ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
У Х В А Л А
25.09.06р. |
| № 42/50 |
За скаргою Державного комітету України з Державного матеріального резерву
До Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
Про визнання дій Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України неправомірними
Стягувач Відкрите акціонерне товариство “Балтське хлібоприймальне підприємство”
Суддя Якименко М.М.
Представники:
Від скаржника не з»явилися
Від ВДВС не з»явилися
Від боржника не з»явилися
Обставини справи :
Згідно рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2005 № 42/50 позов Відкритого акціонерного товариства “Балтське хлібоприймальне підприємство” до Державного комітету України з Державного матеріального резерву стягнуто з відповідача на користь позивача 12 008, 22 грн. - боргу, 120, 08 грн. - державного мита та 118, 00 грн. - витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.
01.03.2005 видано наказ про примусове виконання рішення Господарського суду м. Києва від 08.02.2005 № 42/50.
08.09.2006 Державний комітет України з Державного матеріального резерву звернувся до суду зі скаргою на неправомірні дії Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо стягнення виконавчого збору з скаржника та зобов»язання Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України скасувати постанову № 31/6 про стягнення з боржника виконавчого збору від 21.08.2006 р.
Ухвалою від 12.09.2006 скаргу на дії Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України призначено до розгляду.
Скаржник та представник Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в судове засідання не з”явилися, відзив на скаргу не надали, про день та час розгляду скарги повідомлені належним чином.
Згідно вимог ст.121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника скаржника, суд встановив:
21.08.2006 Відділом примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову № 31/6 про стягнення з боржника виконавчого збору.
Скаржник вважає, що Відділом примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України при винесені вказаної постанови порушено ч.3 ст.46, ч.2 ст.37 Закону України „Про виконавче провадження", підп. 4.16.6. Інструкції про проведення виконавчих дій, затверджену наказом Міністерства юстиції України 15 грудня 1999 р. N 74/5.
Зокрема, скаржник зазначає, що відповідно до ч.3 ст.46 Закону України „Про виконавче провадження" постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю.
Постанова про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу Господарського суду міста Києва № 42/50, від 01.03.2004 винесена головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 30.03.2005, а постанова № 31/6 про стягнення з боржника виконавчого збору була винесена 21.08.2006 року. Згідно ч.3 ст.46 вищезазначеного Закону постанова про стягнення з боржника виконавчого збору повинна виноситись державним виконавцем при першому надходженні виконавчого документа.
Розглянувши скаргу Державного комітету України з Державного матеріального резерву, з”ясувавши обставини відповідної скарги, суд дійшов висновку вищезазначену скаргу залишити без задоволення.
Оскільки, у відповідності до ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження»у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом, а в разі невиконання рішення немайнового характеру в строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника після повного виконання рішення в тому ж порядку стягується виконавчий збір у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - громадянина і в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з боржника - юридичної особи.
Як вбачається, з постанови Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України № 31/6 про стягнення з боржника виконавчого збору, скаржнику було запропоновано добровільно виконати рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2005 № 42/50 в строк до 06.04.2005.
В обґрунтування своєї скарги боржник не надав суду доказів добровільного виконання рішення в строк до 06.04.2005, в зв»язку з чим відсутні підставі для задоволення скарги.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 86, 89, 121-2 ГПК України, -
У Х В А Л И В:
1.Скаргу Державного комітету України з Державного матеріального резерву на дії Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення.
Суддя | М.М.Якименко |