ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          29.11.2011 року                                    Справа №  2/60

          Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді   Вечірка І.О.   (доповідач)

суддів:   Виноградник О.М.,  Стрелець Т.Г.       

при секретарі судового засідання:  Ковзикові В.Ю.

За участю представників сторін:

від скаржника:  ОСОБА_1, представника, довіреність №02-14/463  від 23.09.11;

арбітражний керуючий: Маменка С.Г., ліцензія серії АВ № НОМЕР_1 від 10.09.09, який брав участь у судовому засіданні 28.11.2011 року;

від боржника: ОСОБА_3, представника, довіреність № б/н від 01.02.11, який брав участь у судовому засіданні 28.11.2011 року;

          інші учасники провадження у справі у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної акціонерної компанії “Хліб України”, м. Київ

на ухвалу господарського суду Кіровоградської області  від  08.07.2011р. (про визнання грошових вимог) у справі № 2/60

за заявою Приватного підприємства “СпецЗовнішКомплект”, м. Світловодськ Кіровоградської області   

до боржника Дочірнього підприємства ДАК “Хліб України “Хлібна база № 78”,           с. Злинка Маловисівського району Кіровоградської області

           про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 08.07.2011 року у справі   № 2/60 (суддя Деревінська Л.М.) визнані грошові вимоги Державної акціонерної компанії "Хліб України", м. Київ до Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України "Хлібна база № 78" в сумі 379 727,93 грн., зобов'язано розпорядника майна включити до реєстру вимог кредиторів дочірнього підприємства ДАК "Хліб України "Хлібна база № 78" вимоги Державної акціонерної компанії "Хліб України" в сумі 379 727,93 грн.

Не погодившись із вказаною ухвалою, Державна акціонерна компанія "Хліб України", м. Київ подала до суду апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу скасувати частково і визнати її кредиторські вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

-  господарський суд частково задовольнив вимоги ДАК "Хліб України" на суму 379 727,93 грн., у включенні решти суми кредиторських вимог до реєстру вимог кредиторів суд необґрунтовано відмовив;

- твердження господарського суду про припинення зобов'язання ДП ДАК "Хліб України" "Хлібна база № 78" із закінченням строку дії договору купівлі-продажу № 8570 від 11.04.2004 року є безпідставним;

- господарський суд, в порушення норм матеріального права, неправомірно та безпідставно відмовив ДАК "Хліб України" у визнанні кредиторських вимог, що ґрунтуються на нормах статті 231 Господарського кодексу України:

1. За договором № 8570 від 11.04.2004 року на суму 176 058,32 грн.;

2. За договором № 8983 від 28.04.2005 року на суму 15 626,36 грн.;

3. За договором № 9402 від 03.01.2006 року на суму 1 589 грн.;

4. За договором № 9827 від 19.03.2007 року на суму 9 683,26 грн.;

- господарський суд виносячи оскаржувану ухвалу одностороннє дослідив матеріали справи та проігнорував норми Господарського кодексу України щодо відповідальності за порушення господарських зобов’язань;

- ДП ДАК "Хліб України  "Хлібна база № 78" визнала вимоги ДАК "Хліб України" у повному обсязі, включаючи вимогу про сплату штрафних санкцій за порушення умов зобов’язань. Таким чином, вимоги ДАК "Хліб України", заявлені у процедурі банкрутства, є безспірними.

Справу № 2/60 передано до розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Вечірко І.О., судді Виноградник О.М., Стрелець Т.Г.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.11.2011 року у даній справі вищевказаною колегією суддів апеляційну скаргу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду.

В судовому засіданні 17.11.2011 року розгляд справи відкладено до 28.11.2011 року в зв’язку з неявкою в судове засідання арбітражного керуючого Маменка С.Г.,  представників ініціюючого кредитора та боржника.

Представник Державної акціонерної компанії "Хліб України", м. Київ в судовому засіданні 28.11.2011 року надав пояснення та підтримав доводи апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу задовольнити,  ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 08.07.2011 року скасувати частково та визнати кредиторські вимоги в повному обсязі.

Представник боржника в судовому засіданні 28.11.2011 року надав пояснення та підтримав доводи апеляційної скарги.

Арбітражний керуючий в судовому засіданні 28.11.2011 року надав пояснення та заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 08.07.2011 року залишити без змін.

В судовому засіданні 28.11.2011 року була оголошена перерва до 29.11.2011 року.

