ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2011 р.                                                            Справа № 54/187-10

вх. № 6914/1-54

Суддя господарського суду Шатерніков М.І. 

при секретарі судового засідання Вишневський О.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. № 74/11.5.2 від 14.02.2011 року

3-ї особи < Текст > відповідача - не з'явився 3-ї особи < Текст >

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Київ 3-я особа < Текст > 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Пранк", м. Харків 3-я особа < Текст > 

про стягнення 97264749,23 грн.

ВСТАНОВИВ:

ВАТ "ВТБ Банк" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача – ТОВ фірми "Пранк", заборгованість у розмірі 97264749,23 грн., з яких 65150000,00 грн. - основний борг (сума кредиту) за кредитним договором; 15871610,99 грн. - заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом; 6753288,36 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 1296637,92 грн. - пеня за несвоєчасну (неналежну) сплату процентів за користування кредитом; 5407450,00 грн. - інфляційні втрати, нараховані у зв'язку з порушенням строку повернення кредиту; 766153,29 грн. - інфляційні втрати, нараховані у зв'язку з порушенням строків сплати відсотків за користування кредитом; 1729598,63 грн. - три проценти річних, нараховані за порушення строку повернення кредиту; 290010,04 грн. - три проценти річних, нараховані за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом. Позовні вимоги мотивовано неналежним виконання відповідачем своїх зобов’язань передбачених договором про відкриття кредитної лінії № 162-Ю від 20.03.2008 року. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що між ним та ТОВ фірмою „Пранк” був укладений договір про відкриття кредитної лінії № 162-Ю від 20.03.2008 р., предметом якого є надання позичальнику грошових коштів шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії, максимальний ліміт встановлений на рівні 65150000,00 грн. На виконання умов цього договору, позивач належним чином виконав свої зобов’язання по кредитному договору, однак позичальник користуючись грошовими коштами в межах кредитної лінії свої зобов’язання не виконав, в установлений договором строк грошові кошти за кредитною лінією  не повернув, не сплатив заборгованість по процентам за користування кредитом. Таким чином, позивач з посиланням на норми Цивільного кодексу України просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.08.2010р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 54/187-10 та  призначено її  розгляд у судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.08.2010 року було здійснено заміну вибулої сторони - Відкритого акціонерного товариства "ВТБ Банк" її правонаступником Публічним акціонерним товариством „ВТБ Банк”.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.09.2010р. провадження у справі № 54/187-10 було зупинено до набрання судовим рішенням у справі № 16/127-10 за позовною заявою ТОВ фірма "Пранк" до ПАТ "ВТБ Банк" про визнання договорів недійсними, в тому числі й про визнання договору про відкриття кредитної лінії № 162-Ю від 20.03.2008 р. недійсним.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.10.2011р., у зв'язку з набранням рішенням господарського суду Харківської області від 06.07.2011 р. по справі № 16/127-10 законної сили, поновлено провадження у справі № 54/187-10 та її розгляд призначено на 26.10.2011р. об 11:00 год.

У судовому засіданні, яке відбулося 26.10.2011р., представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач правом на участь у судовому засіданні свого повноважного представника не скористався; витребувані судом пояснення не надав; про причину нез'явлення суд не повідомив; про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

20 березня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою „Пранк” (позичальник, відповідач) був укладений Договір про відкриття кредитної лінії № 162-Ю, пунктом 1.1 якого визначено, позивач на положеннях та умовах цього договору надає Позичальникові грошові кошти шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії, з максимальним загальним лімітом 65150000,00 грн., проценти за користування кредитними коштами встановлені у розмірі 17,0 % річних, строк користування по 19.09.2009 року. Додатковими угодами до цього договору сторонами узгоджено зміну розміру процентів за користування кредитом, а саме: з 01.07.2008 року проценти за користування кредитом встановлено на рівні 18,0 % річних, а з 01.10.2008 року – на рівні 19,5 % річних.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним  договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав свій обов'язок по Кредитному договору щодо надання позичальнику грошових коштів (кредиту) шляхом надання не відновлювальної кредитної лінії на суму 65150000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № ТК.10741.1 від 20.03.2008 року, копія якого міститься в матеріалах справи.

