Справа № 2-1612/11

РІШЕННЯ

іменем України

      "02" грудня 2011 р.  

Сніжнянський міський  суд Донецької області

у складі:                

головуючого судді -                     Радченка В.Є.

при секретарі  -                    Гайтеровій Я.М.

з участю:

позивачки –ОСОБА_1 ( не з*явил.)

представника позивачки –ОСОБА_2

відповідача –ОСОБА_3

представниці відповідача –ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сніжне цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про  поділ спільного майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В :

04.10.2011 р. позивачка звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про  поділ спільного майна подружжя. Позов мотивувала тим, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 28.04.2006 р. Шлюб розірваний за рішенням суду Сніжнянського міського  суду Донецької області від 03.10.2011 р. Фактично шлюбні відносини припинені в липні 2011 р. Під час перебування у шлюбі вони придбали:

1. Квартиру за адресою: Донецька область, м. Сніжне, вул. Ландау, 2/37 за договором купівлі-продажу від 14.02.2011 р., вартістю 30000 грн.

2. Пральну машинку автомат марки »білого кольору з боковим завантаженням вартістю 4000 грн., яка придбана в 2007 році.

3. Кухонний куток вартістю 2000 грн., який придбаний в квітні 2011 р.

4. Телевізор марки G»вартістю 2000 грн., кольору «Металік», який придбаний в 2006 році.

5. ДВД плеєр марки G»вартістю 500 грн., кольору «Металік», який придбаний на момент припинення шлюбних відносин.

6. Тумбочка під телевізор вартістю 450 грн., коричневого кольору з трьома дверцятами яка придбана в 2006 році.

7. Килим вартістю 600 грн., коричневого і білого кольорів, розміром 2х3 метри, який придбаний в 2006 році.

8. Холодильник марки »вартістю 4200 грн.

Просить суд виділити на користь позивачки квартиру, пральну машинку автомат, кухонний куток, телевізор. А відповідачу просить суд виділити холодильник, ДВД плеєр, тумбочку під телевізор, килим. Також просить стягнути з неї на користь відповідача грошову компенсацію в розмірі 16125 грн. в якості різниці в вартості майна, яке залишається у неї.

В судовому засіданні представник позивачки підтримав позовні вимоги та надав пояснення, аналогічні викладеним в своїх позовних заявах. Але просив залишити без розгляду позовні вимоги щодо холодильника та щодо грошової компенсації в розмірі 16125 грн. Тому в цій частині позовні вимоги залишаються ухвалою суду без розгляду.

Відповідач та його представниця в судовому засіданні позов не визнали. Пояснили, що не згодні з вартістю майна і майно було придбано за кошти відповідача, за кошти, які він брав в кредит в банку та за договором позики у родичів. Через це просили відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне:

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 28.04.2006 р. Шлюб розірваний за рішенням суду Сніжнянського міського  суду Донецької області від 03.10.2011 р. Фактично шлюбні відносини припинені в липні 2011 р.

Під час перебування у шлюбі вони придбали:

1. Квартиру за адресою: Донецька область, м. Сніжне, вул. Ландау, 2/37 за договором купівлі-продажу від 14.02.2011 р., зареєстрованому в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 12.04.2011 р. вартістю 36493 грн.

2. Пральну машинку автомат марки »білого кольору з боковим завантаженням вартістю 4000 грн., яка придбана в 2007 році.

3. Кухонний куток вартістю 2000 грн., який придбаний в квітні 2011 р.

4. Телевізор марки G»вартістю 2000 грн., кольору «Металік», який придбаний в 2006 році.

5. ДВД плеєр марки G»вартістю 500 грн., кольору «Металік», який придбаний на момент припинення шлюбних відносин.

6. Тумбочка під телевізор вартістю 450 грн., коричневого кольору з трьома дверцятами яка придбана в 2006 році.

7. Килим вартістю 600 грн., коричневого і білого кольорів, розміром 2х3 метри, який придбаний в 2006 році.

Факт придбання цього майна під час шлюбу відповідачем не заперечувався. Клопотання про проведення експертизи з метою встановлення вартості майна –від відповідача не надходило. Тобто, доводи позивачки щодо вартості придбаного під час шлюбу майна –відповідачем не спростовані.

Відповідно до ст. 60 придбане ними майно за час шлюбу  є  їх спільним сумісним майном .

Відповідно до ст. 71 СК України майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.  Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

          Відповідно до п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності»квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.

Позов про встановлення порядку користування приміщеннями квартири позивачем не заявлено.

          Відповідно до п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи питання про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК щодо обов’язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

          За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК України, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом ( ст. 11 ЦПК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.

          У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у спільній частковій власності.

Враховуючи, що жоден з подружжя згоди на отримання компенсації замість його частки не надав та не вніс відповідну грошову суму на депозитний рахунок суду, суд вважає, що слід визнати ідеальні частки подружжя в спірній квартирі без її реального поділу.

          Згідно з ч. 1 ст. 70 СК України, у випадку поділу майна, яке є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки дружини і чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними чи шлюбним договором.

Оскільки підстав для відступлення від принципу рівності часток дружини і чоловіка при розгляді цієї справи не встановлено –суд прийшов до висновку про необхідність розділити спірну квартиру, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя шляхом визнання за  кожним з них по 1/2 частині вищезазначеного майна, придбаного під час шлюбу.

Доводи відповідача та його представниці про придбання вищезазначеного майна  за рахунок кредитів та за рахунок коштів, наданих родичами –є впливають на рішення суду щодо розподілу майна в рівних частках. Об’єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, отримані одним з подружжя (ч. 2 ст. 61 СК України). Тому взяті в  кредит у банка гроші, або гроші, взяті за позикою у своїх родичів –відносяться до об’єкту права спільної сумісної власності.

Позивачкою понесені наступні судові витрати:

120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  + 161,25 грн. судового збору за квитанцією від 03.10.2011 р. + 218,75 грн.  судового збору за квитанцією від 07.10.2011 р. = 500 грн.

Стаття 88 ч. 1 ЦПК України передбачає, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до задоволених вимог. Через це суд прийшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивачки половини вищезазначених  витрат, тобто 250 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.  88, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :  

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про  поділ спільного майна подружжя –задовольнити частково.

Розділити спільне сумісне майно подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 наступним чином:

          Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за кожним з них по 1/2 частині квартири  за адресою: м. Сніжне Донецької області,  вул. Ландау, 2/37.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за кожним з них по 1/2 частині на наступне майно:

1. Пральну машинку автомат марки »білого кольору з боковим завантаженням.

2. Кухонний куток.

3. Телевізор марки G»кольору «Металік».

4. ДВД плеєр марки G»кольору «Металік».

5. Тумбочку під телевізор коричневого кольору з трьома дверцятами.

6. Килим коричневого і білого кольорів, розміром 2х3 метри.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 250 (двісті п’ятдесят) гривень судових витрат.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено сторонами, іншими особами, які беруть участь у справі, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки до Апеляційного суду Донецької області через Сніжнянський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя:   ОСОБА_5