донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

25.08.2011 р.                                                                                справа №15/98пн-к(18/79пн-к)

Донецький апеляційний господарський суд, у складі колегії суддів –головуючого судді Мєзєнцева Є.І., судді-доповідача Величко Н.Л. та судді Ломовцевої Н.В., при секретарі Косенко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Стимул» на рішення господарського суду Луганської області від 05.07.11 року у справі № 15/98пн-к(18/79пн-к) (головуючий суддя Пономаренко Є.Ю., судді Мінська Т.М. та Яресько Б.В.) за позовною заявою ОСОБА_2 (представник ОСОБА_3, довіреність від 27.01.10 року) до товариства з обмеженою відповідальністю «Стимул»(представник ОСОБА_4, довіреність від 01.01.11 року), до товариства з обмеженою відповідальністю «Концепт-Строй-ХХІ»(представник до судового засідання не з’явився), до товариства з обмеженою відповідальністю «Екта-Груп»(представник до судового засідання не з’явився) та до товариства з обмеженою відповідальністю «СБ-АПЕКС»(представник до судового засідання не з’явився), за участі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору приватного підприємства «Нічний експрес»(представник до судового засідання не з’явився), товариства з обмеженою відповідальністю «БСГ» (представник до судового засідання не з’явився), товариства з обмеженою відповідальністю «Фонд розвитку Луганщини» (представник до судового засідання не з’явився), ОСОБА_5 (представник до судового засідання не з’явився), ОСОБА_6 (представник до судового засідання не з’явився), приватного підприємства «Нива-В.Ш.» в особі філії № 13 (представник до судового засідання не з’явився) та Ленінського відділу Державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції (представник до судового засідання не з’явився) про:

·          стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Стимул»вартості 50% майна цього товариства на момент виходу з товариства позивача в сумі 1’807’423 грн., втрат від інфляції в сумі 1’306’766,83 грн. та трьох процентів річних в сумі 162’668,07 грн.;

·          визнання недійсними договорів купівлі-продажу, укладених між товариством з обмеженою відповідальністю «Стимул»та товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Строй-Град», від 25.12.07 року про відчуження адміністративної будівлі за адресою АДРЕСА_1, та від 22.01.08 року про відчуження 57/100 часток будівель за адресою АДРЕСА_2;

·          визнання недійсними договорів купівлі-продажу, укладених між товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Строй-Град»та товариством з обмеженою відповідальністю «Концепт-Строй-ХХІ»від 10.01.08 року про відчуження адміністративної будівлі за адресою АДРЕСА_1, та від 25.02.08 року про відчуження 57/100 часток будівель за адресою АДРЕСА_2;

·          повернення об’єктів нерухомості товариству з обмеженою відповідальністю «Стимул», а саме: адміністративної будівлі за адресою АДРЕСА_1, та будівель за адресою АДРЕСА_2;

·          скасування державної реєстрації на вказані об’єкти нерухомості, –

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Луганської області 05.07.11 року прийнято рішення у справі № 15/98пн-к(18/79пн-к), згідно якого вирішено відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 (далі –Громадянин) до товариства з обмеженою відповідальністю «Стимул»(далі – Товариство) про скасування державної реєстрації на об’єкти нерухомості –адміністративну будівлю за адресою АДРЕСА_1 (далі –Будівля), та будівлі за адресою АДРЕСА_2 (далі –Споруди), задоволено вимоги Громадянина у частині визнання недійсними договорів купівлі-продажу, укладених між Товариством та товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Строй-Град»(далі –Компанія) від 25.12.07 року про відчуження Будівлі та від 22.01.08 року про відчуження 57/100 частини Споруд, припинено провадження у справі за позовом Громадянина до Товариства про стягнення вартості 50% майна Товариства на момент виходу з Товариства позивача в сумі 1’807’423 грн., втрат від інфляції в сумі 1’306’766,83 грн. та трьох процентів річних в сумі 162’668,07 грн. в порядку пункту 2 частини 1 статті 80 ГПК України, а також припинено провадження у справі за позовом Громадянина до решти відповідачів в порядку пункту 1 частини 1 статті 80 ГПК України через підвідомчість зазначеного спору не господарському суду, а загальним судам.

