору іпотеки таким, що припинив свою дію.
Судами попередніх інстанцій обґрунтовано не прийняті посилання позивача щодо не направлення банком вимоги позивачу відповідно до ст. 35 Закону України "Про іпотеку", оскільки це не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя на одержання задоволення своїх вимог за рахунок заставного майна (предмета іпотеки).
З огляду на вищевикладене не приймаються через необґрунтованість доводи ТОВ "Актив-Центр" щодо набуття ПАТ "ОТП Банк" права звернення стягнення на предмет іпотеки в зв'язку з тим, що боржник –ТОВ "Автоленд-Дніпро" знаходиться в процедурі банкрутства (справа № Б38/8-11).
Також не береться до уваги посилання ТОВ "Актив-Центр" на постанови Вищого господарського суду України від 29.09.2010р. у справі № 6/18-10, від 21.01.2011р. у справі № 19/109-10, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.10.2010р. у справі № 19/109-10, рішення господарського суду Херсонської області від 08.12.2009р. у справі № 13/169-ПН-09, оскільки зазначені судові рішення не є такими, що ухвалені у подібних правовідносинах: наведені справи є різними за предметом спору, підставами позову, змістом позовних вимог та встановленими судами фактичними обставинами. Крім того, зазначені судові рішення не мають преюдиційного значення для справи № 5015/2279/11.
Дніпропетровсвським апеляційним господарським судом у постанові від 03.10.2011 р. та господарським судом Дніпропетровської області у рішенні від 30.06.2011р. у справі № 14/5005/6594/2011 дана належна юридична оцінка обставинам справи, порушень норм матеріального та процесуального права не вбачається, у зв’язку з чим підстави для скасування зазначених судових актів відсутні.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив-Центр" залишити без задоволення.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.10.2011р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2011 р. у справі № 14/5005/6594/2011 залишити без змін.
Головуючий Н.Л. Величко
Судді І.В. Алєєва
О.О. Євсіков