Заслухавши пояснення арбітражного керуючого, представників скаржника та боржника, обговоривши доводи апеляційної скарги,  перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, судова колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга  не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України "Хлібна база № 78", с. Злинка Маловисівського району Кіровоградської області порушено ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 08.09.2010 року за заявою Приватного підприємства "СпецЗовнішКомплект", м. Світловодськ Кіровоградської області (копії матеріалів справи том 1, а.с. 6-7).

За результатами підготовчого засідання, ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 02.12.2010 року господарський суд визнав вимоги ініціюючого кредитора Приватного підприємства "СпецЗовнішКомплект", ввів процедуру розпорядження майном боржника, призначив розпорядником майна Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України "Хлібна база № 78" арбітражного керуючого Маменка С.Г., зобов’язав арбітражного керуючого вчинити певні дії (копії матеріалів справи том 1, а.с. 8-11).

18.01.2011 року ДАК "Хліб України" подало до господарського суду заяву з додатками про визнання кредиторських вимог у розмірі 5 999 134,44 грн. (копії матеріалів справи том 1, а.с. 12-150, том 2, а.с. 1-16).

Згідно з листом боржника та арбітражного керуючого на адресу ДАК "Хліб України" від 09.02.2011 року вимоги кредитора визнано боржником у повному обсязі (копії матеріалів справи том 2, а.с. 17).

21.02.2011 року Приватне підприємство "СпецЗовнішКомплект" подало до господарського суду заперечення на заяву про визнання кредиторських вимог (копії матеріалів справи том 2, а.с. 18-22).

Ухвалою господарського суду від 25.02.2011 року розгляд вимог ДАК "Хліб України" та заперечень Приватного підприємства "СпецЗовнішКомплект" призначено до розгляду (копії матеріалів справи том 2, а.с. 23-24).

В листі, поданому на адресу суду 07.07.2011 року, арбітражний керуючий погодився з доводами, викладеними кредитором ПП "СпецЗовнішКомплект" в запереченнях щодо визнання грошових вимог ДАК "Хліб України".

08.07.2011 року ухвалою господарського суду частково визнано грошові вимоги ДАК "Хліб України" до Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України "Хлібна база № 78" в сумі 379 727,93 грн., зобов’язано розпорядника майна включити до реєстру вимог кредиторів ДП ДАК "Хліб України "Хлібна база № 78" вимоги ДАК "Хліб України" в сумі 379 727,93 грн.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість винесеної судом першої інстанції ухвали від 08.07.2011 року, колегія суддів апеляційної інстанції враховує наступне.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі – Закон) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Стаття 1 Закону визначає грошове зобов’язання як зобов’язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством.

Частиною 15 статті 11 Закону передбачено, що після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов’язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 Закону.

Відповідно до приписів статей 14, 15 Закону правомірність та обґрунтованість грошових вимог кредитора до боржника визначає суд незалежно від того чи визнані ці вимоги боржником разом з розпорядником майна, чи ні. При цьому, обов’язок кредитора полягає в доведенні обґрунтованості своїх вимог до боржника перед судом. В силу положень статті 14 Закону конкурсні кредитори одночасно з заявою про грошові вимоги до боржника зобов’язані подати до господарського суду документи, що їх підтверджують.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.01.2011 року на адресу господарського суду надійшла заява ДАК "Хліб України" про визнання кредитором боржника –ДП ДАК "Хліб України "Хлібна база № 78" з вимогами в розмірі 5 999 134,44 грн., з яких  5 420 081,25 грн. заборгованість по договору № 8570 від 11.10.2004 року, 7 % штрафу, 3 % річних, збитки від інфляції;  238 858,64 грн. заборгованості по договору № 8983 від 28.04.2005 року та 7% штрафу; 45 557,03 грн. заборгованості по договору № 9402 від 03.01.2006 року, пені, 7 % штрафу, 3 % річних, збитки від інфляції; 2 558,21 грн. заборгованість по договору № 9075/8 від 01.08.2011 року та 7 % штрафу; 171 016,70 грн. заборгованість по договору № 9827 від 19.03.2011 року, 7 % штрафу, 3 % річних, збитки від інфляції; 121 062,61 грн. заборгованості по переказних векселях.

Відповідно до пункту 1.1 Договору купівлі-продажу № 8570 від 11.10.2004 року, укладеного між ДАК "Хліб України" (продавець) та ДП ДАК "Хліб України "Хлібна база № 78" (покупець) продавець продає та відпускає, а покупець приймає та оплачує пшеницю 3 класу в кількості та за цінами на умовах даного договору.

Згідно з пунктом 2.1 цього договору вартість товару 2 150 000,00 грн., крім того ПДВ –430 000,00 грн., разом –2 580 000,00 грн. (копії матеріалів справи том 1, а.с. 36-37).

Додатковою угодою № 1 від 16.11.2005 року до договору № 8570 від 11.10.2004 року передбачено, що покупець в рахунок забезпечення зобов'язань за даним договором може виписувати та надавати продавцю прості векселі на суму поставленого товару (копії матеріалів справи том 1, а.с. 38).

На виконання умов договору продавцем був здійснений відпуск покупцю пшениці 3 класу, що підтверджується накладними на відпуск товарно-матеріальних цінностей № 001160 від 09.12.2004 року на суму 1 290 000,00 грн. та № 001223 від 29.12.2004 року на суму 1 290 000,00 грн. Загальна вартість відпущеного товару складає 2 580 000, 00 грн. (копії матеріалів справи том 1, а.с. 40, 41).

Відповідно до протоколу засідання постійно-діючої інвентаризаційної комісії від 09.02.2010 року заборгованість боржника, яка виникла в період 1999-2004 роки в сумі 2 515 118,91 грн. визнано безнадійною та списано з балансу як таку, що не відповідає визначенню активу.

Згідно з частиною 1 статті 605 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Як вбачається з акту звірки розрахунків станом на 28.02.2010 року заборгованість боржника по даному договору у кредитора відсутня (копії матеріалів справи том 1, а.с. 39).

На час порушення провадження у даній справі про банкрутство заборгованість боржника перед кредитором по даному договору також була відсутня, про що свідчить баланс ДП ДАК "Хліб України "Хлібна база № 78" станом на 30 вересня 2010 року.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про відмову у визнанні грошових вимог за договором купівлі-продажу № 8570 від 11.10.2004 року,  в тому числі по штрафним санкціям є обґрунтованими.

Відповідно до пункту 1.1 договору оренди № 8983 від 28.04.2005 року, укладеного між ДАК "Хліб України" (орендодавець) та ДП ДАК "Хліб України "Хлібна база № 78" (орендар), орендодавець зобов'язується передати, а орендар прийняти в строкове платне користування індивідуально визначене майно, а саме: прилад Інфратек 1241 (обладнання), що є власністю і перебуває на балансі орендодавця (копії матеріалів справи том 1, а.с. 42-44).

Пунктом 2.1. даного договору передбачено, що орендар вступає у строкове платне користування обладнанням з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі обладнання, який підтверджує склад та балансову вартість обладнання і є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно до пункту 3.1 даного договору плата за користування обладнанням становить 3 400,00 грн. (з ПДВ) за місяць.

Відповідно до акту приймання-передачі 28.04.2005 року орендодавець передав, а орендар прийняв згідно з умовами договору оренди № 8983 від 28.04.2005 року в строкове платне користування обладнання (копії матеріалів справи том 1, а.с. 46).

Заборгованість за договором оренди № 8983 від 28.04.2005 року підтверджується актами здачі –прийняття робіт (копії матеріалів справи том 1, а.с.  50-66), рахунками фактурами на загальну суму 194 867,24 грн. (копії матеріалів справи том 1, а.с. 67-98) та іншими матеріалами (копії матеріалів справи том 1, а.с. 99-115).

Що стосується вимог ДАК "Хліб України" про стягнення з боржника штрафних санкцій у вигляді 7 % штрафу, передбачених частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Згідно пункту 2 частини 2 статті 231 ГК України у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Зі змісту наведеної норми випливає, що зазначені штрафні санкції (пеня, штраф) можуть бути застосовані за наявності таких умов: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо скоєно господарське правопорушення у відносинах, в яких хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту; якщо було допущено прострочення виконання не грошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу чи пені.

Для застосування до спірних правовідносин частини 2 статті 231 ГК України, господарський суд повинен встановити наявність усіх обставин, з якими законодавець пов`язує можливість стягнення зазначеного виду штрафних санкцій.   

Таким чином, у зв`язку із тим, що у Договорі сторони не погодили конкретний розмір штрафу за невиконання або неналежне виконання зобов`язань, іншими актами цивільного законодавства конкретний розмір санкцій за вчинення зазначеного цивільного правопорушення не встановлено, а також з огляду на те, що невиконане боржником договірне зобов`язання має саме грошовий характер, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав нарахування та стягнення заявлених ДАК "Хліб України" пені та штрафу, нарахованих в порядку ст.. 231 ГК України.     