Окрім того, судом першої інстанції відмовлено у задоволенні клопотання Громадянина про вихід за межі позовних вимог щодо визнання недійсними прилюдних торгів, проведених 06.09.10 року Ленінським відділом Державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції стосовно відчуження Споруд товариству з обмеженою відповідальністю «Екта-Груп», зобов’язання товариства з обмеженою відповідальністю «Екта-Груп»повернути Споруди товариству з обмеженою відповідальністю «Концепт-Строй-ХХІ»(далі –Фірма) та скасування державної реєстрації прав товариства з обмеженою відповідальністю «Екта-Груп»на Споруди.

Повний текст рішення суду першої інстанції підписаний 08.07.11 року.

Рішення суду обґрунтоване:

·          в частині відмови у задоволенні позовних вимог Громадянина до Товариства про скасування державної реєстрації на об’єкти нерухомості –Будівлю та  Споруду –відсутністю у відповідача компетенції щодо державної реєстрації прав на нерухомість та зміною підвідомчості спору в цій частині у разі залучення належного відповідача –органу державної реєстрації;

·          в частині задоволення позовних вимог Громадянина про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, укладених між Товариством та Компанією від 25.12.07 року про відчуження Будівлі та від 22.01.08 року про відчуження 57/100 частини Споруд –порушенням зазначеними правочинами статей 13, 203, 215, 319 ЦК України та моральних засад суспільства, можливою невідповідністю зазначених правочинів практиці Європейського суду з прав людини та ідеології справедливості;

·          в частині припинення провадження у справі за позовом Громадянина до Товариства про стягнення вартості 50% майна Товариства на момент виходу з Товариства позивача в сумі 1’807’423 грн., втрат від інфляції в сумі 1’306’766,83 грн. та трьох процентів річних в сумі 162’668,07 грн. –наявністю ухвали господарського суду Луганської області від 11.04.11 року у справі № 20/103б, якою визнано право грошової вимоги кредитора Громадянина до Товариства на загальну суму 4’100’439 грн. з урахування суми боргу, трьох процентів річних та інфляційних, а також включено Громадянина до реєстру кредиторів Товариства, тобто наявністю рішення господарського суду, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;

·          в частині припинення провадження у справі за позовом Громадянина до Фірми, до товариства з обмеженою відповідальністю «Екта-Груп»та до товариства з обмеженою відповідальністю «СБ-АПЕКС»щодо визнання недійсними угод відчуження Споруд та Будівлі –підвідомчістю зазначених позовних вимог загальним судам в порядку цивільного судочинства з огляду на те, що спір в цій частині не може вважатися корпоративним, наразі суб’єктний склад учасників спору в цій частині вказує на наявність цивільного спору, який не може розглядатися господарським судом.

·          в частині відмови у задоволенні клопотання про вихід за межі позовних вимог –висновком суду про непідвідомчість господарському суду спору між фізичною особою та юридичною особою з приводу вчинення останньої правочинів та державної реєстрації прав на нерухомість.

Не погоджуючись з правовою оцінкою, наданою господарським судом Луганської області у справі № 15/98пн-к(18/79пн-к), а також заперечуючи обставини й висновки, встановлені рішенням господарського суду Луганської області, Товариство звернулось із апеляційною скаргою на рішення господарського суду Луганської області від 05.07.11 року у справі № 15/98пн-к(18/79пн-к), обґрунтовуючи її тим, що суд безпідставно, за відсутності належних та допустимих доказів, дійшов висновку про здійснення продажу Товариством усього власного майна протягом 2005-2008 років з метою унеможливлення відповідного задоволення позовних вимог Громадянина щодо виплати належної частки майна Товариства, а також висновку щодо вартості чистих активів Товариства. Апелянт вважає, що Громадянином не доведено факту невідповідності договорів купівлі-продажу Будівлі від 25.12.07 року та Споруд від 22.01.08 року моральним засадам суспільства, з огляду на що висновок суду стосовно їх недійсності є невірним.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції Товариство розцінює як таке, що прийняте в порушення норм матеріального й процесуального права, без належної оцінки й з’ясування обставин справи. Товариство просило апеляційний суд скасувати оскаржуване рішення суду частково, залишити без змін означений судовий акт в частині припинення провадження у справі щодо стягнення з Товариства на користь Громадянина вартості 50% майна Товариства на момент виходу з Товариства позивача в сумі 1’807’423 грн., втрат від інфляції в сумі 1’306’766,83 грн. та трьох процентів річних в сумі 162’668,07 грн., в решті позовних вимог Товариство просило апеляційний суд відмовити.

