Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа №  22ц-1876\11                      Головуючий у суді І-ї інстанції  Гармаш Т.І.

23                                                                                     Доповідач Чорнобривець  О. С.   

РІШЕННЯ

Іменем України

05.10.2011 року   колегія суддів судової палати  в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області  в складі:   

                                     головуючого судді  -  Кодрула М.А.

                                     суддів  -                       Чорнобривець О.С.

                                                                           Черненка В.В.

                                     при секретареві           Животовській С.В.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу  за апеляційною скаргою  Товариства з обмеженою відповідальністю „Світловодськпобут” на  рішення  Світловодського  міськрайонного суду Кіровоградської області  від  26 травня 2011 року,

                                                            встановила:

            У січні 2011року ТОВ „Світловодськпобут” звернулося в суд з позовом  до  ОСОБА_3  про стягнення заборгованості  за спожиту теплову енергію, мотивуючи вимоги тим, що відповідачка отримувала послуги з централізованого опалення належної їй на праві власності квартири, с 1.10.2009року оплату за послугу не вносила. Уточнивши позовні вимоги під час розгляду справи, просили стягнути заборгованість, яка станом на 1 травня 2011року складала 3398грн.24коп.

           Рішенням Світловодського  міськрайонного суду Кіровоградської області  від  26 травня 2011 року в задоволені позову відмовлено.

           В апеляційній скарзі  позивач  просить рішення суду скасувати, посилаючись на те, що суд надав неналежну оцінку обставинам справи, неправильно застосував норми матеріального права, недотримався норм процесуального права. Зазначено, зокрема,  що квартира відповідачки була самовільно відключена від мереж центрального опалення, що не звільняє її від оплати наданих  послуг. Просять ухвалити нове рішення про задоволення вимог.

           Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність і обґрунтованість   рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, відповідно до ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню на таких підставах.

           Відповідно до рішення виконавчого комітету Світловодської міської ради № 732 від 15.03.2007року ТОВ „Світловодськпобут” визначений виконавцем послуги з централізованого опалення.

           Статтею 13 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” централізоване опалення  віднесено до комунальних послуг.

          Встановлено, що відповідачка є  власницею квартири у багатоквартирному будинку,  в якому опалення та постачання гарячої води здійснюється від мережі центрального теплопостачання, на  ім’я відповідачки відкритий особовий рахунок, позивач проводив нарахування плати за надані послуги. Отже відповідачка є споживачем послуги з централізованого опалення.

         Доведено, що відповідачка самовільно від’єдналася від внутрішньобудинкових мереж центрального теплопостачання, у зв’язку з чім з жовтня 2009року припинила нести витрати за опалення.

         Відмовляючи в задоволенні вимог про стягнення заборгованості за надані послуги, суд виходив з того, що  з  вересня 2009року  її квартира була відключена від мереж центрального опалення, про що позивач був письмово повідомлений, тому дійшов висновку щодо безпідставності нарахування оплати за неотриманні позивачкою послуги.

         Колегія суддів лише частково погоджується з висновком суду.

         Відповідно до змісту ч.1 ст.13, ч.1 ст.14 ЦК України, особа здійснює цивільні права та виконує цивільні обов’язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

         Правовідносини учасників у сфері надання житлово-комунальних послуг врегульовані Законом України „Про житлово-комунальні послуги” (далі- Закон), Законом України „Про теплопостачання”, іншими актами цивільного законодавства.

         Зокрема, питання відключення від мереж централізованого опалення регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005року № 630 / із змінами/ (далі- Правила).   

         Правилами визначено право споживачів  відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води(п. 24).

         Відповідно до п.26. Правил відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

         Згідно з п.25 відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 9 грудня 2005 року за № 1478/11758 (у редакції зі   змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства  від 06.11.2007 року № 169) , установлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.   

Суд не прийняв до уваги  зазначені вимоги законодавства і  у порушення ст. 213 ЦПК  не дав належної оцінки тому факту, що квартира позивачки самовільно відключена від мереж централізованого опалення, що є порушенням встановленого порядку, тому не змінює для  учасників правовідносин обсяг прав та обов’язків, зокрема,  не припиняє обов’язок виконавця  надавати послуги та вимагати  здійснення оплати за надані послуги.

Статтею 19 Закону визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

          За змістом  ст.20, ст.21 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, обов’язок  укладання договору про надання житлово-комунальних послуг в рівній мірі покладений на учасників цих відносин, з правом внесення проекту договору кожним з них.

          Невиконання  сторонами вимог Закону щодо укладення договору про надання послуг не позбавляє сторони від виконання цивільних обов’язків у межах, встановлених актами цивільного законодавства.

          Таким чином, відповідачка має нести витрати, пов’язані з утриманням належного їй майна у відповідності до вимог діючого законодавства.  

Як убачається, на підставі рішення міжвідомчої комісії по розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води Дозвіл на відключення від мереж ЦО та ГВП і влаштування індивідуальної  автономної системи теплопостачання  відповідачки був наданий 24.09.2010року /а.с. 24/.

Наведене доводить, що опалювальний період 2010-2011р.р. відповідачка на законних підставах користувалася  системою індивідуального опалення й не споживала  послуг позивача. Тому до стягнення підлягає заборгованість, яка виникла за період з 1.10.2009року по 1.10.2010року  в   розмірі 2.064грн.  Вимоги в іншій частині не підлягають задоволенню.

          Таким чином,  ухвалене судом першої інстанції рішення не відповідає вимогам щодо його законності  і обґрунтованості, оскільки суд дав неналежну оцінку обставинам справи  та  не застосував норми матеріального права, якими врегульовані спірні правовідносини, що відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України  є підставою для скасування рішення й ухвалення нового рішення.

         На підставі викладеного і керуючись ст. 303, п.2 ч.1ст. 307, п.п.3,4  ч.1 ст.309, ст.ст.313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

                                                       Вирішила:

         Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Світловодськпобут” задовольнити частково.

         Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області  від  26 травня 2011 року скасувати, ухвалити нове рішення.

        Стягнути з ОСОБА_3 на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю „Світловодськпобут”  2064грн. в рахунок заборгованості за спожиту теплову енергію.

        Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати   51грн.         

        Рішення набирає законної сили з моменту  проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.                               

         Головуючий суддя:

        Судді: