ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" листопада 2011 р.Справа № 5016/2802/2011(3/156)
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Журавльова О.О.
суддів Михайлова М.В., Ярош А.І.
при секретарі судового засідання Герасименко Ю.А.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 23.09.2011р. №77
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 20.10.2010р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Миколаївський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”
на рішення господарського суду Миколаївської області від 06 жовтня 2011 року
у справі №5016/2802/2011(3/156)
за позовом Дочірнього підприємства „Миколаївський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОРПРОМ”
про визнання недійсним договору поставки, -
В С Т А Н О В И В:
Дочірнє підприємство „Миколаївський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОРПРОМ” про визнання недійсним договору поставки №16-7/10/08 від 16.10.2008р.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 06 жовтня 2011 року у справі №5016/2802/2011(3/156) (суддя Смородінова О.Г.) у задоволенні позову ДП „Миколаївський облавтодор” ВАТ „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” відмовлено.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість та відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на недоведеність позивачем факту відсутності у керівника філії „Врадіївський райавтодор” ДП „Миколаївський облавтодор” ВАТ „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України необхідного обсягу цивільної дієздатності при укладанні договору поставки, оскільки керівник філії діяв в межах наданої йому довіреності №01/1836-13 від 15.10.2008р., копія якої пред’являлась відповідачу при підписанні договору поставки №16-7/10/08 від 16.10.2008р., проте у відповідача не збереглась. Окрім того, з наявних в матеріалах справи первинних документів, підписаних уповноваженими представниками обох сторін, а саме: специфікацій на постачання товару, видаткових накладних, довіреностей, товаро-транспортних накладних, актів прийому-передачі документів за договором, вбачається, що на виконання умов договору сторонами протягом дії договору було здійснено ряд правочинів по виконанню своїх зобов’язань щодо поставок нафтопродуктів. Більш того, про прийняття позивачем до виконання договору поставки №16-7/10/08 від 16.10.2008р. свідчать дані довідки ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва №1066/23-300/33730050 від 06.07.2010р.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, позивач (ДП „Миколаївський облавтодор” ВАТ „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”) звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати договір поставки №16-7/10/08 від 16.10.2008р. недійсним, з посиланням при цьому на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, не з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд визнав встановленими. За доводами скаржника місцевим господарським судом не враховано, що у керівника філії „Врадіївський райавтодор” ДП „Миколаївський облавтодор” ВАТ „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” при укладенні договору не було необхідного обсягу цивільної дієздатності; довіреність №01/1836-13 від 15.10.2008р., на яку посилався місцевий господарський суд, позивачем не видавалась, у відповідача також відсутня, а отже у керівника філії були відсутні повноваження на укладення договору поставки №16-7/10/08 від 16.10.2008р.; ДП „Миколаївський облавтодор” не було виконано жодних дій, які могли б свідчити про схвалення правочину (укладання договору поставки).
У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі і наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача (ТОВ „ДОРПРОМ”) у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими відповідач не погоджується з апеляційною скаргою ДП „Миколаївський облавтодор” ВАТ „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, наданому до апеляційного господарського суду 22.11.2011р. за вх.№3956/11/Д1.
Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги ДП „Миколаївський облавтодор” ВАТ „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 16 жовтня 2008 року між Філією „Врадіївський райавтодор” Дочірнього підприємства „Миколаївський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” (Покупець) в особі начальника Філії „Врадіївський райавтодор” Татаренко Ольги Іванівни, яка діяла на підставі Довіреності №01/1836-13 від 15.10.2008р. та Положення про філію, та Товариством з обмеженою відповідальністю „ДОРПРОМ” (Постачальник) в особі директора Матійчука Олега Васильовича, який діяв на підставі Статуту підприємства, було укладено договір №16-7/10/08, відповідно до якого Постачальник зобов’язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити нафтопродукти (товар), найменування, марка й кількість яких вказується в Додатках, які є невід’ємними частинами договору, на умовах, що викладені у цьому договорі. Товаром за даним договором можуть вважатись: бітум БНД 60/90, бітум БНД 90/130, мазут М-40 (М-100), паливо пічне, дизельне пальне, бензин А-76 (А-80).
За п.п. 2.1, 2.2 договору ціна на товар, що поставляється за цим договором, встановлюється в гривнях для кожної партії окремо і вказується в Додатках до цього договору. Загальна вартість договору визначається шляхом додавання загальної вартості кожної партії товару за всіма Додатковими угодами до даного договору на загальну суму 1600000 грн., в т.ч. ПДВ.
