донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
07.09.2011 р. справа №41/89пн
Донецький апеляційний господарський суд, у складі колегії суддів –головуючого судді Мєзєнцева Є.І., судді-доповідача Величко Н.Л. та судді Азарової З.П., при секретарі Косенко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення» на рішення господарського суду Донецької області від 09.08.11 року у справі № 41/89пн (суддя Гончаров С.А.) за позовною заявою ОСОБА_1 (представник ОСОБА_2, довіреність від 22.06.10 року) до відкритого акціонерного товариства «Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення»(представник ОСОБА_3, довіреність від 08.02.11 року) про зобов’язання провести аудиторську перевірку діяльності відкритого акціонерного товариства «Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення», –
ВСТАНОВИВ:
Господарським судом Донецької області 09.08.11 року прийнято рішення у справі № 41/89пн, згідно якого вирішено задовольнити позовні вимоги громадянки ОСОБА_1 (далі –Громадянин) до відкритого акціонерного товариства «Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення»(далі –Завод) про зобов’язання провести аудиторську перевірку діяльності Заводу. Судові витрати у справі покладені на відповідача.
Повний текст рішення суду першої інстанції підписаний 09.08.11 року.
Рішення суду обґрунтоване нормами статей 152, 162 ЦК України, статті 75 Закону України «Про акціонерні товариства», які передбачають право акціонера ініціювати перед акціонерним товариством питання щодо проведення аудиторської перевірки діяльності, причому означене право є корпоративним та не опосередкованим намірами та внутрішньою волею самого акціонерного товариства щодо проведення аудиту.
Не погоджуючись з правовою оцінкою, наданою господарським судом Донецької області у справі № 41/89пн, а також заперечуючи обставини й висновки, встановлені рішенням господарського суду Донецької області, Завод звернувся із апеляційною скаргою на рішення господарського суду Донецької області від 09.08.11 року у справі № 41/89пн, обґрунтовуючи її тим, що право Громадянина на проведення аудиту Заводу –на момент звернення позивача до суду порушеним не було, оскільки Громадянин не вчинив обов’язкові дії, що мають передувати реалізації такого права –стосовно укладення договору на проведення аудиту з аудитором та самостійного понесення витрат на проведення зазначеного аудиту.
Таким чином, відповідач вважає, що при прийнятті спірного Рішення порушено приписи частини 5 статті 75 спеціального Закону України «Про акціонерні товариства», зокрема, не надано відповідної оцінки факту неукладення Громадянином договору щодо проведення аудиту Заводу, в реалізацію якого Завод має надати матеріали фінансово-господарської діяльності. Оскаржуване рішення суду першої інстанції Завод розцінює як таке, що прийняте в порушення норм матеріального права, тому просив апеляційний суд скасувати оскаржуване рішення суду та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
За змістом відзиву Громадянина на апеляційну скаргу, останній вважає рішення господарського суду Донецької області від 09.08.11 року у справі № 41/89пн цілком законним та просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, враховуючи те, що право Громадянина на проведення аудиту не реалізоване протягом майже року, причому Заводом не вжито жодних заходів, спрямованих на забезпечення здійснення зазначеного корпоративного права.
Суд перебував у нарадчій кімнаті 07.09.11 року з 1330 до 1335 години.
Заслухавши пояснення присутніх в засіданні учасників судового процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дослідивши правильність судових висновків, повноту встановлення судом обставин справи та їх правову оцінку, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції має бути залишене без змін, виходячи з наступного.
Статут Заводу затверджений на підставі наказу Міністерства вугільної промисловості України від 27.06.96 року № 2902, тобто за змістом статті 26 ЦК УРСР, Завод вважається створеним та наділеним цивільною правоздатністю з моменту первинної реєстрації статуту органами місцевого самоврядування. Завод є відкритим акціонерним товариством, акціонерами якого можуть бути органами приватизації, фізичні та юридичні особи.
Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.04 року у справі № 1/10-2004 визначено, що поняття „охоронюваний законом інтерес”, що вживається в законах України у логічно-смисловому зв’язку з поняттям „права”, треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об’єктивного і прямо не опосередкований у суб’єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об’єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Згідно змісту виписки з реєстру власників іменних цінних паперів від 21.06.10 року № 00-00/79564 –Громадянин є акціонером Заводу з часткою статутного фонду у розмірі 40,822%, володіючи 3’991’012 простими іменними акціями номінальною вартістю 997’753 грн. Означене визначає права Громадянина на звернення до суду з досліджуваним позовом в порядку захисту корпоративних прав та інтересів, зміст яких визначений статтею 88 ГК України –щодо управління справами Заводу, отримання інформації щодо його діяльності тощо.
Статтею 162 ЦК України та статтею 75 Закону України «Про акціонерні товариства»визначено право акціонера Заводу ініціювати процедуру проведення аудиторської перевірки діяльності Заводу за наявності наступних підстав:
· надання Заводу вимоги акціонера щодо проведення аудиту;
· володіння акціонером, що ініціює проведення аудиту, більш ніж десятьма відсотками простих акцій Заводу;
· кількість аудиторських перевірок з ініціативи акціонерів, що володіють більш ніж десятьма відсотками простих акцій Заводу, не перевищує двох на рік.
Ані норми чинного законодавства України, ані приписи статуту Заводу не передбачають можливості відмови Заводом Громадянину у проведенні аудиту діяльності цього акціонерного товариства за інших підстав –на кшталт недоцільності перевірки, небажання керівництва Заводу провадити аудит за певний період, опосередкованості проведення аудиту наявністю будь-яких доведених порушень фінансово-господарської діяльності, відсутності укладеного між Громадянином та аудитором договору щодо проведення аудиторської перевірки, відсутності факту оплати акціонером послуг щодо проведення аудиту тощо.
13.09.10 року акціонер Громадянин, що володіє 40,822% простих іменних акцій Заводу, звернувся до голови правління Заводу з письмовою вимогою щодо проведення аудиту діяльності. Доказом надіслання 15.09.10 року зазначеної вимоги слугує фіскальний чек № 3327.
Водночас, жодних доказів надання відповіді Заводом на звернення Громадянина від 13.09.10 року або вчинення акціонерним товариством конклюдентних дій, які б свідчили про допуск аудитора до проведення аудиторського дослідження фінансово-господарської діяльності Товариства протягом передбачених частиною 6 статті 75 Закону України «Про акціонерні товариства»десяти днів з моменту звернення Громадянина до Заводу –суду відповідачем не пред’явлено.
Заперечення Заводу щодо проведення аудиторської перевірки, які ґрунтуються на відсутності укладеного між Громадянином та аудитором правочину щодо надання аудиторських послуг –не є передбаченою законом підставою для відмови у проведенні аудиту, оскільки норми частини 5 та 6 статті 75 Закону України «Про акціонерні товариства»не пов’язують обов’язковість реалізації Заводом права Громадянина на проведення аудиту із попереднім укладенням акціонером договору на проведення вказаного аудиту.
Зобов’язання Заводу перед Громадянином щодо проведення аудиторської перевірки діяльності –на момент прийняття рішення суду не виконане, на порушення норм статей 525-526 ЦК України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За таких обставин у суду апеляційної інстанції є всі підстави погодитись з правовою позицією суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, оскільки вона ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права та відповідає усталеній судовій практиці, визначеній пунктом 2.25 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.07 року № 04-5/14 «Про практику застосування законодавства при розгляді справ, що виникають із корпоративних правовідносин».
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у оскаржуваному рішенні місцевого господарського суду, та не тягнуть за собою скасування цього судового акту.
Враховуючи означене, рішення суду першої інстанції від 09.08.11 року у справі № 41/89пн –підлягає залишенню без змін як те, що прийняте на підставі повного встановлення фактичних обставин справи, всебічного і об’єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надано належну правову оцінку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 32, 43, 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, а також статтею 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, –
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні апеляційної скарги відкритого акціонерного товариства «Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення»на рішення господарського суду Донецької області від 09.08.11 року у справі № 41/89пн.
Рішення господарського суду Донецької області від 09.08.11 року у справі № 41/89пн – залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена через Донецький апеляційний господарський суд в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя Є.Мєзєнцев
Суддя Н.Величко
Суддя З.Азарова