Справа №  2-а-542/11 р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2011 р.                                                                       смт.В-Писарівка

      Великописарівський районний  суд Сумської області в особі судді  В’юник Н.Г.,

розглянувши матеріали адміністративної справи  за  позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у В-Писарівському районі Сумської області  про визнання дій державного органу неправомірними та зобов’язання здійснити нарахування та виплату державної основної та додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров’ю, встановленої Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,

                                                                    В С Т А Н О В И В:

         Позивач просить постановити рішення суду, яким визнати дії відповідача протиправними та зобов’язати здійснити перерахунок   та виплату  державної пенсії в  розмірі 6  мінімальних пенсій  за віком  та додаткової пенсії  за шкоду, заподіяну здоров’ю,  у розмірі  50 відсотків мінімальної пенсії  за віком, виходячи виключно із законодавчо встановленого  розміру мінімальної пенсії за віком на момент виплати, починаючи з 14 вересня 2010 року, відновивши строк звернення  до суду, як вважає позивач, пропущений ним  з поважних причин.                                                     

         Свої  позовні вимоги обґрунтовує тим, що  відповідач всупереч діючому законодавству  здійснює виплату основної та  додаткової пенсії  в розмірах, які не відповідають вимогам Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи».

         Сторони в судове засідання не з’явились, але надали заяви про слухання справи в їх відсутність.

         Відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 4 ст.183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть  участь у справі.

         Відповідач надав суду заяву,  в якій просить  суд розглянути  справу без його представника,  позовні вимоги не визнає. В своєму запереченні   зазначає, що  позивач перебуває на обліку  в управлінні та отримує пенсію по інвалідності внаслідок захворювання, отриманого при  ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян»основний розмір пенсії з 1 липня 2008 року в учасників ліквідації аварії на ЧАЕС  у 1987-1990 роках інвалідів ІІІ групи  не може бути нижчим 760 гривень. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначається відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 28 травня 2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»і для інвалідів ІІІ групи складає 15 відсотків  від прожиткового мінімуму. Станом на  1 вересня 2011 року розмір його пенсії складає 1451,60 гривень.

         В судовому засіданні встановлено, що  відповідно до   посвідчення особи, яка постраждала  внаслідок Чорнобильської катастрофи,  серії А за № НОМЕР_1, виданого на  ім’я ОСОБА_1, він  має право на пільги  і компенсації, встановлені  Законом України «Про статус  та соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок  Чорнобильської катастрофи»(а.с. 6), є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС І категорії, що підтверджується вкладкою до посвідчення № НОМЕР_1 (а.с. 6), а також є інвалідом ІІІ групи (а.с. 7).

          Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України у Великописарівському районі Сумської області  і отримує пенсію, як інвалід ІІІ групи, яка настала  внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС .

          Відповідно до витягу  з акта МСЕК  від 23 листопада 2010 року йому встановлена третя група інвалідності  безстроково.

         Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи»пенсії особам, віднесеним  до 1, 2, 3, 4 категорії  встановлюються у  вигляді: державної пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається  після виникнення права на державну пенсію.

         Згідно ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи»пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, можуть призначатися за бажанням громадянина  із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, які визначаються згідно з законодавством. В усіх випадках розмір пенсії для інвалідів, щодо яких  встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим: по ІІІ групі інвалідності 6 мінімальних  пенсій за віком та щомісячна  додаткова  пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначається у розмірі 50 відсотків  мінімальної пенсії за віком.

        Положення даної норми співпадає з приписом п. 4 Порядку обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 1997 року за № 523.

          14.06.2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3491-У1 «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19.06.2011 року. Пункт 7 частини 1 зазначеного Закону доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50-52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини 3  статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.  

          Згідно зі ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний  розмір пенсії за віком встановлюється  у розмірі прожиткового мінімуму  для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

         Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України  державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, визначаються Законом України «Про державні  соціальні стандарти  та державні соціальні гарантії».

          Відповідно до ст. 1 даного Закону  державні соціальні  гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних  виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують  рівень життя  не нижче від прожиткового мінімуму.  

           Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України  і щороку затверджується Верховною Радою України у Законі  «Про Державний Бюджет України»  на відповідний рік.

           Отже, суд приходить до висновку, що позивач  має право  на призначення пенсії  в розмірі, не нижчому від 6 мінімальних пенсій за віком та  щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.

           Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади  та органи  місцевого самоврядування, їх посадові  особи зобов’язані  діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією.

           Згідно з положенням  частини 4 с. 9 КАС України  у разі невідповідності  нормативно - правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість, якого надана Верховною  радою України, або іншому правовому акту  суд застосовує правовий акт, який  має вищу юридичну силу.

          Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд  приходить до висновку про необхідність при визначенні розміру  пенсії позивачеві застосовувати норми Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи», а не Постанови Кабінету Міністрів України, на які посилається відповідач.

           Мінімальний розмір пенсії за віком  визначається за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування», іншого нормативно - правового акта, який  би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

           Відсутність іншого розміру мінімальної пенсії за віком  не може бути підставою  для відмови  позивачеві в реалізації його конституційного права  на отримання пенсії за віком, у розмірі, встановленому ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи». Посилання  відповідача на ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне  страхування», яка визначає, що мінімальний розмір  пенсії за віком, передбачений ч. 1 ст. 28 даного Закону застосовується виключно для визначення розміру пенсії, яка призначається за цим Законом - суд не приймає до уваги.

           Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму  для осіб, які втратили працездатність, визначеного  законом, підвищується розмір пенсії, визначений  відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії  за шкоду, заподіяну  здоров’ю, особам, віднесеним  до 1, 2, 3, 4 категорії. Перерахунок здійснюється з дня встановлення  нового розміру прожиткового мінімуму.

         Відповідно до ст. 46 ч. 2 Закону України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування»пенсії не отримані з вини  органу, що призначає і виплачує  пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

         Виходячи з викладеного суд приходить до висновку, про невідповідність дій  відповідача  щодо  виплати позивачеві  державної пенсії та додаткової пенсії  в розмірах, які не відповідають  Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи»та діючому законодавству.

             Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного  судочинства є захист прав, свобод та інтересів  фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері  публічно-правових відносин  від порушень  з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових  осіб, інших суб’єктів  при здійсненні  ними владних управлінських функцій  на основі  законодавства, в тому числі  на виконання  делегованих повноважень.         

            Відповідно до ст. 162 КАС України  у разі задоволення  адміністративного позову  суд  може прийняти постанову, зокрема, про визнання  протиправним рішення  суб’єкта владних повноважень і про  скасування рішення, зобов’язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала  дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів  у сфері  публічно- правових відносин  від порушень  з боку  владних повноважень.

           Відповідно до ст. 99 КАС України  для звернення до адміністративного  суду  за захистом  прав, свобод  та інтересів  особи  встановлено  6 місяців, який обчислюється з дня, коли особа  дізналася  або повинна  була дізнатися  про порушення  своїх  прав, свобод чи інтересів.

          Ухвалою суду від 22 вересня 2011 року  провадження по справі відкрито лише  до вимог  позивача в частині здійснення перерахунку, нарахування та виплати недоплаченої суми державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю з 21 березня 2011 року, в решті позовні вимоги залишені без розгляду, тому  позовні вимоги підлягають задоволенню з 21 березня 2011 року.  

           Щодо зазначення  в резолютивній частині судового рішення кінцевого строку виплати  перерахованої пенсії  позивачеві  суд виходить з положень ст. 1 Закону України  «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування»:  пенсії –це щомісячна пенсійна виплата, яку отримує особа в разі досягнення  нею передбаченого  цим  Законом  пенсійного віку  чи визнання її інвалідом. Підвищення до пенсії  є додатковою виплатою  особі  і нерозривно пов’язано з виплатою пенсії, а тому є щомісячною виплатою.

           Відповідно до ст.ст. 21, 105, 162 КАС України  суд, встановивши, що відповідач  порушив норми права, які регулюють спірні  відносини, визнає їх дії протиправними  і зобов’язує відповідача провести  відповідні нарахування  і здійснити виплату належних позивачеві сум, при цьому суд  не може встановлювати  кінцевий строк  виплати нарахованої пенсії, оскільки  це обмежує  право позивача  на  її отримання, крім того  суд не наділений  повноваженнями регламентувати  порядок діяльності  відповідача шляхом  встановлення  кінцевого строку здійснення виплат.

          Отже, вирішуючи  питання про зобов’язання здійснити перерахунок  та виплату належних  платежів, суд, у разі відсутності спору про право особи  на отримання підвищення  до пенсії або встановлення  такого права  в судовому порядку, не має підстав  обмежувати відповідача  у здійснення перерахунку і виплати певним часовим проміжком.

         У разі зміни після прийняття  рішення судом розміру та порядку виплати пенсій  відповідач повинен діяти  відповідно до чинного законодавства, не допускаючи  за подібних обставин  порушень, на які звернув увагу суд.               

             Керуючись ст.ст. 2, 3, 9, 10,11, 17, 18, 69-71,  160, 161, 162, 163  КАС   України, Законом України «Про статус та соціальний  захист  громадян, які постраждали  в наслідок Чорнобильської катастрофи», Закону України «Про загальнообов’язкове державне  пенсійне страхування», Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік», суд   -   

                                                                              В И Р І Ш ИВ:  

             Адміністративний  позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у В-Писарівському районі Сумської області  про визнання дій державного органу неправомірними та зобов’язання здійснити нарахування та виплату державної основної та додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров’ю, встановленої Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”- задовільнити частково.   

            Визнати  неправомірними  дії Управління Пенсійного Фонду України у Великописарівському районі Сумської області щодо відмови в перерахунку пенсії та додаткової пенсії ОСОБА_1 та виплати її з 21 березня 2011 року  в розмірах, які відповідають Закону України «Про статус та соціальний  захист  громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи».

           Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України у Великописарівському району Сумської області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії  та додаткової пенсії як інваліду ІІІ групи  захворювання, отриманого  внаслідок аварії на ЧАЕС, виходячи з розміру шести  мінімальних пенсій  за віком  та 50 відсотків  мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус та соціальний  захист  громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком,  встановленої ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне  страхування», та провести  відповідні виплати  недоплаченої пенсії з 21 березня 2011 року   з урахуванням фактично проведених виплат.  

            Постанова прийнята в скороченому провадженні.

            Обов’язок Управління  Пенсійного фонду України у Великописарівському районі  Сумської області   виконати постанову негайно.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського адміністративного апеляційного суду  через Великописарівський районний суд протягом 10 днів  з дня отримання копії  постанови.

                             Суддя:                                                            Н.Г. В’юник