КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.11.2011 № 14/2187
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дзюбка П.О.
суддів: Сотнікова С.В.
Суліма В.В.
розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ПАТ ”Банк Кіпру”
на ухвалу господарського суду Черкаської області від 06.10.2011
у справі № 14/2187 (суддя Хабазня Ю.А..)
за заявою Державної об’єднаної державної податкової інспекції
до Товариства з обмеженою відповідальністю ”Пан Маркет”
про визнання банкрутом
за участю представників сторін:
від ініціюючого кредитор: не з’явився
від боржника: не з’явився
від ПАТ ”Банк Кіпру”: ОСОБА_1 дов. бн від 15.06.2011р.
арбітражний керуючий: не з’явився
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 06.10.2011 р. у справі №14/2187 визнано розмір кредиторських вимог Ініціюючого кредитора в сумі 373372,15 грн. податків, зборів та інших обов'язкових платежів основного боргу, які підлягають погашенню у третю чергу та 1540303,60 грн. неустойки штрафних санкцій і пені, які підлягають погашенню у шосту чергу. При цьому, його зобов’язано у десятиденний строк подати до офіційних друкованих органів за власний рахунок оголошення при перехід до загальних судових процедур і введення процедури розпорядження майном у справі про банкрутство, яке має також містити відомості передбачені ч. 5 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та до 26.10.2011 направити господарському суду докази виконання цього обов'язку (зокрема, текст оголошення та копію платіжного доручення), після публікації оголошення - направити суду офіційне друковане видання з цим оголошенням. Призначено розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Юдицького Олександра Вікторовича, що виконував обов'язки ліквідатора банкрута та покладено на нього виконання обов'язків керівника боржника та зобов’язано подати суду реєстр вимог кредиторів, а також забезпечити: розгляд вимог конкурсних кредиторів; надіслання повідомлень заявникам про повне або часткове їх визнання чи відхилення із мотивованим обґрунтуванням підстав відхилення; надання суду копій надісланих повідомлень та доказів їх надіслання. Визначено дату попереднього засідання суду, дату скликання перших загальних зборів кредиторів та дату засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство. Також, відмовлено у задоволенні клопотання публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру" від 20.09.2011 №0911-LD/7225 про призначення розпорядником майна боржника.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ПАТ ”Банк Кіпру” (далі – скаржник, Банк) звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить частково скасувати вищевказану ухвалу, а саме в частині призначення розпорядником майна боржника Юдицького О.В. та постановити в цій частині нове судове рішення, яким призначити розпорядником майна по даній справі кандидатуру яку пропонував Банк, тобто Ліфар В.О.
Представник ПАТ ”Банк Кіпру” в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги.
Інші учасники провадження у справі в судове засідання апеляційної інстанції представників не направили, про причини неприбуття суд не повідомили. Враховуючи те, що інші учасники провадження у справі про дату, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, колегія суддів вважає можливим здійснити перегляд ухвали місцевого господарського суду в даній справі за наявними матеріалами справи та без участі їх представників.
Апеляційний суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника сторони, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, встановив, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду частковому скасуванню із наступних мотивів:
Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Згідно частини 1 статті 5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.
Частиною 5 ст. 106 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Як вбачається з матеріалів справи 29.10.2010р. до господарського суду звернувся Ініціюючий кредитор з заявою про порушення провадження справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Пан Маркет” в порядку ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі - Закон), оскільки останній має заборгованість перед бюджетом в сумі 1913675,75 грн. і неспроможний її погасити, а також відсутній за місцезнаходженням.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 01.11.2010р. порушено провадження у справі №14/2187-б.
Постановою господарського суду Черкаської області від 16.11.2010р. було визнано боржника банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру з всіма передбаченими законодавством наслідками, а також призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Юдицького Олександра Вікторовича.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2011 скасовано ухвалу суду від 31.05.2011 про відмову у переході до загальних судових процедур, припинено процедуру - банкрутства по ст. 52 Закону, здійснено перехід до загальних судових процедур, введено процедуру розпорядження майном, повернено справу суду першої Інстанції для подальшого її розгляду.
04.10.2011р. на адресу суду скаржником було направлено пропозицію від 20.09.2011 №0911-LD/7225, що надійшла до суду 07.10.2011р., але про яку суду було відомо на дату винесення ухвали, що підтверджується протоколом судового засідання від 06.10.2011р. та оскаржуваною ухвалою. В даній пропозиції скаржник пропонує на посаду розпорядника майна боржника у даній справі арбітражного керуючого Ліфар Володимира Олександровича. До пропозиції додано заяву арбітражного керуючого про вступ у справу та копію ліцензії.
06.10.2011р. до місцевого господарського суду Ініціюючим кредитором було подано клопотання про призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Юдицького О.В. від 28.09.2011р. №12971/10-060.
Оскаржуваною ухвалою суду від 06.10.2011 р., зокрема, призначено розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Юдицького Олександра Вікторовича, що виконував обов'язки ліквідатора банкрута та покладено на нього виконання обов'язків керівника боржника та зобов’язано подати суду реєстр вимог кредиторів. Також, даною ухвалою, відмовлено у задоволенні клопотання публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру" від 20.09.2011 №09П-ІЛЗ/7225 про призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Ліфар Володимира Олександровича.