Отже, передбачені ч.2 ст. 231 ГК України пеня та штраф є видом відповідальності за порушення зобов’язань з передачі товарів, виконання робіт, надання послуг, які закуповуються за кошти державного бюджету, але не за порушення грошового зобов’язання щодо оплати товару (робіт, послуг). Аналогічний висновок щодо застосування ст. 231 ГК України міститься у Постанові  ВГС України від  18 серпня 2010 р. № 42/562, Постанові ВСУ  від 20 грудня 2010 року   №06/113-38, Постанові ВСУ  від   28 лютого 2011 року   №23/225, Постанові ВГС України від 17.08.2011 року у справі № 17/460.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про часткове задоволення грошових вимог за договором оренди № 8983 від 28.04.2005 року є обґрунтованими.

Відповідно до пункту 1 договору про надання юридичних та маркетингових послуг на умовах абонентського обслуговування № 9402 від 03.01.2006 року (копії матеріалів справи том 1, а.с. 116-119), укладеного між ДАК "Хліб України" (компанія) та ДП ДАК "Хліб України "Хлібна база № 78" (замовник), компанія в порядку та на умовах, визначених цим договором, надає замовнику з плату юридичні та маркетингові послуги, в обсязі та на умовах, а також за напрямками, що визначені цим договором та додатком № 1 (копії матеріалів справи том 1, а.с. 120). Вартість обумовлених договором послуг є договірною та становить 15 200,00 грн. в т.ч. ПДВ 2 533,33 грн. за місяць (протокол узгодження вартості послуг –додаток № 2) (копії матеріалів справи том 1, а.с. 121).

Заборгованість за даним договором підтверджується актами про надання послуг за період з січня 2006 року по серпень 2006 року на суму 22 700,00 грн. (копії матеріалів справи том 1, а.с. 124-131).

За таких обставин, висновки суду про задоволення вимог кредитора в розмірі                     22 700,00 грн. за договором про надання юридичних та маркетингових послуг на умовах абонентського обслуговування № 9402 від 03.01.2006 року є обґрунтованим.

Суд обґрунтовано визнав вимоги про стягнення 3 % річних в сумі 2 505 грн. за період з 01.01.2007 року по 08.09.2010 року, збитки від інфляції за період з січня 2007 року по серпень 2010 року включно в сумі 15 234,33 грн. В іншій частині вимог про стягнення інфляційних та 3 % річних  судом обґрунтовано відмовлено. Вимоги кредитора, нараховані на підставі частини 2 статті 231 ГК України не підлягають задоволенню з підстав, зазначених при обґрунтуванні такої відмови за договором оренди № 8983.

Відповідно до пункту 1.1 договору складського  зберігання зерна № 9827 від 19.03.2007 року, укладеного між ДП ДАК "Хліб України "Хлібна база № 78"  (зерновий склад) та ДАК "Хліб України" (поклажодавець), поклажодавець зобов'язаний передати, а зерновий склад зобов'язаний прийняти на зберігання зернові, зернобобові та олійні культури (зерно) та повернути його у схоронності за вимогою поклажодавця, після закінчення   терміну дії договору або у разі його дострокового розірвання.

Заборгованість по даному договору підтверджується наступними документами:

- платіжним дорученням № 450 від 17.09.2007 року на суму 130 200,00 грн. за зберігання зерна згідно рахунку № б/н від 14.09.2007 року (копії матеріалів справи том 1,  а.с. 140);

- платіжним дорученням № 1392 від 31.10.2007 року на суму 16 736,18 грн. за відвантаження пшениці згідно рахунку № 117/1 від 19.10.2007 року (копії матеріалів справи том 1, а.с. 141);

- платіжним дорученням № 2044 від 18.12.2007 року на суму 11 550,00 грн. за послуги по навантаженню згідно з рахунком № г/г/1 від 04.12.2007 року (копії матеріалів справи том 1, а.с. 142).

- актом приймання виконаних робіт від 31.07.2007 року на суму 2 102,36 грн. (копії матеріалів справи том 1, а.с. 143);

- актом приймання виконаних робіт від 11.01.2008 року на суму 18 603,36 грн. (копії матеріалів справи том 1, а.с. 144).

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про часткове визнання грошових вимог кредитора за договором складського зберігання зерна № 9827 від 19.03.2007 року на суму 20 705,72 грн. є обґрунтованими. Суд обґрунтовано визнав вимоги про стягнення 3 % річних в сумі 764,13 грн. за період з 16.06.2009 року по 08.09.2010 року та збитки від інфляції в сумі 1 888,46 грн. за період з 16.06.2009 року по серпень 2010 року включно. В іншій частині вимоги про стягнення інфляційних та 3 % річних та збитків від інфляції судом обґрунтовано відмовлено. Вимоги кредитора у розмірі 9 683,26 грн., нараховані на підставі частини 2 статті 231 ГК України не підлягають задоволенню з підстав, зазначених при обґрунтуванні такої відмови за договором оренди № 8983.

