ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.11.2011 року Справа № 13/366-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Антонік С.Г.(доповідач),
суддів: Сизько І.А., Чимбар Л.О.
при секретарі судового засідання: Манчік О.О.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, представник, дов. № ГО-10/286 від 24.12.10р.
від відповідача: ОСОБА_2, представник. дов. № 1 від 10.01.11р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Вініл” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2011 р. у справі № 13/366-10
за позовом Приватного акціонерного товариства „Страхова група „ТАС”, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Вініл”, м. Дніпропетровськ
про стягнення 257 221, 66 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2011р. ( суддя –Первушин Ю.Ю.) позов задоволено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вініл»на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» суму страхового відшкодування 257 221,66 грн., державне мито у розмірі 2 572,22 грн., витрати по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн., витрати з оплати судової експертизи 1 800,96 грн.
Рішення мотивоване доведеністю позивачем позовних вимог та висновком судово-економічної експертизи Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз № 688/689-11 від 25.07.2011р., яким підтверджується отримання Відповідачем від Позивача страхового відшкодування за Договором страхування фінансового ризику №0723160501 від 15.12.2006 року за страховими актами від 17.09.2007р. та від 30.10.2007р.
Не погодившись з рішенням, відповідач у справі звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.
В апеляційній скарзі зазначається про те, що сплачені грошові кошти від ЗАТ "Нова станція" за період з 21.08.2007р. по 26.09.2007р. та з 26.10.2007р. по 30.01.2008р. були зараховані не за поставки від 16.04.2007р. та від 14.05.2007р., а за попередні поставки, так як на час проведення оплати від 21.08.2007р. по 26.09.2007р. та з 26.10.2007р. по 30.01.2008р. існували заборгованості, які склалися до поставки від 16.04.2007р. та від 14.05.2007р. на суму 19 998 814, 00 рублів РФ.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримала доводи наведені в апеляційній скарзі та просила рішення суду скасувати і в позові відмовити.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав. Його представник в судовому засіданні зазначила, що матеріалами справи доведено отримання страхового відшкодування відповідачем, а також отримання від покупця оплати за поставки товару 16.04.07р. та 14.05.07р. просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила:
25 червня 2003 року між ТОВ «Вініл»(продавець) та ТОВ «Нова Столиця»(покупець) укладено Контракт№6-НС за умовами якого відповідач зобов’язався продати покупцю шпалери власного виготовлення або виготовлення УГ АОЗТ з ІІ «Дніпромайн». Кількість та ціна товару оговорюються в специфікаціях. (п.1.1., 1.3. Договору).
Згідно п.6.2. Договору покупець зобов’язався здійснювати 100% передоплату (п.3.1.)
В подальшому сторони додатковими угодами вносили зміни до договору щодо збільшення ціни контракту, зміни умов поставки. Додатковою угодою від 01.01.2007р. змінено умови оплати –відстрочка платежу протягом 80 календарних днів.
15 грудня 2006 року між ЗАТ «Страхова група «ТАС», правонаступником якого є позивач та ТОВ «Вініл»укладено Договір страхування фінансового ризику №0723160501 згідно якого, було застраховано майнові інтереси відповідача пов’язані з невиконанням (неналежним виконанням) договірних зобов'язань Покупця перед Продавцем у порядку та в терміни передбачені Контрактом., які привели до повної або часткової втрати доходу Страхувальником (п.3, 5 Договору).
Згідно п.4 Договору страхування страхова сума складає 4 040 000,00 грн.
На виконання зобов’язань за Контрактом Продавець поставив Покупцю товар, а саме: 16.04.2007 року поставив продукцію на суму 1 845 568,00 російських карбованців, яка за умовами Контракту та додаткової угоди до нього від 01 січня 2007 року повинна бути оплачено 05 липня 2007 року.
У зв’язку з несплатою у встановлений строк настав страховий випадок і відповідач звернувся до позивача з відповідною заявою та надав необхідні документи.