Пунктом 3.3 договору встановлено, що Постачальник зобов’язаний надати Покупцеві на товар, що постачається наступні документи: рахунок-фактуру; товаротранспортну накладну; видаткову накладну; податкову накладну; паспорт якості товару (копія); сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання (копія);
Відповідно до п.3.4 договору датою поставки товару вважається дата отримання товару Покупцем, та одночасного надання Постачальником Покупцю документів, що вказані в п.3.3 цього договору, що підтверджується актом прийому-передачі, підписаним уповноваженими представниками сторін.
Згідно з п.п. 6.1-6.4 договору Постачальник протягом 10-ти робочих днів із дати поставки товару, але не пізніше 5-го числа наступного за звітним місяцем, надає Покупцю товарну накладну на цей товар і податкову накладну, копії паспорту якості товару, товаротранспортну накладну. Покупець, при виконанні Постачальником пункту 6.1 цього договору, здійснює оплату в гривнях за банківськими реквізитами Постачальника. Порядок і термін оплати за постачений за договором товар обговорюються для кожної партії окремо і вказуються в додатку. Датою оплати вважається дата отримання коштів банком Постачальника. Остаточні фінансові взаєморозрахунки сторони здійснюють після підписання акту звірки, який складається і підписується сторонами протягом дії цього договору.
Сторони дійшли згоди, що цей договір вступає в силу з дати його укладання та підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань (п.11.2 договору).
Матеріали справи свідчать про те, що за період з 29.07.2009р. по 27.05.2010р. ТОВ „ДОРПРОМ” було поставлено Філії „Врадіївський райавтодор” ДП „Миколаївський облавтодор” ВАТ „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” товар на загальну суму 1085807,13 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних, довіреностей на отримання товару, актів прийому-передачі документів за договором №16-7/10/08 від 16.10.2008р. та товаро-транспортних накладних (а.с. 21-45).
Вказаний товар був частково оплачений на суму 400323,90 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи копії банківських виписок (а.с. 46-47).
Звертаючись у серпні 2011 року до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до ТОВ „ДОРПРОМ” позивач (ДП „Миколаївський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”) зазначив, що відповідно до п.3.1 Положення про Філію „Врадіївський райавтодор” філія є відокремленим підрозділом ДП „Миколаївський облавтодор” та не має статусу юридичної особи; у керівника філії ДП „Врадіївський райавтодор” ВАТ „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” при укладенні договору не було довіреності та повноважень на укладення договору у сумі, вказаній у договорі, тобто, у керівника філії був відсутній необхідний обсяг цивільної дієздатності; ДП „Миколаївський облавтодор” не було виконано жодних дій, які могли б свідчити про схвалення правочину (укладання договору поставки). За таких обставин позивач дійшов висновку, що укладення договору поставки №16-7/10/08 від 16.10.2008р. було здійснено керівником філії „Врадіївський райавтодор” з перевищенням наданих йому повноважень, з огляду на що просив суд на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України, ст. 207 ГК України визнати недійсним договір поставки №16-7/10/08 від 16.10.2008р.
Розглянувши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.4 ст. 64 ГК України підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.
Згідно з ст. 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.
Відповідно до ч.ч. 1 і 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Отже, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов’язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Така ж правова позиція викладена і у п.1 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999р. №02-5/111 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними”, з наступними змінами і доповненнями.
Згідно з ч.1 ст. 207 ГК України господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Вимогами ст. 241 ЦК України встановлено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов’язки з моменту вчинення цього правочину.
Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Місцевим господарським судом при розгляді справи №5016/2802/2011(3/156) встановлено недоведеність позивачем факту відсутності у керівника філії „Врадіївський райавтодор” ДП „Миколаївський облавтодор” ВАТ „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України необхідного обсягу цивільної дієздатності при укладанні договору поставки, оскільки керівник філії діяв в межах наданої йому довіреності №01/1836-13 від 15.10.2008р., копія якої пред’являлась відповідачу при підписанні договору поставки №16-7/10/08 від 16.10.2008р., проте у відповідача не збереглась.
Між тим, апеляційний господарський суд з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, з огляду на таке.