За договором інформаційно-консультативних та маркетингових послуг № 9075/8 від 01.08.2005 року, укладеного між ДАК "Хліб України" (виконавець) та ДП ДАК "Хліб України "Хлібна база № 78" (замовник), замовник доручає і зобов'язується оплатити, а виконавець бере на себе зобов'язання на виконання робіт по інформаційному, маркетинговому, консультаційно-довідковому обслуговуванню замовника на абонентній основі (копії матеріалів справи том 1, а.с. 143-147).

Відповідно до пункту 3.1 даного абонентна  плата визначається і перераховується щомісячно у розмірі 26 160,00 грн.

          Пунктом 3.2. даного договору передбачено, що по закінченню кожного місяця, або по закінченню виконання робіт за певний період, виконавець готує і подає на підписання замовнику акт виконаних робіт.

          Заборгованість до даному договору не підтверджена актами виконаних робіт.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції щодо відмови у визнанні грошових вимог за договором інформаційно-консультативних та маркетингових послуг № 9075/8 від 01.08.2005 року є обґрунтованими.

Заборгованість боржника перед кредитором в сумі 121 062,61 грн. по переказних векселях за пред'явленням, виданих боржником, а саме: 28.03.01 р. переказний вексель № 723232930387, за яким СВК "Промінь" мав заплатити  ДАК "Хліб України" 2917 грн., 28.03.01 р. переказний вексель № 723232930392, за яким СТОВ "Відродження" мало заплатити  ДАК "Хліб України" 18794,91 грн., 28.03.01 р. переказний вексель № 7232329303887, за яким СВК "Колос" мав заплатити  ДАК "Хліб України" 2047,96 грн., 28.03.01 р. переказний вексель № 723232930393, за яким СТОВ "Восход" мало заплатити  ДАК "Хліб України" 16010,46 грн., 28.03.01 р. переказний вексель № 723232930395, за яким СТОВ ім. Шевченка мало заплатити  ДАК "Хліб України" 4111,37 грн., 28.03.01 р. переказний вексель № 723232930394, за яким СВК "Мрія" мало заплатити  ДАК "Хліб України" 8883,24 грн., 28.03.01 р. переказний вексель № 723232930421, за яким фермер ОСОБА_6 мав заплатити  ДАК "Хліб України" 292,57 грн., 12.04.01 р. переказний вексель № 723232930444, за яким СВК "Ватутінський" мав заплатити  ДАК "Хліб України" 36978,58 грн., 12.04.01 р. переказний вексель № 723232930445, за яким СВК "Степ" мав заплатити  ДАК "Хліб України" 31026,52 грн.,  підтверджується матеріалами справи (копії матеріалів справи том 2, а.с. 1-12).

За таких обставин, висновки суду про визнання грошових вимог кредитора до боржника по переказним векселям на загальну суму 121 062,61 грн.  є обґрунтованими.

Загальна сума визнаних господарським судом  вимог кредитора до боржника становить 379 727,93 грн. У задоволенні іншої частини заявлених вимог суд обґрунтовано відмовив, проте, в резолютивній частині ухвали не було відображено вказаного факту. В зв'язку з цим пункт 1 резолютивної частини ухвали необхідно доповнити реченням про відмову у задоволенні інших грошових вимог кредитора.

Враховуючи викладене, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду вважає, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка, а тому підстав для скасування ухвали суду першої інстанції немає.

З урахуванням наведеного, апеляційну скаргу Державної акціонерної компанії "Хліб України", м. Київ слід залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 08.07.2011 року без змін.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

          Апеляційну скаргу Державної акціонерної компанії "Хліб України", м. Київ залишити без задоволення.

          Ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 08.07.2011 року у справі               № 2/60 залишити без змін.

Доповнити пункт 1 резолютивної частини ухвали господарського суду Кіровоградської області від 08.07.2011 року реченням такого змісту:

          "У задоволенні інших грошових вимог кредитора відмовити."

          Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

          Головуючий суддя                                                              І.О. Вечірко

            Суддя                                                                                   О.М. Виноградник                  

          Суддя                                                                                   Т.Г. Стрелець

Повний текст постанови виготовлено 05.12.2011 року