17.09.07р. позивачем складено страховий акт, проведено розрахунок суми відшкодування та 20.09.07р. платіжними дорученнями №5512 сплачено 118 445,46 грн.
14 травня 2007 року відповідач поставив продукцію Покупцю на суму 1 951 846,00 російських карбованців, яка за умовами Контракту та додаткової угоди до нього від 01.01.2007 року, повинна була бути оплачена 02.08.2007року.
Покупцем товар у встановлені строки також не був оплачений і відповідач знову звернувся до позивача з заявою про настання страхового випадку.
Розглянувши документи надані відповідачем, позивачем 30.10.07р. складено страховий акт, здійснено розрахунок суми відшкодування та сплачено платіжним дорученням №7180 від 06.11.07р. відповідачу 138 776, 20 грн.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», до Страховика, що сплатив страхове відшкодування за Договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке Страхувальник або інша особа, яке отримало страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинений збиток.
01.11.07р. ЗАТ «СГ»ТАС»звернулось до ЗАТ «Нова Столиця»з претензією по першому страховому випадку, а 26.11.07р. –по другому, в яких запропонувало відшкодувати страхове відшкодування в добровільному порядку (т.1. а.с.42 та т.2 а.с.48).
19.12.2007р. та 20.03.08р. ЗАТ «СГ»ТАС»отримало відповіді на претензії від, де зазначено, що ЗАТ «Нова Столиця»виконало зобов’язання перед відповідачем за поставлений товар 16.04.07р. та 14.05.07р. в повному обсязі, надавши при цьому платіжні доручення (т.1 а.с.48, т.2 а.с.52).
Факт здійснення відповідачу контрагентом за Контрактом оплати за поставлений 16.04.07р. та 14.05.07р. товар підтверджується матеріалами справи, а саме платіжними дорученнями (т.1 а.с. 57 –72, т.2 а.с. 60 –69, 131 –139).
Отримання Відповідачем від Позивача страхового відшкодування за Договором страхування фінансового ризику №0723160501 від 15.12.2006 року за страховими актами від 17.09.2007р. та від 30.10.2007р. підтверджується висновком судово-економічної експертизи Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз № 688/689-11 від 25.07.2011р.
Таким чином, у Відповідача виникла заборгованість перед Позивачем у сумі отриманого відшкодування у розмірі 118 445,46 грн. та 138 776, 20 грн., а всього у сумі 257 221,66 грн.
Згідно ч.1, п.3.ч.3 ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.
За таких обставин господарський суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, стягнувши з відповідача 257 221,66 грн.
Заперечення відповідача щодо недоведеності здійснення оплат ЗАТ «Нова Столиця»за поставки здійснені відповідачем 16.04.07р. та 14.05.07р. спростовується матеріалами справи. а саме.
Отримання ЗАТ «Нова Столиця»товару відправленого відповідачем 16.04.07р. підтверджується ГТД (грузовой таможенной декларацией) № 0001856, міжнародними товарно-транспортними накладними, рахунками фактури, з яких вбачається, що отримано товару на суму 1 845 568 російських рублів. (т.1 а.с.50 – 56). В платіжних дорученнях на оплату поставленого товару ЗАТ «Нова Столиця»посилалося на ГТД № 0001856 (т.1. а.с.57-72).
Отримання товару відправленого відповідачем 14.05.07р. підтверджується ГДТ № П002491, міжнародними товарно-транспортними накладними, рахунками фактури. В платіжних дорученнях на оплату покупець посилається на ГДТ № П002491 (т.3 а.с.119 –134).
З урахуванням викладеного апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Рішення господарського суд підлягає залишенню без змін.
Судові витрати за апеляційний перегляд покласти на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 101 –103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Вініл” залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2011 р. у справі № 13/366-10 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 15.11.2011р.
Головуючий: __________________ С.Г. Антонік
Судді: __________________ І.А.Сизько
__________________ Л.О. Чимбар
З оригіналом згідно
Пом судді Яцура О.В.