За змістом письмового відзиву Громадянина на апеляційну скаргу, останній вважає рішення господарського суду Луганської області від 05.07.11 року у справі № 15/98пн-к(18/79пн-к) в частині стягнення вартості 50% майна Товариства на момент виходу з Товариства позивача в сумі 1’807’423 грн., втрат від інфляції в сумі 1’306’766,83 грн. та трьох процентів річних в сумі 162’668,07 грн. –цілком законним, наразі решта позовних вимог, на думку Громадянина, має бути задоволена у повному обсязі, так само і як заява про вихід за межі позовних вимог. З огляду на означене, позивач просить частково задовольнити апеляційну скаргу Товариства.

Решта відповідачів у справі та треті особи без самостійних вимог на предмет спору до судового засідання – не з’явились, не зважаючи на належне повідомлення судом про час та місце судового засідання. Представники апелянта та Громадянина підтримали власні правові позиції, висловлені раніше у змісті апеляційної скарги та письмового відзиву.

Суд перебував у нарадчій кімнаті 25.08.11 року з 1505 до 1510 години.

Заслухавши пояснення присутніх в засіданні учасників судового процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дослідивши правильність судових висновків, повноту встановлення судом обставин справи та їх правову оцінку, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга має бути частково задоволена, а рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу Будівлі від 25.12.07 року та 57/100 частини Споруд від 22.01.08 року слід скасувати, провадження в цій частині має бути припиненим, наразі в решті рішення суду першої інстанції має бути залишене без змін, виходячи з наступного.

Судами на теперішній час вже встановлено низку юридичних фактів, які мають преюдиційне значення для вирішення спору та надання належної правової оцінки предмету доказування у справі № 15/98пн-к(18/79пн-к), зокрема:

·          рішенням Брянківського міського суду від 20.12.07 року у справі № 2о-195/2007, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 23.04.08 року у справі № 22ц-1142/2008, встановлено факт наявності у Громадянина статусу учасника Товариства та юридичний факт виходу позивача зі складу учасників Товариства 30.05.05 року;

·          ухвалою господарського суду Луганської області від 11.04.11 року у справі № 20/103б Громадянина включено до реєстру кредиторів Товариства у справі про банкрутство та визнано грошові вимоги Громадянина на суму 4’100’439 грн., що утворилися внаслідок невиконання Товариством зобов’язання щодо виплати належної учаснику Товариства частки майна при виході зі складу Товариства, у тому числі основного боргу 2’052’511 грн., трьох процентів річних 268’400,96 грн. та інфляційних нарахувань 1’779’527,04 грн.

Означені судові рішення, по якому брали участь і сторони по справі № 15/98пн-к(18/79пн-к) Громадянин та Товариство, набрали законної сили, тому встановлені ними факти не повинні доводитися знову при вирішенні справи № 15/98пн-к(18/79пн-к) в порядку статті 35 ГПК України. Сторонами процесу № 15/98пн-к(18/79пн-к) факти, викладені у судових рішеннях у справі № 2о-195/2007 та 20/103б –в загальному порядку не спростовані, а норми статті 124 Конституції України визначають обов’язковість виконання усіма суб’єктами прав означених судових рішень.

Згідно преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 „Совтрансавто-Холдинг” проти України”, а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 „Брумареску проти Румунії” встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Оскільки в силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” згадане судове рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є приоритетним джерелом права для національного суду, суд вважає безсумнівним той факт, що з 30.05.05 року Громадянин вийшов зі складу учасників Товариства, яке не виконало цивільного зобов’язання щодо виплати Громадянину вартості 50% частки майна Товариства, внаслідок чого утворився борг 2’052’511 грн., а також зобов’язання щодо виплати трьох процентів річних 268’400,96 грн. та інфляційних нарахувань 1’779’527,04 грн.  –причому ці факти не можуть ставитися судом під сумнів та є такими, які знімають необхідність додаткового доведення зазначених обставин.

Враховуючи означене, судова колегія вважає правомірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо припинення провадження у справі № 15/98пн-к(18/79пн-к) в порядку пункту 2 частини 1 статті 80 ГПК України в частині стягнення з Товариства на користь Громадянина грошових сум вартості 50% частки майна Товариства, оскільки спір з цього приводу вже вирішений господарським судом у справі № 20/103б. Аналогічної позиція висловлена і Президією Вищого господарського суду України в пункті 8.13. рекомендацій «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»від 04.06.04 року № 04-5/1193.

