КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2011                                                                                           № 31/297

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Іваненко  Я.Л.

суддів:            Остапенка  О.М.

          Скрипка І.М.

за участю представників сторін:          

від позивача:          ОСОБА_1, дов. № 47 від 03.11.2011 року

від відповідача:          не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу           

Приватного акціонерного товариства „Українська екологічна страхова компанія”

на рішення

Господарського суду          

міста Києва

від          28.09.2011 року

у справі          № 31/297 (суддя: Качан Н.І.)

за позовом          Публічного акціонерного товариства „Страхова компанія „Поінт”

до          Закритого акціонерного товариства „Українська екологічна страхова компанія”

про          стягнення коштів в порядку регресу 19 269, 33 грн.

В судовому засіданні 22.11.2011 року відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.09.2011 року у справі № 31/297 позов Публічного акціонерного товариства „Страхова компанія „Поінт” (далі – позивач) до Закритого акціонерного товариства „Українська екологічна страхова компанія” (далі – відповідач) про стягнення коштів в порядку регресу 19 269, 33 грн. задоволено частково. З відповідача на користь позивача стягнуто грошові кошти в розмірі 18 869, 33 грн., 188, 69 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2011 року та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апелянт вважає, що під час вирішення даного спору місцевим господарським судом було порушено норми матеріального та процесуального права. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що позивач не є стороною за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яка постраждала внаслідок ДТП, а отже, між позивачем та відповідачем відсутні будь-які правовідносини. Крім того, апелянт звертає увагу на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки спірне рішення було прийнято судом за відсутності представника відповідача, який, за твердженням апелянта, не був повідомлений про дату та час розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2011 року вказану апеляційну скаргу було призначено до розгляду на 22.11.2011 року.

В судове засідання 22.11.2011 року з’явився представник позивача та надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення. Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що матеріали справи містять достатньо доказів для прийняття законної та обґрунтованої постанови, а явка сторін в судове засідання обов’язковою не визнавалася, колегія суддів визнала можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до матеріалів апеляційної скарги додано копію довідки серії АБ № 150181 з ЄДРПОУ та копію Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, з яких вбачається, що відповідачем було змінено його організаційно-правову форму з Закритого акціонерного товариства „Українська екологічна страхова компанія” на Приватне акціонерне товариство „Українська екологічна страхова компанія”, в зв’язку з чим колегія суддів вважає необхідним змінити назву відповідача у справі на Приватне акціонерне товариство „Українська екологічна страхова компанія”.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача коштів в порядку регресу у сумі 19 269,33 грн., з яких 18 869, 33 грн. страхового відшкодування та 400 грн. за проведення товарознавчого дослідження.

Судом першої інстанції встановлено, що 10.08.2010 року між позивачем, як страховиком, та Публічним акціонерним товариством "КОНВЕРСБАНК”, як страхувальником, укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) № 061Р/07-00022, відповідно до умов якого, застрахованим транспортним засобом є автомобіль RANGE ROVER, державний номерний знак НОМЕР_1, 2007 року випуску.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, власником вказаного транспортного засобу є ОСОБА_2.

Згідно з Договором найму (оренди) транспортного засобу, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ “КОНВЕРСБАНК”, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округ ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за номером 1353, вказаний автомобіль передано в оренду ПАТ “КОНВЕРСБАНК”.

Відповідно до Довідки ВДАІ Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 19.05.2011 року, 19 травня 2011 року о 13 год. 30 хв. у м. Києві по вул. Кліменка, 37 сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП), за участю застрахованого автомобілю RANGE ROVER, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_6, який є працівником ПАТ “КОНВЕРСБАНК” та керував зазначеним автомобілем на підставі подорожнього листа службового легкового автомобіля серії ААВ №043873, та автомобілю ГАЗ 3110, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4 (власник ОСОБА_5), внаслідок якої відбулось пошкодження автомобілів.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 02.06.2011 року у справі № 3-5417/11 ОСОБА_4 визнано винним у правопорушенні, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та порушенні п.15.3 Правил дорожнього руху України, оскільки його вина у здійсненні зіткнення встановлена, що підтверджується зібраними по адміністративній справі матеріалами.