У пункті 1.3. сторонами встановлено, що позичальник користується кредитними коштами за графіком зменшення ліміту кредитної лінії:

3 20.03.2008 р. по 19.07.2009 р. - 65150000,00 грн.;

3 20.07.2009 р. по 19.08.2009 р. - 43433333,00 грн.;

3 20.08.2009 р. по 19.09.2009 р. - 21716666,00 грн.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що позичальник зобов’язаний повернути позивачу отриманий кредит та сплатити проценти за користування кредитом в повному обсязі, в строки та у порядку, встановлені кредитним договором.

Згідно пункту 3.4 договору проценти за користування кредитом сплачуються відповідачем в строк з 25 числа по останній робочий день поточного місяця, за винятком останнього місяця, коли сума процентів сплачується разом з основною сумою кредиту.

Однак, позичальник зобов’язання згідно Договору про відкриття кредитної лінії № 162-Ю від 20.03.2008 р. не виконав, доказів повернення кредиту згідно умов договору та сплати процентів за користування кредитом суду не надав.

Внаслідок чого, станом на 08.07.2010р. у позичальника утворилась заборгованість перед Банком (позивачем) за основним боргом в розмірі: 65150000,00 грн. та простроченими процентам за користування кредитом в розмірі 15871610,99 грн. за період з квітня 2009р. по червень 2010р.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як підтверджується дослідженими у судовому засіданні матеріалами, відповідачем зобов’язання по договору про відкриття кредитної лінії № 162-Ю від 20 березня 2008 р. не виконані, в строк до 20.09.2009 року відповідач не повернув позивачеві отримані ним у кредит грошові кошти, а також не сплатив заборгованість по процентам за користування кредитом.

Факт наявності заборгованості по договору про відкриття кредитної лінії № 162-Ю від 20 березня 2008 р. підтверджується матеріалами справи, доказів  сплати боргу суду не надано.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України сторони домовились, що нарахування пені за прострочення виконання зобов'язань (щодо строків (визначених в договорі кредиту) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 8.1. Кредитного договору, у разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно умов цього договору більше трьох банківських днів, позичальник сплачує Банку пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов'язань.

Частиною 1 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пранк" заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 162-Ю від 20 березня 2008 р. у розмірі 97264749,23 грн., що складається з 65150000,00 грн. суми основного боргу (сума кредиту) за кредитним договором від 20 березня 2008 року № 162-Ю; 15871610,99 грн. суми заборгованості по простроченим процентам за користування кредитом; 6753288,36 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту; 1296637,92 грн. пені за несвоєчасну (неналежну) сплату процентів за користування кредитом; 5407450,00 грн. інфляційних втрат, нарахованих у зв’язку з порушенням строку повернення кредиту; 766153,29 грн. інфляційних втрат, нарахованих у зв’язку з порушенням строків сплати відсотків за користування кредитом; 1729598,63 грн. три відсотки річних, нараховані за порушення строку повернення кредиту; 290010,04 грн. три відсотки річних, нараховані за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 611, 625 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75,  82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

       < Текст > 

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Пранк” (61124, м. Харків, пр. Гагаріна, 167/1; п/р 26008301000159 в ХВ ВАТ ВТБ Банк, МФО 350631; ідент. код 23468734) на користь Публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк” (01004, м. Київ, бул. Т. Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26, п/р 351979000900 в ПАТ "ВТБ Банк", МФО 321767, код ЕДРПОУ 14359319) 65150000,00 грн. основного боргу (сума кредиту) за кредитним договором від 20 березня 2008 року № 162-Ю; 15871610,99 грн. заборгованості по простроченим процентам за користування кредитом; 6753288,36 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту; 1296637,92 грн. пені за несвоєчасну (неналежну) сплату процентів за користування кредитом; 5407450,00 грн. інфляційних втрат, нарахованих у зв’язку з порушенням строку повернення кредиту; 766153,29 грн. інфляційних втрат, нарахованих у зв’язку з порушенням строків сплати відсотків за користування кредитом; 1729598,63 грн. три відсотки річних, нараховані за порушення строку повернення кредиту; 290010,04 грн. три відсотки річних, нараховані за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом; 25500,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя                                 (підпис< Текст >                         Шатерніков М.І.

Повний текст судового рішення підписано 31.10.2011 року.