За наявними у матеріалах справи письмовими доказами (договори, витяги з Єдиного державного реєстру прав власності на нерухоме майно, свідоцтва про право власності тощо), після моменту виходу Громадянина зі складу учасників Товариства, останнє, як суб’єкт господарювання, вчинило угоди щодо відчуження належних Товариству об’єктів нерухомості –Будівлі та 57/100 частини Споруд, зокрема:

·          договір купівлі-продажу від 25.12.07 року між продавцем Товариством та покупцем Компанією щодо відчуження Будівлі;

·          договір купівлі-продажу від 22.01.08 року між продавцем Товариством та покупцем Компанією щодо відчуження 57/100 частини Споруд.

                    У подальшому Компанія здійснила повторний продаж новому набувачеві Фірмі зазначених об’єктів нерухомості, а саме –01.10.08 року здійснено відчуження Будівлі, а 25.02.08 року продано 57/100 частину Споруд.

                    Позивач у справі Громадянин визначив характер спору щодо визнання недійсними договорів купівлі-продажу Будівлі від 25.12.07 року та від 10.01.08 року, а також договорів купівлі-продажу 57/100 частини Споруд від 22.01.08 року та від 25.02.08 року –як корпоративний, що обумовило його процесуальне право звернутися з подібними вимогами у справі № 15/98пн-к(18/79пн-к), первинним змістом вимог по якій було саме стягнення вартості частки майна Товариства при виході з нього учасника Громадянина, які (первинні вимоги) в порядку статті 12 ГПК України та пункту 2 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»вважаються корпоративними та розглядаються господарськими судами не зважаючи на суб’єктний склад учасників спору.

                    Водночас, висновок суду першої інстанції стосовно того, що спір між Громадянином та Товариством щодо визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 25.12.07 року між продавцем Товариством та покупцем Компанією щодо відчуження Будівлі та від 22.01.08 року між продавцем Товариством та покупцем Компанією щодо відчуження 57/100 частини Споруд є корпоративним та підлягає розгляду господарським судом Луганської області –є передчасним та помилковим.

Зокрема, вчинення зазначених правочинів між Товариством та Компанією відбулося через два з половиною роки після виходу Громадянина із Товариства, з огляду на що факт вчинення цих правочинів не міг порушувати корпоративні права Громадянина, а спір в цій частині не є пов’язаним зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності Товариства.

Відповідно до змісту статті 167 ГК України встановлено, що корпоративними правами вважаються права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Розділом 6 статуту Товариства (в редакції на момент виходу Громадянина зі складу учасників) визначається коло корпоративних прав Громадянина –право на участь в управлінні справами Товариства, право на участь у розподілі прибутку та одержання його частки, право виходу з Товариства та відчуження частки у статутному капіталі Товариства, а також одержання інформації стосовно діяльності Товариства. Обсяг цих прав також врегульований статтями 10 та 41 Закону України «Про господарські товариства»та статтею 88 ГК України.

Однак, корпоративним правом на розпорядження майном Товариства (у тому числі Будівлями та Спорудами) або корпоративним правом на представництво інтересів Товариства –Громадянин як учасник Товариства не наділений, тому спір в частині визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 25.12.07 року та від 22.01.08 року щодо відчуження Товариством Компанії Будівлі та 57/100 частини Споруд –не може вважатися судовою колегією таким, що носить характер корпоративного, тому з урахуванням суб’єктного складу учасників спору вимоги щодо визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 25.12.07 року та від 22.01.08 року щодо відчуження Товариством Компанії Будівлі та 57/100 частини Споруд мають розглядатися по суті загальним судом відповідно до правил Цивільного процесуального кодексу України.

З урахуванням зазначеного, судова колегія вважає, що в порядку пункту 6 частини 3 статті 104 ГПК України рішення господарського суду Луганської області від 05.07.11 року у справі № 15/98пн-к(18/79пн-к) в частині визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 25.12.07 року та від 22.01.08 року щодо відчуження Товариством Компанії Будівлі та 57/100 частини Споруд –має бути скасоване, а провадження в цій частині вимог Громадянина –підлягає припиненню в силу пункту 1 частини 1 статті 80 ГПК України через те, що спір не повинен вирішуватися господарськими судами України.