В матеріалах справи наявна засвідчена копія Положення про Філію „Врадіївський райавтодор” Дочірнього підприємства „Миколаївський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, затвердженого директором ДП „Миколаївський облавтодор” 17.01.2007р., погодженого головою правління ВАТ „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” 22.01.2007р., згідно з п.3.1 якої філія є відособленим підрозділом підприємства, не є юридичною особою, діє відповідно до чинного законодавства і цього Положення. Відповідно до п.3.3 Положення філія може від імені і за дорученням директора підприємства укладати договори відповідно до предмета діяльності філії і підприємства.
Разом з тим, слід зазначити, що довіреність №01/1836-13 від 15.10.2008р., яка передбачена договором поставки №16-7/10/08 від 16.10.2008р. та на яку посилався місцевий господарський суд, в матеріалах справи відсутні та ані позивачем, ані відповідачем до суду не надано, при цьому позивачем взагалі вказано, що така довіреність не видавалась, що в загальному порядку відповідачем не спростовано. Таким чином, у керівника філії „Врадіївський райавтодор” ДП „Миколаївський облавтодор” ВАТ „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” при укладенні договору не було необхідного обсягу цивільної дієздатності та були відсутні повноваження на укладення договору поставки №16-7/10/08 від 16.10.2008р.
При цьому наступного схвалення договору поставки №16-7/10/08 від 16.10.2008р., укладеного філією з перевищенням повноважень, також не відбулось, оскільки всі наявні в матеріалах документи, які могли б свідчити про схвалення правочину (укладання договору поставки), а саме: видаткові накладні, довіреності на отримання товару, акти прийому-передачі документів за договором №16-7/10/08 від 16.10.2008р., товаро-транспортні накладні підписані також керівником філії „Врадіївський райавтодор” та уповноваженими ним особами, між тим, довіреність на таке підписання, як встановлено вище, у керівника філії „Врадіївський райавтодор” була відсутня.
Також не можуть свідчити про схвалення укладеного договору поставки №16-7/10/08 від 16.10.2008р. і наявні в матеріалах справи копії банківських виписок, оскільки перерахування за такими виписками було здійснено знову ж таки з боку філії „Врадіївський райавтодор”, у керівника якої були відсутня довіреність юридичної особи, або інші повноваження на такі дії від імені ДП „Миколаївський облавтодор” ВАТ „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”.
Так само як не може свідчити про наявність таких повноважень і наявна в матеріалах справи копія довідки ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва №1066/23-300/33730050 від 06.07.2010р.
Враховуючи вищевикладене, є правомірними посилання позивача на те, що укладення договору поставки №16-7/10/08 від 16.10.2008р. було здійснено керівником філії „Врадіївський райавтодор” з перевищенням наданих йому повноважень, а тому є підставними та підлягають задоволенню заявлені ДП „Миколаївський облавтодор” ВАТ „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” позовні вимоги про визнання недійсним договору поставки №16-7/10/08 від 16.10.2008р., укладеного між Філією „Врадіївський райавтодор” ДП „Миколаївський облавтодор” ВАТ „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” та ТОВ „ДОРПРОМ”, на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України, ст. 207 ГК України.
За таких обставин апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга ДП „Миколаївський облавтодор” ВАТ „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду слід скасувати, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального права.
В силу вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на ІТЗ судового процесу покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1.Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Миколаївський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” задовольнити.
2.Рішення господарського суду Миколаївської області від 06 жовтня 2011 року у справі №5016/2802/2011(3/156) скасувати.
3.Позов Дочірнього підприємства „Миколаївський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” задовольнити.
4.Визнати недійсним договір поставки №16-7/10/08 від 16.10.2008р., укладений між Філією „Врадіївський райавтодор” Дочірнього підприємства „Миколаївський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” та Товариством з обмеженою відповідальністю „ДОРПРОМ”.
5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОРПРОМ” (54017, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 23-А, кв. 79, код ЄДРПОУ 33730050) на користь Дочірнього підприємства „Миколаївський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” (54029, м. Миколаїв, вул. Галини Петрової, 2а, код ЄДРПОУ 31159920) 85 (вісімдесят п’ять) грн. держмита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 42 (сорок дві) грн. 50 коп. держмита за розгляд апеляційної скарги.
6.Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ із зазначенням реквізитів сторін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Повний текст постанови підписаний 24 листопада 2011 року.
Головуючий суддя
Судді О.О. Журавльов
М.В. Михайлов
А.І. Ярош