УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді Луніна С.В.
суддів Берещанської І.І.
Кузнєцової О.О.
при секретарі Урденко Г.В.
розглянувши в відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду АР Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ялтинської міської ради, приватного підприємства „Фірма „Нефрит" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 03.02.2005 року та визнання недійсним та скасування рішення Ялтинської міської ради 26 сесії 4-го скликання №240 від 11.01.2005 року,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 23.03.2007 року, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ялтинської міської ради, приватного підприємства „Фірма „Нефрит" та, уточнивши свої позовні вимоги, просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки та рішення Ялтинської міської ради 26 сесії 4-го скликання №240 від 11.01.2005 року з тих підстав, що земельна ділянка, площею 0,1520 га за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Манагарова, яка надана в оренду ПП „Фірма „Нефрит" за договором оренди земельної ділянки від 03.02.2005 року, укладеним між ПП „Фірма „Нефрит" і Ялтинською міською радою, порушує права позивача, як власника суміжної земельної ділянки площею 0,0516 га за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Манагарова в районі літфонду ім. Чехова.
Вимоги мотивовані тим, що ніяких погоджень з ним, як з власником суміжної земельної ділянки, ПП „Фірма „Нефрит" не запитувала і не одержувала, а також тим, що по рельєфу й конфігурації земельної ділянки позивача прохід та проїзд до нього можливий тільки з боку вул. Манагарова м. Ялта. Вказаний проїзд, який затверджений одночасно із затвердженням проекту відводу земельної ділянки позивача, в 2007 року був перегороджений забором працівниками ПП „Фірма „Нефрит", що, на думку позивача, потребує зміни землевідводу.
Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 23.03.2007 року у задоволенні позову було відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду, 13.04.2007 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про його скасування, як постановленого з порушенням вимог матеріального та процесуального закону, за висновками, які не відповідають фактичним обставинам справи. Просить ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.
Справа №22- ц-3779/2007 головуючий-суддя суду першої інстанції Романенко В.В.
суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Кузнєцова О. О.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необгрунтована і не підлягає задоволенню, а рішення суду не підлягає скасуванню з наступних підстав.
Постановляючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що права ОСОБА_1, як власника земельної ділянки по вул. Манагарова в районі літфонду ім. Чехова м. Ялта, рішенням Ялтинської міської ради 26 сесій 4 скликання № 240 від 11.01.2005 року та укладеним на підставі нього договором оренди земельної ділянки по вул. Манагарова від 03.02.2005 року, не порушені.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи, засновані та підтверджені наданими та ретельно дослідженими доказами, якім дана належна правова оцінка, на підставі чого постановлено рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального закону.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 за державним актом /серія KM № 114090/, що виданий на підставі рішення 12 сесії 24-го скликання Ялтинської міської ради № 64 від 02.06.2003 року є власником земельної ділянки площею 0,01516 га по вул. Манагарова в районі літфонду ім. Чехова м. Ялта / а.с. 6 /.
Рішенням 26 сесії 4-го скликання Ялтинської міської ради № 240 від 11.01.2005 року суміжна по вул. Манагарова по відношенню до земельної ділянки ОСОБА_1 земельна ділянка, площею 0,1520 га, надана ПП „Фірма"Нефрит" для будівництва та обслуговування рекреаційного об'єкту /міні-пансіонат/, та 03.02.2005 року між Ялтинської міською радою та ПП „Фірма"Нефрит" був укладений договір оренди /а.с.25, 28-29, 17-24/.
Судом обґрунтовано визнані неспроможними та такими, що не засновані на законі, доводи позивача у частини того, що внаслідок надання відповідачу суміжної земельної ділянки, яка безпосередньо його право власності на землю не порушила, він позбавлений можливості під'їхати до своєї земельної ділянки та будинку.
Так, відповідно до робочого проекту, якій погоджений головним архітектором міста, саме через земельну ділянку ПП „Фірма"Нефрит" заплановано проїзд до земельної ділянки та будинку ОСОБА_1 / а.с. 36, 37 /.
Проте, відповідно до рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 723 від 17.05.2005 року, тобто вже після надання земельної ділянки відповідачу для будівництва та обслуговування міні-пансіонату та укладення з ним договору оренди, ОСОБА_1 дозволено проведення проектно-дослідних робіт для будівництва житлового будинку, а 25.04.2007 року інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю йому надано дозвіл на виконання будівельних робот.
Таким чином, з наданих матеріалів вбачається, що розробка проекту будівництва житлового будинку ОСОБА_1 та його погодження головним архітектором міста, відповідно до чого розміщення житлового будинку заплановано з боку вул. Манагарова, а під'їзд до нього на власну земельну ділянку - через суміжну земельну ділянку, проведено вже після того, як вказана земельна ділянка була надана ПП „Фірма"Нефрит".
З приводу наведеного колегія судців приходить до висновку, що права ОСОБА_1 у даному випадку /тобто внаслідок надання суміжної земельної ділянки відповідачу та укладення з ним договору оренди/ не порушені. Будь-яких безперечних доказів того, що права ОСОБА_1 були порушені, відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, надано не було, і судом вказане не встановлено.
Суд прийшов до висновку, що розміщення земельної ділянки ОСОБА_1 по вул. Манагарова надає йому можливість влаштувати під'їзд до своєї земельної ділянки у повній відповідності до державних будівельних норм /ДБН 360-92 „Містобудування, планування і забудова міських і сільських поселень" та ДБН В.2.2-15-2005 „Будинки і споруди. Житлові будинки. Загальні положення". За вказаними вимогами для під'їзду до будинку необхідно 3,0 - 3,5 м, тоді як земельна ділянка ОСОБА_1 має межу з
вул. Манагарова впродовж більш ніж 6 метрів, що з приводу наведеного досить для влаштування під'їзду до будинку та земельної ділянки.
Оцінивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони висновків суду не спростовують.
На підставі наведеного, правильно встановивши обставини справи, характер спірних правовідносин, розглянувши справу у межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів, якім дана належна правова оцінка, суд прийшов до правильного висновку щодо необґрунтованості позовних вимог ОСОБА_1, та постановив законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, підстав для скасування якого за апеляційною скаргою позивача немає.
Відповідно до ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного та, керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.1, 308 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 23.03.2007 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.