За вищенаведених підстав обґрунтованим та правомірним вважається інший висновок суду першої інстанції –щодо припинення в порядку пункту 1 частини 1 статті 80 ГПК України провадження у справі за позовом Громадянина до Фірми, товариства з обмеженою відповідальністю «Екта-Груп»та товариства з обмеженою відповідальністю «СБ-Апекс»про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та повернення Товариству об’єктів нерухомості –через непідвідомчість в цій частині спору господарським судам та відсутність корпоративного характеру спору в цій частині вимог.

Відповідно до приписів статті 2 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” державною реєстрацією є визнання та підтвердження державою фактів виникнення, переходу та припинення речових прав на нерухоме майно. Нормами статті 6 зазначеного закону встановлено, до держателем Державного реєстру прав є Міністерство юстиції України, наразі адміністратором –державне підприємство, що належить до сфери управління Міністерства юстиції України, здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Державного реєстру прав та відповідає за технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних, що містяться у Державному реєстрі прав.

Оскільки жоден з відповідачів у справі № 15/98пн-к(18/79пн-к) є не ані держателем, ані адміністратором Державного реєстру прав на нерухоме майно, суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно того, що позовні вимоги Громадянина про скасування державної реєстрації права власності на Будівлю та Споруди –заявлені до неналежного відповідача, з огляду на що у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.  

Окрім того, вірним є й висновок господарського суду Луганської області в частині відхилення клопотання Громадянина про вихід за межі позовних вимог шляхом визнання недійсними прилюдних торгів, проведених 06.09.10 року Ленінським відділом Державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції стосовно відчуження Споруд товариству з обмеженою відповідальністю «Екта-Груп», зобов’язання товариства з обмеженою відповідальністю «Екта-Груп»повернути Споруди Фірмі та скасування державної реєстрації прав товариства з обмеженою відповідальністю «Екта-Груп»на Споруди –оскільки правовий характер та суть зазначених вимог не є корпоративними, окрім того, заявлене Громадянином клопотання по суті не стосується виходу за межі позовних вимог, а містить лише вимогу про фактичну зміну предмета позову та кола відповідачів по справі.

Доводи апеляційної скарги та відзиву Громадянина не спростовують решти висновків, викладених у оскаржуваному рішенні місцевого господарського суду, та не тягнуть за собою скасування цього судового акту у повному обсязі.

Враховуючи означене, рішення суду першої інстанції від 05.07.11 року у справі № 15/98пн-к(18/79пн-к) має бути скасоване в частині визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 25.12.07 року між продавцем Товариством та покупцем Компанією щодо відчуження Будівлі та від 22.01.08 року між продавцем Товариством та покупцем Компанією щодо відчуження 57/100 частини Споруд, із припиненням провадження в цій частині, наразі в решті означене рішення суду підлягає залишенню без змін як те, що прийняте на підставі повного встановлення фактичних обставин справи, всебічного і об’єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надано належну правову оцінку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 32, 43, 80, 101, пунктами 1, 3 частини 1 статті 103, пунктом 6 частини 3 статті 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, –      

ПОСТАНОВИВ:

                    Частково задовольнити апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Стимул»на рішення господарського суду Луганської області від 05.07.11 року у справі № 15/98пн-к(18/79пн-к).

Скасувати рішення господарського суду Луганської області від 05.07.11 року у справі № 15/98пн-к(18/79пн-к) в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, укладених між товариством з обмеженою відповідальністю «Стимул»та товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Строй-Град»від 25.12.07 року про відчуження адміністративної будівлі за адресою АДРЕСА_1, та від 22.01.08 року про відчуження 57/100 часток будівель за адресою АДРЕСА_2.

Припинити провадження у справі за позовом ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, укладених між товариством з обмеженою відповідальністю «Стимул»та товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Строй-Град»від 25.12.07 року про відчуження адміністративної будівлі за адресою АДРЕСА_1, та від 22.01.08 року про відчуження 57/100 часток будівель за адресою АДРЕСА_2.

В решті рішення господарського суду Луганської області від 05.07.11 року у справі № 15/98пн-к(18/79пн-к) –залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена через Донецький апеляційний господарський суд в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя                                                                     Є.Мєзєнцев

Суддя                                                                                         Н.Величко  

Суддя                                                                                         Н.Ломовцева

Надруковано у 15 примірниках:

1 –позивачу (копія)

2-5 –відповідачам (копія)

6-12 –третім особам (копія)

13 –господарському суду Луганської області (копія)

14-15 –Донецькому апеляційному господарському суду