Справа № 22ц-1083\2007 р.

Головуючий у 1-й інстанції:  Гордієць Л.В..

Доповідач:   Редька А.Г.

УХВАЛА

ІМ"ЯМ   УКРАЇНИ

 30  липня 2007 року                                    місто Чернігів

Апеляційний    суд    Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Смаглюк Р.І., суддів - Бобрової І.О., Редьки А.Г.,

при секретарі - Пільгуй Н.В.,

за участі: представника позивача адвокатаОСОБА_2.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 11 травня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про захист права власності та виселення з квартири,

встановив:

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 11 травня 2007 року задоволено позов ОСОБА_1 та виселено ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 про виселення, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та на неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, заперечення проти апеляційної скарги представника позивача, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 не може бути задоволена.

Суд першої інстанції у повному обсязі дослідив надані сторонами документи, перевірив доводи та заперечення сторін, правильно встановив обставини справи і висновок суду грунтується на матеріалах справи та законі.

За матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Ніжинською міською державною нотаріальною конторою 11 серпня 2006 року та зареєстрованому Ніжинським міським бюро технічної інвентаризації 18 вересня 2006 року за № 9040 у книзі 47, що підтверджується відповідними документами(ас-13,15).

По справі також встановлено, що АДРЕСА_1 забезпечений житлом АДРЕСА_2, де він зареєстрований та проживає з сім'єю з 1985 року, що встановлено попередніми судовими рішеннями та не заперечує сам АДРЕСА_1, а також ці обставини підтверджуються іншими документами справи.

Відповідно до ст.116 ч.3 Житлового кодексу України особи які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяються без надання іншого жилого приміщення.

По справі також встановлено, що АДРЕСА_1 самоправно вселився у спірну квартиру вже після смерті попереднього власника ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1(ас-12), і ці обставини були встановлені рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 26 червня 2006 року, яке набуло чинності(ас-7).

Посилання ОСОБА_3, що він вселився до спірної квартири за згодою попереднього власника ОСОБА_4 ще до її" смерті і проживав весь час разом з нею однією сім'єю спростовуються наявними матеріалами справи у т.ч. і попередніми судовими рішеннями.

За викладених обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_3, який самовільно заселився у спірну квартиру порушує права власника квартири і обґрунтовано виселив ОСОБА_3 з спірної квартири без надання іншого житла.

Рішення суду ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права і доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст.307,308,314,315,319 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 11 травня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набуває чинності негайно та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців після проголошення.