Відповідно до звіту про оцінку розміру збитку, заподіяного пошкодженням колісного транспортного засобу № 1970 від 24.06.2011 року, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля RANGE ROVER, складає (без урахування податку на додану вартість) 15 339,57 грн.

Під час складення Звіту, а саме, при проведенні розрахунку вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, не врахувавши підтверджуючі документи, які є підставою для врахування ПДВ, експерт не врахував податок на додану вартість, який є невід'ємною складовою загальної суми витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля.

Отже, вартість відновлювального ремонту автомобіля, з урахуванням Звіту та податку на додану вартість, який згідно ст. 10 підрозділу 2 розділу 20 та з урахуванням розділу 5 Податкового кодексу України, становить 20 відсотків та складає 18 407,49 грн. (15 339,57 грн. сума збитку за Звітом + 3 067,92 грн. ПДВ).

Згідно з проведеними за наслідками ДТП відновлювальними роботами автомобілю RANGE ROVER, вартість відновлювального ремонту склала 19 869,33 грн., що підтверджується Рахунком-фактурою №АС-00002083 від 25.07.2011 року.

Відповідно до страхового акту № СТ11X0033 від 29.07.2011 року вказана подія визнана позивачем страховим випадком, в зв’язку з чим призначено до виплати в якості страхового відшкодування суму у розмірі 19 869, 33 грн.

Згідно з платіжним дорученням №804 від 10.03.2011 року суму у розмірі 19 869, 33 грн. було перераховано на рахунок ТОВ “Автосиметрія”, за авторемонтні роботи автомобіля RANGE ROVER, державний номерний знак НОМЕР_1.

Цивільно-правову відповідальність власника автомобіля ГАЗ 3110, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4 на момент настання ДТП було застраховано у відповідача за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АА № 2062516 з терміном дії до 27.01.2012 року, за яким ліміт відповідальності за заподіяну шкоду на одного потерпілого становить 50 000 грн. (франшиза – 1 000 грн.).

05.08.2011 року позивачем на адресу відповідача було направлено претензію (вих. № 324 від 05.08.2011 року), разом з документами на підтвердження настання страхового випадку та сплати коштів, про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті ДТП 19.05.2011 року, в порядку регресу, що підтверджується квитанцією про відправлення листа та описом вкладення у лист.

Вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та належного реагування.

Відповідно до приписів статті 993 ЦК України, статті 27 Закону України “Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон), обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно із п. 22.1. ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, якщо вона завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Доказів виплати страхового відшкодування у строки, передбачені ст. 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, відповідачем не надано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 18 869, 33 грн. (19 869, 33 грн. виплачене страхове відшкодування – 1 000 грн. франшизи) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також колегія суддів вважає вірним висновок місцевого господарського суду про те, що понесені позивачем витрати на проведення автотоварознавчого дослідження автомобіля у розмірі 400 грн. нормативно не обґрунтовані, в зв’язку з чим не підлягають задоволенню.

При цьому, твердження апелянта в апеляційній скарзі про те, що спірне рішення було прийнято судом за відсутності представника відповідача, який не був повідомлений про дату та час розгляду справи, колегією суддів відхиляється як таке, що спростовується наявними в матеріалах справи доказами, а саме, копією зворотного повідомленням про вручення поштового відправлення ухвали про порушення провадження у справі № 31/297 та призначення її до розгляду на 28.09.2011 року о 10:40 год. (а.с. 58), надісланим 15.09.2011 року на адресу відповідача: 03150, м. Київ, Димитрова, 5-б та врученим представнику останнього 20.09.2011 року.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними та такими, що не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні в матеріалах справи докази, дав їм належну оцінку, прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Змінити назву відповідача у справі № 31/297 з Закритого акціонерного товариства „Українська екологічна страхова компанія” на Приватне акціонерне товариство „Українська екологічна страхова компанія”.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2011 року у справі № 31/297 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Українська екологічна страхова компанія” - без задоволення.

3.Матеріали справи № 31/297 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      Іваненко  Я.Л.

Судді                                                                                          Остапенко  О.М.

                                                                                          Скрипка І.М.