УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді: Шестакової Н.В. Суддів: Філатової Є.В., Кателіна В.П. При секретарі: Галіч Ю.Є.

розглянувши у відкритому судову засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 і ОСОБА_1 на ухвалу Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 21 листопада 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом доОСОБА_2. про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за договором оренди частки домоволодіння, яка належить у рівних частках ОСОБА_1 і ОСОБА_3 по 49/100 кожної, вони передали належну їм частину домоволодіння в орендуОСОБА_2. 27.08.2002 року.

При поверненні орендованого майна 30.06.2003 року вони з'ясували, що майно пошкоджено внаслідок недбалого ставлення до нього. Вважають, що діями відповідачки їм заподіяно майнову шкоду в сумі 4 800 грн. та моральну шкоду в сумі 1699 грн.

Ухвалою Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 21 листопада 2006 року, позовна заява ОСОБА_1 доОСОБА_2. про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, була залишена без розгляду.

На зазначену ухвалу суду ОСОБА_1і ОСОБА_3 подана апеляційна скарга, в якій вони просять скасувати ухвалу суду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 п.3 ст. 207 ЦК України, суд постановлює ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин або повторно не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Згідно  п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року із змінами, внесеними згідно ПВС України № 15 від 25.05.1998 року - кожна особа

№22-ц-2977/07                      Головуючий суду першої інстанції - Ісламгулова О.В.

                                                Доповідач - Кателін В.П.

має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в проваджені Сакського міськрайонного суду АР Крим знаходиться цивільна справа порушена за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Згідно протоколу судового засідання (ахп. 94, 113) слідує, що позивачка не з'явилася до суду і не повідомила причини неявки. Однак, як свідчать матеріали справи ( а.сп. 93, 100), від позивачки надійшли телеграми з проханням розглянути справу у її відсутності, яка була призначена до слухання на 30 жовтня і 21 листопада 2006 року, тому, що у зв'язку з її фінансовими труднощами вона не може приїхати до суду.

Також суд посилається на те, що ухвалою судді явка позивача була визнана обов'язковою. Однак у справі такої ухвали не має, і також інші документи не підтверджують, що явка позивача була визнана обов'язковою.

Відповідно до ч.3 ст. 169 ЦПК України, суд може залишити заяву без розгляду у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, без поважної причини або повідомлення ним про причину повторної неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

За такими обставинами, при з'ясуванні фактів, з якими пов'язані вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. 312 ч.1 п.3 ЦПК України, судова колегія судової палати,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Сакського міськрайонного суду АР Крим від 21 листопада 2006 року скасувати, справу повернути до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набирання законної сили до суду касаційної інстанції.