ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.11.11 Справа № 28/5009/5989/11
Суддя Яцун О.В.
за позовом: Запорізької міської ради (69037, м.Запоріжжя, пр. Леніна, 206)
до відповідача:Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (69107, м.Запоріжжя, пр. Леніна, 164)
про визнання недійсним та скасування рішення Запорізького обласного територіального відділення антимонопольного комітету України від 03.08.2011р. №42-рш про порушення законодавства про захист економічної конкуренції
Суддя Яцун О.В.
Представники сторін
Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №01-38/3176 від 21.09.2011р.
Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №231 від 01.11.2011р.
Заявлено вимоги про визнання недійсним та скасування рішення Запорізького обласного територіального відділення антимонопольного комітету України від 03.08.2011р. №42-рш про порушення законодавства про захист економічної конкуренції
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.10.2011р., порушено провадження у справі №28/5009/5989/11, судове засідання призначено на 09.11.2011р., у сторін витребувані всі необхідні документи та докази для розгляду справи.
За клопотанням представників сторін справа розглядалась без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
На підставі ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва до 23.11.2011р. для ознайомлення Запорізької міської ради з відзивом відповідача та для надання суду письмових пояснень по суті спору.
Розгляд справи продовжено 23.11.2011р.
Представник позивача наполягає на задоволенні заявлених позовних вимог з підстав, що зазначені в позові. А саме зазначає, що рішення Запорізької міської ради №14 від 18.02.2011р. «Про делегування функцій по похованню померлих осіб, зазначених у статті 14 Закону України «Про поховання та похоронну справу», спеціалізованому комунальному підприємству «Запорізька ритуальна служба»прийнято в межах повноважень органу місцевого самоврядування на законних підставах, без порушень антимонопольного законодавства, у тому числі ч.1, абз.7 ч.2 ст. 15 та ч.3 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Натомість, на думку позивача, рішення Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.08.2011р. №42-рш про порушення законодавства про захист економічної конкуренції є незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.
Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечує про що зазначено у відзиві №03-29.2/06-3396 від 01.11.2011р. (а.с. 27-30).
Суд визнав надані документи достатніми для вирішення спору по суті та для прийняття рішення. На підставі чого представникам сторін у відповідності до ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
03.08.2011р. адміністративною колегією Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було прийнято рішення № 42-рш про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, відповідно до якого вирішено:
1. Визнати дії Запорізької міської ради, які полягають у прийнятті рішення № 14 від 18.02.2011 "Про делегування функцій по похованню померлих осіб, зазначених у статті 14 Закону України "Про поховання та похоронну справу", яким зобов'язано спеціалізоване комунальне підприємство "Запорізька ритуальна служба" здійснювати поховання померлих осіб, зазначених у статті 14 Закону України "Про поховання та похоронну справу", порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п.3 ст. 50, абз. 7 ч. 2 ст. 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді анти-конкурентних дій органів місцевого самоврядування шляхом надання окремому суб'єкту господарювання переваг, які ставлять його у привілейоване становище стосовно конкурентів на ринку ритуальних послуг, що може призвести до спотворення конкуренції.
2. Зобов'язати Запорізьку міську раду припинити порушення, зазначене у п.1 рішення, шляхом скасування рішення № 14 від 18.02.2011 "Про делегування функцій по похованню померлих осіб, зазначених у статті 14 Закону України "Про поховання та похоронну справу".
Не погодившись із вказаним рішенням Запорізька міська рада звернулась з позовом до суду про визнання недійсним та скасування рішення Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.08.2011р. №42-рш про порушення законодавства про захист економічної конкуренції
При розгляді даної справи слід виходити перше за все з наступного:
Згідно з ч.1 п.2 Роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” №02-5/35 від 26.01.2000р. підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України”.
Розглянувши оскаржуване рішення суд приходить до висновку, що рішення Запорізького обласного територіального відділення антимонопольного комітету України від 03.08.2011р. №42-рш про порушення законодавства про захист економічної конкуренції прийнято у межах компетенції та у відповідності до норм чинного законодавства.
Суд робить такі висновки, виходячи з наступного:
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.2001р. передбачено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Як свідчать обставини справи, рішенням адміністративної колегії Запорізького територіального відділення Антимонопольного комітету України дії міськради, що полягають у прийнятті рішення від 18.02.2011 № 14 «Про делегування функцій по похованню померлих осіб визначених у статті 14 Закону України "Про поховання та похорону справу", спеціалізованому комунальному підприємству «Запорізька ритуальна служба», яким йому надано виключне право на такі дії, визнано порушенням пункту 3 статті 50, частини 1, абзацу 7 частини 2 статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних дій органів місцевого самоврядування шляхом надання окремому суб'єкту господарювання переваг, які ставлять його у привілейоване становище стосовно конкурентів на ринку ритуальних послуг, що може призвести до спотворення конкуренції.
Статтею 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що антиконкурентними діями органів місцевого самоврядування, є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність, які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.