В частині призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Юдицького О.В. судом першої інстанції оскаржувану ухвалу мотивовано тим що судом апеляційної інстанції не встановлено факту порушення арбітражним керуючим вимог чинного законодавства в процесі здійснення процедури банкрутства, а отже, - відсутні підстави для заміни арбітражного керуючого.
Однак, апеляційний суд з даним висновком місцевого суду не погоджується з наступних підстав.
Так, ч.6 ст. 3-1 Закону передбачено, що при реалізації своїх прав та обов’язків арбітражний керуючий зобов’язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів
Повноваження розпорядника майна визначені в ст.13 Закону при здійсненні яких останній зобов’язаний діяти добросовісно, розумно, враховувати інтереси боржника та його кредиторів.
Ліквідатор несе відповідальність за неналежне виконання своїх повноважень відповідно до законодавства України. Частиною 9 ст. 3-1 Закону встановлено, що невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) згідно з цим Законом, за відсутності наслідків, передбачених цією статтею, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.
Як вбачається з матеріалів справи, під час здійснення ліквідаційної процедури ліквідатором боржника виявлено майно боржника – магазин загальною площею 1317,2 кв. м, що складається з частини нежилого приміщення першого поверху та підвалу житлового 9-ти поверхового будинку за адресою: м. Київ, вул. Маршала Гречко, буд. 22.Право власності боржника на зазначений об’єкт нерухомого майна підтверджується реєстраційним посвідченням № 024278, виданим Комунальним підприємством „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна” 12.02.2010р. Даний факт встановлено в постанові Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2011р.
За результатами дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено, що керуючись правом, наданим п.8 ст. 16 Закону, комітет кредиторів прийняв рішення про необхідність звернення ліквідатора до суду із відповідним клопотанням про перехід до загальних процедур у справі про банкрутство (Протокол зборів кредиторів від 20.05.2011р.)
Однак, за умови, виявлення майна боржника та Рішення комітету кредиторів від 20.05.2011р. ліквідатор Юдицький О.В. в порушення ч. 6 ст. 3-1 Закону не звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про перехід до загальних судових процедур у справі про банкрутство, що в свою чергу призвело до затягування процедури банкрутства боржника, а як наслідок, задоволення вимог кредиторів у даній справі.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що рішення місцевого господарського суду щодо призначення Юдицького О.В. в даній справі розпорядником майна є необміркованим та таким що суперечить інтересам кредиторів.
При цьому, колегія суддів вважає, що відповідно до вимог Закону України ”Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” в ухвалі про призначення розпорядника майна суд має зазначити мотиви, з яких призначено певну кандидатуру та відхилено інші, що були запропоновані. При виборі кандидатури розпорядника майна судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов`язки у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про здатність арбітражного керуючого належним чином виконувати передбачені Законом обов`язки.
Частиною 2 ст. 13 Закону передбачено, що розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються в установленому порядку Вищому господарському суду України. Кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.
Як вбачається з матеріалів справи, кредитором, тобто - ПАТ ”Банк Кіпру”, було запропоновано місцевому суду кандидатуру арбітражного керуючого Ліфар Володимира Олександровича для призначення його розпорядником майна по справі (ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства серії АВ №НОМЕР_1, дата прийняття та номер рішення про видачу ліцензії 04.06.2007 №216-50-17/1564, від 20.07.2007).
Відповідно до статті 13 Закону розпорядником майна може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну чи економічну освіту або володіє спеціальними знаннями, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів і яка має ліцензію арбітражного керуючого, що видається в установленому законодавством порядку.
Оскільки, арбітражний керуючий не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів, має дозвіл на провадження діяльності арбітражних керуючих, апеляційний суд вважає, що кандидатура арбітражного керуючого Ліфар Володимира Олександровича відповідає усім організаційним та технічним вимогам щодо виконання обов`язків розпорядника майном у справі № 14/2187 та за умови, що обставини передбачені п. 3 ст. 3-1 Закону України ”Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” відсутні.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що господарський суд першої інстанції неповно встановив фактичні обставини справи, не дав їм належну оцінку, в результаті чого прийняв необґрунтовану ухвалу в частині призначення розпорядником майна боржника Юдицького О.В., що є порушення вимог процесуального права, а тому, ухвалу в даній частині слід скасувати.
Керуючись статями 34, 91, 94, 99, 101, 102, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, Київський апеляційний господарський суд –
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу ПАТ ”Банк Кіпру” задовільнити.
2. Пункт 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду Черкаської області від 06.10.2011 р. по справі №14/2187 в частині призначення розпорядником майна Юдицького О.В. скасувати, п. 3 ухвали викласти в наступній редакції, призначити арбітражним керуючим Ліфар Володимира Олександровича.
3. В іншій частині ухвалу Господарського суду Черкаської області від 06.10.2011 р. по справі №14/2187 залишити без змін.
4. Матеріали справи № 14/2187 направити Господарському суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подачі касаційної скарги до апеляційного суду, який прийняв оскаржувану постанову.
Головуючий суддя Дзюбко П.О.
Судді Сотніков С.В.
Сулім В.В.