Антиконкурентними діями органів місцевого самоврядування, зокрема, визнається надання окремим суб'єктам господарювання або групам суб'єктів господарювання пільг чи інших переваг, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів, що призводить або може призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.
Відповідно до пункту 2 статті 4 Закону України "Про захист економічної конкуренції" органи місцевого самоврядування зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.
Як пояснили представники сторін на ринку ритуальних послуг в м.Запоріжжя здійснюють діяльність близько 40 суб'єктів господарювання різних форм власності, в тому числі СКП «Запорізька ритуальна служба».
З огляду на надані документи суд погоджується з доводами відповідача стосовного того, що визначення виконкомом СКП «Запорізька ритуальна служба»як суб'єкта господарювання, який має здійснювати поховання померлих осіб визначених у статті 14 Закону України "Про поховання та похорону справу" надало йому певні переваги у вигляді отримання значних обсягів робіт та фінансування з бюджету, чим поставило СКП «Запорізька ритуальна служба»в привілейоване становище відносно конкурентів - інших суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на ринку ритуальних послуг.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд вважає рішення адміністративної колегії Запорізького територіального відділення антимонопольного комітету України законним, обґрунтованим, та прийнятим в межах повноважень наданих законом.
Доводи позивача стосовно того, що рішення № 14 від 18.02.2011 по похованню померлих осіб визначених у статті 14 Закону України "Про поховання та похорону справу", прийнято з метою поліпшення економічного стану СКП "Запорізька ритуальна служба", суд до уваги не приймає виходячи з наступного:
Законом України "Про поховання та похоронну справу" визначено загальні правові засади здійснення в Україні діяльності з поховання померлих.
Відповідно до "Необхідного мінімального переліку вимог щодо порядку організації поховання померлих та ритуального обслуговування населення", затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 19.11.2003р. № 193, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8.09.04р. за № 1112/9711, для оформлення безоплатного поховання категорії померлих, оплата яких здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів, замовник подає сільському голові або ритуальній службі свідоцтво про смерть померлого, копію посвідчення, що підтверджує віднесення особи померлого до зазначеної категорії.
Надання ритуальних послуг відповідно до необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг здійснюється ритуальними службами або за договором про надання ритуальних послуг суб'єктами господарювання інших форм власності.
Відповідно до п.8 "Необхідного мінімального переліку вимог щодо порядку організації поховання померлих та ритуального обслуговування населення", замовник має право вибирати виконавця послуг серед суб'єктів господарювання, які уклали договори про надання ритуальних послуг.
Таким чином, нормативно-правовими актами, що діють у сфері поховання та похоронної справи, передбачено безоплатне для замовника поховання в населених пунктах померлих осіб визначених у статті 14 Закону України "Про поховання та похорону справу" за рахунок видатків бюджетів та обумовлено, що замовник має право вибирати суб'єкта господарювання, який має здійснювати поховання зазначеної категорії померлих.
Визначення Запорізькою міською радою СКП "Запорізька ритуальна служба" як суб'єкта господарювання, який має здійснювати поховання померлих осіб визначених у статті 14 Закону України "Про поховання та похорону справу", забезпечило СКП "Запорізька ритуальна служба" гарантоване отримання певних обсягів робіт та фінансування з місцевого бюджету, чим поставило останнього в привілейоване становище відносно конкурентів - інших суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на ринку ритуальних послуг.
Відповідно до п.2 статті 4 Закону України "Про захист економічної конкуренції органи місцевого самоврядування зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.
Тобто, реалізація Запорізькою міською радою повноважень, наданих статтею 34 Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", має здійснюватися з дотриманням вимог Закону України "Про захист економічної конкуренції", зокрема, в частині сприяння розвитку конкуренції.
Суд приходить до висновку, що позивачем невірно тлумачаться положення ст. 10 Закону України "Про поховання та похорону справу", оскільки норми зазначеної статті не обмежують коло суб’єктів, яким належить право надавати ритуальні послуги у спірних правовідносинах.
Згідно з ст.ст. 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Приписами ст.ст. 12,13,14,20 ЦК України встановлено, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Із аналізу наведеного вище законодавства слідує, що особа може звернутися до суду за захистом свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, що встановлений договором або законом.
Приписами ст.33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В той же час, позивач не довів суду невідповідність нормам чинного законодавства оскарженого рішення відповідачем.
Матеріали справи не містять доказів, що підтверджують позицію позивача.
З урахуванням зазначеного, суд вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими, документально не доведеними.
Таким чином, в задоволенні позову слід відмовити.
Згідно до ст.49 ГПК України судові витрати залишаються за позивачем.
Керуючись ст.ст. 33-34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Суддя О.В. Яцун
Рішення підписано: 29 листопада 2011р.
Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.
Рішення господарського може бути оскаржено сторонами в порядку та у строки встановлені нормами Господарського процесуального кодексу України.
29.11.2011